Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №171/1719/25
Суддя: Кодрян Л. І.
Справа № 171/1719/25
2-а/171/15/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м.Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судових засідань Перепеткевич Т.О.
представника позивача (в режимі відеоконференції) Майорова С.В.
представника відповідача (в режимі відеоконференції) Казарян В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 828869 від 29.04.2025.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 29.04.2025 року відносно нього старшим сержантом поліції ВРПП Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Пономаренко В.М. складено постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн. У оскаржуваній постанові вказано, що він керував транспортним засобом на задній осі якого встановлені шини, які мають пошкодження, що оголюють корд чим порушив п.31.4.5. б ПДР України, також були встановлені зовнішні світлові прилади, які не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, чим порушив вимоги п.31.4.3.а ПДР України.
Постанову вважає незаконною, необґрунтованою і просить її скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що 29.04.2025року об 11год. 00 хв., він, як пасажир їхав разом з водієм ОСОБА_3 , який керував спеціалізованим вантажним контейнеровозом DAF XF 460 р.№ НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом KRONE ZZ р.№ НОМЕР_2 , рухався із м. Одеса в бік м. Слов`янськ Донецької області перевозячи вантаж ТОВ «Нова Пошта», їх автомобіль був зупинений на блокпосту, на межі Дніпропетровської та Донецької області. Після перевірки документів, щодо можливих підстав для мобілізації, поліцейський вручив повістку позивачу для виклику до ТЦК та СП і виніс відносно нього, постанову серії БАД № 828869 від 29.04.2025р. Поліцейський, помилково та безпідставно визначив водієм вказаного вище транспортного засобу позивача, не звертаючи на очевидні фактичні дані. Вказані обставини керування транспортним засобом у вказаний час саме ОСОБА_3 , підтверджується роздруківкою піктограми цифрового тахографу VDO від 29.04.2025р. встановленого та автоматично працюючого з карткою водія автомобіля DAF XF 460 р.№ НОМЕР_1 . Відповідно до вказаної піктограми, саме картка водія SIBILOV Yevhen була вставлена у тахограф, та фіксувала час його роботи, в тому числі і об 11:00 год. 29.04.2025р. Також вказані обставини підтверджуються наявною товарно-транспортною накладною № 12-049856385 від 29 квітня 2025року, в якій зазначений водій, що прийняв вантаж для перевезення - Сібільов Є.М.
Крім того зазначає, що вказаний в постанові транспортний засіб DAF XF 460 р.№ НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом KRONE ZZ р.№ НОМЕР_2 , перебуває у технічно справному стані і кожен день виконує маршрутні рейси. Вказаний факт підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01313-00497-25 від 14.03.2025 року та № 01313-00498-25 від 14.03.2025, де визначено, що транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним. Стосовно встановлених зовнішніх світлових приладів зазначає, що всі освітлювальні прилади DAF XF 460 р.№ НОМЕР_1 , з причепом контейнеровозом KRONE ZZ р.№ НОМЕР_2 працюють справно, виконують передбачені функції і режим роботи, що також підтверджено вказаними протоколами технічного контролю контейнеровозу від 14.03.2025року.
З огляду на викладене вважає спірну постанову складеною з порушенням, оскільки працівник патрульної поліції не з`ясував обставин, щодо керування транспортним засобом 29.04.2025року, саме ОСОБА_1 , а також не з`ясував усі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не обґрунтував відповідними доказами
Просить скасувати складену щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 828869 від 29.04.2025 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року у справі відкрито спрощене провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням № 1724 від 01.07.2026 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відрахуванням зі штату Апостолівського районного суду Дніпропетровської області судді Ліпчанського С.М., у зв`язку з закінченням терміну відрядження з 22 квітня 2026 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа визначена для розгляду судді Кодрян Л.І.
Ухвалою суду від 15.09.2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області до суду подано відзив. Відповідно до поданого відзиву представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскаржувана постанова серії БАД № 828869 від 29.04.2025, якою зафіксовано порушення позивачем правил ПДР є законною та складеною відповідно до норм діючого законодавства. Зазначає, що відповідно до довідки № 3501/301 від 04.06.2025 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах згідно п.3 розділу VIII Інструкції МВС України від 18.12.2018 № 1026 становить 30 діб, тому надати відеозапис події, яка мала місце 29.04.2025 неможливо.
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив у якій він зазначає, спростовує доводи викладені у відзиві та вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені вимоги з підстав зазначених у позові, просив скасувати складену щодо позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 828869 від 29.04.2025 і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві, обґрунтовуючи заперечення проти позову доводами зазначеними у відзиві.
Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (пункти 1.1, 1.3, 1.4, 1.5).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії БАД № 828869 від 29.04.2025 ОСОБА_1 29.04.2025 року об 11 год 30 хв на автошляху Е-50, блокпост АН-15, керував транспортним засобом DAF XF 400 р.№ НОМЕР_1 з причепом KRONEр. № НОМЕР_2 , на задній осі якого встановлені шини, які мають пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п.31.4.5. б ПДР України, також були встановлені зовнішні світлові прилади які не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, чим порушив вимоги п.31.4.3.а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 121 КУпАП у зв`язку з чим на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с.33).
До матеріалів справи представником позивача надано картку водія на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 14); протокол перевірки технічного стану транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.03.2025 (а.с.15); протокол перевірки технічного стану транспортного засобу НОМЕР_4 від 14.03.2025 (а.с.17); картку водія на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 29); товарно-транспортнау накладну №12-049856385 від 29.04.2025 в якій зазначено: водій 1 - ОСОБА_3 ВХІ №071965, водій 2 - ОСОБА_1 КВІ №734269 (а.с. 36).
Диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п.31.4.5.б Правил дорожнього руху України, водієві забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
Відповідно до п.31.4.3.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Обставини правопорушення доводяться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі за ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Також, згідно з п. 9 ч.1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Згідно з ч.ч1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно поданого до суду відзиву надати відеозапис події, яка мала місце 29.04.2025 неможливо внаслідок спливу строку зберігання.
Інших доказів, які свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом на задній осі якого встановлені шини, які мають пошкодження, що оголюють корд та зі встановленими зовнішніми світловими приладами, які не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, окрім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень Правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про їх вчинення.
Доводи представника відповідача про те, що строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах згідно п.3 розділу VIII Інструкції МВС України від 18.12.2018 № 1026 становить 30 діб не беруться судом до уваги, оскільки, як встановлено судом ухвалу про відкриття провадження у даній справі відповідачем отримано 27.05.2026, а отже до спливу 30 діб, визначених для зберігання вказаного доказу. Вказане підтверджується довідкою про доставку електронного документу одержувачу – Головному управлінню поліції в Донецькій області від 27.05.2025, що не заперечила представник відповідача в судовому засіданні.
Водночас, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути доказом вчинення особою правопорушення. Вона є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому має передувати фіксування цього правопорушення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху України, оскільки зазначені обставини не знайшли належного підтвердження під час розгляду справи.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, не доведена, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАД № 828869 від 29.04.2025 слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Що стосується доводів представника відповідача щодо не співмірності розміру витрат на правову допомогу адвоката з наданими послугами з огляду на те, що вказані категорії справ підлягають розгляду у порядку спрощеного провадження слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до акту виконаних робіт про надання правової допомоги від 08.07.2025 вартість наданих послуг адвоката становить 5000 грн. Зважаючи на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, пов`язаних із консультаціями, підготовкою позовної заяви, зібранням доказів, виготовленням копій документів, відправленням кореспонденції, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в даній справі є співмірним.
Отже, судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом та понесені витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000,00 грн. підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 828869 від 29.04.2025, винесену старшим сержантом поліції ВРПП Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Пономаренком Валерієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн 00 коп. скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп та витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000 ( п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у десятиденний строк з проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Повне судове рішення складено 07.10.2026.
СуддяЛ. І. Кодрян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua