Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №400/5465/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 жовтня 2026 р.справа № 400/5465/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу

за позовомпозивач 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , позивач 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДепартаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 27.04.2026 р. № А3884526114768422864; зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачки) звернулись з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 27.04.2026 р. № А3884526114768422864, реєстраційний номер документа в ЄДЕССБ ВР01:4526-1147-7681-1474;

- зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської повторно розглянути наданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пакет документів для видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0862 га. (кадастровий номер 4810137200:01:028:0017) в АДРЕСА_2 для нового будівництва житлового будинку та гаражу.

В обґрунтування своїх вимог позивачки пояснили, що їм на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0862 га. (кадастровий номер 4810137200:01:028:0017) в АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу, зареєстрованого 14.07.2020 р. та договором дарування, зареєстрованого 19.03.2021 р. 27.04.2026 р. позивачки звернулись до відповідача із заявою на видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0862 га. (кадастровий номер 4810137200:01:028:0017), для нового будівництва житлового будинку та гаражу. Однак, відповідач відмовив у видачі паспорту через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам та правилам. Таку відмову позивачки вважають протиправною, оскільки наміри по забудові належної їй земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню, а вони, як власниці, мають право використовувати земельну ділянку на власний розсуд відповідно до її цільового призначення. Крім того, відповідач при розробленні містобудівної документації "Генеральний план міста Миколаєва", яка була затверджена рішенням Миколаївської міської ради № 35/18 від 18.06.2009 р., мав врахувати рішення Миколаївської міської ради № 34/41 від 28.04.2009 р. про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0862 га кадастровий номер 4810137200:01:028:0017 з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки формування цієї земельної ділянки та встановлення її цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відбулося раніше, аніж Миколаївської міською радою затверджена містобудівна документація "Генеральний план міста Миколаєва".

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що надаючи відмову у видачі будівельного паспорту, він діяв відповідно до вимог чинного законодавства і не мав можливості видати будівельний паспорт за умови невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації - Генеральному плану м. Миколаєва.

Від позивачок надійшли відповідь на відзив та пояснення, в яких вони заперечують проти обґрунтувань відповідача та посилаються на практику Верховного Суду та повністю підтримують позовні вимоги.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

27.04.2026 р. позивачки звернулись до відповідача із заявою на видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0862 га (кадастровий номер 4810137200:01:028:0017) в АДРЕСА_2 для нового будівництва житлового будинку та гаражу.

Рішенням, у вигляді повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 27.04.2026 р. № А3884526114768422864 відповідач відмовив у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Підставою відмови вказано, що Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 р., а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для другого пункту: У поданому пакеті документів виявлено розбіжності, а саме: в заяві замовників вказано адресу просп. Героїв України, 28/34 та кадастровий номер 4810137200:13:051:0005, що не відповідає інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договору дарування № 628 від 19.03.2021 р. Згідно з діючою містобудівною документацією - Генеральним планом м. Миколаєва, затвердженим рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 р. № 35/18, земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:01:028:0017, яка вказана в поданих до заяви правових документах, відноситься частково до території спеціального призначення, частково до території зелених насаджень загального користування.

Згідно з ст. ст. 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується, зокрема, на таких принципах: невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України).

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.

Закон України від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Таким чином, норми Закону № 3038-VI також передбачають обов`язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 р. у справі № 826/1732/18.

Відповідно до змісту ст. 29 Закону № 3038-VI підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У рішенні № AM01:4474-6226-4039-1237 від 27.04.2026 р. відповідач вказав невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно з діючою містобудівною документацією - Генеральним планом м. Миколаєва, затвердженим рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 р. № 35/18, земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:01:028:0017 (яка вказана в поданих до заяви правових документах) відноситься частково до території спеціального призначення, частково до території зелених насаджень загального користування».

Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 р. у справі № 640/23893/19 звертав увагу на той факт, що "цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)" та "функціональне призначення території" не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин.

Так, ст. 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Як встановив суд, договором купівлі-продажу від 14.07.2020 р. реєстраційний номер 2122459548101 та договором дарування від 19.03.2021 р. реєстраційний номер 2122459548101, цільове призначення належної позивачкам на праві власності земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

При цьому суд зазначає, що положення Закону № 3038-VI, Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну силу, ніж рішення 18.06.2009 р. за № 35/18 «Про затвердження Генерального плана міста Миколаєва».

Таким чином, вирішуючи цей спір, належить застосовувати положення Закону № 3038-VI, Цивільного кодексу України, як акти вищої юридичної сили.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом у постановах від 13.05.2026 р. у справі № 560/6294/25 від 23.11.2021 р. у справі № 815/1373/18, від 21.02.2022 р. у справі № 826/1732/18.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова у видачі позивачкам будівельного паспорта перешкоджає реалізації їх права власності на використання належної їм земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, така відмова є протиправною.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути наданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пакет документів для видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0862 га (кадастровий номер 4810137200:01:028:0017) в АДРЕСА_2 для нового будівництва житлового будинку та гаражу, то суд знаходить такий спосіб захисту співмірним із характером спірних правовідносин, а тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку про задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції про сплату № 3489-9853-0503-4481 ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 2 129,92 грн. З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 в сумі 2 129,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02498754), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, оформлене повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта від 27.04.2026 р. № НОМЕР_3 , реєстраційний номер документа в ЄДЕССБ ВР01: НОМЕР_4 .

3. Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02498754) повторно розглянути наданий ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пакет документів для видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0862 га (кадастровий номер 4810137200:01:028:0017) в АДРЕСА_2 для нового будівництва житлового будинку та гаражу, з урахуванням висновків суду в цій справі.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02498754) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень дев`яносто дві копійки).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз