Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №168/454/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/454/26

Провадження № 1-кп/168/81/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 ,

представника ювенальної поліції ОСОБА_9 ,

практикуючого психолога ОСОБА_10 ,

представника служби в справах дітей ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025035570000040 від 13.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Істочне Красноперекопського району Крим, зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, з повною загальною середньою освітою, пенсіонерки, не судимої,

за ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

12.05.2026 року близько 22.50 год., ОСОБА_4 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_12 , знаходячись на земельній ділянці поблизу будинку АДРЕСА_2 під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин з неповнолітнім ОСОБА_7 , розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень, підійшла до неповнолітнього потерпілого спереду та дерев`яною палицею, яку тримала двома руками, умисно нанесла три удари в ділянку правого передпліччя, чим заподіяла останньому тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_6 , яка в цей час вийшла до неї з будинку, умисно нанесла останній два удари по правій поперековій ділянці, чим заподіяла потерпілій тілесні ушкодження. У результаті протиправних дій ОСОБА_4 ОСОБА_7 заподіяні легкі тілесні ушкодження у виді синця в ділянці правої верхньої кінцівки, а ОСОБА_6 заподіяно легкі тілесні ушкодження в виді синця в лівій поперековій ділянці.

У судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні кримінального проступку визнала частково. Пояснює свій вчинок тим, що у неї із потерпілими, з якими вона є сусідами, тривалий час існують неприязні відносини через спір щодо користування земельною ділянкою, потерпілі її провокують, тому її дії з приводу нанесення тілесних ушкоджень викликані тривалими неправомірними діями потерпілих. Дала суду показання про те, що 12.05.2026 р. близько 22.50 год. побачила підлітків, які ходять по її ділянці, підійшла до них і зробила їм зауваження, щоб не ходили по її земельній ділянці, та нанесла ОСОБА_7 дерев`яною палицею удар в область тазу, після чого потерпілий втік. Тоді до неї підійшла ОСОБА_6 і стала сваритись. Після цього вона також нанесла удар тією ж дерев`яною палицею в область сідниць потерпілій ОСОБА_6 . Стверджує, що обом потерпілим нанесла лише по одному удару, не в по два і три, як вказано в обвинувальному акті і як стверджують потерпілі. Повідомила, що потерпілі її спровокували тривалими конфліктами та образами, ці всі емоції накопичились і вона не стрималась. Просить її суворо не карати. Цивільного позову не визнає, вважає, що моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 взагалі не заподіяно, оскільки він за медичною допомогою не звертався, і від такої відмовився, а після цих подій відразу з друзями перебував на святкуванні дня народження подруги, вважає позов недоведеним.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, окрім її часткового визнання обвинуваченою, підтверджується такими зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 про те, що 12.05.2026 близько 22.30 год. він з ОСОБА_12 , якому 13 років, ішов додому і, проходили земельною ділянкою, ідучи через яку можна скоротити дорогу. Голосно між собою говорили. Було темно. До них підійшла ОСОБА_4 , стала сваритись, і нанесла йому три удари бити дерев`яною палицею по зап`ясті. Нанесення ударів бачив його друг ОСОБА_12 . Він з другом побігли до будинку тітки, розповіли про це і тітка викликала поліцію. Він злякався, переживав, згадував ці події. Просить задовольнити цивільний позов, а покарання обрати обвинуваченій в виді штрафу, просить судового не карати;

- показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 про те, що 12.05.2026 близько 22.30-23.00 в будинок прибіг ОСОБА_12 і сказав, що ОСОБА_4 побила її племінника ОСОБА_7 . Вона вийшла з будинку і підійшла до сусідки, розмовляла на підвищених тонах. ОСОБА_4 висловлювалась нецензурно і нанесла їй два удари дерев`яною палицею в поперек зліва, де залишились синці, і один удар у руку. Вона викликала поліцію. Підтвердила існування неприязних стосунків в обвинуваченою. Після вчиненого стосунки не покращились, не вбачає каяття в діях обвинуваченої і тому просить обрати максимальну міру покарання, котра є можливою в цій ситуації ;

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_13 про те, що 12.05.2026 близько 22.30 год. додому прибіг ОСОБА_12 і розповів, що сусідка ОСОБА_4 побила ОСОБА_7 ОСОБА_14 втік додому. Він з мамою побігли до тої земельної ділянки, через яку ішли ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , а сусідка в цей час вже зайшла на їхню ділянку. Бачив, як ОСОБА_4 вдарила три рази дерев`яною полицею по спині його маму ОСОБА_6 . За вказівкою мами він знімав на мобільний телефон події, що відбувались після цього;

- показаннями свідка ОСОБА_15 у судовому засіданні про те, що коли, як працівник поліції прибув на виклик потерпілої, то всі учасники подій вже розійшлись по домах. Він записав зі слів потерпілої в протоколі обставини нанесення тілесних ушкоджень. Обвинувачена підтвердила, що нанесла удари потерпілим;

- показаннями свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні про те, що він разом зі своїм другом ОСОБА_16 ішли додому від ОСОБА_13 , вбув вечір, вони вирішили скоротити дорогу і піти навпростець. До них підійшла ОСОБА_4 і вдарила ОСОБА_14 дерев`яною палицею по руці, точну кількість ударів не пам`ятає, але ударів було більше як один. Після цього він побіг до дому тітки ОСОБА_14 , щоб про це розповісти;

- протоколом від 12.05.2026 р. прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, згідно з яким ОСОБА_8 повідомила, що 12.05.2026 р. о 22.40 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 нанесла три удари дерев`яною палицею в праву руку сину ОСОБА_7 , в присутності неповнолітньої особи ОСОБА_12 задавши фізичну біль і синець;

- протоколом від 12.05.2026 р. прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, згідно з яким ОСОБА_6 , вказала обставини, за яких його вчинено щодо неї кримінальне правопорушення, а саме: 12.05.2026 р. о 22.40 год. в с.Рокита по вул.Пасічній ОСОБА_4 нанесла два удари дерев`яною палицею в ліку руку та в лівий бік в область тазу, задавши фізичну біль і синець, подія відбулась в присутності неповнолітнього сина потерпілої;

-висновком експерта № 47 від 14.05.2026 р., згідно з яким в потерпілої ОСОБА_6 виявлені легкі тілесні ушкодження в виді синця в лівій поперековій ділянці, дане тілесне ушкодження утворилось внаслідок травматичної дії предмету без відображення контактуючої поверхні останніх, терміном не більше 1-2 доби до моменту обстеження;

-висновком експерта № 46 від 14.05.2026 р., згідно з яким в потерпілого ОСОБА_7 виявлені легкі тілесні ушкодження в виді синця в ділянці верхньої кінцівки, дане тілесне ушкодження утворилось внаслідок травматичної дії предмету без відображення контактуючої поверхні останніх, терміном не більше 1-2 доби до моменту обстеження;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.05.2026 р., згідно з яким потерпіла показала за допомогою статиста механізм нанесення їй тілесних ушкоджень 12.05.2026 обвинуваченою, а саме: обвинувачена підійшла до потерпілої спереду з дерев`яною палицею, якою нанесла один удар по лівій руці і два удари по поперековій ділянці потерпілої;

-висновком експерта № 52 (додаткова) від 27.05.2026 р., згідно з яким не виключається можливість, що тілесне ушкодження, виявлене в ОСОБА_6 в вигляді синця в лівій поперековій ділянці могло утворитись при обставинах і механізмі, вказаних у протоколі проведення слідчого експерименту від 18.08.2026 р. за участі потерпілої за обставин, відображених на відеозаписі, мінімальною кількістю ударів не менше одного;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.05.2026 р., згідно з яким потерпілий ОСОБА_7 показав за допомогою статиста механізм нанесення йому тілесних ушкоджень 12.05.2026 обвинуваченою, а саме: дерев`яною палицею по правій руці;

-протоколом добровільної видачі та огляду речей від 18.08.2026 р., згідно з яким обвинувачена добровільно видала дерев`яну палицю покриту корою довжиною 117 см та діаметром 2 см, якою вона заподіяла тілесні ушкодження;

-протоколом огляду аудіозапису від 15.05.2026 р. згідно з яким в ході дослідження запису розмов, що надійшла на лінію 102, потерпіла повідомила про нанесення їй та неповнолітньому тілесні ушкодження палицею;

- протоколом добровільної видачі та огляду речей від 26.05.2026 р., згідно оглянуто добровільно виданий потерпілою відеозапис конфлікту, що відбувався між нею та обвинуваченою, відеозапис здійснює син потерпілої. На відео зафіксовано словесну суперечку між потерпілою та обвинуваченою та наявність в руках обвинуваченої дерев`яної палиці;

-протоколом огляду речей від 27.05.2026, згідно з яким оглянуто відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, що здійснювали реагування на подію, за фактом звернення ОСОБА_6 і під час чого остання розповіла про факт нанесення тілесних ушкоджень їй та племіннику

-протоколом огляду предметів від 18.05.2026 р., згідно з якими в ході огляду виданої обвинуваченою дерев`яної палиці, покритої корою, якою було нанесено удари потерпілим, встановлено, що її довжина 117 см., діаметр 2 см.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 13.05.2026 р. на підставі заяви потерпілої ОСОБА_6 .

Надані суду докази є належними та допустимими та узгоджуються між собою.

Доводи обвинуваченої про те, що вона нанесла кожному потерпілому лише по одному удару, а не таку кількість ударів, як вказано в обвинувальному акті, спростовуються наданими суду показаннями свідка ОСОБА_12 , показаннями потерпілих, наданими під присягою та після роз`ясненню обов`язку надавати правдиві показання, висновками судово-медичних експертиз про отримання тілесних ушкоджень потерпілими.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення в присутності дитини.

Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченої, немає.

Обираючи міру покарання обвинуваченій відповідно до ст. 65 КК, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу винної, яка на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності не притягалася, є пенсіонеркою, думку потерпілих щодо міри покарання, та вважає за необхідне обрати їй покарання в межах санкції статті Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене нею кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі, наближеному до максимального, передбаченого санкцією ч.1 ст. 125 КК України.

Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м`яким. На переконання суду у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У справі подано цивільний позов. Потерпілий ОСОБА_7 (в особі законного представника ОСОБА_8 ) просить стягнути з обвинуваченої на відшкодування завданої йому моральної шкоди 10 000 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що завдана йому моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, наголошує, що йдеться психіку неповнолітньої дитини, яка більш вразливою, а наслідки насильства є більш глибшими, ніж для дорослої особи. Отримано тілесні ушкодження і завдано фізичного болю, вчинено дії в присутності іншої неповнолітньої особи, сусідкою, з застосуванням спеціального предмета - дерев`яної палиці, що додатково принизило потерпілого і викликало відчуття страху та беззахисності, нав`язливі спогади про вчинене, страх повторення насильства.

У судовому засіданні потерпілий та його законний представник підтримали позов. Неповнолітній ОСОБА_7 пояснив, що злякався, в подальшому згадував той ті події, переніс стрес. Законний представник потерпілого повідомила, що син після цих подій змінився в поведінці, став тривожний, до лікарів вона не зверталась, документів не може надати, сума на відшкодування моральної шкоди визначена ними за погодженням та після консультацій з адвокатом. Цивільний позов заявлений з метою щоб обвинувачена зробила висновок та не вчиняла в подальшому таких дій.

У судовому засіданні обвинувачена позову не визнала, вважає, що потерпілому не завдано моральної шкоди, оскільки він від надання медичної допомоги відмовився, відразу після нанесення тілесних ушкоджень пішов на святкування дня народження подруги. Просить відмовити в задоволенні цивільного позову.

Захисник ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні цивільного позову, вважає, що розмір визначеної в позові моральної шкоди не відповідає тяжкості заподіяного, не підтверджений належними та допустимими доказами, а сам факт заподіяння тілесних ушкоджень не свідчить про заподіяння моральної шкоди.

Заслухавши учасників провадження, суд враховує наступне.

У п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року №4 роз`яснено, що відповідно до ст.1166, ст.1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав, особою яка її завдала, і така шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Суд розглядає цивільний позов у межах заявлених позовних вимог (ч.5 ст.128 КПК, ст. 12, ст. 81 ЦПК України). Також суд повинен виходити з принципів розумності та справедливості, характеру злочину, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, вини особи, діями якої завдано моральну шкоду та інших обставин, що мають істотне значення, таких як ставлення обвинуваченої особи до вчиненого злочину, її майновий стан. Такі вимоги передбачені ст.23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Моральна шкода є оціночним поняттям, оскільки вона має нематеріальний характер і її неможливо виміряти точними фізичними чи математичними критеріями. Попри те, що поняття оціночне, потерпілий не може просто заявити про шкоду — її потрібно довести за допомогою доказів (медичних довідок, висновків психологів, показань свідків, тощо).

До цивільного позову на обґрунтування позовних вимог не надано документів, що підтверджують саме такий розмір відшкодування моральних страждань потерпілого, який заявлений ним в позові. Тому суд виходить із принципів розумності та справедливості, та інших критеріїв, описаних вище, та вважає, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Суд вважає доведеним факт завдання неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди вчиненим обвинуваченою злочином, адже він є неповнолітнім, отримав тілесні ушкодження. Суд бере до уваги те, що потерпілий переніс стрес, погоджується з доводами цивільного позову, що шкода завдана психіці неповнолітньої дитини, яка є більш вразливою, а наслідки насильства є більш глибшими, ніж для дорослої особи.

А вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на його користь, також суд враховує обставин справи, обґрунтування заявленого позову, майновий стан обвинуваченої, яка не працює, є пенсіонером.

Відтак з урахуванням обставин справи та викладених норм права, суд вважає, що розумним та справедливим відшкодуванням моральної шкоди потерпілому є стягнення з ОСОБА_4 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 371, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 (в особі законного представника ОСОБА_8 ) на відшкодування завданої моральної шкоди 3 000 (три тисячі) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази:

- палицю дерев`яну, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області – знищити;

-DVD-R диск з аудіозаписом розмови, яка на лінію 102 надійшла 12.05.2026 о 22.49 год., DVD-R диск з відеозаписом, на якому відображено конфлікт, DVD-R диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейських – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1