Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/11828/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року, м. Харків справа № 520/11828/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Харківська обл., 63404, код ЄДРПОУ 04058674) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області щодо не винесення заяви ОСОБА_1 від 24.03.2025 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,10 га під забудову для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою (на території): АДРЕСА_2 на сесію Зміївської міської ради;

- зобов`язати Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, 9, м. Зміїв, Чугуївського р-ну Харківської обл., 63404; код ЄДРПОУ 04058674) після закінчення воєнного стану на території повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) від 24.03.2025 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,10 га під забудову для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою (на території): АДРЕСА_2 .

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з клопотанням про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 0.10 га під забудову для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель за споруд із державної або комунальної власності в існуючих межах міста Зміїв, що розташована за адресою: вул. Весняна, 43, та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території міста Зміїв по вулиці Весняна, 43, в межах населеного пункту. До вказаного клопотання були долучені усі визначені чинним законодавством документи. Відповідач, за наслідками розгляду клопотання, рекомендував позивачу звернутись до міської ради з даним питанням після припинення військового стану на території України. Позивач вважає вказану відмову протиправною, з огляду на що вернувся до суду з даним позовом.

Заперечення відповідача

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, причин поважності його неподання не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Судом встановлено, що 24.03.2025 позивач звернувся до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області із заявою про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 0.10 га під забудову для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із державної або комунальної власності в існуючих межах міста Зміїв, що розташована за адресою: вул. Весняна, 43, надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території міста Зміїв по вулиці Весняна, 43, в межах населеного пункту.

До вказаної заяви були долучені: копія паспорту та РНОКПП позивача, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом Зміївського міського голови від 24.04.2025 позивачу повідомлено, що згідно із підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється під час дії воєнного стану на території України. Рекомендовано позивачу звернутися до міської ради з даним питанням після припинення воєнного стану на території України.

Позивач, уважаючи, що відповідною бездіяльністю Зміївської міської ради порушені його права, звернувся до суду.

Норми права, які застосовує суд: Конституція України, процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі за текстом - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".

За змістом частин 1 - 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту частини шостої статті 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою – погодження такого проекту, зокрема, з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Норми матеріального права у цій справі суд застосовує у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, з наступними продовженнями включно до цього часу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року за № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача, так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом № 389-VIII.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року, № 2145-IX (далі - Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до Земельного кодексу України. Так, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 7 квітня 2022 року.

Отже станом на день подання позивачем заяви на території України законом заборонена безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, окрім випадків безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, заява, подана позивачем у період дії воєнного стану, не стосується випадків, які згідно з пп. 5 п. 27 Перехідних положень ЗК України є виключенням із заборони, а саме: позивач не надав доказів як наявності у його права власності на розташований на бажаній земельній ділянці об`єкт нерухомого майна (будівлю, споруду), так і доказів передачі йому у користування відповідної земельної ділянки до набрання чинності ЗК України.

Відтак у відповідача відсутні підстави для розгляду заяви позивача у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, без урахування обмежень, визначених п.п. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Надаючи відповідь на заяву позивача листом, Зміївська міська рада діяла відповідно до положень підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» ЗК України, оскільки інших альтернативних дій вказана місцева рада не вправі була вчиняти.

З огляду на зазначене суд вказує, що надана Зміївським міським головою відповідь від 24.04.2025 має належне правове обґрунтування, що свідчить про недоведеність позивачем обставин бездіяльності відповідача при розгляді його заяви.

Оскільки основна вимога позивача у цій справі не підлягає задоволенню, то відповідно не підлягає задоволення і похідна вимога позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність після закінчення в Україні воєнного стану.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суб`єкта владних повноважень із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,10 га під забудову для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою (на території): АДРЕСА_2 з дотриманням п.п. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України або після закінчення воєнного стану в Україні.

Суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в період дії воєнного стану в Україні.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.08.2032 у справі №300/3771/22, від 18.02.2025 у справі №380/10564/22, від 13.03.2026 у справі №160/34929/24.

Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Харківська обл., 63404, код ЄДРПОУ 04058674) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант