Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №440/4366/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4366/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4366/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

01.04.2025 адвокат Гайдак Олександр Володимирович, здійснюючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги (серія АІ №1861161 від 01.04.2025) представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд" (надалі - ТОВ "Пауер Фуд", Товариство), звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400174/2 від 01.10.2024;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001010 від 01.10.2024.

Мотивуючи позов, заявник вказує на обставини порушення права Товариства на безперешкодне митне оформлення товару в порядку ст. 49 Митного кодексу України за основним методом внаслідок безпідставних, як на його думку, висновків митного органу про заниження митної вартості товару (плоди свіжі лимону та гранату) загальною вартістю 14 120,00 USD під час його митного оформлення при ввезенні на територію України, внаслідок чого загальна вартість товару збільшилася до 28 620,00 USD, тобто на 14 500,00 USD або на 101%, оскільки надані до митниці документи кореспондуються між собою, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, підтверджують числові значення митної вартості (її складових) і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

15.04.2025 Львівською митницею до суду надано відзив, за змістом якого представник заперечує проти задоволення позову. Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Львівською митницею відповідно до частин другої - третьої статті 53 МК України сформована вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів, проте декларантом на цю вимогу додаткових документів надано не було. Це, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та у декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: товар №1 - МД №UA408020/2024/48649 від 30.09.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,20 дол. США за кг; товар №2 - МД №UA100190/2024/65935 від 28.09.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,80 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 158 614,18 грн. Оскільки декларант первинно в графі 43 поданої до митного оформлення декларації самостійно зазначав перший/основний метод, отже поставка мала би здійснюватися відповідно до умов контракту і всі складові ціни товару мали чітко бути відображені для митного органу. Зауважує, що під час митного оформлення не було надано будь-яких транспортно-перевізних документів, окрім ЦМР. Додав, що картка відмови містить лише інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків (а.с. 61-64).

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд здійснює в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Пауер Фуд" зареєстроване у статусі юридичної особи 06.05.2016, про що в Реєстрі вчинено запис за №15881020000015355. Основним видом економічної діяльності Товариства є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами. Єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), функції керівника Товариства на момент виникнення спірних правовідносин виконував ОСОБА_2 , а нині - ОСОБА_3 .

01.06.2018 між ТОВ "Пауер Фуд" (покупець) в особі директора Новака К.О. та компанією "Pruva Tarim Urunleri San Tic LTD CTI", Туреччина, (продавець) в особі директора Ufuk Alkinci у м. Києві був укладений контракт №IMPTR-PR 005 (а.с. 24-28), за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію, далі - Товар, на умовах та у відповідності до цього Контракту. Асортимент, кількість, якість, вид упаковки і строк поставки Товару узгоджуються Сторонами в Доповненнях до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною. Продавець здійснює відвантаження Товару на підставі письмових заявок покупця. У заявці має бути вказано асортимент Товару, його кількість (в рамках Доповнень), термін поставки та відвантажувальні реквізити. Заявка повинна бути подана продавцю не пізніше 7-ми календарних днів до початку відвантаження. Датою відвантаження товару є дата календарного штемпеля митних органів на товаротранспортних документах. На кожну партію Товару продавець надає покупцеві наступні документи: інвойс (рахунок-фактуру), сертифікат якості, сертифікат походження, товарно-транспортну накладну, експортну декларацію. Ціна Товару встановлюється на кожну конкретну партію Товару і вказується Сторонами в Доповненнях до цього Контракту. Оплата Товару за цим Контрактом здійснюється після його поставки на підставі наданого продавцем (факсимільним чи електронним зв`язком) рахунку. Умови оплати на кожну партію Товару конкретизуються в доповненнях. Зобов`язання з оплати вважаються виконаними в момент зарахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів у розмірі 100% суми, зазначеної в рахунку продавця. Прийом-передача Товару проводиться: за кількістю - відповідно до товаротранспортних документів та Міжнародних стандартів.

На виконання умов контракту з метою розмитнення придбаного товару Товариством подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA209140027570U8 від 01.10.2024 (а.с. 69-70), згідно з якою позивач ввозить на територію України:

- Цитрусові виду «Citrus Limon»: лимони свіжі - 12000 кг урожаю 2024 року. Країна виробництва: Туреччина, TR. Торгівельна марка PRUVA. Виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. VE TIC. LTD. STI. Постачальник: PRUVA TARIM URUNLERI SAN. VE TIC. LTD. STI.

- Плоди свіжі: Гранат (Punica granatum) - 7900 кг урожаю 2024 року. Країна виробництва: Туреччина, TR. Торгівельна марка PRUVA. Виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. VE TIC. LTD. STI. Постачальник: PRUVA TARIM URUNLERI SAN. VE TIC. LTD. STI.

Вартість поставки була визначена в сумі 14 120,00 USD за методом митної вартості - 1 (за ціною договору).

Для митного оформлення до митного органу з боку декларанта були подані, зокрема такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) PRV2024000000207 від 27.09.2024 (а.с 16-17); автотранспортна накладна (Road consignment note) 000001 від 27.09.2024 (а.с. 18-19); фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 4783503 від 27.09.2024 (а.с. 20-21); сертифікат про походження товару (certificate of origin) В 1227214 від 27.09.2024 (а.с. 22-23); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів IMPTR-PR005 від 01.06.2018 (а.с. 24-28); доповнення до зовнішньоекономічного контракту №3 від 26.08.2022 (а.с. 79); доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5 від 30.12.2023 (а.с. 80); заява про те, що товари не є генетично-модифікованими організмами б/н від 27.09.2024 (а.с. 29-30); митна декларація країни відправлення 24070800EX00001218 від 27.09.2024 (а.с. 31-35); митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA209140027570U8 від 01.10.2024.

За результатами аналізу наданих документів митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення з вимогою надати відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України - (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 75).

У відповідь декларантом до митниці було надано листа від 01.10.2024 про те, що інших документів, окрім поданих, надати немає можливості, у зв`язку з чим просив прийняти рішення про коригування митної вартості без урахування десятиденного терміну (а.с. 76).

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 01.10.2024 №24UA209140027570U8 Львівською митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах, та виявлено наступне:

- відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.ст. 5 - 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956), у графі 3 (географічне місце вивантаження товару) зазначається точне місце розвантаження. Зазначена графа заповнена з недотриманням вимог Конвенції (вказано тільки - Україна);

- у розділі 2.1 контракту зазначено, що товар поставляється на підставі заявок покупця, даний документ до митного оформлення не подавався;

- у розділі 3 контракту зазначено, що ціна товару та порядок оплати конкретизуються на кожну партію товару в Доповненнях, даний документ до митного оформлення не подавався;

- необхідно зазначити, що контракт доєднано до МД не у повному обсязі, відсутня сторінка із пунктами 4.9 та 5.0.

З посиланням на обставини ненадання до митного оформлення документів, з яких можливо впевнитись у заявленій митній вартості, та не спростування виявлених невідповідностей, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/400174/2 від 01.10.2024 (а.с. 44-45).

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001010 від 01.10.2024 (а.с. 45-46).

У зв`язку з цим Товариством 01.10.2024 була подана нова митна декларація ІМ 40 ДЕ №24UA209140027641U0 (а.с. 70 - 71), додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 54 410,27 грн.

Водночас не погодившись із правомірністю мотивів рішень митного органу, позивач оскаржив їх до суду цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні особливості їх законодавчого регулювання.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МК України, в редакції чинній на день прийняття митної декларації митним органом).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 МК України установлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Згідно зі статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж норми, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз положень статті 54 МК України свідчить на користь висновку про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, можуть бути лише обставини наявності передбачених законодавцем випадків, а саме: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідач вказав на обставини того, що:

- відповідно до вимог Закону України від 01.08.2006 №57-V "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", та ст.ст. 5 - 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956), у графі 3 (географічне місце вивантаження товару) зазначається точне місце розвантаження. Зазначена графа заповнена із недотриманням вимог Конвенції (вказано лише Україна);

- у розділі 2.1 контракту зазначено, що товар поставляється на підставі заявок покупця, даний документ до митного оформлення не подавався;

- у розділі 3 контракту зазначено, що ціна товару та порядок оплати конкретизуються на кожну партію товару в Доповненнях, даний документ до митного оформлення не подавався;

- контракт доєднано до МД не у повному обсязі, відсутня сторінка із пунктами 4.9 та 5.0.

Однак суд визнає необґрунтованими доводи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, з приводу того, що графа 3 транспортного документу заповнена з недотриманням Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (вказано лише Україна).

Як вже зазначав суд вище, відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України законодавець розділив документи, що підтверджують вартість перевезення, на дві частини. Це - "транспортні (перевізні) документи" і "документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів".

Автотранспортна накладна CMR №000001 від 27.09.2024 є транспортним перевізним документом, який не містить відомостей про вартість перевезення оцінюваних товарів, а отже не впливає на можливість митного органу перевірити відомості що підтверджують транспортні витрати (складові митної вартості).

У постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020 Верховний Суд зазначив: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Товарно-транспортна накладна CMR №000001 від 27.09.2024 у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Тому інформація, зазначена у CMR, не впливає на можливість відповідача перевірити числові значення складових митної вартості. Тим паче такі відомості містяться в інших документах, а саме - в рахунку-фактурі №PRV2024000000207 від 27.09.2024.

Твердження відповідача про те, що за умовою пункту 2.1 контракту товар постачається на підставі письмових заявок покупця, однак таких документів до митного оформлення не подано, жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей щодо вартості товару, оскільки заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Більше того на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Приписами статті 53 МК України заявку до договору не передбачено серед переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, який безумовно чи на вимогу митниці повинен подаватися до митного контролю.

Водночас частиною 5 статті 53 МК України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З приводу посилань відповідача на те, що у розділі 3 контракту зазначено, що ціна товару та порядок оплати конкретизуються на кожну партію товару в Доповненнях, даний документ до митного оформлення не подавався, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

З огляду на факт надання позивачем до митного оформлення рахунку-фактури (інвойса) №PRV2024000000207 від 27.09.2024, такий документ і є додатком до договору, як це передбачено пунктом 2.6 контракту №IMPTR-PR 005 від 01.06.2018.

Суд відкидає як безпідставні твердження відповідача щодо того, що контракт доєднано до МД не у повному обсязі, відсутня сторінка із пунктами 4.9 та 5.0, оскільки контракт №IMPTR-PR 005 від 01.06.2018 взагалі не містить таких пунктів.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про те, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно зі згаданою вище МД, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість відображали усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар. Тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Відповідачем не доведено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Тож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Щодо наявності у розпорядженні митного органу відомостей про ухвалення рішень щодо коригування митної вартості товарів зі схожими характеристиками за раніше поданими митними деклараціями, суд зазначає, що така обставина не є визначеною законом підставою для коригування митної вартості товарів.

Відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України носять допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнені цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у цій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди вже розмитнений за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами ґрунтуються на принципах автономії волі та свободи договору. При цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі ця обставина не свідчить про наявність порушень з боку декларанта, не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, а тому обставини попереднього декларування не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

За висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Тож різниця між вартістю товару задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом (ціною договору), визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення суд визнає протиправними та скасовує у зв`язку з цим, а позов - задовольняє.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Тобто, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому твердження відповідача про протилежне суд відкидає, з огляду на що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.10.2024 №UA209140/2024/001010 так само слід визнати протиправною та скасувати.

За таких обставин це рішення суд визнає протиправним, у зв`язку з чим скасовує його, а позов - задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Тож сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в особі Львівської митниці.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд" у справі №440/4366/25 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400174/2 від 01.10.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001010 від 01.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд" судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауер Фуд" (код ЄДРПОУ 40467513; вул. Овочева, 7-А, м. Полтава, 36010).

Відповідач: Львівська митниця (код ЄДРПОУ ВП 43971343; вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун