Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №932/6724/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/6724/26

Номер провадження 2-а/932/104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Маншиліні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сазонова Марина Олександрівна, до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про скасування постанови про закриття адміністративної справи,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Дніпра із позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про скасування постанови про закриття адміністративної справи.

В обґрунтування позову зазначено, що Протоколом про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 року N? 860877 серія ВАД N? 860877, складеним майором поліції ДОПСП ВП N? 2 ДРУП N? 1 ГУНП в Дніпропетровській обл. Івановим Є.А., зазначено склад адміністративного правопорушення: «26.03.2026 близько 13:55 за адресою: м. Дніпро, пров. Садовий, 16 встановлено факт того, що гр. ОСОБА_2 без будь-яких дозвільних документів встановив паркан, чим обмежив вільний доступ до земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, яка відноситься до комунальної власності Дніпровської міської ради, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 186 КУпАП». Однак, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про закриття адміністративної справи від 20.05.2026 року N? 10/563 взагалі зміщені акценти уваги до викладених в протоколі обставин і спотворений склад адміністративного правопорушення, а саме зазначено: « ОСОБА_2 26.03.2026 близько 13:55 за адресою: АДРЕСА_1 без будь-яких дозвільних документів, встановив паркан, чим обмежив вільний доступ до земельної ділянки, що є порушенням, передбаченим ст. 186 КУпАП (Самоуправство), що тягне за собою попередження або накладання адміністративного стягнення - штрафу у розмірі від 3 (трьох) до 5 (п?яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51.00 - 85.00 грн.)». Взагалі в постанові адмін. комісії не міститься жодного посилання на той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, яка межує з АДРЕСА_2 , відноситься до комунальної власності Дніпровської міської ради. А насамперед вказано таке: « ОСОБА_2 про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Під час розгляду справи особою щодо якої складено протокол надано пояснення щодо відсутності доказів щодо облаштування (будівництво) ним паркану у вказані в протоколі час та зазначеною адресою, що призвело до обмеження вільного доступу до земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083.» Саме ці пояснення ОСОБА_2 стали підставою для закриття адміністративної справи - без урахування жодного письмового доказу, які містяться в матеріалах справи за протоколом про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 року N? 860877. Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради взагалі не були враховані жодні документи, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема: Акт обстеження земельної ділянки від 05.09.2025 р. N? 0479 Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, з якого також вбачається, що доступ до земельної ділянки обмежений: Лист Дніпровської міської ради від 30.09.2025 р. N? 7/11-2178 слідчому СВ ВП N? 2 ДРУП N? 1 ГУНП в До лейтенанту поліції ОСОБА_3 , в якому надається інформація про таке: «26.08.2025 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що у департаменті відсутня інформація щодо формування земельної білянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083. Таким чином, унаслідок самовільної забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, яка перебуває в комунальній власності, Дніпровській міській раді завдано майнової шкоди.» Відповідь Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 15.10.2025 N? 4/6-614, в якій зазначається: «Будь-які дозволи або погодження на встановлення огорожі або інших споруд, які з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083. інспекцією з питань благоустрою Дніпровської міської ради та підпорядкованими їй комунальними підприємствами не виносились». Відповідь Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 15.10.2025 N? 4/6-615, в якій, зокрема, зазначається: «Будь-які заборони, приписи, інші відповідні документи. якими заборонено свободу пересування та вільний прохід територією земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, загальною площею 0,511 га, яка розташована 6 Соборному районі м. Дніпра та межує з АДРЕСА_1 , інспекцією з питань благоустрою Дніпровської міської ради та підпорядкованими їй комунальними підприємствами не виносились». Заявниця ОСОБА_1 звертала увагу адмін. комісії, що самоуправство ОСОБА_2 , яке виражається в обмеженні у вільному доступі та вільному пересуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, має триваючий характер і не припинено до останнього часу, про що добре відомо членам адміністративної комісії, які вже виносили постанову про закриття адміністративної справи від 08.10.2025 N? 19/1999 з посиланням на п. 1 ст. 247 КУпАП, що була скасованя рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року по справі N? 932/16229/25 (провадження N? 2-а/932/269/25) і справу направлено на новий розгляд до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради. Однак, члени комісії знов не звертають увагу на той факт, що ОСОБА_2 самовільно обмежив вільний доступ до земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Дніпровської міської ради, і продовжує нею користуватись на власний розсуд без жодних дозвільних документів. В наслідок цього позивач вважає, що адміністративною комісією було допущено порушення під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому рішення комісії є протиправним та підлягає скасуванню.

Справу було зареєстровано 25 травня 2026 року в автоматизованій системі документообігу (Д-3).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026 року справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 червня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

06 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 вернулася з позовом до неналежного відповідача, а саме до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради. Відповідно до п. 1.1. Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради, затвердженого 15.02.2017 рішенням Дніпровської міської ради № 48/18 адміністративна комісія при виконавчому комітеті міської ради (далі Адміністративна комісія) це колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті міської ради для розгляду справ про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених до компетенції інших органів (службових осіб) відповідно до чинного законодавства України. Належним відповідачем по даній справі є виконавчий комітет Дніпровської міської ради, а не адміністративна комісія при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради. Також ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, не обґрунтовуючи при цьому, чим саме порушено, не визнано або оспорено саме її право адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради або виконавчим комітетом Дніпровської міської ради. Позивач фактично оскаржує рішення про закриття провадження щодо іншої особи — ОСОБА_2 . Водночас КУпАП не наділяє заявника у справі про адміністративне правопорушення безумовним правом вимагати притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі факт незгоди із закриттям провадження не свідчить про порушення особистого суб`єктивного права позивача у розумінні статті 5 КАС України. Вирішуючи спір, необхідно визначити чи відповідає обраний заявником спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного права. Неналежність обраного способу судового захисту зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог. Отже, відсутність порушеного права та невідповідність обраного заявником способу його захисту, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позову. 20.05.2026 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради розглянуто матеріали адміністративної справи № 484 відносно ОСОБА_2 , складені за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 186 КУпАП. Із протоколу про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 № 860877 убачається, що ОСОБА_2 нібито 26.03.2026 близько 13 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_1 без дозвільних документів встановив паркан, чим обмежив вільний доступ до земельної ділянки. Разом із тим наведені у протоколі відомості не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу, який би підтверджував саме факт встановлення ОСОБА_2 паркану у зазначений у протоколі день, час та за вказаною адресою. До матеріалів справи не долучено фото-, відеофіксацію, записи технічних засобів, пояснення очевидців або будь-які інші об`єктивні докази, які б безпосередньо підтверджували виконання саме ОСОБА_2 дій, зазначених у протоколі. Фактично обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються жодним належним доказом. Сам по собі факт існування паркану або наявність спору щодо користування земельною ділянкою не свідчить про те, що саме ОСОБА_2 встановив його у конкретний день і час, зазначені у протоколі. Крім того, сам протокол про адміністративне правопорушення не може автоматично підтверджувати викладені в ньому обставини, оскільки відповідно до статті 251 КУпАП він є лише одним із можливих доказів та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. За відсутності інших належних доказів відомості, наведені у протоколі, не можуть бути покладені в основу рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи ОСОБА_2 також заперечив факт встановлення ним паркану у зазначений у протоколі час та звернув увагу адміністративної комісії на відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували викладені у протоколі обставини. За таких обставин адміністративна комісія була зобов`язана керуватися не припущеннями, а виключно доказами, які містилися у матеріалах адміністративної справи. Оскільки таких доказів не було, комісія не мала законних підстав для висновку про наявність події адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, за встановлених обставин адміністративна комісія була зобов`язана закрити провадження у справі. Прийняття будь-якого іншого рішення, зокрема постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, за відсутності належних та допустимих доказів суперечило б вимогам статей 7, 245, 247, 251, 252 та 280 КУпАП, а також принципу законності, закріпленому у статті 19 Конституції України. Таким чином, оскаржувана постанова є не наслідком реалізації дискреційних повноважень адміністративної комісії, а виконанням її прямого обов`язку діяти виключно на підставі та в межах закону. За відсутності належних доказів адміністративна комісія об`єктивно не могла прийняти жодного іншого законного рішення. В наслідок цього представник відповідача просить відмовити у задоволені позовних вимог.

17 липня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказується, що член територіальної громади не має права самостійно штрафувати порушників чи вилучати землю, оскільки ці функції належать виключно органам державної влади та місцевого самоврядування. Водночас закон наділяє жителів громади широкими повноваженнями у сфері громадського контролю. При виявленні земельних правопорушень з боку фізичних осіб (наприклад, самовільне захоплення ділянки, зміна цільового призначення без дозволу, захаращення чи псування земель) член громади має право діяти через такі законні інструменти: Право на звернення та ініціювання перевірок Подання офіційної скарги/заяви — житель має право звернутися до виконавчого органу місцевої ради (самоврядний контроль), Держгеокадастру або Держекоінспекції з вимогою провести перевірку ділянки. 2. Доступ до публічної інформації Запити до Державного земельного кадастру (ДЗК) — право перевірити, кому належить ділянка, які її межі та цільове призначення. Запити на отримання публічної інформації — право вимагати від місцевої ради копії рішень про надання землі в оренду або власність, щоб виявити незаконність дій фізичної особи. Захоплення землі комунальної власності та будівництво паркану — це правопорушення, яке підпадає під адміністративну (ст. 53-1 КУпАП) та кримінальну (ст. 197-1 КК України) відповідальність. Оскільки земля належить громаді, розпоряджатися нею та захищати її має право виключно місцева рада. Як член громади, позивач має повноваження ініціювати офіційне розслідування, знесення паркану та притягнення порушника до відповідальності. Протоколом про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 року № 860877 серія ВАД № 860877, складеним майором поліції ДОПСП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській обл. Івановим Є.А., зазначено склад адміністративного правопорушення: «26.03.2026 близько 13:55 за адресою: м. Дніпро, пров. Садовий, 16 встановлено факт того, що гр. ОСОБА_2 без будь-яких дозвільних документів встановив паркан, чим обмежив вільний доступ до земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, яка відноситься до комунальної власності Дніпровської міської ради, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 186 КУпАП». Однак, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про закриття адміністративної справи від 20.05.2026 року № 10/563 взагалі зміщені акценти уваги до викладених в протоколі обставин і спотворений склад адміністративного правопорушення, а саме зазначено: « ОСОБА_2 26.03.2026 близько 13:55 за адресою: АДРЕСА_1 без будь-яких дозвільних документів, встановив паркан, чим обмежив вільний доступ до земельної ділянки, що є порушенням, передбаченим ст. 186 КУпАП (Самоуправство), що тягне за собою попередження або накладання адміністративного стягнення – штрафу у розмірі від 3 (трьох) до 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51.00 - 85.00 грн.)». Заявниця ОСОБА_1 звертала увагу адмін. комісії, що самоуправство ОСОБА_2 , яке виражається в обмеженні у вільному доступі та вільному пересуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:026:0083, має триваючий характер і не припинено до останнього часу, про що добре відомо членам адміністративної комісії, які вже виносили постанову про закриття адміністративної справи від 08.10.2025 № 19/1999 з посиланням на п. 1 ст. 247 КУпАП, що була скасована рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року по справі № 932/16229/25 (провадження № 2-а/932/269/25) і справу направлено на новий розгляд до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради. Однак, члени комісії знов не звертають увагу на той факт, що ОСОБА_2 самовільно обмежив вільний доступ до земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Дніпровської міської ради, і продовжує нею користуватись на власний розсуд без жодних дозвільних документів. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Безпідставність посилання на цю правову норму при винесенні оскаржуваної постанови доводиться наведеними вище доказами, а також іншими документами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. З урахуванням зазначених норм ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради, як член територіальної громади міста Дніпра. Проте представник відповідача, який після заміни на належного, надав відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що «Позивач фактично оскаржує рішення про закриття провадження щодо іншої особи — ОСОБА_2 . Водночас КУпАП не наділяє заявника у справі про адміністративне правопорушення безумовним правом вимагати притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності.»

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року було розглянуто клопотання представника Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про заміну неналежного відповідача у адміністративній справі. Клопотання було задоволено в повному обсязі, та здійснено заміну неналежного відповідача Адміністративну комісію при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради на належного відповідача Виконавчий комітет Дніпровської міської ради.

06 серпня 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшли витребувані у відповідача матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 860877 від 26.03.20226 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10 серпня 2026 року було повторно витребувано матеріали адміністративної справи через неналежну якість первісних витребуваних матеріалів.

18 серпня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача про направлення до суду через підсистему «Електронний суд» належної якості матеріалів адміністративної справи.

У зв`язку із розглядом справи без виклику (повідомлення) сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2022 року на території України діяв Указ Президії верховної ради Української РСР № 5540-XI від 09.03.1988 року про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР.

Вказаним указом регулювалось створення та функціонування адміністративних комісій при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів, виконавчих комітетах селищних, сільських Рад народних депутатів з дозволу виконавчого комітету вищестоящої Ради народних депутатів. Та встановлювався порядок розгляду такими комісіями справ про адміністративне правопорушення.

Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради було сформовано рішенням Дніпровської міської ради VII кликання № 48/18 від 15.02.2017 року на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 215 КУпАП та указу № 5540-XI від 09.03.1988 року. Копію вказаного рішення було надано представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву.

Предметом оскарження в цій адміністративній справ є Постанова про закриття адміністративної справи № 10/563 від 20.05.2026 року, яка винесена Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради.

На момент винесення вказаної постанови указ № 5540-XI від 09.03.1988 року втратив свою чинність 07.05.2022 року на підставі набуття Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» № 2215-IX від 21.04.2022 року.

А тому усі створенні на території України адміністративні комісії повинні використовувати у своїй діяльності норми ЗУ «Про адміністративну процедуру», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У частині 1 статті 1 ЗУ «Про адміністративну процедуру» вказано, що цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Підставами адміністративного провадження відповідно до статті 36 Закону є заява особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги; або за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.

У разі якщо адміністративне провадження зініціюється адміністративним органом, то підставою для цього є виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом; настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта; порушення права, свободи чи законного інтересу особи або публічного інтересу, виявлене адміністративним органом (стаття 37 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно п.п. 4 розділу б ч. 1 ст. 38 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності.

Статтею 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Підставою для відкриття провадження у адміністративній справі адміністративною комісією стало складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 860877 від 26.03.2026 року на ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 (позивача). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 26.03.2026 року близько о 13:55 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено факт того, що громадянин ОСОБА_2 , без будь-яких дозвільних документів, встановив паркан, чим обмежив вільний доступ до земельної ділянки за кадастровим номером № 1210100000:03:026:0083, яка відноситься до комунальної власності Дніпровської міської ради. Тим самим, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 186 КУпАП.

Статтею 186 КУпАП встановлена відповідальність за самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або наданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, що тягне накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В матеріалах адміністративної справи містяться письмові пояснення ОСОБА_2 , а також свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , щодо предмету адміністративного правопорушення у вигляді самовільного встановлення паркану на земельній ділянці комунальної власності.

Так, в своїх поясненням ОСОБА_2 вказує, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення є підробленим, фабула повністю сфальсифікована. Подібні протоколи складали 06.09.2025 року та 15.07.2025 року, які вже були розглянуті та встановлено відсутність складу за статтею 186 КУпАП. В рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12024041650000403 від 22.03.2024 року було встановлено, що паркан встановлений ще у 2009 році, а його власником є матір ОСОБА_2 .

В поясненнях свідка ОСОБА_4 вказане наступне. 16.03.2026 року вона разом з ОСОБА_1 перебувала разом на території комунальної власності, яка розташована понад з домоволодінням за адресою АДРЕСА_2 зі сторони городу. ОСОБА_1 намагалася потрапити до себе до дому проходом через калітку яка встановлена на території земельної ділянки з кадастровим номером № 1210100000:03:026:0083. ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_1 відмовився надати їй доступ до її майна.

Також з пояснень свідка ОСОБА_5 , вбачається, що вона неодноразово була свідком того, що земельна ділянка № 1210100000:03:026:0083 обмежена в доступі місцевим мешканцем громади міста Дніпра. Також свідку відомо, що доступ до земельної ділянки обмежив ОСОБА_2 26.03.2026 року свідку зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол, щодо його неправомірних дій. У вечері 26.03.2026 року свідок разом із ОСОБА_1 перебували на вказаній ділянці, але навіть після складеного адміністративного протоколу злочин не був припинений, до доступ до земельної ділянки був обмежений.

Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради № 10/563 від 20.05.2026 року справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 186 КУпАП було закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення.

За приписами статті 255 КУпАП, складати протокол про адміністративне правопорушення за статтею 186 КУпАП мають право уповноважені на те працівники органів Національної поліції України.

Відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто, як вбачається з диспозиції вказаної статті, саме на уповноважених працівників Національної поліції України покладається обов`язок складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 186 КУпАП у разі виявлення такого правопорушення (або отримання відповідного повідомлення) та здійснення пошуку особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

У такому випадку на працівників Національної поліції України також покладається обов`язок фіксування обставин вчинення адміністративного правопорушення та збирання відповідних доказів. Вказаний обов`язок визначений у частині 2 статті 251 КУпАП.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером № 1210100000:03:026:0083 не перебуває у володінні будь-якої фізичною або юридичної особи, що відображено у відповідному витягу № 469351220 від 23.03.2026 року.

Також в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9988679462025 від 08.12.2025 року, в якому також відсутні відомості стосовно фізичних або юридичних осіб, які можуть володіти цією земельною ділянкою.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин, відповідно до приписів статті 248 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (Стаття 252 КУпАП).

Аналізуючи надані матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_2 , суд констатує, що в них відсутні належні та допустимі докази, на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за статтею 186 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи містять у собі документи, які жодним чином не відносяться до можливого правопорушення викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення № ВАД № 860877 від 26.03.2026 року, та не підтверджують його вчинення.

Як вже зазначалось судом, саме на працівників Національної поліції України покладається обов`язок збирання доказів вчинення адміністративного правопорушення за статтею 186 КУпАП, однак зібрані працівниками поліції докази не підтверджують факту встановлення ОСОБА_2 паркану, який обмежив вільний доступ для інших жителів громади міста Дніпра до земельної ділянки за кадастровим номером № 1210100000:03:026:0083.

До матеріалів адміністративної справи були долучені різноманітні документи: які вказують на наявність правового спору щодо майна подружжя між ОСОБА_1 (позивачем) та ОСОБА_2 ; відповіді від Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо права на прохід по земельній ділянці № 1210100000:03:026:0083 та наявність дозволів на будівництва на ній; акти обстеження вказаної земельної ділянки від 05 вересня 2025 року відповідно до звернення позивача, та 16 грудня 2025 року відповідно до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.

З усіх наданих документів вбачається, що на земельній ділянці № 1210100000:03:026:0083 наявна самовільна забудова у вигляді житлового будинку та додаткові прибудови до нього, разом із залізобетонною та частково металевою огорожею. Однак в жодному з документів не просліджується та не підтверджується факт того, що паркан або огорожу було встановлено саме ОСОБА_2 .

Сам по собі складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 860877 від 26.03.2026 року не може підтверджувати факт вчинення адміністративного правопорушення за статтею 186 КУпАП без відповідних доказів. А тому суд погоджується з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві, що матеріали адміністративної справи не містять у собі належних доказів, що підтверджуються вчинення ОСОБА_2 дій на встановлення паркану на земельній ділянці № 1210100000:03:026:0083.

Покази свідків суд також сприймає скептично, так як в них не міститься відображення факту вчинення ОСОБА_2 дій на встановлення паркану, а лише припущення з приводу того, що паркан встановлений останнім.

Враховуючи усе зазначене, суд приходить до висновку, що винесена постанова Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради № 10/563 від 20.05.2026 року про закриття адміністративної справи є такою, що винесена відповідно до закону, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сазонова Марина Олександрівна, до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про скасування постанови про закриття адміністративної справи – слід відмовити.

Окремо суд зазначає, що предметом позовної заяви є оскарження постанови № 10/563 від 20.05.2026 року, а тому суд не вбачає за необхідне надавати оцінку іншим доводам позивача з приводу повноважень адміністративної комісії, які виходять за межі розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності.

Щодо судових витрат ,суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи, що у задоволені позовних вимог відмовлено, то понесені позивачем судові витрати слід залишити за ним.

Керуючись ст.9, 72-77,79, 241-246, 255, 286,293, 295, 297 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сазонова Марина Олександрівна, до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про скасування постанови про закриття адміністративної справи – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 10 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 04052092, адреса знаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд 75.

Суддя О.О. Леміщенко