Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №400/1810/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.№ 400/1810/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаДержавної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,49005, пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,49005

треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008

провизнання протиправним та скасування рішення від 28.11.2025 № ЦО-13177,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі - відповідач), третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 28.11.2025 № ЦО-13177.

ІІ. Виклад позицій учасників справи

В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення експертної команди відповідача від 28.11.2025 за № ЦО -13177 про зміну рішення про встановлення інвалідності прийняте з істотними порушеннями процедури, за наявності внутрішніх суперечностей, без належного повідомлення позивача як особи, щодо якої прийнято рішення, та за відсутності належної визначеності виду провадження і правової підстави. Позивач звертає увагу суду на те, що в спірному рішенні зазначено акт, що перевірявся- акт огляду МСЕК № 555/3 від 27.09.2024. Проте це рішення було переглянуте Обласною МСЕК за результатами оскарження, яка 14.10.2024 прийняла інше рішення (акт огляду № 232/1 від 14.10.2024) та визначила інший строк інвалідності (до 01.07.2026). Також, позивач стверджує, що не подавав скарги від 26.09.2024, як про це зазначено в спірному рішенні. Також, зауважує на суперечливість дат: зазначена у витягу дата складання скарги (26.09.2024) передує даті рішення МСЕК № 1, щодо якого вона нібито подана (27.09.2024). Крім того, позивач зазначає, що відповідач не забезпечив належного та своєчасного повідомлення його про прийняття за результатами перевірки обґрунтованості рішення щодо необхідності проведення повторного оцінювання особи; про факт прийняття самого Рішення Центру № ЦО-13177 шляхом належного направлення витягу з рішення у встановленому порядку та строки.

Відповідач проти позову заперечив, у поясненнях, які надійшли до суду за межами встановлених судом строків, а саме 21.04.2026, зазначив, що у зв`язку із тим, що Позивач був не незгоден з прийнятим рішенням МСЕК від 27.09.2024 року він подав скаргу про перегляд цього рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України». ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» була отримана медична справа ОСОБА_1 на рішення МСЕК від 27.09.2024 року. 28.11.2025 року і експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» за результатами проведеного ретельного аналізу медико – експертної справи Позивача прийнято спірне рішення, яке відповідач вважає правомірним.

Позивач з викладеними відповідачем аргументами не погодився, подав до суду відповідь на відзив. Позивач зазначив, що у листі від 26.01.2026 № 2118/01-19/2026 відповідач повідомляв, що рішення № ЦО-13177 прийнято за результатами перевірки обґрунтованості. У письмових поясненнях до суду відповідач уже стверджує інше: що це було рішення за результатами розгляду скарги. Також, позивач наголошує, що він не подавав скарги до Центру оцінювання на акт МСЕК № 555/3 від 27.09.2024. За відсутності самої скарги твердження Відповідача про «процедуру скарги» є недоведеним і спростовується відсутністю первинного документа, який і мав би бути джерелом усієї процедури.

Третя особа у заяві по суті (пояснення від 11.03.2026) повідомила, що відповідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.11.2025 №ЦО-13177, з 26.03.2025р. змінено групу інвалідності позивача з ІІ на ІІІ, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії.

Позивач у заяві від 30.01.2026, яка надійшла до суду 10.02.2026, звернув увагу суду на порушення відповідачем строку подання відзиву.

ІІІ. Рух справи

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.

Ухвалою від 24.02.2026 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалами від 14.07.2026, 14.08.2026 суд витребував у відповідача і у Департаменту охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації докази.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом

В матеріалах медичної документації позивача, наданої КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» на виконання ухвали суду від 14.08.2026, містяться: довідк а№507102 від 24.07.2023 до акту огляду МСЕК, відповідно до якої позивачу було вперше встановлено інвалідність ІІ групи строком до 01.08.2024; довідка № 523317 від 27.09.2024 до акту огляду МСЕК № 555/3, відповідно до якої позивачу встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.07.2025.

Позивачем до позову додано довідку № 522615 від 14.10.2024 до акту огляду МСЕК № 232/11, відповідно до якої позивачу встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.07.2026.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи (відповідач ) від 28.11.2025 № ЦО-13177 встановлено, що «на засадах медико-експертних документів та даних обстеження пацієнта у відділенні експертизи, відновлення функціонування та тифлореабілітації ДУ "УКРА/НСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ IНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦIАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ IHBAЛIДHOCTI MIHICTEPCTBA ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ" з 26.03.2025 по 03.04.2025, виявленi патологiчнi змiни з боку нервово'i системи та опорно-рухового апарату, якi призвели до помiрного ступеню обмеження до самообслуговування та контролю за своєю поведiнкою; до трудової дiяльностi - без обмеження ( за рахунок вищої освiти). Таким чином, сформовано експертне рiшення: з 14.10.2024 р. - встановлена друга група iнвалiдностi, загальне захворювання; з 26.03.2025 по 01.04.2026- третя група iнвалiдностi, загальне захворювання. Дата чергового переогляду 26.03.2026 р. Пiдстава: Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024 року».

З оскаржуваного рішення вбачається, що перевірку ініційовано на підставі скарги позивача від 26.09.2024

Не погодившись з рішенням відповідача від 28.11.2025 № ЦО-13177 позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

V. Джерела права і оцінка суду

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку (частина друга статті 6 Закону №875-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:

встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно з положеннями п. 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).

Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (п. 31 Порядку проведення оцінювання).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57 Порядку проведення оцінювання).

Також Порядком проведення оцінювання передбачено, що скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи (п.58, 59 )

Також, пунктами 60-68 Порядку проведення оцінювання передбачено таке.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги, одержані через електронну систему, згідно з розподілом скарг, що здійснюється автоматично засобами електронної системи після внесення до електронної системи відомостей про скаргу.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення;

скасування оскарженого рішення;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи:

у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Центр оцінювання функціонального стану особи забезпечує надсилання інформації до територіального органу Пенсійного фонду України, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіального центру комплектування та соціальної підтримки у випадках та в порядку, визначених пунктами 55 і 56 цього Порядку.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає, що в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач вказує на те, що воно прийнято з порушенням процедури, встановленої законом.

Суд звертає увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення про непідтвердження встановленої групи інвалідності, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку щодо наявності/відсутності підстав для встановлення інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність оскаржуваного рішення виключно в межах дотримання процедури прийняття конкретного рішення.

Аналогічні висновки було викладено в постановах Верховного Суду у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.

Перевіряючи дотримання порядку прийняття спірного рішення, суд погоджується з позивачем, що ключовою обставиною цієї справи є невизначеність правової підстави та виду процедури, в межах якої відповідач прийняв спірне Рішення від 28.11.2025 № ЦО-13177.

В матеріалах справи є лист відповідача від 26.01.2026 № 2118/01-19/2026 на запит позивача щодо підстав прийняття спірного рішення, в якому відповідач зазначив, що рішення Центру прийняте за результатами «перевірки обґрунтованості», ініційованої постановою ДБР від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024.

Разом з тим, в поясненнях до суду відповідач стверджував, що перевірка була проведена і спірне рішення прийнято за результатами розгляду скарги позивача на акт МСЕК № 555/3.

Водночас, позивач наполягав, що скаргу на акт № 555/3 не подавав.

Судом вжито заходів для отримання копії скарги, а саме ухвалою від 14.07.2026 її витребувано у відповідача. У відповіді від 20.07.2026 відповідач повідомив суд, що після розгляду скарги позивача на рішення МСЕК № 555/3 від 27.09.2024 року, скаргу з медичною справою позивача, було направлено для належного зберігання до Департаменту охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації у зв`язку із чим у Відповідача відсутній документ (скарга) за яким ініційовано перегляд рішенням МСЕК № 555/3 від 27.09.2024 року, щодо ОСОБА_1 .

З огляду на це пояснення, ухвалою від 14.08.2026 суд витребував у Департаменту охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації копії скарги ОСОБА_1 з медичною справою.

На виконання цієї ухвали за дорученням Департаменту охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради надала суду медичну документацію позивача, в якій відсутній акт МСЕК № 555/3, але є заява позивача від 26.09.2024, за змістом якої: «у зв`язку з тим, що я не згоден (згодна) з рішенням 1 МСЕК, прошу Вас направити мою медико-експертну справу до обласної МСЕК» .

З заяви не вбачається за можливе встановити, з яким саме рішенням 1 МСЕК не згодний позивач, проте, в матеріалах справи є довідка № 522615 від 14.10.2024 до акту огляду МСЕК № 232/11, прийнята Миколаївською обласною МСЕК.

Позивач зазначає, що ця довідка прийнята за результатами перегляду рішення 1 МСЕК від 27.09.2024.

Відповідачем це твердження не спростовано.

Тобто, заява позивача від 26.09.2024 була розглянута і Миколаївською обласною МСЕК прийнято відповідне рішення – акт № 1782, в якому зазначено, що мета огляду : «по оскарженню».

З довідки № 522615 від 14.10.2024 суд встановив, що Миколаївською обласною МСЕК прийнято рішення про зміну строку інвалідності: з 01.07.2025 на 01.07.2026.

Крім того, в медичній документації позивача є акт № 33 ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 05.12.2024 , відповідно до якого визначено, що рішення МСЕК (група інвалідності друга, строк до 01.07.2026) відповідає чинному законодавству.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено, а судом не здобуто доказів того, що позивач звертався з паперовою чи електронною скаргою, яка підлягала б розгляду відповідачем.

Натомість заява позивача від 26.09.2024 була розглянута Миколаївською обласної МСЕК до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Відтак, судом не встановлено наявності у відповідача зазначеної у спірному рішенні підстави (подання скарги) для проведення повторного оцінювання.

Не доведено відповідачем і іншої підстави для перевірки, а саме, що спірне рішення прийнято відповідачем в межах контролю обґрунтованості рішення Миколаївської обласної МСЕК про встановлення позивачу інвалідності.

Також, оцінюючи посилання позивача на процедурні порушення, допущені відповідачем, які полягають в тому, що його не було повідомлено про початок процедури, дату, час і форму розгляду; не було забезпечено реальну можливість повідомити про бажання бути присутнім; йому не було направлено витяг / рішення; повторне оцінювання не проводилося, але в рішенні фактично сформовано новий результат оцінювання, суд зазначає таке.

Відповідачем не доведено, ні факту повідомлення позивача про початок процедури повторного оцінювання, ні результати такого оцінювання. Тож, повторне оцінювання проведено без участі позивача.

Суд вважає, що це свідчить про недотримання відповідачем гарантій, передбачених Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX (далі - Закон №2073-IX, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 Закону №2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України №2073-IX учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України №2073-IX адміністративний орган розпочинає адміністративне провадження за власною ініціативою на його власний розсуд, крім випадку, якщо згідно із законом адміністративний орган зобов`язаний ініціювати та розпочати адміністративне провадження.

Відповідно до частини ч.2 статті 47 Закону України №2073-IX адміністративний залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України №2073-IX адміністративний орган повідомляє адресата та заінтересованих осіб про початок адміністративного провадження невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів після його початку, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України №2073-IX передбачено, що учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України №2073-IX з метою забезпечення належного, об`єктивного та швидкого з`ясування обставин справи за рішенням адміністративного органу може проводитися слухання у справі.

Процедура прийняття рішення у справі в адміністративному провадженні передбачена статтею 69 Закону №2073-IX, відповідно до якої за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Стаття 71 Закону №2073-IX визначає зміст адміністративного акта, за правилами якої письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 у справі № 420/37294/25 визнав положення Закону №2073-IX застосовними до діяльності відповідача під час прийняття рішень за результатами перевірки раніше встановленої особі інвалідності.

При цьому суд звертає увагу , що спірним рішенням за результатами розгляду заяви становище позивача погіршено (змінено дати переогляду, змінено групу інвалідності).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що якщо адміністративний орган прийме негативне рішення, не надавши можливості висловити позицію, це є суттєвим порушенням процедури та підставою для скасування такого акта.

У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту «доброго врядування». Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване в цій справі рішення прийнято без належної правової підстави і з порушенням прав позивача щодо обізнаності про початок і результат адміністративної процедури, залучення до такої процедури.

Відтак, спірне рішення відповідача є протиправним.

VІ. Висновки суду

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо розподілу витрат з його сплати між сторонами.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,49005 ЄДРПОУ 03191673) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 28.11.2025 № ЦО-13177.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко