Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/25697/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25697/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

секретаря судового засідання – Пахолчака Д.П.,

представника відповідача - Коперсака М.С. (на підставі виписки ЄДРПОУ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 21 серпня 2026 року надійшов адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 72434000704 від 30.07.2026 р., винесене Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА»;

- судові витрати покласти на Відповідача.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА», вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.07.2026 року № 72434000704, яким йому визначено штрафні санкції у розмірі 28 602 289,71 грн. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом у період з 27.04.2026 року по 04.05.2026 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 17.09.2024 року № TMD-GS09/2024, за результатами якої складено акт від 11.05.2026 року № 372/34-00-07-04/36143538 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2026 року № 49834000704.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження. За результатами розгляду скарги ДПС України рішенням від 28.07.2026 року № 20018/6/99-00-06-01-03-06 зменшено суму пені на 36 866,48 грн, у зв`язку з чим контролюючим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 30.07.2026 року № 72434000704 на суму 28 602 289,71 грн.

Основним доводом позивача є те, що документальну позапланову невиїзну перевірку призначено та проведено за відсутності передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України правових підстав.

Позивач зазначає, що на письмові запити контролюючого органу ним у встановлений строк були надані пояснення та документальні підтвердження у повному обсязі, зокрема документи щодо господарських операцій за зовнішньоекономічними контрактами, а саме контракти, митні декларації та акти виконаних робіт, банківські виписки, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості та картки рахунків у розрізі контрагентів і контрактів.

На думку позивача, контролюючий орган не здійснив належної оцінки наданих пояснень та документів, не зазначив, які саме запитувані документи не були надані, які конкретно обставини залишилися не з`ясованими та які саме неузгодженості не були усунуті наданими позивачем поясненнями. При цьому ні в наказі про призначення перевірки, ні в акті перевірки, за твердженням позивача, не наведено належного обґрунтування наявності передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстав для проведення перевірки.

Посилаючись на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, позивач вважає, що за умови надання платником податків обґрунтованих пояснень та документів контролюючий орган не має правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки без належного обґрунтування того, що надані документи не усунули виявлені сумніви.

У зв`язку з цим позивач вважає, що акт перевірки складено за результатами перевірки, призначеної та проведеної з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі, є незаконним та підлягає скасуванню.

Також позивач зазначає, що звернення до суду здійснено з дотриманням установленого законом строку, оскільки перед поданням позову ним було використано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.07.2026 року № 72434000704.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним і обґрунтованим.

Зазначає, що документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» проведено на підставі наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.03.2026 року № 85 у зв`язку з отриманням податкової інформації, у тому числі від Національного банку України, щодо можливих порушень позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 17.09.2024 року № TMD-GS09/2024.

Копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату її початку і місце проведення, за твердженням відповідача, було своєчасно направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням та вручено його представнику 26.03.2026 року. За результатами перевірки складено акт від 11.05.2026 року № 372/34-00-07-04/36143538, яким встановлено порушення вимог валютного законодавства в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за спірним зовнішньоекономічним контрактом.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2026 року № 49834000704 про застосування пені у розмірі 28 639 156,19 грн. За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 28.07.2026 року № 20018/6/99-00-06-01-03-06 зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині нарахування пені у розмірі 36 866,48 грн. У зв`язку з цим відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» від 30.07.2026 року № 72434000704, яким визначено пеню у розмірі 28 602 289,71 грн.

Відповідач заперечує доводи позивача щодо відсутності правових підстав для призначення перевірки та зазначає, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків валютного законодавства, у разі ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

На думку відповідача, позивач не надав належних пояснень та документальних підтверджень, які б спростовували отриману контролюючим органом інформацію про можливі порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Зокрема, відповідач зазначає, що відповідь позивача від 10.02.2026 року на запит від 29.01.2026 року не спростувала наявної у контролюючого органу інформації про порушення валютного законодавства та за своїм змістом не свідчила про усунення відповідних сумнівів.

Відповідач вважає, що контролюючий орган має право оцінювати надані платником податків пояснення та документи і, якщо вони не усувають виявлених сумнівів щодо дотримання законодавства, призначати документальну позапланову перевірку. При цьому посилається на положення статей 20, 62, 75, 78, 79, 83 Податкового кодексу України та практику Верховного Суду, зокрема постанови від 31.03.2020 року у справі № 820/3477/16 та від 22.02.2023 року у справі № 620/309/20.

Також відповідач зазначає, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про її проведення були належним чином вручені позивачу до початку перевірки, а тому порядок призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримано.

Посилаючись на практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, відповідач вказує, що процедурні порушення при призначенні та проведенні перевірки можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення лише за умови їх істотності та якщо такі порушення вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу. Водночас, на думку відповідача, таких порушень у спірних правовідносинах не встановлено.

Крім того, відповідач зазначає, що результати проведеної перевірки є належними та допустимими доказами встановлених порушень, а отримана від Національного банку України інформація є офіційною та не потребує додаткового підтвердження.

З огляду на викладене відповідач вважає, що контролюючим органом дотримано порядок призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а податкове повідомлення-рішення від 30.07.2026 року № 72434000704 прийнято на законних підставах, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

У зв`язку з цим відповідач просить у задоволенні позову ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» відмовити повністю.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 09 вересня 2026 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №30.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т. Шевченка, 15/2, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032) всі наявні матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА», включаючи письмові запити з доказами вручення, надані платником податків пояснення та документи разом із доказами їх належного аналізу і оцінки контролюючим органом, а також деталізовані розрахунки штрафних санкцій та пені.

03 вересня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено.

Проведення підготовчого судового засідання по справі №420/25697/26 призначеного на 09 вересня 2026 року о 10 год. 00 хв. та в наступних судових засіданнях здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

09 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

22 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22 вересня 2026 року ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання приєднано до матеріалів справи клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача, разом із доданими до нього доказами.

Крім того, представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти закінчення підготовчого провадження та подальшого розгляду справи по суті без його участі та після з`ясування питання про відсутність інших доказів за предметом позову та поважних підстав їх ненадання, судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження, враховуючи вирішення всіх питань, передбачених ч. 2 ст. 180 КАС України, а також положення ст. ст. 163-165 КАС України, у межах строків підготовчого провадження розгляду справи, представник відповідача не заперечував проти його закінчення.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 01 жовтня 2026 року о 10 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

22 вересня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року заяву Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено.

Проведення судового засідання по справі №420/25697/26 призначеного на 01 жовтня 2026 року о 10 год. 00 хв. та в наступних судових засіданнях вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що на підставі наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.03.2026 року №85, пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78, ст. 79, пп.69.2-1, пп.69.35-1 п. 69 під. 10 р. ХХ «Перехідні положення» ПК України та інформації ДПС України ДПС України (листи від 22.12.2025 № 30118/7/99-00-07-04-02-07, від 21.01.2026 № 1288/7/99-00-07-04-02-07), яку направлено на підставі інформації Національного банку України, направленої на підставі Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 №2473-VIII проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 17.09.2024 № TMDGS09/2024 за період діяльності з 11.11.2024 по дату закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Копію наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на проведення перевірки від 24.03.2026 року №85 та повідомлення від 24.03.2026 року №50/34-00-07-04 направлено на податкову адресу платника податків через АТ «УКРПОШТА» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 24.03.2026 року та вручено товариству – 26.03.2026 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №372/34-00-07- 04/36143538 від 11.05.2026 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №372/34-00-07- 04/36143538 від 11.05.2026 року встановлено порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 та статті 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за контрактом від 17.09.2024 № TMD-GS09/2024, укладеним з нерезидентом – компанією «GRAIN SERVICES LTD», Маршаллові Острови (дата здійснення операцій – 11.11.2024, 25.11.2024, 27.11.2024, 30.11.2024, 16.12.2024, 17.12.2024, 14.01.2025, 19.01.2025, 01.02.2025, 08.02.2025, 16.02.2025, 27.02.2025, 01.03.2025, 16.03.2025, 25.03.2025, 08.04.2025, 14.04.2025, 28.04.2025, 30.04.2025, 03.05.2025, 06.05.2025, 07.05.2025, 08.05.2025, 12.05.2025, 21.05.2025, 02.06.2025, 05.06.2025, 09.06.2025, 15.06.2025, 24.06.2025, 27.06.2025, 12.08.2025, 22.08.2025, 28.08.2025, 07.09.2025, 12.09.2025, 21.09.2025, 23.09.2025).

На підставі акту перевірки №372/34-00-07- 04/36143538 від 11.05.2026 року Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «С» від 02.06.2026 року № 49834000704, яким до позивача застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 28 639 156,19 грн.

Рішенням ДПС України від 28.07.2026 року № 20018/6/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення від 02.06.2026 року № 49834000704 скасовано у частині нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36 866,48 грн., в іншій частині зазначене ППР залишено без змін.

Відповідно до п 60.4. у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

На підставі акта перевірки та Рішенням ДПС України 28.07.2026 року № 20018/6/99-00-06-01-03-06 з урахуванням п. 7 «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «С» від 30.07.2026р. № 72434000704 про застосування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 28 602 289,71 грн.

Вважаючи протиправним вищезазначене податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Щодо правових підстав для проведення документальної виїзної перевірки.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформувала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Приписами до п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.6. статті 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 17.05.2019 у справі №823/2530/18, адміністративне провадження №К/9901/2543/19.

При цьому, пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Так, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був зазначений відповідачем в якості однієї з підстав призначення перевірки, чітко визначає, що перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:

- отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на такий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Так, згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом". Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом).

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

За змістом пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №820/3038/17 та від 27 березня 2018 року у справі №813/2162/17.

У разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/12244/14).

Суд встановив, що у зв`язку з отриманням інформації про виявлені факти ненадходження/повернення в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів за операціями з експорту та імпорту товарів (листи НБУ від 18.12.2025 року № 25-0010/96577, від 16.01.2026 року № 25-0010/4382), у т. ч. за окремими операціями позивача за спірним зовнішньоекономічним контрактом, Контролюючий орган надіслав на податкову адресу позивача (вул. Олексія Ставніцера, 60, с. Визирка, Лиманський р-н, Одеська обл., 67543) рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (поштові відправлення № 6504417045570, № 6501501196860) запити від 24.12.2025 року № 3642/6/34-00-07-04, від 29.01.2025 року № 387/6/34-00-04-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за окремими операціями з експорту товарів (робіт) за зазначеним контрактом.

У свою чергу, Позивач листом від 10.02.2026 року № 1002/01-тм надав відповідь лише на запит від 29.01.2025 року № 387/6/34-00-04-07, але й вона не спростувала податкову інформацію, що свідчить про порушення ТОВ «ТІС-Міндобрива» валютного законодавства при здійсненні розрахунків за окремими операціями з експорту робіт за спірним зовнішньоекономічним контрактом, а тому зазначений лист-відповідь за своєю правовою суттю не прирівнюється до надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит Контролюючого органу.

З аналізу пункту 79.2 статті 79 ПК України слідує, що однією з умов для проведення позапланової невиїзної перевірки є вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків.

Статтею 42 ПК України передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Водночас відповідно до пункту 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто, документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за адресою місцезнаходженням юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) або за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що відповідач дотримався вимог ПКУ в частині повідомлення позивача про проведення перевірки.

Відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 24.03.2026 року №50/34-00-07-04 про дату початку та місце проведення такої перевірки (з 27.04.2026 за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 15/1, каб. 5) надіслано 24.03.2026 за адресою ТОВ «ТІС-Міндобрива» (вул. Олексія Ставніцера, 60, с. Визирка, Лиманський р-н, Одеська обл., 67543) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 6501501223159) та вручено представнику товариства 26.03.2026 року, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» від 24.03.2026 року та повідомленням АТ «УКРПОШТА» про вручення зазначеного поштового відправлення.

Тобто, до початку проведення такої перевірки Позивачу належним чином вручено та пред`явлено зазначені документи. Слід зазначити, що позивачем без заперечень отримувались наказ та повідомлення. Тобто, на етапі допуску до перевірки платник податків не ставив питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, судом не встановлено порушень відповідачем приписів законодавства в частині призначення і проведення на підставі наказу №85 від 24.03.2026 року позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА».

Суд зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 та статті 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за контрактом від 17.09.2024 № TMD-GS09/2024, укладеним з нерезидентом – компанією «GRAIN SERVICES LTD», Маршаллові Острови (дата здійснення операцій – 11.11.2024, 25.11.2024, 27.11.2024, 30.11.2024, 16.12.2024, 17.12.2024, 14.01.2025, 19.01.2025, 01.02.2025, 08.02.2025, 16.02.2025, 27.02.2025, 01.03.2025, 16.03.2025, 25.03.2025, 08.04.2025, 14.04.2025, 28.04.2025, 30.04.2025, 03.05.2025, 06.05.2025, 07.05.2025, 08.05.2025, 12.05.2025, 21.05.2025, 02.06.2025, 05.06.2025, 09.06.2025, 15.06.2025, 24.06.2025, 27.06.2025, 12.08.2025, 22.08.2025, 28.08.2025, 07.09.2025, 12.09.2025, 21.09.2025, 23.09.2025).

Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону №2473: порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Станом на 04.05.2026 року прострочена дебіторська заборгованість по контракту від 17.09.2024 року № TMD-GS09/2024 (дата здійснення операцій – 11.11.2024, 25.11.2024, 27.11.2024, 30.11.2024, 16.12.2024, 17.12.2024, 14.01.2025, 19.01.2025, 01.02.2025, 08.02.2025, 16.02.2025, 27.02.2025, 01.03.2025, 16.03.2025, 25.03.2025, 08.04.2025, 14.04.2025, 28.04.2025, 30.04.2025, 03.05.2025, 06.05.2025, 07.05.2025, 08.05.2025, 12.05.2025, 21.05.2025, 02.06.2025, 05.06.2025, 09.06.2025, 15.06.2025, 24.06.2025, 27.06.2025, 12.08.2025, 22.08.2025, 28.08.2025, 07.09.2025, 12.09.2025, 21.09.2025, 23.09.2025) складала 3 722 324, 95 дол. США (еквівалент 163 458 083,30 грн.).

Частиною 4 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

У частині 6 статті 13 Закону № 2473-VIII зазначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Суд зазначає, що під час розгляду справи ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» не спростовано твердження представника відповідача, що на момент перевірки суб`єкт господарювання не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України та не отримував Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, виданої уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту).

Суд зазначає, що позивач ані з позовною заявою, ані під час судового розгляду не надав до суду документів, визначених статтею 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», які можуть продовжити (зупинити) строки розрахунків, встановлені НБУ, за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами, або зупинити нарахування пені за порушення таких строків, з урахуванням яких фактичний строк розрахунків за такими операціями не перевищував би 180 днів.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 72434000704 від 30.07.2026 року, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем порядку призначення і проведення перевірки, за результатом якої прийнято оскаржуване ППР, що було єдиною підставою адміністративного позову.

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

З позиції ЄСПЛ важливою вимогою до доказування є належна якість доказів, якими суд обґрунтовує своє рішення. Стаття 6 Конвенції не встановлює якихось вимог до порядку оцінки доказів національним судом, а залишає вирішення цього питання «на поталу» національному законодавству і національним судам.

Разом з тим у питаннях використання національними судами доказів ЄСПЛ застосовує широку палітру термінів на позначення якісних характеристик доказів, акцентуючи особливу увагу на їх належності, тобто на змістовому логічному зв`язку між доказом та обставинами справи, а також на дотриманні належного процесуального порядку отримання, подання та дослідження доказів, від чого залежить їх допустимість (рішення у справах: «Георгіос Папагеоргіу проти Греції», «Перна проти Італії», «Жуковський проти України»). При цьому береться до уваги такий процесуальний порядок, який визначений національним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-МІНДОБРИВА» (вул. Олексія Ставрінцева, буд. 60, с. Визирка, Лиманський р-он., Одеська обл., 67543, код ЄДРПОУ 36143538).

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т. Шевченка, 15/2, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032).

Повний текст складено та підписано суддею 08 жовтня 2026 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.