Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №167/1112/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Суд: Рожищенський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №167/1112/26

Суддя: Требик В. Б.

Справа № 167/1112/26

Номер провадження 2/167/958/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 17335 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 27 серпня 2024 року між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 73752471 (далі – договір № 73752471), за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн., а позичальник зобов`язався повернути їх, а також сплатити проценти від суми позики та комісію за надання позики. ТОВ «1БАНК» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню позики, сплати процентів та комісії належним чином не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 17335 грн., з яких: 10000 грн. – основний борг, 975 грн. – проценти, 4860 грн. – проценти за понадстрокове користування позикою, 1500 грн. – комісія. 14 червня 2021 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно з яким право вимоги за договором № 73752471 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання та місцеперебування якого суду невідоме, викликався до суду для розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до ч. 10 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), однак в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подав.

Процесуальні дії у справі

7 вересня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

27 серпня 2024 року ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом – одноразовим ідентифікатором 66025) уклали договір № 73752471, за умовами якого позикодавець надав позичальнику у власність грошові кошти (позику) в розмірі 10000 грн. (пункти 1, 2.1) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу ( НОМЕР_1 ) (п. 29), на строк 30 днів (п. 2.2), зі сплатою процентів у розмірі 0,325% в день та комісії у розмірі 15% від суми наданої позики, що в грошовому виразі складає 1500 грн. (п. 2.3), а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти від суми позики та комісію за надання позики (арк. спр. 9-12).

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики (п. 4).

Реквізити договору містять інформацію про його підписання відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 66025) та достатні дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема номер паспорта, дату та орган його видачі, адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, номер телефону та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 ).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, дату видачі кредиту, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді (арк. спр. 12 на звороті - 13).

Відповідно до квитанції АТ «Таскомбанк» 27 серпня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у сумі 10000 грн. (арк. спр. 15).

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 у квитанції АТ «Таскомбанк» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними у п. 29 договору № 73752471.

Відповідно до наданого ТОВ «1БАНК» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 73752471 станом на 24 січня 2025 року складає 17335 грн., з яких: 10000 грн. – основний борг, 975 грн. – проценти, 4860 грн. – проценти за понадстрокове користування позикою, 1500 грн. – комісія (арк. спр. 15 на звороті-18).

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором (п. 5.5).

Копіями договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, укладеного між ТОВ «1 БАНК» і ТОВ «ФК «ЄАПБ», додаткових угод від 28 липня 2021 року № 2, 13 червня 2022 року № 7 та від 24 січня 2025 року № 47, підтверджено, що ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників (арк. спр. 19-25). Про що також було складено акт прийому–передачі реєстру боржників від 24 січня 2025 року № 42 (арк. спр. 26).

Згідно з копією платіжної інструкції від 28 січня 2025 року № 635 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «1БАНК» кошти за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди від 24 січня 2025 року № 47 до договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21 (арк. спр. 27).

Відповідно до копії реєстру боржників від 24 січня 2025 року № 42 до договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21 від ТОВ «1БАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 73752471 на загальну суму 17335 грн. (арк. спр. 27 на звороті).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором № 73752471.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «1БАНК» уклали договір № 73752471 в електронній формі, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору ТОВ «1БАНК» надало відповідачу кошти в сумі 10000 грн. строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними та комісію, розмір яких визначений договором.

27 серпня 2024 року кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «1БАНК» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 73752471 визначена сума позики, процентна ставка, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору позики. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 73752471.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув позику та не сплатив проценти, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 73752471: 10000 грн. основного боргу, 975 грн. – проценти, 1500 грн. – комісія.

Щодо нарахування процентів за понадстрокове користування позикою, то суд зазначає таке.

За змістом п. 18 договору № 73752471 якщо сума позики, зазначена в п. 2 договору перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 (2,70%) договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Під час розгляду справи судом установлено, що сума позики за договором

№ 73752471 становить 10000 грн., а отже перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати. Позивачем нараховано проценти за понадстрокове користування позикою

за 18 календарних днів з 26 вересня по 13 жовтня 2024 року включно за процентною ставкою 2,7% за день. Однак, такий розмір процентної ставки не відповідає обмеженням, встановленим у п. 18 договору № 73752471, та суперечить вимогам ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Ураховуючи наведене, розмір заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою у зазначений період повинен складати 1800 грн. (10000 х 1% х 18 днів).

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 73752471:

10000 грн. основного боргу, 975 грн. процентів, 1800 грн. процентів за понадстрокове користування позикою, 1500 грн. комісії.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 2192,49 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 82,35%.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики від 27 серпня 2024 року № 73752471: 10000 (десять тисяч) гривень основного боргу, 975 (дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень процентів, 1800 (одну тисячу вісімсот гривень) процентів за понадстрокове користування позикою, 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень комісії, а також 2192 (дві тисячі сто дев`яносто дві) гривні 49 (сорок дев`ять) копійок судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua