Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/37354/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37354/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 листопада 2025 року через підсистему електронний суд (сформоване в ЕС 04.11.2025 року) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.09.2025 №155850006297 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період її роботи на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській ДЮСШ з 01 вересня 1989 року по 25 серпня 1998 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років.

Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 10 вересня 2025 року звернулася до Відділу обслуговування громадян №18 у с-щі Сарата Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років та відповідним пакетом документів. У порядку екстериторіальності зазначена заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 18.09.2025 №155850006297, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, який станом на 11.10.2017 має становити 26 років 6 місяців.

Позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення її страховий стаж становить 33 роки 11 місяців 21 день, а спеціальний стаж, визначений пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 11.10.2017 визначено пенсійним органом у розмірі 19 років 1 місяць 10 днів.

При цьому до спеціального стажу позивача не зараховано період роботи з 01.09.1989 року по 25.08.1998 року на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській ДЮСШ з тих підстав, що зазначена посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Позивач не погоджується із зазначеним висновком пенсійного органу та вказує, що згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1989 року вона працювала на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській ДЮСШ у період з 01 вересня 1989 року по 25 серпня 1998 року, що становить 8 років 11 місяців 24 дні, при цьому сам факт роботи позивача у зазначений період відповідачем не заперечується.

Позивач вважає, що вказаний період роботи підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки робота тренера-викладача у дитячо-юнацькій спортивній школі є педагогічною діяльністю у закладі позашкільної освіти.

У зв`язку із зазначеним позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.09.2025 №155850006297 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

До канцелярії суду 20 листопада 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли пояснення третьої особи щодо позову.

У наданих поясненнях третя особа зазначила, що за результатами розгляду документів, поданих позивачем для призначення пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 11 місяців 21 день, а спеціальний стаж, визначений пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 11.10.2017 становить 19 років 1 місяць 10 днів.

Третя особа вказала, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 10.06.1989 згідно з дипломом від 16.06.1989 НОМЕР_3 у зв`язку з відсутністю документального підтвердження нездійснення Республікою Молдова пенсійних виплат за зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562. Для зарахування цього періоду позивачу необхідно надати документальне підтвердження неотримання пенсійних виплат від компетентних органів Республіки Молдова.

Також третя особа зазначила, що до спеціального стажу позивача не зараховано період роботи з 01.09.1989 по 25.08.1998 на посаді тренера-викладача з гандболу в ДЮСШ, оскільки така посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

З огляду на викладене, третя особа вважає відсутніми правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

До суду 19 листопада 2025 року від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшли копія пенсійної справи позивача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 10.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За принципом екстериторіальності заява позивача та додані до неї документи були передані на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 18.09.2025 №155850006297 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення страховий стаж позивача становить 33 роки 11 місяців 21 день.

Спеціальний стаж ОСОБА_1 , визначений відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 11.10.2017 становить 19 років 1 місяць 10 днів, при необхідному спеціальному стажі 26 років 6 місяців.

За доданими до заяви документами до спеціального стажу позивача не зараховано період роботи з 01.09.1989 по 25.08.1998 на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі, оскільки, за висновком пенсійного органу, посада тренера-викладача з гандболу у ДЮСШ не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Також пенсійним органом не зараховано до страхового стажу період навчання позивача з 01.09.1985 по 10.06.1989 згідно з дипломом від 16.06.1989 НОМЕР_3 у зв`язку з відсутністю документального підтвердження нездійснення Республікою Молдова пенсійних виплат за зазначений період.

Водночас позовних вимог щодо зобов`язання пенсійного органу зарахувати зазначений період навчання до страхового стажу позивачем у межах цієї справи не заявлено, а тому правомірність незарахування цього періоду не є предметом судового розгляду у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова діяльність ОСОБА_1 підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.09.1989 по 25.08.1998 працювала на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі.

При цьому факт роботи позивача у зазначений період пенсійним органом не заперечується. Підставою для не зарахування цього періоду до спеціального стажу стало те, що, на думку пенсійного органу, посада тренера-викладача не передбачена Переліком №909.

Таким чином, спірним у межах цієї справи є питання щодо наявності правових підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.09.1989 по 25.08.1998 на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.09.2025 №155850006297, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, дані реєстру застрахованих осіб, довідки, виписки із наказів, особові рахунки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 зазначеного Порядку у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Разом з тим, у спірних правовідносинах факт роботи позивача у період з 01.09.1989 по 25.08.1998 та відповідна посада підтверджуються записами трудової книжки та пенсійним органом не заперечуються. Отже, спір стосується не підтвердження самого факту роботи позивача, а правової оцінки такого періоду для цілей визначення спеціального стажу.

Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Зокрема, у позашкільних навчальних закладах передбачені директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Таким чином, посада тренера-викладача у позашкільних навчальних закладах безпосередньо у Переліку №909 не зазначена.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посади вчителів, викладачів усіх спеціальностей віднесено до категорії педагогічних працівників.

Отже, при вирішенні питання щодо зарахування відповідного періоду роботи до спеціального стажу суд має враховувати не лише буквальне найменування посади у Переліку №909, а й правовий статус відповідного закладу та характер роботи, яку фактично виконувала особа.

При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 18.06.2007 №4-рп/2007, розглядаючи питання реалізації права на соціальний захист, зазначив про існування категорій громадян, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать, зокрема, громадяни, яким пенсія призначається відповідно до спеціального законодавства.

У рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 Конституційний Суд України сформулював правову позицію щодо недопустимості такого звуження змісту та обсягу прав, яке призводить до порушення сутності відповідного права.

Також у рішенні від 22.05.2018 №5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження щодо реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, повинні переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю, пропорційними та обґрунтованими.

Вирішуючи спір по суті, суд також враховує сформовану практику Верховного Суду щодо застосування положень пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 виходила з необхідності забезпечення реалізації права на соціальний захист та дійшла правового висновку щодо можливості зарахування роботи викладачем позашкільного навчального закладу до спеціального стажу, незважаючи на те, що відповідна посада прямо не передбачена Переліком №909.

Аналогічний правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №718/2293/16-а, від 05.03.2019 у справі №686/9307/17, від 12.03.2019 у справі №647/514/17, від 13.03.2019 у справі №602/958/16-а та від 19.03.2019 у справі №466/5637/17.

З наведеного вбачається, що при вирішенні питання про зарахування роботи педагогічного працівника позашкільного навчального закладу до спеціального стажу застосування виключно формального критерію щодо відсутності буквального найменування відповідної посади у Переліку №909 не відповідає наведеному правовому підходу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1989 по 25.08.1998 працювала на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі.

Факт роботи позивача у зазначеному закладі, період такої роботи та найменування посади підтверджуються трудовою книжкою позивача та відповідачем не заперечуються.

Водночас єдиною підставою для незарахування вказаного періоду до спеціального стажу, наведеною в оскаржуваному рішенні, є відсутність посади тренера-викладача з гандболу у Переліку №909.

Враховуючи наведене нормативно-правове регулювання та правові висновки Верховного Суду, суд вважає такий підхід пенсійного органу формальним та таким, що не враховує характеру виконуваної позивачем роботи у позашкільному закладі освіти.

За таких обставин суд доходить висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1989 по 25.08.1998 на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 неправомірно не зарахувало спірний період її роботи до спеціального стажу, у зв`язку з чим дійшло передчасного висновку про відсутність у позивача необхідного спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років.

З наведених обґрунтувань суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.09.2025 №155850006297 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати спірний період до спеціального стажу та повторно розглянути заяву позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як встановлено судом, відповідачем вже було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та визначено її страховий і спеціальний стаж, однак при такому розгляді протиправно не зараховано до спеціального стажу період роботи з 01.09.1989 по 25.08.1998 з підстав, які визнані судом протиправними.

За таких встановлених обставин, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи з 01.09.1989 по 25.08.1998 на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі та повторно розглянути її заяву від 10.09.2025 про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої та третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожний доказ, який є у справі, щодо його належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведеного правового регулювання, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд доходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.09.2025 №155850006297 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 01.09.1989 по 25.08.1998 на посаді тренера-викладача з гандболу у Саратській дитячо-юнацькій спортивній школі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 10.09.2025 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко