Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №158/3446/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3446/26

Провадження № 2-а/0158/94/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Костюкевича О.К.

за участю секретаря – Хмілевської І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Немченко Л.А., звернулася до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «НК Кетрін - Ойл».

06 серпня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №1067 ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та пригнуто її до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що гр. ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «НК Кетрін - Ойл», не забезпечила подання до 20.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них, чим порушила вимоги ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого Постановою КМУ №1921 від 28.12.2000, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

05.08.2026 ОСОБА_1 було повідомлено, що через сімейні обставини вона не може бути присутня під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим, розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено на 11 год. 00 хв. 06.08.2026. На розгляд справи ОСОБА_1 не прибула. В поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що не згідна із протоколом про адміністративне правопорушення, вину не визнає.

Обставини справи підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 31.07.2026 р., актом відсутності інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на них.

Обставини, виключають адміністративну відповідальність та обставини, що пом`якшують відповідальність не виявлено.

Позивач з винесеною постановою категорично не погоджується, оскільки така є незаконною та прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги, скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1067 ЛРТЦК від 06.08.2026 у справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення в розмірі 34000,00 грн., а провадження у справі – закрити.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.08.2026 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду такої категорії термінових адміністративних справ, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

27.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача вказує, що 31 липня 2026 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що гр. ОСОБА_1 , як керівник ТзОВ «НК Кетрін-Ойл» до 20.06.2026 не подала до ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на таких транспортних засобах.

В результаті виявленого порушення, головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 працівником ЗСУ ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1067 від 31.07.2026.

Розгляд протоколу №1067 від 27.08.2026 було призначено на 11 год.00 хв. 05 серпня 2026 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.08.2026 ОСОБА_1 було повідомлено, що вона не може бути присутня під час розгляду справи 05.08.2026 через сімейні обставини, у зв`язку із чим, розгляд протоколу про адміністративне правопорушення було відкладено на 11 год. 00 хв. 06.08.2026.

Розгляд протоколу №1067 від 31.07.2026 відбувся 06 серпня 2026 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не прибула.

В поясненні до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що не згідна із протоколом про адміністративне правопорушення.

Чинним законодавством України визначено, що керівник особисто несе відповідальність за своєчасне подання до територіального центру комплектування та соціальної підтримки Відомості, згідно вимог п.15 Положення.

Факт неподання звітності до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , як керівником ТзОВ «НК Кетрін-Ойл» підтверджується актом відсутності інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них.

Постановою №1067ЛРТЦК від 06.08.2026 гр. ОСОБА_1 , як керівника ТзОВ «НК Кетрін-Ойл», було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Зазначає, що жодних порушень вимог чинного законодавства України відповідачем не допускалось, протиправних дій чи бездіяльності не вчинялось. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

07.10.2026 представником позивача до суду подано клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення. Вказує, що позивач не заперечує факту неподання звіту. Однак, що при вирішенні питання про відповідальність особи просить суд надати належну оцінку характеру вчиненого діяння, фактичним його наслідкам, обставинам його вчинення, поведінці особи та ступеню суспільної шкідливості.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 06 серпня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №1067 ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та пригнуто її до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що гр. ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «НК Кетрін - Ойл», не забезпечила подання до 20.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них, чим порушила вимоги ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого Постановою КМУ №1921 від 28.12.2000, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.

Відповідно до п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №1921, керівники підприємств, установ та організацій подають територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.

Суд зазначає, що кінцевою датою для подання керівниками підприємств, установ та організацій до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, є 20 грудня та 20 червня.

Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.

Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинених в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не заперечує факту неподання у строк до 20.06.2026 відомості до ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбаченої законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас, позивач у 2024 та 2025 роках відповідні відомості подавала своєчасно.

Суд вважає, що відомість, яку необхідно було подати позивачу до 20.06.2026, була подана несвоєчасно з поважних причин, оскільки остання у період з 05.06.2026 по 17.06.2026 перебувала у відпустці.

На переконання суду, наміру (прямого умислу) від виконання обов`язку щодо подання звіту до ІНФОРМАЦІЯ_3 - позивач не мала.

При цьому, 06.08.2026 прибувши в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач повідомляла уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_3 про вказані обставини, однак, оскаржувана постанова вже була складена. Розгляду справи по суті – не відбулося. Таким чином, зазначені обставини відповідачем не досліджувалися. Позивачу не було надано можливості подати пояснення щодо перебування у відпустці та передачі звіту відповідальному працівнику.

На думку суду, відповідач, виносячи оскаржувану постанову, не мав можливості встановити чи вчиняла позивач будь-які дії, спрямовані на ухилення від подання звіту; чи мала позивач реальну можливість особисто подати звіт у період перебування у відпустці; чи були вжиті заходи для організації подання звіту через уповноважених працівників.

Таким чином, відповідач обмежився лише констатацією факту неподання звіту, що саме по собі не є достатнім для притягнення конкретної фізичної особи до адміністративної відповідальності без встановлення її вини.

У відповідності до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Вказане свідчить, що оскаржувана постаново була винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку із цим, встановлені судом обставини дають підстави для скасування оскаржуваної постанови та свідчить про необхідність направлення справи відповідачу на новий розгляд.

Таким чином, суд встановив підстави для скасування оскаржуваної постанови і направлення справи на новий розгляд у відповідності до п.2 ч.3 ст.286 КАС України.

Суд наголошує, що під час такого (нового) розгляду слід вжити заходів для забезпечення прав особи під час здійснення провадження та розгляду справи у встановлені законом строки, зокрема для належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи, забезпечення права на захист, в тому числі присутності під час розгляду протоколу та надавати пояснення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1067 ЛРТЦК від 06.08.2026 у справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення в розмірі 34000,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривні 60 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич