Окрема думка від 30 вересня 2026 р. у справі №171/458/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/458/26

Номер провадження 2-о/171/92/26

ОКРЕМА ДУМКА

головуючого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області

Шкарлат Я.Ю. у справі 171/458/26

01.10.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Шкарлат Я.Ю., присяжних Фартушної С.С., Гладкого А.Г., заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задовольнив повністю. Визнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), недієздатним. Призначив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Встановив строк дії рішення суду тривалістю 2 (два) роки з дня набранням рішенням суду законної сили.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що розгляд справ про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до частини 3 статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

За змістом частини 1 статті 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

Згідно з частиною 3 статті 35 ЦПК України суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Не погоджуюсь із думкою більшості членів колегії та із ухваленим рішенням суду в частині призначення ОСОБА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , з таких підстав.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється, зокрема, над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. ст. 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20.

Суд зазначає, що подання органу опіки та піклування про призначення опікуна не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду.

Однак, дослідивши долучений до матеріалів справи висновок опікунської ради виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради щодо призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що таке рішення видане без повного з`ясування обставин справи, оскільки не містить належної мотивації, а також належних обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном.

Головуючий суддя звертає увагу на той факт, що заявник ОСОБА_1 офіційно не працює, являється військовозобов`язаним.

При цьому, станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статті призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого призначення.

Окрім того, суд наголошує, що умови існування в Державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з російською федерацією.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Головуючий суддя дійшов висновку, що висновок опікунської ради виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради щодо призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 , щодо доцільності призначення заявника опікуном ОСОБА_2 належним чином не мотивовано, що, на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

Крім того, у постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Зі змісту висновку органу опіки та піклування випливає, що питання про уникнення можливих зловживань обов`язку захисту Батьківщини ОСОБА_1 не досліджувалося, належного обґрунтування вказаних обставин не надано.

Разом з тим, дослідивши долучений до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування, щодо призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , головуючий суддя дійшов висновку, що таке рішення без повного з`ясування обставин справи, оскільки не було врахованого наявність інших родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над ним.

В той же час, вказаний висновок не обґрунтований належним чином, відсутнє обґрунтування відповідності призначення опікуном заявника інтересам ОСОБА_2 , не доведено фізичну можливість заявника виконувати опікунські обов`язки, не надано доказів на підтвердження стану його здоров`я для виконання ним опікунських функцій, не надано відомостей щодо наявності/відсутності у нього судимостей, не підтверджено належний рівень матеріального забезпечення, а також неможливістю виконання опікунських обов`язків іншими родичами, зокрема матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з ними.

Однак, причини неможливості виконання матір`ю чи іншими близькими родичами ОСОБА_2 функцій його опікуна у висновку Органу опіки та піклування не наведено.

Слід зазначити, що опіка встановлюється в інтересах хворої особи, а не опікуна.

Головуючий суддя критично оцінує неможливість здійснювати догляд за ОСОБА_2 його матір`ю, оскільки будь-яких доказів неможливості здійснювати такий догляд за станом здоров`я не надано. При цьому заявник вказав, що він фактично здійснює догляд за сином, у зв`язку з чим не працює. А працює лише ОСОБА_3 .

Суд вважає безпідставними доводи заявника про те, що ОСОБА_2 необхідно виключно чоловіча опіка, оскільки надавати гігієнічну допомогу може виключно заявник, його дружині тяжко піднімати.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

Враховуючи, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, тому з урахуванням наведеного, на думку головуючого судді, заява ОСОБА_1 підлягала частковому задоволенню, в частині визнання особи недієздатною, а у задоволенні заяви про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 необхідно було відмовити.

Висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення заявника опікуном, зроблений без повного та всебічного дослідження всіх обставин і переважно ґрунтується на відомостях, наданих самим заявником, а тому не міг бути достатньою підставою для його призначення опікуном.

За таких обставин суд у складі головуючого судді Шкарлат Я.Ю. та присяжних Фартушної С.С., Гладкого А.Г. мав відмовити у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , а до вирішення питання про призначення опікуна у встановленому законом порядку — покласти здійснення опіки на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради.

Суддя Я.Ю.Шкарлат