Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №199/11681/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/11681/25

(2/199/962/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову зазначено, що 28.04.2020 р. між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір № 0252/980/1600923/20, продукт (BANK CARD).

Первинний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти.

Відповідач неналежно виконував зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становила 28 113,63 грн., з яких: 16 346,89 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 766,74 грн. – заборгованість за відсотками.

У подальшому, 24.03.2023 року за Договором факторингу № 24/03/23, право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено від АТ «ОТП БАНК» до позивача.

За таких обставин представник позивача просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 113,63 грн. та понесені судові витрати.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 28 квітня 2020 р. між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір № 0252/980/1600923/20.

Свої зобов`язання за договором кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором та випискою з рахунка приватного клієнта № 0252/980/1600923/20 за період з 28.04.2020 по 24.03.2023.

Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати належних платежів, станом на 24.03.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 0252/980/1600923/20 від 28.04.2020 року за наданим позивачем розрахунком становить 28 113,63 грн., з яких: 16 346,89 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 11 766,74 грн. – заборгованість за відсотками.

У подальшому, 24 березня 2023 року за Договором факторингу № 24/03/23, право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено від АТ «ОТП БАНК» до позивача.

Згідно з матеріалами справи та розрахунком заборгованості, структура заборгованості відповідача складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 16 346,89 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 11 766,74 грн., що разом становить 28 113,63 грн.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли з кредитних правовідносин та регулюються положеннями ЦК України, зокрема статтями 11, 14, 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, а також статтями 1077 та 514 ЦК України щодо переходу права вимоги.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку кредитором).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Як вбачається з наданих матеріалів справи та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0252/980/1600923/20 від 28 квітня 2020 року, фактична заборгованість відповідача становить 28 113,63 грн. та складається з: 16 346,89 грн. – заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 11 766,74 грн. – заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні в справі розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0252/980/1600923/20 від 28 квітня 2020 року та факт виникнення заборгованості відповідачем жодним чином спростовані не були.

Факт виконання первинним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредиту підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунком заборгованості та випискою з рахунка приватного клієнта № 0252/980/1600923/20 за період з 28.04.2020 по 24.03.2023.

При цьому, як вбачається із виписки з рахунка відповідача № НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості, відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за договором, що свідчить про визнання нею факту укладення кредитного договору та те, що їй були відомі умови погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищенаведеного, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 16 346,89 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 11 766,74 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, що разом становить 28 113,63 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Як встановлено судом, на підтвердження факту надання правової допомоги надано: договір про надання правової допомоги № 43115064 від 01 липня 2025 року, додаткову угоду № 0252/980/1600923/20 до Договору № 43115064 про надання правової допомоги від 20 серпня 2025 року, ордер та/або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4461 від 16 вересня 2019 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОЛЬГИ КЛЕЩ», акт № 0252/980/1600923/20 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 20 серпня 2025 року.

Відповідно до Акту № 0252/980/1600923/20 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 20 серпня 2025 року, вартість наданих послуг становить 5 000,00 грн., а саме:

- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» 1,5 години, вартість 1 000 грн./год., загальна вартість 1 500,00 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 3 години, вартість 1 000 грн./год., загальна вартість 3 000,00 грн.;

- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 години, вартість 1 000 грн./год., загальна вартість 500,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є:

1.надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2.складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3.захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4.надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5.представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6.представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7.представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8.надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9.захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, видом адвокатської діяльності з наданих позивачем послуг є складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості в сумі 3 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Стосовно розподілу судового збору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264, 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст.ст. 279, 280 – 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Брайт інвестмент» (ЄДРПОУ: 43115064; 49001, обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) заборгованість у розмірі 28113 (двадцять вісім тисяч сто тринадцять) грн.. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Брайт інвестмент» (ЄДРПОУ: 43115064; 49001, обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Брайт інвестмент» (ЄДРПОУ: 43115064; 49001, обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 07.10.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї