Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №480/1261/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Справа № 480/1261/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1261/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №183450037598 від 03.02.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.09.2021.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до територіального органу ПФУ із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу нерозривний стаж в системі Міністерства внутрішніх справ з 21.08.1995, проте відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії через недостатність стажу, не зарахувавши при цьому до страхового стажу період служби в органах внутрішніх справ з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки (дублікату) НОМЕР_1 від 09.09.2021, оскільки період передує даті заповнення трудової книжки. Дану відмову позивач вважає протиправною, оскільки відповідачем не наведено конкретних обставин, які б перешкоджали зарахуванню періоду роботи до страхового стажу, водночас перекладення тягаря доведення правдивості і достовірності даних трудової книжки на позивача є неприпустимим та позбавляє його права на належне пенсійне забезпечення, через що звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача. Також даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі заяву про призначення пенсії, розписку-повідомлення та розрахунок стажу.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 26.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 03.02.2026 позивач отримав, як зазначається в позовній заяві, а саме рішення № 183450037598 від 03.02.2026 року, в якому полягала відмова щодо зарахування трудового стажу, набутого ним в період реалізації свого права на працю.

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 155250016543 від 26.05.2025 до страхового стажу не зараховано періоди:

- період роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки (дублікату) НОМЕР_1 від 09.09.2021, оскільки період передує даті заповнення трудової книжки а тому потребує підтвердження первинними документами.

- період згідно витягів з наказів №7/85 від 06.11.2021 (з зазначеним по батькові ОСОБА_2 ), №7/79 від 30.10.2025 (з зазначеним по батькові ОСОБА_3 ), що не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 );

- період проходження військової служби згідно витягу з послужного списку №12/м-67м від 21.03.2024, оскільки зазначене по батькові ( ОСОБА_5 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 );

Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів та додатково встановити належність особи, що не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 ).

У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу починаючи з січня 2028 року від 25 до 35 років, та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Право на пенсійну виплату згідно наданих документів особа матиме з 01.06.2042. У разі повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що у позивача був відсутній необхідний страховий стаж, Головним управління Пенсійного фонду України в Львівській області 03.02.2026 прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058. Отже, представник відповідача вважає, що дії органів Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії позивачу є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України. З огляду на викладене вище, вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 26.01.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 77).

До заяви, зокрема, було додано дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.09.2021 (а.с. 69-70).

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи позивача в електронному вигляді було передано на розгляд відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Львівській області.

Розглянувши заяву позивача від 26.01.2026 відповідач прийняв рішення №183450037598 від 03.02.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу (а.с. 25).

Так, у рішенні №183450037598 від 03.02.2026 зазначено:

"Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 26.01.2026. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.

Вік заявника 48 років 07 місяців 25 днів.

Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 35 років для осіб, які набудуть право на призначення починаючи з 01.01.2028.

Страховий стаж особи становить 23 роки 08 місяців 22 дні.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданим документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки (дублікату) НОМЕР_1 від 09.09.2021, оскільки період передує даті заповнення трудової книжки а тому потребує підтвердження первинними документами.

- період згідно витягів з наказів №7/85 від 06.11.2021 (з зазначеним по батькові ОСОБА_2 ), №7/79 від 30.10.2025 (з зазначеним по батькові ОСОБА_3 ), що не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 );

- період проходження військової служби згідно витягу з послужного списку №12/м-67м від 21.03.2024, оскільки зазначене по батькові ( ОСОБА_5 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 );

У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу починаючи з січня 2028 року від 25 до 35 років, та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Право на пенсійну виплату згідно наданих документів особа матиме з 01.06.2042."

Позивач не погоджуючись рішенням відповідача № 183450037598 від 03.02.2026, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Статтею 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів (записів трудової книжки) та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За приписами статті 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктами 2.2 та 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. У трудову книжку вносяться, зокрема відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З аналізу наведених норм, трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.

Поряд з цим, як визначено статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, що підтверджуються записами у трудовій книжці.

При цьому періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначаються законодавством, яке діяло до прийняття Закону №1058-IV, а саме - статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Так, згідно з приписами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відтак, уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів. В той же час, підставою для неврахування стажу стала саме дата видання дубліката трудової книжки позивачу. При цьому будь-яких зауважень з боку відповідачів щодо записів, зроблених в дублікаті трудової книжки немає.

Порядок ведення трудових книжок станом на дату видачі дублікату трудової книжки врегульований положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в МЮУ 17.08.1993 за №110.

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 вказаної Інструкції №58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника. У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджую

Відповідно до пунктів 2.11- 2.12 вказаної інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Отже, при заповнені як трудової книжки так і дублікату трудової книжки на першій сторінці в графі дата заповнення проставляється дата заповнення, актуальна саме на день заповнення відповідної трудової книжки або дубліката, оскільки після заповнення титульного аркушу трудової книжки записи в ній засвідчуються підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому заповнювалася трудова книжка.

Суд встановив, що дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.09.2021 містить напис "Дублікат" та печатку Управління МВС України в Сумській області, підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок.

Відповідно до записів 1, 2 дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.09.2021 позивач 21.08.1995 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ (наказ ЧУВС № 53 о/с від 03.08.95); 12.03.2012 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ (наказ УМВС № 34 о/с від 07.03.2012, наказ УМВС № 50 о/с від 11.04.2012) (а.с. 69-70).

Отже, долучений до матеріалів справи дублікат трудової книжки виданий позивачу Управлінням МВС України в Сумській області. Дата заповнення - 09.09.2021, підпис особи, відповідальної за видачу трудової книжки та печатка установи проставлена станом на дату заповнення саме дубліката трудової книжки, тому відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, відповідач при винесенні спірного рішення не зазначив, а нормами чинного законодавства України не встановлений обов`язок підприємства-роботодавця зазначати в дублікаті трудової книжки в графі дата заповнення саме дату заповнення первинної трудової книжки, яку було втрачено працівником, крім того, такий підхід не є обґрунтованим, з огляду на те, що графа дата заповнення в сукупності з даними про підприємство та його відповідальну особу, яка підписує трудову книжку, має на меті зазначення даних щодо осіб, які вносили відповідні записи саме у дублікат трудової книжки на момент його видачі.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд враховує, що позивачу виготовлений дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.09.2021, до якого внесені відомості про попередні періоди роботи позивача. Записи дублікату трудової книжки в частині періоду роботи позивача з 21.08.1995 по 12.03.2012 вчинені із можливості точного встановлення змісту та відомостей про місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі якого зроблений відповідний запис.

Судом встановлено, що з 21.08.1995 по 17.08.1998 ОСОБА_1 навчався у Чернігівському училищі внутрішніх справ МВС України, що підтверджується копією витягу з послужного списку про проходження служби в органах внутрішніх справ України від 21.03.2024 № 12/М-67лк, копіями диплома НОМЕР_2 , додатка до диплома, копіями архівних витягів з наказів Чернігівського училища внутрішніх справ МВС України № 53 о/с від 03.08.1995, № 72 о/с від 17.07.1998, № 77 о/с від 17.07.1998, № 78 о/с від 18.07.1998 (а.с. 17, а.с. 28 зв. бік, а.с. 8 зв.бік - а.с.9, а.с. 7-8, а.с. 9 зв. бік).

3 19.07.1998 року по 17.08.1998 року позивач знаходився у відпустці у зв`язку з закінченням навчального закладу системи МВС строком 30 діб згідно п. 4 наказу Чернігівського училища внутрішніх справ №77 о/с від 17.07.1998 року, а також згідно п.2 цього наказу з 19.07.1998 року він був відряджений по закінченню училища для подальшого проходження служби в розпорядження УМВС України у Сумській області (а.с. 7-8).

Згідно наказу УМВС України в Сумській області №70 о/ с від 14.08.1998 про призначення ОСОБА_1 на посаду дільничного інспектора міліції Сумського РВ міліції УМВС України в Сумській області з 18.08.1998 року (а.с. 10).

Згідно наказу УМВС України в Сумській області від 07.03.2012 № 34 о/с звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "ж" (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Зарічного районного відділу Сумського міського управління, з 12.03.2012 (а.с. 14).

Крім того, у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Відтак, період роботи позивача з 21.08.1995 по 12.03.2012 підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Також суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення/перерахунку пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині спірного періоду містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні/перерахунку пенсії.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці або у довідках можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у наданих документах.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Таким чином, оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.02.2026 №183450037598 протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки (дублікату) серії НОМЕР_1 від 09.09.2021.

Суд зауважує, що у позовній заяві позивач обґрунтовує необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.02.2026 №183450037598 виключно протиправністю відмови зарахувати до страхового стажу період роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012, а тому суд не надає оцінку іншим підставам прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.02.2026 №183450037598, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки (дублікату) серії НОМЕР_1 від 09.09.2021 та повторно розглянути заяву позивача від 26.01.2026 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.02.2026 № 183450037598.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до страхового стажу період роботи з 21.08.1995 по 12.03.2012 згідно трудової книжки (дублікату) серії НОМЕР_1 від 09.09.2021 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2026 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області(вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код 13814885) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек