Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №500/1475/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1475/26

08 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії старшого оператора (БПАК) відділення повітряної розвідки та ударних безпілотних повітряних суден другого відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_2 прикордонного загону НОМЕР_3 прикордонної комендатури швидкого реагування. Вказує, що військову службу розпочав 26.04.2022, тобто в період дії воєнного стану, та на момент прийняття на військову службу за контрактом не досяг 25-річного віку.

Позивач зазначає, що проходив військову службу та безпосередньо брав участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, тривалість якої за сукупністю становила не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі – Постанова №153).

Також позивач посилається на те, що під час виконання військового обов`язку та безпосередньої участі у бойових діях отримав травми (поранення, контузію), що, на його думку, є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо виплати передбаченої Постановою №153 одноразової грошової винагороди.

26.12.2025 позивач подав рапорт про виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн відповідно до Постанови №153.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2026 позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті зазначеної винагороди. Підставою для відмови відповідач визначив встановлений факт притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду, зазначаючи, що відповідачем неправильно застосовано положення Постанови №153 при вирішенні питання щодо наявності у нього права на отримання одноразової грошової винагороди. На думку позивача, сам факт притягнення до кримінальної відповідальності не є безумовною підставою для відмови у виплаті винагороди, оскільки підлягають врахуванню конкретні обставини та правова підстава такого притягнення.

Ухвалою судді від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

20.03.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час перевірки наявності підстав для виплати позивачу одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" було встановлено наявність судових рішень щодо притягнення позивача до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Зокрема, відповідач посилається на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 13.10.2023 у справі № 229/7022/23, яким позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України, а також на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 14.11.2024 у справі № 229/2422/24, яким позивача також визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідач зазначає, що постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 29.09.2022 у справі № 721/752/22 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на наведене відповідач вважає, що встановлені обставини є підставою для застосування положень абзацу четвертого пункту 4 Постанови № 153 та виключають можливість нарахування і виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн та вказує, що положеннями Постанови № 153 передбачено відповідні умови, за наявності яких військовослужбовець набуває право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах, а також визначено обставини, за яких така винагорода не виплачується. На думку відповідача, встановлення факту притягнення позивача до кримінальної відповідальності унеможливлює виплату йому зазначеної винагороди.

06.04.2026 представник позивача надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив, просив позов задовольнити та зазначив, що положення абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 не входить до кола обмеження прав позивача визначених абзацом 5 пункт 4 Постанови № 153 про те, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому пункту 4, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії старшого оператора (БПАК) відділення повітряної розвідки та ударних безпілотних повітряних суден другого відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_2 прикордонного загону НОМЕР_3 прикордонної комендатури швидкого реагування.

Позивач розпочав військову службу 26.04.2022, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_4 .

26.12.2025 позивач подав рапорт про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн відповідно до Постанови № 153.

20.01.2026 за результатами розгляду рапорту позивача від 26.12.2025 протоколом засідання робочої групи НОМЕР_2 прикордонного загону з питань виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану в період з 24.02.2022 по 12.02.2025 у віці від 18 до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, від 16.01.2026 № 1 позивачу відмовлено у виплаті зазначеної грошової винагороди.

Підставою для відмови зазначено встановлений факт притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч.1, ч.3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.14 ст.2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)).

За правилами ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі - Постанова №153).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови №153, чинної станом на час її прийняття, було установлено, що учасникам експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил.

В подальшому, у Постанову №153 вносились зміни та підпунктом 1 пункту 3 зазначеної постанови, і у редакції чинній з 08.04.2025 року, було визначено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Згідно з пунктом 4 Постанови №153, в редакції чинній на момент її прийняття, було установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Згідно з пунктом 4 Постанови №153, у редакції чинній на момент розгляду відповідачем рапорту щодо виплати позивачу одноразової грошової винагороди, було установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 року за №153 опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" 13.02.2025 року.

Таким чином, Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 року з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур`єр".

Враховуючи зміни та доповнення до Постанови №153 внесеними Постановами Кабінету Міністрів зі змісту положень Постанови № 153 можна дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

- вік прийняття або призову на військову службу до 25 років;

- бути особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

- бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, до набрання чинності цією постановою - 13.02.2025 року у віці до 25 років;

- проходити військову службу;

- брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон);

- відсутності притягнення до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився;

Також, згідно з доповненням до Постанови №153 виплата винагороди здійснюється військовослужбовцям, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Судом встановлено, що вироком Дружківського міського суду Донецької області від 13.10.2023 у справі № 229/7022/23 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України.

Крім того, вироком Дружківського міського суду Донецької області від 14.11.2024 у справі № 229/2422/24 позивача також визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що позивач був прийнятий на військову службу 26.04.2022, тобто після введення воєнного стану, а на момент прийняття на військову службу не досяг 25-річного віку. Водночас вироками Дружківського міського суду Донецької області від 13.10.2023 у справі № 229/7022/23 та від 14.11.2024 у справі № 229/2422/24 позивача двічі визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України.

Таким чином, на момент набрання чинності Постановою № 153 існувала передбачена абзацом четвертим пункту 4 цієї постанови обставина, яка виключає виплату позивачу одноразової грошової винагороди, а саме факт його дворазового притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому суд враховує, що зазначені кримінальні правопорушення були вчинені та відповідні судові рішення ухвалені під час проходження позивачем військової служби, тобто у період, який охоплюється умовами застосування Постанови № 153. Відтак наведені обставини безпосередньо підлягали врахуванню відповідачем при вирішенні питання щодо виплати позивачу спірної винагороди.

Посилання позивача на те, що під час проходження військової служби він брав безпосередню участь у бойових діях, а також отримав травми (поранення, контузію) під час захисту Батьківщини, не спростовують встановленої судом обставини дворазового притягнення його до кримінальної відповідальності.

Отже, за наявності встановленої Постановою № 153 обставини, що виключає виплату винагороди, саме по собі дотримання позивачем інших умов для її отримання не створює правових підстав для здійснення такої виплати.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 саме під час проходження військової служби за контрактом в Збройних Силах України під час дії правового режиму воєнного стану був притягнутий до кримінальної відповідальності, що підтверджується вироками суду, то відповідачем правомірно відмолено у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 мільйон гривень.

Враховуючт вищенаведені обставини, суд не встановив протиправності у діях відповідача при вирішенні питання щодо виплати позивачу спірної одноразової грошової винагороди, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною відмови у її нарахуванні та виплаті та зобов`язання здійснити відповідні нарахування і виплату задоволенню не підлягають.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.