Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/20146/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р. № 520/20146/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають у зменшенні у грошовому виразі, вказаних в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 від 11.05.2026 року №ФХ-122885/6428/С, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі №520/3664/26, розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, шляхом застосування до обчислення їх розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років які розраховані з розрахункової величини – прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року протиправними;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2026 відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», та наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі №520/3664/26 із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), доплати за науковий ступінь (5% від посадового окладу), доплати за вчене звання (10% від посадового окладу) та премії (390% від посадового окладу) у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 від 11.05.2026 року №ФХ-122885/6428/С, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі №520/3664/26, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №520/3664/26, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 №38/уд, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру пенсії позивача.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем складено довідку від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026, яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

У вказаній довідці зазначено такі складові грошового забезпечення позивача: посадовий оклад — 16240,00 грн; оклад за військовим званням «полковник» — 2800,00 грн; надбавка за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу та окладу за військовим званням — 9520,00 грн; надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків — 9828,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу — 2436,00 грн; доплата за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5 відсотків посадового окладу — 812,00 грн; доплата за вчене звання у розмірі 10 відсотків посадового окладу — 1624,00 грн; премія у розмірі 390 відсотків посадового окладу — 33540,00 грн. Загальний розмір грошового забезпечення у довідці визначено в сумі 76800,00 грн.

У довідці також зазначено, що надбавку за особливості проходження служби та премію у грошовому виразі розраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Позивач не погодився зі складеною відповідачем довідкою у частині визначення грошового виразу надбавки за особливості проходження служби та премії. На переконання позивача, відповідач, зазначивши посадовий оклад, оклад за військовим званням і надбавку за вислугу років у розмірах, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, безпідставно обчислив надбавку за особливості проходження служби та премію із застосуванням розрахункової величини — прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2018.

Позивач вважає, що всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, розмір яких залежить від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, повинні бути обчислені виходячи з розмірів цих складових, зазначених у довідці станом на 01.01.2026. Застосування різних розрахункових величин до основних і додаткових складових грошового забезпечення, на думку позивача, призвело до заниження загального розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії з 01.02.2026.

Позивач також посилається на те, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень, доплата за науковий ступінь та доплата за вчене звання мають бути відображені у довідці відповідно у розмірах 15, 5 і 10 відсотків посадового окладу, а надбавка за особливості проходження служби та премія — у розмірах 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та 390 відсотків посадового окладу відповідно.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві зазначає, що довідку від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С складено та направлено до пенсійного органу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №520/3664/26 відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач посилається на те, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 установлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн. На думку відповідача, після 01.01.2018 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке могло б бути підставою для перерахунку раніше призначених пенсій.

Крім того, відповідач зазначив, що надбавка за особливості проходження служби та премія мають тимчасовий характер, їх конкретні розміри визначаються керівником державного органу в межах виділених асигнувань, а окреме доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 №38/уд не є нормативно-правовим актом, який самостійно породжує підстави для перерахунку пенсії.

Також відповідач зазначає, що спірна довідка видана на виконання судового рішення у справі №520/3664/26, а незгода позивача з правильністю визначення у ній грошового виразу окремих складових стосується виконання цього судового рішення. У зв`язку із цим відповідач вважає, що позивач мав звертатися із заявою в порядку статті 383 КАС України, а не з новим адміністративним позовом.

Посилаючись на наявність рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами та, на думку відповідача, стосується того самого предмета і підстав, відповідач просить закрити провадження у справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон №2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок такого перерахунку розміри пенсій є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із частинами першою та другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон №2011-XII).

За приписами частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань кваліфікованим особовим складом, враховувати характер і умови служби та стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних коефіцієнтів за військовим званням та інші складові грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премій, та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 5 постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право встановлювати надбавку за особливості проходження служби у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 пункт 4 постанови №704 було викладено в редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови.

У постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що до правовідносин, пов`язаних з оформленням і направленням до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, під час обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не редакція, запроваджена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Верховний Суд у зазначеній постанові виходив із того, що пункт 2 постанови №481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови №704, яка суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили — закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню. Суд при вирішенні конкретного спору не вправі застосовувати нормативно-правовий акт, який не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, незалежно від того, чи був такий акт оскаржений у судовому порядку та чи був він формально чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Наведений правовий висновок застосовано Верховним Судом також у постанові від 17.09.2026 у справі №520/33178/25, предметом якої була відмова в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що з огляду на приписи частини третьої статті 7 КАС України пункт 2 постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови №704 у частині, яка суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили. Верховний Суд зазначив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти та чи залишалися вони чинними на момент розгляду справи.

За результатами касаційного перегляду у справі №520/33178/25 Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові та залишив у силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову і зобов`язання видати довідку з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 наведених висновків не спростовує. У зазначеній справі Верховний Суд вирішував питання щодо можливості самостійного оскарження пункту 2 постанови №481 як акта про внесення змін до іншого нормативно-правового акта та виходив, зокрема, з того, що після включення відповідних змін до постанови №704 цей пункт вичерпав свою регулятивну дію. Натомість предметом цієї справи є не правомірність постанови №481 як самостійного предмета оскарження, а законність конкретних дій відповідача щодо обчислення складових грошового забезпечення позивача.

Крім того, постанова Верховного Суду у справі №520/33178/25 ухвалена 17.09.2026, та безпосередньо стосується застосування розрахункової величини під час оформлення довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII.

При цьому право позивача на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, вже підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №520/3664/26.

На виконання вказаного рішення відповідач у довідці від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С зазначив посадовий оклад позивача в розмірі 16240,00 грн, оклад за військовим званням — 2800,00 грн та надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу й окладу за військовим званням — 9520,00 грн.

Правомірність визначення у довідці зазначених основних складових у межах цієї справи сторонами не оспорюється.

Спірним є грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки відповідач, зазначивши їх у відсоткових розмірах 65 і 390 відсотків відповідно, обчислив суми цих виплат із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі — Порядок №260).

Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260 до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять, зокрема, посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, доплати за науковий ступінь і вчене звання та премія.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби у розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років залежно від складності й важливості виконуваних обов`язків.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік, така надбавка може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Пунктами 1, 2 розділу XVI Порядку №260 передбачено право командирів та начальників щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення та особливостей проходження військової служби.

Окремим дорученням Міністра оборони України від 06.01.2026 №38/уд з 01.01.2026 визначено надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також розміри щомісячної премії залежно від тарифного розряду. Для відповідного тарифного розряду позивача розмір премії становить 390 відсотків посадового окладу.

Судом установлено, що у спірній довідці відповідач уже зазначив надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків та премію у розмірі 390 відсотків. Отже, спір між сторонами стосується не самих відсоткових показників цих виплат, а визначення їх грошового виразу.

Зі змісту наведених норм убачається, що базою для обчислення надбавки за особливості проходження служби є посадовий оклад, оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років, а базою для обчислення премії — посадовий оклад.

Отже, після визначення у довідці посадового окладу в розмірі 16240,00 грн, окладу за військовим званням у розмірі 2800,00 грн та надбавки за вислугу років у розмірі 9520,00 грн відповідач не мав правових підстав для обчислення похідних від них складових із застосуванням інших, занижених основних величин, розрахованих виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.

Застосування відповідачем у межах одного документа різних розрахункових величин до основних та похідних від них складових грошового забезпечення не відповідає правовій природі цих виплат і встановленому законодавством способу їх обчислення.

Таким чином, відповідач безпідставно зменшив грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби та премії, що призвело до заниження загального розміру грошового забезпечення, яке підлягає врахуванню під час перерахунку пенсії позивача.

Посилання відповідача на те, що надбавка за особливості проходження служби та премія мають тимчасовий характер і встановлюються в межах бюджетних асигнувань, не спростовують установленого судом порушення.

Щодо надбавки за службу в умовах режимних обмежень, доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 передбачено встановлення особам, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, компенсації залежно від ступеня секретності інформації.

Розділом XV Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, які мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), якщо діяльність за профілем відповідала науковому ступеню, виплачується доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу, а військовослужбовцям, які мають вчене звання професора та обіймають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю, — у розмірі 10 відсотків посадового окладу.

Разом із тим право позивача на врахування зазначених виплат відповідачем не заперечується. У довідці від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С надбавка за службу в умовах режимних обмежень визначена у розмірі 15 відсотків посадового окладу та становить 2436,00 грн, доплата за науковий ступінь кандидата наук визначена у розмірі 5 відсотків посадового окладу та становить 812,00 грн., доплата за вчене звання професора визначена у розмірі 10 відсотків посадового окладу та становить 1624,00 грн.

Отже, вказані складові вже обчислені відповідачем виходячи з посадового окладу 16240,00 грн, визначеного станом на 01.01.2026. Доказів їх заниження або іншого порушення прав позивача в цій частині матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право. Відсутність порушення права позивача щодо визначення надбавки за службу в умовах режимних обмежень, доплати за науковий ступінь і доплати за вчене звання виключає підстави для зобов`язання відповідача повторно обчислювати ці складові.

Оцінюючи доводи відповідача про тотожність цього спору справі №520/3664/26 та необхідність застосування статті 383 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Застосування цієї норми можливе за одночасної тотожності сторін, предмета та підстав позову.

У справі №520/3664/26 предметом судового розгляду була бездіяльність відповідача щодо непідготовки та ненадання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026. На час розгляду вказаної справи довідка від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С ще не була складена, а тому правильність зазначених у ній сум надбавки за особливості проходження служби та премії не могла бути предметом судового дослідження.

У справі, яка розглядається, оскаржуються дії відповідача, вчинені після ухвалення рішення у справі №520/3664/26, а саме застосування різних розрахункових величин під час обчислення окремих складових грошового забезпечення у новоствореній довідці.

За таких обставин передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження відсутні.

Положення статті 383 КАС України встановлюють спеціальний порядок судового контролю за рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, вчиненими на виконання судового рішення, якщо ними порушуються права позивача, підтверджені таким рішенням.

Разом із тим приписи статті 383 КАС України не виключають можливості розгляду нового позову, якщо після ухвалення судового рішення виникли нові спірні правовідносини, які не були і не могли бути предметом попереднього судового розгляду.

У цьому випадку попереднім рішенням установлено право позивача на одержання довідки станом на 01.01.2026, тоді як предметом даного спору є правильність обчислення грошового виразу окремих складових у довідці, складеній після ухвалення попереднього рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності використання величини 1762,00 грн при визначенні грошового виразу надбавки за особливості проходження служби та премії за одночасного зазначення у тій самій довідці посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, обчислених за іншою, актуальною станом на 01.01.2026 розрахунковою величиною.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії відповідача щодо визначення у довідці від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі із застосуванням розмірів основних складових грошового забезпечення, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, є протиправними.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, із зазначенням грошового виразу надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії у розмірі 390 відсотків посадового окладу, обчисливши їх виходячи з розмірів основних складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С станом на 01.01.2026, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026.

При цьому суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача повторно визначити в оновленій довідці надбавку за службу в умовах режимних обмежень, доплату за науковий ступінь і доплату за вчене звання, оскільки ці складові вже правильно визначені відповідачем у відсотковому та грошовому виразі.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визначення у довідці від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі із застосуванням розмірів основних складових грошового забезпечення, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, із зазначенням грошового виразу надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії у розмірі 390 відсотків посадового окладу, обчисливши їх виходячи з розмірів основних складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 11.05.2026 №ФХ-122885/6428/С станом на 01.01.2026, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях