Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/30728/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 жовтня 2026 року № 520/30728/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344), Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124 ЄДРПОУ 03196624) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо скасування державної соціальної допомоги, призначеної ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю з дитинства та державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю, ОСОБА_2 , з надбавкою на догляд;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харьківській області, здійснити призначення та виплату державної соціальної допомоги з 01.05.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що їй як особі з інвалідністю з дитинства ІІ групи та її сину як дитині з інвалідністю була призначена державна соціальна допомога, однак з травня 2025 року її виплату припинено. Підставою для припинення, як з`ясувала позивач, стало відкликання довідки ВПО, з чим вона не погоджується, оскільки вважає, що відсутність статусу ВПО не є передбаченою законом підставою для припинення відповідної соціальної допомоги. Позивач просить визнати протиправним рішення Управління соціального захисту, поновити виплату допомоги за період з моменту її припинення по 30.06.2025 та зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити і виплачувати відповідну допомогу з 01.05.2025.

Ухвалою суду від 03.12.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника ГУ ПФУ в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що з 01.07.2025 призначення та виплату відповідної державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України, тоді як до 30.06.2025 такі виплати здійснювали органи соціального захисту населення. Відповідач вказує, що виплату раніше призначеної допомоги було припинено органом соціального захисту з 01.05.2025, а позивачці роз`яснено необхідність звернення до органу ПФУ із заявою та необхідними документами для призначення допомоги. У зв`язку з тим, що позивачка із відповідною заявою до органу ПФУ не зверталася, відповідач вважає, що порядок звернення за призначенням допомоги не дотримано, права позивачки ПФУ не порушені, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначила, що припинення виплати державної соціальної допомоги порушило її право на отримання допомоги з моменту її припинення. Позивач не погоджується з доводами ГУ ПФУ про необхідність повторного звернення за призначенням допомоги, зазначаючи, що на виконання відповідної рекомендації Пенсійного фонду вона направила необхідні документи, однак рішення за її заявою не прийнято. Посилаючись на те, що допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь строк інвалідності, а з 01.07.2025 її призначення та виплата належать до повноважень органів ПФУ, позивач вважає, що припинення виплат Управлінням соцзахисту не могло бути підставою для їх неподовження Пенсійним фондом; у зв`язку з цим просить задовольнити позовні вимоги щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги.

Від Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що з 18.11.2016 позивач перебувала на обліку як ВПО, однак рішенням Управління від 28.04.2025 № 64 її довідку ВПО відкликано у зв`язку з поверненням до покинутого місця постійного проживання, а виплату соціальної допомоги припинено з 01.05.2025. Управління вказує, що відповідно до постанови КМУ № 637 призначення та виплата соціальної допомоги ВПО здійснюються за місцем перебування на обліку, яке підтверджується довідкою ВПО, а тому після її відкликання підстави для подальшої виплати були відсутні. Крім того, з 01.07.2025 повноваження щодо призначення, нарахування та виплати відповідної допомоги передано органам Пенсійного фонду, у зв`язку з чим Управління не має повноважень поновити та виплатити допомогу за спірний період або призначити її після 01.07.2025. Відтак відповідач вважає свої дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначила, що Управління соціального захисту безпідставно пов`язало припинення призначеної їй довічно державної соціальної допомоги та допомоги на дитину з надбавкою на догляд із відкликанням довідки ВПО, оскільки саме цю обставину Управління зазначило у відповіді від 19.09.2025 як підставу припинення виплат з 01.05.2025. Позивач вказує, що не поверталася до м. Дебальцевого, а перебуває за кордоном, тому висновок про повернення до покинутого місця проживання не відповідає фактичним обставинам. На її думку, відсутність довідки ВПО не є передбаченою спеціальним законодавством підставою для припинення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а Управління неправомірно застосувало постанову №637 замість норм спеціального законодавства. Також позивач зазначає, що з 01.07.2025 повноваження щодо призначення та виплати відповідної допомоги перейшли до органів Пенсійного фонду України, які мають повноваження виплачувати суми допомоги, не отримані своєчасно з вини структурних підрозділів. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним рішення Управління щодо припинення допомоги та зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити і виплатити відповідну державну соціальну допомогу з 01.05.2025.

Ухвалою суду від 29.09.2025 клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області копії всіх рішень за якими здійснювалось призначення та виплата Позивачу державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства з надбавкою на догляд у розрізі кожного місяця; а також відомості щодо відновлення державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю, ОСОБА_2 , з надбавкою на догляд.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду на виконання ухвали витребувані докази було надано.

Ухвалою суду від 08.10.2026 заяву позивача про зменшення позовних вимог - залишено без задоволення.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, яка встановлена безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.06.2008 року, та має сина ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 18.05.2017 року.

Позивач з сином зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою від 18.11.2016 року №6328-1211 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Згідно з довідкою від 10.06.2019 року №6328-5000140284 ОСОБА_2 взято на облік як внутрішньо переміщену особу.

З вище зазначених довідок вбачається, що місцем реєстрації родини, як внутрішньо переміщених осіб є АДРЕСА_3 .

З матеріалів справи також встановлено, що за відповідною адресою розташовано містечко модульного типу Комунального підприємства «ХАРКІВСПЕЦБУД»(а.с.59).

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з 18.11.2016 року до 28.04.2025 року та отримувала державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства 2 групи з 01.01.2017 довічно та державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, з надбавкою на догляд з 01.01.2017 по 10.01.2028.

Відповідно до посвідки на проживання серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 22.03.2025 перебуває у Королівстві Норвегія.

Рішеннями Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 28.04.2025 №64 та №65 відкликано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб №6328-1211 та №6328-5000140284 на підставі пункту 3 статті 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» у зв`язку з поверненням ВПО до покинутого місця постійного проживання, керуючись листом КП «ХАРКІВСПЕЦБУД» від 22.04.2025 року №232/0/244-25 щодо тривалої відсутності (понад 60 днів) внутрішньо переміщених осіб. Дата виїзду за даними «Аркан» - 01.07.2018 року.

Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради листом, від 19.09.2025 №Л-01-23/122/0/297-25-126/0/759-25 у відповідь на запит позивача, повідомило про припинення з 01.05.2025 виплати державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю з дитинства на ОСОБА_1 та державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям рішень про зняття їх з обліку як внутрішньо переміщених осіб. Додатково повідомлено, що з 01.07.2025 року призначення та виплата державної соціальної допомоги ВПО здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Позивач не погоджуючись з діями відповідачів звернулась до суду з позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність припинення з 01.05.2025 виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю з дитинства та державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд у зв`язку з відкликанням довідок про взяття на облік як ВПО, а також наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області поновити (призначити) та виплачувати зазначені допомоги з 01.05.2025.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований законом "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII ).

Відповідно до статті 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, реалізація права на отримання соціальної допомоги пов`язана з фактом реєстрації особи як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08 червня 2016 року) (далі Порядок № 509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішеннями Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 28.04.2025 №64 та №65 відкликано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб №6328-1211 та №6328-5000140284 на підставі пункту 3 статті 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» у зв`язку з поверненням ВПО до покинутого місця постійного проживання, керуючись листом КП «ХАРКІВСПЕЦБУД» від 22.04.2025 року №232/0/244-25 щодо тривалої відсутності (понад 60 днів) внутрішньо переміщених осіб. Дата виїзду за даними «Аркан» - 01.07.2018 року.

Разом з тим, згідно статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16 листопада 2000 № 2109-III, (надалі - Закон № 2109-ІІІ), право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сімї та дітей, організовує роботу щодо призначення виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради листом, від 19.09.2025 №Л-01-23/122/0/297-25-126/0/759-25 у відповідь на запит позивача, повідомило про припинення з 01.05.2025 виплати державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю з дитинства на ОСОБА_1 та державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям рішень про зняття їх з обліку як внутрішньо переміщених осіб. Додатково повідомлено, що з 01.07.2025 року призначення та виплата державної соціальної допомоги ВПО здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Підставами для припинення і відновлення виплати державної соціальної допомоги визначені ст. 14 Закону № 2109-ІІІ, серед яких:

1) виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини:

2) у разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

З аналізу норм Закону, вбачається, що жодних додаткових умов для припинення означеної соціальної виплати, зокрема, такої підстави, як відсутність у особи реєстрації її як внутрішньо переміщеної, нормами цього Закону не передбачено.

Також, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24 грудня 2015 року № 921-VIII (набрав чинності з 13 січня 2016 року) внесено зміни, зокрема до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно цієї редакції Закону норми про встановлення шестимісячного строку дії довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та необхідність таким особам повторно звертатися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу з метою продовження дії такої довідки на наступні шість місяців, були скасовані.

Новою редакцією ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, з аналізу вбачається, що, а ні нормами Закону від 24.12.2015 № 921-VII, а ні перехідними положеннями до нього не передбачено, що раніше видані довідки мають замінюватися на інші.

Приписами статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» встановлено, період, на який призначається державна соціальна допомога, а саме: державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Згідно з довідкою від 18.11.2016 року №6328-1211 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Згідно з довідкою від 10.06.2019 року №6328-5000140284 ОСОБА_2 також взято на облік як внутрішньо переміщену особу.

Як зазначено у п.п. 50-51 рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.05.2018 у справі № 805/402/18-а у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеної особи, спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом особи.

Однак, реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, тощо. Очевидно, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.

Стаття 14 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» передбачає, підстави припинення і відновлення виплати державної соціальної допомоги.

Виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується незалежно від зміни місця проживання одержувача цієї допомоги. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Таким чином, положення Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» не місять такої підстави для припинення нарахування та виплати соціальної допомоги як скасування (відкликання) довідки про статус внутрішньо переміщеної особи.

Отже, суд дійшов висновку, що припинення виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 та допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд виключно з підстави відкликання довідок про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб не ґрунтується на положеннях спеціального Закону № 2109-ІІІ. Цим Законом визначено вичерпні підстави припинення відповідних виплат, серед яких скасування чи відкликання довідки ВПО не передбачено, а зміна місця проживання одержувача сама по собі не припиняє право на допомогу.

За встановлених обставин позбавлення позивачки соціальної виплати, право на яку було набуте та призначене на визначений законом строк, лише у зв`язку зі зміною її статусу ВПО призвело до звуження гарантованого законом права на соціальний захист без передбаченої законом підстави. Відтак дії Управління щодо припинення виплати з 01.05.2025 є протиправними, а порушене право позивачки підлягає відновленню з цієї дати.

Разом з тим, суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» від 25.06.2025 призначення та виплата допомог здійснюється з 01.07.2025 Пенсійним фондом України.

Так, за змістом даної постанови, зокрема пунктів 6-7, перехід з 01.07.2025 повноважень щодо призначення та виплати державних соціальних допомог від органів соціального захисту до органів Пенсійного фонду не передбачав припинення вже призначених виплат або необхідності повторного підтвердження права на них, а передбачав передання повноважень та продовження Пенсійним фондом виплати допомог, які до 30.06.2025 здійснювалися структурними підрозділами, на підставі електронних списків отримувачів станом на 01.07.2025.

Як вбачається з наданого відповідачем на виконання ухвали суду від 29.09.2026 листа ГУ ПФУ в Харківській області від 08.05.2026 № 2000-0407-8/81304, відповідно до верифікації Міністерства фінансів України за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 позивачу виплачено суми допомоги у розмірі 2361,00 грн та у розмірі 8044,70 грн, проте відповідач наголошує, що такі нарахування є зайво виплаченими, а відтак підлягають подальшому утриманню, оскільки позивачу поновлено виплати допомог лише з 01.06.2025 року.

Разом з тим, суд не може погодитися з доводами відповідача про надмірність виплачених позивачці сум за травень 2025 року. Як встановлено судом, припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.05.2025 було здійснено без передбаченої законом підстави, а тому поновлення виплати з 01.06.2025 не усуває факту неправомірного позбавлення позивачки належної їй допомоги за травень 2025 року.

За таких обставин суми 2361,00 грн та 8044,70 грн, виплачені позивачці за травень 2025 року, відповідають періоду, за який право на відповідні соціальні виплати у неї не припинялося, а тому не можуть вважатися надміру виплаченими та підлягати утриманню. Підстав для їх повернення або подальшого утримання відповідачем судом не встановлено.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо скасування державної соціальної допомоги, призначеної ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю з дитинства та державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю, ОСОБА_2 , з надбавкою на догляд з 01.05.2025 та зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу, призначену ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю з дитинства та державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, ОСОБА_2 , з надбавкою на догляд за період з 01.05.2025 до 31.05.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344), Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124 ЄДРПОУ 03196624) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо скасування державної соціальної допомоги, призначеної ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю з дитинства та державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю, ОСОБА_2 , з надбавкою на догляд з 01.05.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу, призначену ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю з дитинства та державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, ОСОБА_2 , з надбавкою на догляд за період з 01.05.2025 до 31.05.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников