Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №156/796/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/796/26

Провадження № 3/156/372/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності №2 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №702744 від 25.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 25.06.2026 о 18:11 в с. Осмиловичі по вул. Львівській керував мотоциклом марки Спартак (СПАРК 250), д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 заперечував свою вину. Пояснив, що перший раз відмовився від проходження огляду виключно через те, що вимога поліцейського була безпідставною та незаконною, оскільки він перебував у абсолютно тверезому стані, а поліцейський надумав ознаки сп`яніння. Коли його вдруге зупинив той же екіпаж поліції, він добровільно поїхав до медичного закладу та пройшов огляд, щоб остаточно припинити незаконні дії працівників поліції, спростувати їхні звинувачення та документально підтвердити свою тверезість. Висновок лікаря повністю підтвердив відсутність у нього будь-якого стану сп`яніння. Також зазначив, що перевірка реакції зіниць здійснювалась працівником поліції ліхтариком безпосередньо на яскравому сонячному світлі, і на відео видно, що він поводить себе абсолютно адекватно.

У судовому засіданні надали пояснення працівники поліції, які складали адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП.

Так, інспектор СПД №2 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області капітан поліції Дитинюк В.О. пояснив, що ОСОБА_1 було зупинено, оскільки останній рухався на незареєстрованому мотоциклі. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та було запропоновано водію пройти відповідний огляд у медичному закладі на що останній відмовився. Щодо водія було складено протокол за ст.130 КУпАП та відсторонено від керування транспортними засобами. Однак, незважаючи на відсторонення ОСОБА_1 продовжив керувати даним транспортним засобом та його було повторно зупинено цього ж дня. Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, результат огляду негативний.

Поліцейський СРПП Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області старший сержант поліції ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 було зупинено 25.06.2026 два рази. Після другої зупинки водій погодився пройти огляд у медичному закладі, результат якого негативний.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та працівників поліції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.

Положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, п.2.5 ПДР України встановлено обов`язок, а не право водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, та за невиконання вказаного обов`язку настає адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ч.ч. 2-6 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 2, 3, 4 6, 7 розділу І, п.п. 1, 9 12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п.п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Таким чином, поліцейський, виявивши у водія ознаки алкогольного або наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п.2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

При цьому, вищенаведені норми, які регулюють порядок проведення огляду на стан сп`яніння, свідчать про те, що процедурі огляду обов`язково передує об`єктивна та обґрунтована підстава вважати, що водій перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а сама вимога поліцейських у будь-якому разі має бути законною і вмотивованою, тобто мати певні підстави неспростовного характеру, які б вказували на перебування особи у певному стані сп`яніння поза розумним сумнівом, а не бути надуманою, вигаданою чи перебільшеною.

З огляду на викладене, процедурі огляду на стан сп`яніння має передувати конкретна підстава, що дає право поліцейському як представнику органу державної влади, вимагати від водія вчинення певних дій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до протоколу долучено: відеозапис та направлення на огляд водія.

При дослідженні вказаних доказів судом встановлено, що інспектором поліції не було дотримано порядку виявлення у водіїв стану сп`яніння та процедури проходження огляду на стан сп`яніння. Так, з оглянутих відеозаписів з місця події вбачається, що ОСОБА_1 не проявляє жодних ознак сп`яніння, веде себе абсолютно адекватно. Поліцейський озвучив ознаку, вказавши лише, що дуже звужені зіниці. Однак, згідно з Інструкцією, обов`язковою ознакою є саме те, що зіниці не реагують на світло, тобто не розширюються чи не звужуються. При цьому суд враховує, що огляд відбувся у сонячний період доби, на яскравому сонячному світлі, тобто логічно, що зіниці будуть звужені як природна фізіологічна реакція, але це саме по собі не є ознакою сп`яніння.

Більше того, з дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейський не проводив належної перевірки реакції зіниць на зміну освітлення (наприклад, шляхом прикриття ока долонею або усунення джерела світла). Фіксація лише факту "звужених зіниць" в умовах яскравого сонячного світла фізично унеможливлює об`єктивне встановлення відсутності їх реакції на світло. Суд також звертає увагу на розбіжність між словами поліцейського на відеозаписі, де він констатує виключно "звужені зіниці", та змістом складеного протоколу, куди вже була внесена повна фабула про відсутність реакції на світло. Це свідчить про формальне і шаблонне внесення відомостей до протоколу, без їх фактичного підтвердження на місці зупинки. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано, що артикуляція водія чітка, мова логічна, хода рівна, координація рухів не порушена, що додатково спростовує наявність будь-яких зовнішніх ознак зміненого стану.

Крім того, стороною захисту долучено до матеріалів справи письмовий доказ, а саме висновок лікаря про проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп`яніння у КНП «Нововолинська ЦМЛ» 25.06.2026 о 23:00, тобто більше 4 годин після попередньої зупинки та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду (25.06.2026 о 18:22), за результатами якого у нього ознак сп`яніння не виявлено. Суд бере даний висновок лікаря до уваги. І хоча проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння за фактом другої зупинки не може вважатися таким, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП, проте, за обставин даної справи, це підтверджує його твердження про те, що він об`єктивно перебував у тверезому стані та не мав наміру приховувати стан сп`яніння.

Оцінюючи вказаний доказ, суд акцентує увагу на тому, що на відміну від алкоголю, який піддається швидкому метаболізму, сліди наркотичних речовин зберігаються в організмі людини від кількох діб до кількох тижнів. Відповідно, відсутність стану наркотичного сп`яніння та слідів наркотичних речовин в організмі ОСОБА_1 станом на 23:00 є беззаперечним медичним доказом того, що такі речовини були відсутні в його організмі і на момент першої зупинки. З огляду на це, суд приходить до висновку про біологічну неможливість об`єктивного виявлення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння під час першої зупинки, оскільки таких об`єктивно не існувало.

Наведене свідчить про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 на момент його зупинки працівникам поліції, перебував у стані наркотичного сп`яніння, а вказані у протоколі ознаки мають формальний характер та не підтверджуються об`єктивними даними, а відтак законних підстав вимагати від нього пройти огляд на стан сп`яніння об`єктивно не було.

Дані висновки суду ґрунтуються на недотриманні інспектором поліції вимог чинного законодавства при проведенні процедури огляду водія на стан сп`яніння. Оскільки вимога поліцейського пройти огляд не була підкріплена об`єктивними ознаками сп`яніння, вона є незаконною.

Відповідно до сталої судової практики, притягнення водія до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння можливе лише за умови законності та обґрунтованості вимоги працівника поліції. Відповідно, відмова ОСОБА_1 від виконання такої безпідставної вимоги не утворює об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже відповідальність настає виключно за відмову від проходження огляду, проведеного у встановленому законом порядку.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На переконання суду допустимі та достовірні докази, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за фактом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у справі відсутні.

При цьому, відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, на підставі чого суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 08.10.2026.

Суддя Н.Н. Комзюк