Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №207/269/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/269/26

№ 2/207/3447/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", м.Київ

до ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 17817,43 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 04.09.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №990301918 на суму 1550,00 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 5600,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору. Відповідно до реєстру прав вимоги №124 від 09.03.2021 до договору факторингу ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступлено ТОВ "Таліон Плюс" право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до реєстру прав №9 від 30.05.2023 до договору факторингу ТОВ "Таліон Плюс" відступлено ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 17817,43 грн, яка складається: 5034,34 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12783,09 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою суду від 03.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 12.03.2026 на 11:10 годин.

12.03.2026 розгляд справи відкладено до 15.04.2026 до 10:20 годин.

Заочним рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 15.04.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 17817 грн 43 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5034 грн 34 коп, відсотки - 12 783 грн 09 коп., а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2622 грн 40 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Представником відповідача подано заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 28.07.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.08.2026 на 10:15 годин.

Ухвалою суду від 20.08.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 15 квітня 2026 року у цивільній справі № 207/269/26 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заочне рішення скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 01.10.2026 на 11:00 годин.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначає, що з наданих складових кредитного договору, а саме: заявки на отримання коштів в кредит від 04.09.2020, кредитного договору №990301918 від 04.09.2020, додаткових угод в кількості 10 одиниць та графіків розрахунків до додаткових угод в кількості 10 одиниць, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" взагалі не вбачається ніякого підпису як відповідачки, яка не ознайомлювався з зазначеними документами, так і первісного кредитора.

Відповідачка не погоджується з заборгованістю за відсотками в розмірі 12783,09 грн, яку позивач просить суд з неї стягнути, оскільки заборгованість за процентами нарахована після спливу строку кредитування.

Додаткові угоди в кількості 10 одиниць про продовження строку дії кредитного договору, а саме: від 05.09.2020, 05.09.2020, 20.09.2020, 02.10.2020, 04.10.2020, 05.10.2020, 19.10.2020, 20.10.2020, 21.10.2020, 28.10.2020, а також графіки платежів до зазначених угод не містять підписів ні первісного кредитора, ні відповідачки.

З аналізу розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що первісний кредитор незаконно нарахував проценти з 06.11.2020 по 09.03.2021 після спливу строку дії кредитного договору №990301918 від 04.09.2020. Відповідачка сплатила відсотків більше на 2386,86 грн (5268,34 - 2881,48=2386,86). Якщо з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5034,34 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідачки, відняти суму переплачених відсотків 2386,86 грн, то з заборгованості залишиться 2647,48 грн.

З аналізу розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що зазначене товариство, якому перейшло право вимоги за кредитним договором №990301918 від 04.09.2020 в розмірі 14051,91 грн, в тому числі за процентами – 9017,57 грн, за період з 10.03.2021 по 22.04.2021 незаконно нараховано проценти на суму 3765,52 грн, після чого 30.05.2023 по договору факторингу відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на загальну суму 17817,43 грн, в тому числі за процентами 12783,09 грн, яке, в свою чергу, 11.07.2025 відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», позивачу по справі, в розмірі 17817,43 грн.

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» як фактор вийшов за межі своїх повноважень, незаконно нарахувавши проценти на суму 3765,52 грн після закінчення строку дії кредитного договору №990301918 від 04.09.2020.

Позивач не довів розмір заборгованості за кредитним договором. Відповідачка вважає, що надані позивачем розрахунки і виписка не можуть підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовими документами та документами первинного бухгалтерського обліку відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту набуття позивачем права грошової вимоги до неї. Так, позивач не надав до суду доказ на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеному між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Відповідачка заперечує проти стягнення з неї витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн, який позивач зазначив в позовних вимогах, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу нарахований неспівмірно зі складністю справи та виконаними роботами, що заявлені позивачем вимоги є значно завищеними та неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, не більшому ніж 3000,00 грн.

Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п.8.2 якого, строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 – якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року

Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

Право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 09.03.2021, тобто після укладання кредитного договору №990301918 від 04.09.2020.

Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 до якого включено кредитний договір №990301918 від 04.09.2020 укладено 09.03.2021, тобто через півроку після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820- 01. Додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17817,43 грн.

11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е.

Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 17817,43 грн.

На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025

01.10.2026 сторони у судове засідання не з`явились.

Позивач у позовній заяві просить розглянути справу за відсутністю його представника.

Представник відповідача у поданій заяві просить розглянути справу без участі відповідача та її представника.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, 04.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено договір №990301918, відповідно до п.1.1 якого, за цим договором товариству зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 1550,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п.1.3, п.1.4 або 1.5 цього договору.

Кредит надається строком на 14 днів від дати отримання кредиту позичальником (п.1.2 договору).

На період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,59 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього договору (п.1.5 договору).

Позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно з п.1.3 цього договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 цього договору (п.1.6 договору).

Розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.7 договору).

Цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.4.18 договору).

У додатку №1 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

05.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 650,00 грн з 05.09.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 05.09.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

05.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 100,00 грн з 05.09.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 05.09.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

20.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 500,00 грн з 20.09.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 20.09.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

02.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 100,00 грн з 02.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 02.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

04.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 700,00 грн з 04.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 04.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

05.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200,00 грн з 05.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 05.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

19.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1000,00 грн з 19.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 19.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

20.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 500,00 грн з 20.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 20.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

21.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200,00 грн з 21.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 21.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

28.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 100,00 грн з 28.10.2020 на строк дії договору; викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції.

У додатку №1 до додаткової угоди від 28.10.2020 до договору №990301918 від 04.09.2020 сторонами узгоджено графік розрахунків.

18.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою продовжено строк дії договору на 18 днів та узгоджено, що починаючи з 18.09.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,59 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 18.09.2020.

02.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 4 дні; починаючи з 06.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,27 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 06.10.2020.

10.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 10 днів; починаючи з 10.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,27 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 10.10.2020.

20.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 16 днів; починаючи з 20.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,11 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 20.10.2020.

05.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 6 днів; починаючи з 20.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,79 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 05.11.2020.

12.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 8 днів; починаючи з 20.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,79 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 11.11.2020.

19.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 16 днів; починаючи з 19.11.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,79 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 19.11.2020.

04.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 29 днів; починаючи з 05.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,79 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 05.12.2020.

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду до договору №990301918 від 04.09.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 30 днів; починаючи з 05.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,79 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 03.01.2021.

На виконання умов кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 5600,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та довідками ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" про здійснення платіжної операції з перерахування коштів позичальнику на виконання кредитного договору №990301918 від 04.09.2020.

Відповідно до розрахунку, здійсненому ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", станом 08.03.2021 заборгованість відповідача за кредитним договором становить: за тілом кредиту - 5034,34 грн, за відсотками за період з 04.09.2020 по 09.03.2021 - 9017,57 грн.

28.11.2018 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору, сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнтами, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладення додаткових угод (п.п.3.1.1 договору).

За умовами п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

28.11.2019 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення та номер залишені як 28.11.2018 та №28/1118-01.

31.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №27, якою продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №31, якою продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №32, якою продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024.

09.03.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги №124 від 09.03.2021, відповідно до п.2 якого сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов щодо відступлення клієнтом фактору прав грошових вимог, визначених в реєстрі, правочини щодо їх передачі є завершеними.

31.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №124 від 09.03.2021 за договором факторингу №28/118-01 від 28.11.2018, з якого вбачається, що станом на 31.12.2021 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №124 від 09.03.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2028.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №124 від 09.03.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до відповідача за кредитним договором №990301918 у загальному розмірі 14051,91 грн, , з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5034,34 грн, заборгованість за відсотками - 9017,57 грн.

Відповідно до розрахунку, здійсненому ТОВ "Таліон Плюс" заборгованість відповідача за кредитним договором №990301918 становить 17817,43 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 034,34 грн, заборгованість за відсотками - 12783,09 грн.

05.08.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт, зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У розділі 3 договору сторони узгодили фінансування та порядку розрахунків.

Відповідно до п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному реєстрі.

03.08.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, якою продовжено строку дії договору до 31.12.2022.

30.12.2022 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, якою продовжено строку дії договору до 30.12.2024.

30.05.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023, в якому визначено, що клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 19691 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 666162445,30 грн.

ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перераховано ТОВ "Таліон Плюс" 3818981,17 грн - оплату за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 та договору факторингу №05/0820-01, що підтверджується платіжною інструкцією №4097 від 30.05.2023.

Відповідно до реєстру прав вимоги №9 до договору факторингу 05/0820-01до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги ТОВ "Таліон Плюс" до відповідача за кредитним договором №990301918 у загальному розмірі 17817,43 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту- 5034,34 грн, заборгованість по відсоткам - 12783,09 грн.

15.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" (надалі - фактор) та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до п.1.1 якого, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємою частиною цього договору.

Права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акта прийому-передачі реєстру боржників (п.1.5 договору).

Загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, ціна продажу та одинична ціна визначаються у день передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників (п.3.1 договору).

Загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, а також ціна продажу встановлюються відповідно до реєстрів боржників, що є невід`ємною частиною цього договору (п.3.2 договору).

15.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

На виконання умов договору факторингу №15/07/25-Е, ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" здійснено ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" оплату фінансування за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжними інструкціями №361 від 24.09.2025, №381 від 06.10.2025, №383 від 07.10.2025, №385 від 10.10.2025, №396 від 23.10.2025, №401 від 24.10.2025, №404 від 30.10.2025, №409 від 31.10.2025, №411 від 03.11.2025.

Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025. свідчить про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" набуло від ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги до відповідача за кредитним договором №990301918 у загальному розмірі 17817,43 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту- 5034,34 грн, заборгованість по відсоткам - 12783,09 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17817,43 грн, яка складається: 5034,34 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12783,09 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ч.1ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд звертає увагу, що кредитний договір №990301918 від 04.09.2020 та додаткові угоди до нього укладено між сторонами в електронному вигляді. При цьому, під час укладення договору ОСОБА_1 зазначено номер телфону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адресу електронної пошти, місце реєстрації.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що без здійснення вказаних дій відповідачем, кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21.

Крім того, суд враховує, що персональні дані позичальника (ПІБ, РНКОПП, реквізити паспорта, зареєстрована адреса місця проживання, номер телефону, електронна адреса), необхідні для укладення договору, були отримані кредитором після самостійного повідомлення відповідачем. Іншого способу отримати персональні дані позичальника кредитор не мав.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з використанням персональних даних відповідача матеріали справи не містять.

Відтак відповідачем не спростовано факт її волевиявлення щодо оформлення кредитних правовідносин за якими стягується заборгованість у даній справі.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає про часткову оплату відповідачем заборгованості за спірним кредитним договором, що підтверджує той факт, що ОСОБА_1 визнала укладення між нею та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитного договору №990301918 від 04.09.2020.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 зауважено, що:

- допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

- наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

- майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що "з`явилися" із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

- у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

- майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у cправі №910/8115/19 (910/13492/21) зазначено, що:

"58. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

59. Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

60. Як уже зазначалося раніше, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу передбачає, зокрема, те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

61. Звідси за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

62. При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), така плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

63. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу (позику чи кредит).

64. Натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

65. Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

66. Виходячи з цього правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у cправі №910/8115/19 (910/13492/21) зазначено:

"75. У свою чергу абзац 1 частини першої статті 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

76. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість.

77. Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення.

78. Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення.

79. Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

80. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 57)).

81. Звідси Велика Палата Верховного Суду зазначає, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

82. Тобто сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, не обмежені номінальною вартістю права вимоги та встановлюють ціну, за якою таке право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається).

83. Оскільки сторони договору відступлення права вимоги не обмежені номінальною вартістю права вимоги, сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі купівлі-продажу права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 зазначено, що «скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги. Так, в пункті 4.1. укладеного між ними договору визначено, що право власності на права вимоги, які відступаються за укладеним договором, вважається таким, що перейшло від клієнта (ПАТ "УкрСиббанк") до фактора (ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") в день підписання акта приймання-передачі права вимоги, за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених пунктом 3.1.1. договору. Право вимагати від боржника виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав у фактора наступає після виконання ним зобов`язань, передбачених пунктом 3.1.1. договору. Як встановлено судами та свідчать матеріали справи, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пунктом 3.1. договору, відповідно до якого фінансування за відступлені права вимоги надається фактором клієнту шляхом перерахування суми фінансування на рахунок клієнта двома платежами, суди зробили правильний висновок, що заявником не було належним чином доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Сторони договору поставили три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта. Враховуючи недоведеність заявником перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій були позбавленні правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до заінтересованої особи. Тягар доведення цих обставин у цьому провадженні покладається на заінтересовану особу, яка саме й звернулася із згаданими вимогами до суду, оскільки частиною третьою статті 10 ЦПК України та частиною першою статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом".

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі №759/24061/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч.1 ст.1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу; майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення, тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення; суд вважає, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу, права вимоги за договором №990301918 від 04.09.2020, укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 перейшло від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" (наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25).

Наданий позивачем розрахунок свідчить про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17817,43 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5034,34 грн, відсотки - 12 783,09 грн.

За змістом абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (п.95-108) щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України охоронна норма частини другоїстатті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28). У матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору (дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 02.02.202, здійснення позичальником ОСОБА_1 сплати нарахований процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду.

Крім того, ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

З огляду на наведене відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" процентів за користування кредитом з 03.02.2021 по 30.05.2023, тобто поза межами строку кредитування.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за спірним кредитним договором нараховано проценти з 04.09.2020 по 02.02.2021 у загальному розмірі 6413,07 грн, відповідачем сплачені відсотки у загальному розмірі 5268,34 грн.

Отже, доведеним є зобов`язання відповідача з повернення ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" кредиту в сумі 5034,34 грн, процентів за користування кредитом 04.09.2020 по 02.02.2021 у розмірі 1144,73 грн (6413,07 грн - 5268,34 грн)

Станом на час розгляду даної справи, відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості у зазначеному вище розмірі.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором процентів за користування кредитом.

Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо своєчасного погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати процентів за користування кредитом, приймаючи до уваги набуття позивачем права вимоги за цим договором на підставі договору факторингу, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 6179,07 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 5034,35 грн, проценти за користування кредитом - 1144,73 грн.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн позивачем надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; акт від 29.12.2025 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткову угоду №25770905191 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025.

Враховуючи викладене, дійшовши висновку про часткове задоволення позовних вимог, Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.141,259,263,265,268,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6-13, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №990301918 від 04.09.2020 у загальному розмірі 6179 (шість тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 07 коп, з яких заборгованість за тілом кредиту - 5034 (п`ять тисяч тридцять чотири) грн 35 коп, проценти за користування кредитом - 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн 73 коп. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6-13, ЄДРПОУ 42986956) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6-13, ЄДРПОУ 42986956) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн 60 коп. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Бушанська