Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №154/5077/25 — Володимирський міський суд Волинської області

154/5077/25

1-кп/154/326/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025030510000869 від 12.12.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , 2013 року народження, ОСОБА_7 , 2015 року народження, раніше судимого: 1) 18.05.2020 Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 2) 13.08.2021 Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст.185, 71 КК України до 2 років 1 місяця обмеження волі, звільнений 27.10.2023 по відбуттю строку покарання,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.321 КК України,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, за невстановлених достовірно обставин, місця та часу незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін і в подальшому 28 лютого 2025 року, о 10 годині 56 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись на території автостанції по вулиці Князя Василька, 2, міста Володимир Волинської області, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2100,00 грн та в подальшому о 16 годині 10 хвилин, перебуваючи на вказаній автостанції, незаконно збув передавши йому блістер із десятьма таблетками, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, масою 0,0734 г і який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №1, віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Крім того, ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, діючи повторно, за невстановлених достовірно обставин, місця та часу незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін і в подальшому 25 серпня 2025 року о 09 годині 04 хвилини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись на території автостанції по вулиці Князя Василька, 2, міста Володимир Волинської області, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2800,00 грн та в подальшому об 11 годині 36 хвилин, перебуваючи на четвертому поверсі багатоквартирного будинку №2 по вулиці Луцькій, міста Володимир Волинської області, незаконно повторно збув ОСОБА_8 , викинувши йому з вікна, блістер із п`ятьма таблетками, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, масою 0,0371 г і який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №1, віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Крім того, ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, в силу чого, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, а також про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, керуючись мотивами підтримання стійких зв`язків з особами, схильними до вживання наркотичних засобів та/або психотропних речовин, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на безперешкодне незаконне вживання ними психотропних речовин та забезпеченням необхідними засобами для їх вживання, в період часу з 04.04.2025 по 11.07.2025, у квартирі за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , надавав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце для незаконного безоплатного вживання наркотичного засобу - «Бупренорфін», який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №1, Список №2, віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Крім того, ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу сильнодіючих лікарських засобів, за невстановлених достовірно обставин, місця та часу придбав та зберігав з метою збуту, таблетки «СОННАТ», які містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - зопіклон, і в подальшому 25 серпня 2025 року о 09 годині 04 хвилини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись на території автостанції по вулиці Князя Василька, 2, міста Володимир Волинської області, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2800,00 грн та в подальшому об 11 годині 36 хвилин, перебуваючи на четвертому поверсі багатоквартирного будинку №2 по вулиці Луцькій, міста Володимир Волинської області, незаконно збув ОСОБА_8 , викинувши йому з вікна, блістер із вісьмома таблетками, які містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб, обіг якого обмежено - зопіклон, масою 0,0599 г і який згідно наказу МОЗ України від 17.08.2007 №490 «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», віднесено до сильнодіючих лікарських засобів.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив про обставини їх вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю встановлена в ході судового розгляду, і його дії правильно кваліфіковані: за ч.1 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів; за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно; за ч.1 ст.317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів; за ч.1 ст.321 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, суд виходить із такого.

Відповідно до частин другої, третьої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

За змістом статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень його Загальної частини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із засад справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має відповідати не лише формальній категорії кримінального правопорушення, а й конкретному характеру вчиненого діяння, ступеню його суспільної небезпечності, способу, обстановці та наслідкам його вчинення, формі вини, мотиву та меті, кількісним і якісним характеристикам предмета кримінального правопорушення, поведінці винної особи після вчинення протиправного діяння та відомостям, які характеризують її особу.

Відповідно до статті 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4 , належать до нетяжких та тяжких злочинів.

Суд ураховує, що ОСОБА_4 вчинив декілька умисних кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, у тому числі два епізоди незаконного збуту наркотичного засобу бупренорфіну, другий із яких вчинено повторно, а також надавав приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу.

При цьому незаконні придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу вчинялися обвинуваченим умисно, з корисливих мотивів, що характеризує ступінь суспільної небезпечності його поведінки та підлягає врахуванню при призначенні покарання.

Разом із тим суд бере до уваги конкретні фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, зокрема кількісні характеристики наркотичного засобу, який був предметом незаконного збуту.

Так, 28 лютого 2025 року предметом незаконного збуту був бупренорфін масою 0,0734 г, а 25 серпня 2025 року предметом повторного незаконного збуту — бупренорфін масою 0,0371 г.

Відповідно до Таблиці 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188, невеликим розміром бупренорфіну є його кількість до 0,08 г.

Таким чином, кількість наркотичного засобу, яка була предметом кожного окремого епізоду незаконного збуту, відноситься до невеликого розміру.

Наведена обставина не впливає на кримінально-правову кваліфікацію дій обвинуваченого, оскільки відповідальність за незаконний збут наркотичного засобу настає незалежно від його кількості. Водночас кількісна характеристика предмета незаконного збуту є однією з фактичних характеристик вчиненого діяння, яка враховується судом при визначенні ступеня його тяжкості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Щире каяття обвинуваченого підтверджується його поведінкою під час судового розгляду. ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні всіх інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не заперечував фактичних обставин їх вчинення, надав показання щодо обставин вчинених діянь, критично оцінив власну поведінку, висловив жаль з приводу вчиненого та засудив свої протиправні дії.

Таку поведінку суд оцінює як дійсне, а не формальне каяття, оскільки вона свідчить про усвідомлення обвинуваченим протиправності власної поведінки, негативне ставлення до вчинених ним діянь та готовність нести за них передбачену законом відповідальність.

Активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень суд убачає у поведінці ОСОБА_4 під час кримінального провадження, який надавав органу досудового розслідування відомості щодо обставин вчинених ним кримінальних правопорушень, не приховував істотних для кримінального провадження обставин, давав послідовні показання щодо механізму своїх дій, а в судовому засіданні підтвердив повідомлені ним обставини та не намагався перешкоджати їх установленню.

Суд ураховує, що щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень характеризують різні аспекти посткримінальної поведінки обвинуваченого: щире каяття відображає його суб`єктивне ставлення до вчиненого, тоді як активне сприяння розкриттю полягає у поведінці, спрямованій на сприяння органам кримінальної юстиції у встановленні обставин кримінальних правопорушень.

Водночас сам факт повного визнання вини та згода учасників судового провадження на недоцільність дослідження доказів щодо неоспорюваних фактичних обставин відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд не розцінює як окрему обставину, що пом`якшує покарання, а враховує у сукупності з іншими даними при оцінці поведінки обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжуть вину обвинуваченого, судом не встановлено.

Оцінюючи дані про особу обвинуваченого, суд ураховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та сталі соціальні зв`язки, матеріали кримінального провадження не містять даних про його негативну характеристику, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у спеціалізованих медичних установах він не перебуває, під час кримінального провадження дотримувався належної процесуальної поведінки, вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий, відбував реальне кримінальне покарання та до погашення судимості знову вчинив умисні кримінальні правопорушення. Це свідчить про те, що попереднє застосування до нього заходів кримінально-правового впливу не забезпечило повною мірою досягнення мети його виправлення та спеціальної превенції.

Урахувавши характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх кількість, корисливий мотив незаконного збуту наркотичного засобу, повторність відповідних дій, дані про попередню судимість, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливі без призначення реального покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим наведені обставини не звільняють суд від обов`язку індивідуалізувати строк покарання та визначити його в розмірі, який не перевищує необхідного для досягнення передбачених статтею 50 КК України цілей.

Щодо застосування статті 69 КК України при призначенні покарання за частиною другою статті 307 КК України суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК України.

Застосування положень статті 69 КК України не може ґрунтуватися лише на формальному переліку пом`якшуючих обставин. Суд повинен установити, що декілька таких обставин у сукупності з фактичними обставинами конкретного кримінального правопорушення істотно знижують ступінь його тяжкості.

Оскільки ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні декількох самостійних кримінальних правопорушень, суд оцінює підстави для застосування статті 69 КК України окремо щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, за яке суд вважає можливим призначити основне покарання нижче від найнижчої межі санкції.

Суд установив дві обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 — щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Проте самі по собі зазначені обставини суд не вважає достатніми для застосування статті 69 КК України та оцінює їх у сукупності з конкретними фактичними характеристиками повторного незаконного збуту наркотичного засобу, вчиненого 25 серпня 2025 року.

Предметом цього кримінального правопорушення був бупренорфін масою 0,0371 г, тобто кількість, яка відповідно до нормативно встановлених критеріїв належить до невеликого розміру наркотичного засобу.

Суд також ураховує, що кваліфікація цього діяння за частиною другою статті 307 КК України зумовлена саме повторністю його вчинення. У межах цього епізоду судом не встановлено таких кваліфікуючих обставин, як великий чи особливо великий розмір наркотичного засобу, збут наркотичного засобу неповнолітній особі, вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб, із залученням малолітнього або в місцях, призначених для проведення навчальних, спортивних чи культурних заходів.

Попередній епізод незаконного збуту від 28 лютого 2025 року також стосувався бупренорфіну у кількості 0,0734 г, яка не перевищує нормативно визначеного невеликого розміру.

Наведене не применшує суспільної небезпечності незаконного обігу наркотичних засобів та не ставить під сумнів правильність кваліфікації дій обвинуваченого, проте характеризує фактичний ступінь тяжкості саме вчинених ним діянь, який суд зобов`язаний врахувати при індивідуалізації покарання.

Суд ураховує також посткримінальну поведінку ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.

З іншого боку, суд не залишає поза увагою обставини, які свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпечності поведінки обвинуваченого: корисливий мотив незаконного збуту, повторність відповідних дій, вчинення декількох кримінальних правопорушень, попередню судимість.

Оцінивши наведені обставини не ізольовано, а в їх взаємозв`язку, суд доходить висновку, що щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень у поєднанні з невеликим розміром бупренорфіну, який був предметом повторного незаконного збуту, повним визнанням фактичних обставин вчиненого та належною процесуальною поведінкою обвинуваченого, наявністю на утриманні в обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, істотно знижують фактичний ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, порівняно з типовим рівнем суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, охоплених цією нормою.

За таких обставин суд вважає, що призначення ОСОБА_4 за частиною другою статті 307 КК України покарання у мінімальному розмірі, передбаченому її санкцією, а саме шести років позбавлення волі, у конкретних обставинах цього кримінального провадження було б більш суворим, ніж це об`єктивно необхідно для досягнення мети покарання.

У зв`язку з цим суд вважає наявними передбачені частиною першою статті 69 КК України підстави для призначення ОСОБА_4 за частиною другою статті 307 КК України основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї норми.

Водночас, ураховуючи корисливий характер кримінального правопорушення, повторність незаконного збуту наркотичного засобу, попередню судимість, суд не вбачає підстав для незастосування передбаченого санкцією частини другої статті 307 КК України додаткового покарання та вважає необхідним призначити ОСОБА_4 конфіскацію майна, яке є його власністю.

Також суд дійшов висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.321 КК України у виді позбавлення волі за кожний злочин окремо в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд відповідно до частини першої статті 70 КК України, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених діянь, їх фактичні обставини, дані про особу винного, встановлені пом`якшуючі покарання обставини, вважає достатнім застосувати принцип поглинення менш суворих покарань більш суворим.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації, враховує як суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень і необхідність реального кримінально-правового впливу на нього, так і встановлені судом обставини, що істотно знижують фактичний ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.

Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і не є явно несправедливим ані через надмірну суворість, ані через надмірну м`якість.

Суд вважає, у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/3078-НЗПРАП від 21.03.2025 у розмірі 1989,75 грн, судової експертизи сильнодіючих і отруйних лікарських засобів №СЕ-19/103-25/11296-НЗПРАП від 22.09.2025 у розмірі 1782,80 грн, судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/11297-НЗПРАП від 01.09.2025 у розмірі 2674,20 грн, судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/12957-НЗПРАП від 22.10.2025 у розмірі 2228,50 грн, судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/12959-НЗПРАП від 10.10.2025 у розмірі 1782,80 грн а всього 10 458,05 грн.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області від 23.09.2025 (справа №3544/25, провадження № 1-кс/154/678/25).

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до 100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.321 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.307 КК України — у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з конфіскацією майна;

- за ч.1 ст.317 КК України — у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч.1 ст.321 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дати проголошення вироку – 07 жовтня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_4 за цим вироком, зарахувати строк попереднього ув`язнення з 17 вересня 2025 року по 06 жовтня 2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попереднім – тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/3078-НЗПРАП від 21.03.2025 у розмірі 1989,75 грн, судової експертизи сильнодіючих лікарських засобів №СЕ-19/103-25/11296-НЗПРАП від 22.09.2025 у розмірі 1782,80 грн, судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/11297-НЗПРАП від 01.09.2025 у розмірі 2674,20 грн, судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/12957-НЗПРАП від 22.10.2025 у розмірі 2228,50 грн, судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/12959-НЗПРАП від 10.10.2025 у розмірі 1782,80 грн, а всього 10 458 (десять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 05 копійок.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області від 23.09.2025 (справа №3544/25, провадження № 1-кс/154/678/25).

Речові докази по справі:

- платіжну квитанцію №20147-1150471-51147, лист з реклами магазину, лист призначення наркотичних засобів №494 медичного центру «Аксіома-Медікал» - зберігати при матеріалах кримінального провадження

- наркотичний засіб — бупренорфін, масою 0,0734 г; наркотичний засіб — бупренорфін, масою 0,0371 г; сильнодіючий лікарський засіб — зопіклон, загальною масою 0,0599 г; три медичні шприци; пластикову ємність із рідиною; частини блістерів із чотирма таблетками бупренорфіну; шприци із наявним на поверхні наркотичним засобом «Бупренорфін», масою 0,00001 г; чотири таблеткиякі містять у своєму складі наркотичний засіб — бупренорфін, загальною масою 0,0077 г, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Володимирського РВП ГУНП у Волинській області – знищити;

- грошову купюру номіналом 200 грн №АК 3881478; мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ № НОМЕР_1 із сім-карткою № НОМЕР_2 ; грошові кошти в загальній сумі 1100 грн. купюрами номіналом 200 грн. №ЄЗ8536566, номіналом 200 грн. №БК8090266, номіналом 200 грн. №ЄЕ3290958, номіналом 200 грн. №ЕА5675973, номіналом 200 грн. №АН4936142 та номіналом 100 грн. №АК810654, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Володимирського РВП ГУНП у Волинській області – конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий ОСОБА_1