Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №460/16354/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16354/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця -січень 2008 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням базового місяця - січень 2008 року; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, із застосуванням базового місяця - березень 2018 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, із застосуванням базового місяця березень 2018 року; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12. 2018 роки, яка виникла у зв`язку з підвищенням грошового доходу позивача у березні 2018 року, передбаченої абзацами четвертим-шостим пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням усіх підвищень грошового забезпечення, що відбулися протягом зазначеного періоду, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 роки, яка виникла у зв`язку з підвищенням грошового доходу позивача у березні 2018 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, урахуванням усіх підвищень грошового забезпечення, що відбулися протягом зазначеного періоду, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що червня 2014 року по грудень 2018 року проходила військову службу у відповідача. Стверджує, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.12.2018. Також вказав, що Відповідач протиправно проігнорував вимоги абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Таку бездіяльність Позивач вважає протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позову та вважає заявлені вимоги необґрунтованими. Зазначає, що підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця немає, а індексація за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 нараховувалась відповідно до Порядку №1078. Також вважає, що право Позивача на індексацію-різницю належними доказами та розрахунком не підтверджено, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 з 03.06.2014 по 31.12.2018.

З 01.01.2019 Позивачку виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Військова частина НОМЕР_3 розформована, її правонаступником є Військова частина НОМЕР_1 .

З архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України вбачається помісячне нарахування грошового забезпечення позивача за 2014– 2018 роки. Окремих відомостей про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірні періоди довідка не містить.

Вважаючи протиправними дії Відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі, Позивач звернулася до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до преамбули Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень статей 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення для підтримання життєвого рівня та купівельної спроможності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000).

Статтею 19 цього Закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів населення наведене у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII), де зазначено, що індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів здійснюється у межах прожиткового мінімуму та за місцем їх отримання. У разі виникнення підстав грошові доходи визначаються як добуток доходу на величину індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації визначає Кабінет Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з наступними змінами (далі – Порядок №1078). Пункт 1-1 Порядку №1078 передбачає підвищення доходів з першого числа місяця, що настає за місяцем опублікування індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін ведеться наростаючим підсумком.

З 01.12.2015 Порядок №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 визначає, що для проведення індексації значення індексу споживчих цін у місяці підвищення тарифної ставки (окладу) приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008, було встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008 та до 01.03.2018, що є підставою для встановлення іншого місяця підвищення доходу при проведенні індексації, не відбувалося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 січень 2008 року є місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), з якого має обчислюватися індекс споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача.

Ненарахування та невиплата Позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року суперечить вимогам Закону №1282-XII та Порядку №1078.

Суд зазначає, що непроведення та невиплата індексації грошового забезпечення у належних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

При цьому суд враховує практику Верховного Суду, відповідно до якої повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для цілей індексації не є дискреційними.

Відповідні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині та зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифних ставок (окладів), з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо поточної індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 суд зазначає, що після підвищення посадових окладів у березні 2018 року значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року. Відтак нарахування поточної індексації здійснюється з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

Що стосується вимог Позивача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає таке.

Як було встановлено, базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін після підвищення окладів у березні 2018 року є березень 2018 року. Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 до суми індексації-різниці, якщо вона була визначена, додається сума поточної індексації, яка виникає внаслідок перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у розмірі 103 відсотки при обчисленні від березня 2018 року.

Отже, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотки. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про індексацію-різницю, право на яку виникає тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, визначеної у цьому місяці.

Абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума поточної індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.

Системний аналіз пункту 1-1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний характер, гарантуються законом і є обов`язковими. Обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 23.05.2024 у справі №160/15411/23, від 06.06.2024 у справі №380/14704/22.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.

У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд виходив з того, що величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3 відсотка, а сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн Ч 253,30 % / 100).

Матеріали справи містять архівну довідку з помісячними складовими грошового забезпечення позивача за 2018 рік.

З урахуванням зазначеного, відображене в архівній довідці за березень 2018 року щомісячне грошове забезпечення Позивача у лютому склало - 7975,60 грн, у березні - 8372,76 грн.

Отже, розмір підвищення щомісячного грошового доходу позивача у березні 2018 року становить 397,16 грн (8372,76 грн – 7975,60 грн), що є меншим за суму можливої індексації 4463,15 грн. Це свідчить про наявність у Позивача права на індексацію-різницю відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.

Тому належним та ефективним способом захисту є зобов`язання Відповідача здійснити її нарахування та виплату за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням установленого судом співвідношення суми підвищення доходу та суми можливої індексації, а також фактично виплачених сум.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Відповідач допустив протиправні дії щодо ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, а також щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при визначенні індексації-різниці.

Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця -січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12. 2018 роки, яка виникла у зв`язку з підвищенням грошового доходу позивача у березні 2018 року, передбаченої абзацами четвертим-шостим пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням усіх підвищень грошового забезпечення, що відбулися протягом зазначеного періоду, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 роки, яка виникла у зв`язку з підвищенням грошового доходу позивача у березні 2018 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, урахуванням усіх підвищень грошового забезпечення, що відбулися протягом зазначеного періоду, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя К.М. Недашківська