Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/12813/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» про припинення діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» про припинення діяльності відповідача із скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Хаджидер за межами населеного пункту біля с. Розівка Білгород-Дністровського району Одеської області за координатами: 46*02’ 25.85’’N 29*54’ 07.82’’Е до отримання оцінки впливу на довкілля.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачу сектором в Одеській області Держводагенства виданий дозвіл на спеціальне водокористування від 01.10.2024 року №335/ОД/49д-24 для питних і санітарно-гігієнічних потреб, виробничих потреб. За умовами дозволу скид зворотних (стічних) вод здійснюється у р. Хаджидер (після очищення на каналізаційних очисних спорудах повної біологічної очистки) за межами населеного пункту біля с. Розівка Кулевчанської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Басейн р. Хаджидер/басейн річок Причорномор`я, район басейну річок Причорномор`я. Умовами дозволу визначено ліміт скидання забруднюючих речовин. При цьому, відповідачем здійснюється планова господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти за відсутності оцінки впливу на довкілля.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) будь-яких пояснень з приводу позовних вимог прокуратури до суду не направлялося.

Відповідач відзив до суду не надавав, однак направив письмові пояснення, в яких зазначив, що діяльність відповідача не належить до видів діяльності, які підлягають обов`язковій оцінці впливу на довкілля, дія Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планової діяльності до набрання чинності цим законом, що підтверджується практикою Верховного Суду та передбачені законодавством підстави для припинення діяльності товариства відсутні.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Одесавинпром» звернулося із заявою до Сектору в Одеській області Держводагенства про надання дозволу на спеціальне водокористування для забору води з підземного водоносного горизонту та скиду зворотних вод у поверхневий водний об`єкт з метою використання води на власні питні, санітарно-гігієнічні, виробничі потреби, скиду зворотних (стічних) вод у р. Хаджидер.

Сектором в Одеській області Держводагенства позивачу виданий дозвіл на спеціальне водокористування від 01.10.2024 року №335/ОД/49/д-24. Відповідно до цього дозволу забір води з підземного водонасосного горизонту (за допомогою артезіанської свердловини №6110) за межами населеного пункту на території підприємства біля с. Розівка Кулевчанської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Басейн р. Хаджидер/басейн річок Причорномор`я, район басейну річок Причорномор`я; відведення зворотних вод здійснюється (без очищення) у вигріб, розташований за межами населеного пункту на території підприємства біля с. Розівка Кулевчанської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Басейн р. Хаджидер/басейн річок Причорномор`я, район басейну річок Причорномор`я; скид зворотних (стічних) вод здійснюється у р. Хаджидер (після очищення на каналізаційних очисних спорудах повної біологічної очистки) за межами населеного пункту біля с. Розівка Кулевчанської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Басейн р. Хаджидер/басейн річок Причорномор`я, район басейну річок Причорномор`я.

Умовами дозволу визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневий водний об`єкт.

Випуск №1 р. Хаджидер; категорія зворотних (стічних) вод – виробничі; скид зворотних (стічних) вод здійснюється у р. Хаджидер (після очищення на каналізаційних очисних спорудах повної біологічної очистки) за межами населеного пункту біля с. Розівка Кулевчанської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Басейн р. Хаджидер/басейн річок Причорномор`я, район басейну річок Причорномор`я.

Допустимий обсяг скиду – 5,5003 м3/год., 3,1041 тис м3/рік та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод – 0,33 м3/год. (згідно з розробленими нормативами гранично допустимих скидів).

Згідно нормативного розрахунку водокористування та водовідведення (обґрунтування потреби у воді) позивача, який надавався до заяви, скид зворотних (стічних) вод після очистки на власних очисних спорудах здійснюється у р. Хаджидер. Очисні споруди розташовані за межами населеного пункту біля с. Розівка Білгород-Дністровського району Одеської області. Випуск зворотних (стічних) вод здійснюється за межами населеного пункту біля с. Розівка Білгород-Дністровського району Одеської області. Каналізаційні очисні споруди повної біологічної очистки потужністю 18,250 тис. м3/рік/50 м3/добу. Всього до річки Хаджидер передбачено потрапляння 3,1041 тис. м3/рік зворотних (стічних) вод.

Згідно наданих позивачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами встановлено, що водовідведення зворотних (стічних) вод від виробничих потреб здійснюється на власні каналізаційні очисні споруди повної біологічної очистки, потужністю 50 м3/добу, які розташовані на території підприємства за межами населеного пункту з подальшим скидом очищеної стічної води у р. Хаджидер.

Відведення очищеної води у р. Хаджидер здійснюється по самопливному зануреному підземному трубопроводу, довжиною 564 м. діаметром 110 мм з випуском через бетонний оголовок довжиною 2 м. глибиною 0,40 м. із заляганням відкосів 1,25.

Випуск зворотних (стічних) вод у р. Хаджидер здійснюється за межами населеного пункту біля с. Розівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до звітності позивача за формою №2ТП-водгосп (річна) за 2024 рік, ним здійснений скид зворотних вод у р. Хаджидер забруднених (недостатньо очищених) – 0,1 тис м3/рік, нормативно-очищених – 1 тис. м3/рік.

Орган прокуратури зазначає в позові, що ПАТ «Одесавинпром» проводить планову господарську діяльність, яка призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт, а тому до спірних правовідносин мають застосовуватися вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

У Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутня будь-яка інформація щодо видачі позивачу висновку з оцінки впливу на довкілля та за даними Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації позивачу висновок з оцінки впливу щодо планової діяльності, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти не видавався.

Враховуючи зазначені обставини, позивач просить припинити діяльність позивача із скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Хаджидер в судовому порядку.

Суд вважає вимоги органу прокуратури необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Дійсно відповідно до положень ст. 16, 50 Конституції України забезпечення, зокрема, екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Кожен має право, зокрема, на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Відповідно до положень ст. 270, 293 Цивільного кодексу України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Також, відповідно до положень ст. 41, 42 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом

Однак, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище у сфері зміни клімату, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; тощо.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Разом з цим, відповідно до положень п. 1, 3 ч. 1 ст. 1, ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вплив на довкілля - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; 2) проведення громадського обговорення; 3) аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності; 6) під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч. 3, 4 ст. 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч. 2 і 3 цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена ч. 2 і 3 цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, зміна цільового призначення особливо цінних земель та інша діяльність, пов`язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (на який посилається орган прокуратури в позові як на підставу необхідності здійснення процедури оцінки впливу на довкілля позивачем) друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, та забір води з водних об`єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної ч. 2 і 3 цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

З наданого позивачу дозволу на спеціальне водокористування від 01.10.2024 року №335/ОД/49/д-24, а також нормативного розрахунку водокористування та водовідведення (обґрунтування потреби у воді), нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами, які розглядалися під час надання дозволу, ПАТ «Одесавинпром» встановлені ліміти забору води у 119,0685 м3/добу, допустимий обсяг скиду складає 5,5003 м3/годину, а фактичний – 0,33 м3/годину.

Відповідно до звітності позивача за формою №2ТП-водгосп (річна) за 2024 рік, ним здійснений скид зворотних вод у р. Хаджидер забруднених (недостатньо очищених) – 0,1 тис м3/рік, нормативно-очищених – 1 тис. м3/рік.

Оскільки господарська діяльність позивача, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, та забір води з водних об`єктів не перевищує 300 кубічних метрів на добу і є значно меншим (119 м3/добу), вона не підпадає під визначення п. 13 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та така діяльність не підлягає обов`язковій оцінці впливу на довкілля.

Враховуючи зазначені обставини позовні вимоги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» про припинення діяльності не ґрунтуються на нормах законодавства та є безпідставними.

Відповідач надав до суду докази, які свідчать про те, що очисні споруди позивача експлуатуються з 2008 року, право власності на них ПАТ «Одесавинпром» набуло за договором купівлі продажу від 29.01.2016 року, укладеним з ПАТ «Южний», тобто, ці очисні споруди використовувалися ще до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» у 2017 році. При цьому, позивачем у 2023-2024 році проведена модернізація обладнання споруд стічних вод без розширення чи зміни діяльності, оскільки продуктивність очисних споруд не збільшилася, місце та спосіб випуску зворотних вод не змінювався, обсяги та види господарської діяльності відповідача не змінювалися, нових або додаткових джерел скидів забруднюючих речовин не виникло, змінилася виключно ефективність очистки стічних вод.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у п. 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 «Критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля», які є додатком №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1010, оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об`єктів: капітальний ремонт та реконструкція окремих виробничих споруд та інженерних мереж в межах територій та/або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних розмірів та за умови, що в результаті такого капітального ремонту та реконструкції господарська діяльність не призведе до збільшення, зокрема, скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти; розширення господарської діяльності або об`єктів, які не підлягали оцінці впливу на довкілля та які внаслідок зазначеного розширення не перевищуватимуть порогових значень для видів діяльності або об`єктів, визначених у ч. 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Таким чином, ці обставини також не є підставою для обов`язкової оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до рішення Верховного Суду від 03.09.2020 року у справі №460/1094/19 здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності, а у разі, якщо таке рішення отримано до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності. Відсутність доказів розширення та зміни умов провадження позивачем планованої діяльності свідчить про відсутність обов`язку здійснювати оцінку впливу на довкілля.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути: 1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; 2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Оскільки господарська діяльність позивача, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, та забір води з водних об`єктів не перевищує 300 кубічних метрів на добу і є значно меншим (119 м3/добу), вона не підпадає під визначення п. 13 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та така діяльність не підлягає обов`язковій оцінці впливу на довкілля, а тому підстав, передбачених ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» для припинення діяльності відповідача із скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Хаджидер у суду не має.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, вони прокурором підтверджені.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За приписами ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 2, 6 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 04.12.2025 року №189, інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

До функцій інспекції належить звернення до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з 10 перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Одеською обласною прокуратурою листом від 01.04.2026 року №12/2-296 вих-26 проінформовано Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про виявлені факти можливого порушення відповідачем вимог законодавства в частині не здійснення оцінки впливу на довкілля, однак Інспекцією повідомлено органи прокуратури про не здійснення захисту інтересів держави через обмежене фінансування на сплату судових витрат, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) мала повноваження на звернення до суду, однак таких заходів не вжила, що є обґрунтованою підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» про припинення діяльності не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, 3, м. Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ 03529552) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6 ст. Люстдорфської дороги, 22, Лінія 12, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 43879780) до Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» (вул. Французький бульвар, буд. 1а, с. Розівка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 68262, код ЄДРПОУ 00412027) про припинення діяльності відповідача із скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт – річку Хаджидер за межами населеного пункту біля с. Розівка Білгород-Дністровського району Одеської області за координатами: 46*02’ 25.85’’N 29*54’ 07.82’’Е до отримання оцінки впливу на довкілля – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА

.