Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №158/3605/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3605/26

Провадження № 2-а/0158/97/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді - Костюкевича О.К.

при секретарі - Хмілевській І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що 18.08.2026 інспектором Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, старшим лейтенантом поліції Кукурою С.А. було винесено постанову серії ЕНА №7739967, згідно якої громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Так, згідно вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 в м. Красилів, по вул. Центральна, 10, Хмельницького району Хмельницької області, керував автомобілем марки «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому на задній осі з лівої сторони встановлено шини, які мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п. 31.4.5 «б» ПДР.

Вважає, що дана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, є незаконною, необґрунтованою, без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та дослідження доказів, а також такою, що підлягає скасуванню через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Просить суд, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7739967 від 18.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення по справі у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп., а провадження у даній справі – закрити.; стягнути із відповідача понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина четверта статті 159 КАС України).

07.09.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Вважають, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Так, 18.08.2026 інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Кукурою С.А., під час виконання своїх службових обов`язків, близько 12 год. 54 хв. в м. Красилів, вул. Центральна, 10, було виявлено, що водій (Позивач) керував транспортним засобом марки Рено Преміум д.н.з. НОМЕР_2 на задній осі з лівої сторони на шині були наявні місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п.31.4.5 (б) ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відтак, інспектор, вбачаючи у діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121, притягнув водія до адміністративної відповідальності, застосувавши, до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. в межах санкції відповідної статті. Інспекторами здійснювалась відео та фото фіксація скоєного правопорушення.

Таким чином, заперечення позивача щодо не вчинення ним адміністративного правопорушення та безпідставність винесення постанови, спростовуються доказами долученими до відзиву на позовну заяву.

10.09.2026 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі. Вказує, що надана стороною відповідача відео та фото фіксація події не можуть братися судом до уваги, оскільки такі докази є неналежними та не допустимими, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Позивач у судове засідання не заявився, просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просять їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2026 інспектором Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, старшим лейтенантом поліції Кукурою С.А. було винесено постанову серії ЕНА №7739967, згідно якої громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Так, згідно вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 в м. Красилів, по вул. Центральна, 10, Хмельницького району Хмельницької області, керував автомобілем марки «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому на задній осі з лівої сторони встановлено шини, які мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п. 31.4.5 «б» ПДР.

В силу статі 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. п. 1.1.-1.5. ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.31.1 ПДР, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4.5 «б» ПДР встановлено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 338/1/17 та від 29.04.2020 по справі № 161/5372/17.

Як вбачається із копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01207-02020-25 від 02.12.2025, транспортний засіб марки «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше – 02.12.2026.

З долучених позивачем до матеріалів даної адміністративної справи фотокопії коліс вищезазначеного транспортного засобу, вбачається, що шини транспортного засобу мають пошкодження верхнього шару шин, у вигляді тріщин, однак пошкодження корду які його оголюють не мають.

Разом з тим, відповідач, як на обставини вчинення правопорушення позивачем, покликається на долучений відеозапис – «clip-0» та фотосвітлини з телефона.

При цьому, із долученого відеозапису «clip-0» (бодікамера поліцейського) не вбачається наявність технічних несправностей транспортного засобу «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_1 і його невідповідність вимогам стандартів, а саме, що шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Слід звернути увагу, що приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис та фотофіксація, з точки зору процесуального законодавства статті 73 КАС України, такий не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

В оскаржуваній постанові серії ЕНА №7739967 від 18.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідачем зазначено, що до постанови додається «Відео з камери vb476089», проте відповідачем не зазначено, що до постанови додається фотофіксація.

Долучені відповідачем до матеріалів справи фото не ідентифіковані в самій постанові як докази, на підставі яких поліцейським встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення. У постанові також відсутні відомості про джерело походження відповідного фото (скріншота), особу, яка його створила, час та обставини його створення, спосіб отримання інформації, яка на ньому відображена, законність одержання таких доказів.

Аналогічного правового висновку дійшов у своїй постанові Восьмий апеляційний адміністративний суд від 12.09.2024 (судова справа №158/1512/24).

Варто зазначити, що інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року містить чіткий перелік пристрою, з допомогою яких поліції надано право проводити відео-фотофіксацію та не надає право поліцейським здійснювати відоефотофіксацію власними мобільними пристроями.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані відповідачем із власного мобільного телефону фото не можуть бути належними та допустимими доказами у справі. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості зафіксувати правопорушення за допомогою нагрудної камери, однак такою можливістю не скористався.

Тобто, у даному випадку відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 72, 73, 74 КАС України не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Будь-яких інших доказів, які одержані у встановленому законом порядку, в тому числі зафіксованих показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на підтвердження порушення позивачем п.31.4.5 «б» ПДР України матеріали справи, під час винесення оскаржуваної постанови, не містять, як і доказів які б указували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 КУпАП регламентуються розділом VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.

Відповідно до п. 3 цієї Інструкції контроль за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, здійснюється поліцейським шляхом візуального (органолептичного) огляду елементів систем та механізмів такого транспортного засобу та/або перевірки їх працездатності і справності за допомогою спеціальних пристроїв (приладів), які сертифіковані та пройшли повірку відповідно до вимог, передбачених правилами, нормами та стандартами у сфері безпеки дорожнього руху.

Пунктом 4 указаної інструкції встановлено, що у разі застосування спеціальних пристроїв (приладів) за результатами контролю за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, поліцейський складає Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання (далі - Акт відповідності) (додаток 7) у двох примірниках, один з яких вручається водієві транспортного засобу.

Відповідачем, під час винесення оскаржуваної постанови, як доказ в розумінні вимог статті 251 КУпАП, не складався протокол огляду транспортного засобу чи акт перевірки технічного стану транспортного засобу на предмет огляду шин на місцеві пошкодження, що оновлюють корд.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України), тобто саме відповідач в разі заперечення позивачем обставин притягнення його до адміністративної відповідальності зобов`язаний доводити правомірність своїх дій. На чому наголошено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 в справі №524/9716/16-а.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, в ході судового розгляду, суд вважає, що постанова серії ЕНА №7739967, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн 00 коп. підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції слід стягнути судовий на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 8-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 33, 258, 268, 276, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,

У Х В А Л И В

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7739967 від 18.08.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення по справі у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич