Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №159/3447/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3447/26

Провадження № 2/159/2323/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Скулинець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50492, 50 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у справі є батьком ОСОБА_3 . Рішенням суду від 13.05.2019 з ОСОБА_2 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 2000,00 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Дитині було проведено ряд операцій пов`язаних з лікуванням зубів. Оскільки, відповідач в добровільному порядку додаткові витрати не компенсовує, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 50492,50 гривень.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

31.07.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

02.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення до п`яти днів.

Позивачка та її представник звернулися до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

За згодою позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки проголошення судового рішення здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.10.2010, яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.12.2011 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.05.2019 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000,00 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно наданих позивачем письмових доказів, ОСОБА_3 в період з 07.10.2025 по 30.05.2026, надавались стоматологічні послуги на загальну суму 100985,00 гривень, зокрема: фотополімерна реставрація 46 зуба, фотополімерна реставрація 36 зуба, професійна гігієна, видалення ретинованого "зуба мудрості" в наркозі, фіксація повних металічних брекетів, 3Д дослідження, встановлення мікроімпланта.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються саме на неповнолітню на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від аліментів, які утримуються одним з батьків на утримання неповнолітньої дитини.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Згідно вимог законодавства та аналізу судової практики, яка склалась, доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, що підтверджують, зокрема, витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі.

Актами виконаних робі та квитанціями, які долучені до позовної заяви підтверджується сплата ОСОБА_1 стоматологічних послуг наданих ОСОБА_3 в сумі 100985,00 гривень.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

У даному випадку, враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною особою, суд вважає, що він, як батько неповнолітньої дитини, повинен оплачувати частину додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, а саме навчанням неповнолітньої дитини.

Суд вважає доведеним факт, що такі витрати на стоматологічні послуги не покриваються за рахунок аліментів, які сплачує відповідач на утримання своєї доньки ОСОБА_3 .

Відповідачем ОСОБА_2 , відповідно до статті 81 ЦПК України, будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, наявності обставин для звільнення відповідача від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дитину чи зменшення розміру його участі у додаткових витратах на дитину.

Системно проаналізувавши норми матеріального права та надані сторонами докази, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням положень Сімейного кодексу України та обставин справи, суд дійшов до висновку, що у якості додаткових витрат на утримання дитини, які понесені позивачкою доцільним задовольнити такі вимоги та стягнути з відповідача 50492,50 гривень понесених позивачкою витрат на стоматологічні послуги.

У відповідності до статті 141 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 80, 81, 89, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язані з оплатою наданих стоматологічних послуг одноразово в розмірі 50492 (п`ятдесят тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Представник позивачки: Клімук Олександр Сергійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії № 642 від 07.05.2012.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення складено 07.10.2026.

Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ