Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №400/12922/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.№ 400/12922/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2025 року № 103550010988; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.05.2005 № 103550010988; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 15.05.2025, зарахувавши до її страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 21.05.1987.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначені пенсії за віком та не зараховано до страхового стажу період навчання згідно з дипломом від 23.05.1987 НОМЕР_1 , оскільки період навчання перетинається з періодом роботи з 01.12.1985 по 11.05.1987, згідно з трудовою книжкою від 04.03.1986 НОМЕР_2 . Вважає дане рішення протиправним та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 15.05.2025 пенсійний вік позивача становить 59 років 11 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

- з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів, до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 21.05.1987, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 23.05.1987, оскільки період навчання перетинається з періодом роботи з 01.12.1985 по 11.05.1987, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 04.03.1986. Страховий стаж за вищезазначений період частково обчислено періодами роботи та догляду за дитиною, до досягнення нею 3-річного віку. Довідку про період та форму навчання не надано. Отже страховий стаж позивача склав 31 рік 0 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

15.05.2025 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 103550010988 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 32 роки.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 2305.2025 № 103550010988, до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 21.05.1987, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 23.05.1987, оскільки період навчання перетинається з періодом роботи з 01.12.1985 по 11.05.1987, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 04.03.1986. Страховий стаж за

вищезазначений період частково обчислено періодами роботи та догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 3-річного віку. Довідку про період та форму навчання не надано.

Не погодившись із відповідним рішенням позивач звернулась до суду із даним позовом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні відповідача вказано, що страховий стаж позивача становить 31 рік 0 місяців 21 день.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 не було зараховано період навчання з 01.09.1982 до 21.05.19872, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 23.05.1987, оскільки період навчання перетинається з періодом роботи з 01.12.1985 по 11.05.1987, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 04.03.1986.

Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України від 23 травня 1991 року "Про освіту" підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.

Підпунктом 6.3 п. 6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173), передбачено, що вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Отже, час навчання на денній формі у вищому навчальному закладі, що мав місце до 1 січня 2004 року, має зараховуватись до загального трудового стажу, який дає право на призначення пенсії, на відміну від періоду навчання на заочній (вечірній) формі, коли особа разом із навчанням здійснює трудову діяльність на виробництві (установі, організації1), яка і підлягає зарахуванню до загального трудового стажу (за наявності підтверджуючих документів) даної особи.

Пунктом 1 Порядку № 637 "Про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Аналізуючи вищенаведені норми, можна дійти до висновку, що для підтвердження наявності у особи страхового стажу необхідно надати до органів Пенсійного фонду України:

- за періоди роботи до впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (до 01.07.2000), належним чином оформлену трудову книжку, а за її відсутності або коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, приймаються інші документи, що містять відомості про періоди роботи особи.

Так, в матеріалах справи, наданих позивачкою, наявна копія студентського квитка № 82111 від 01.09.1982, в якому зазначено що ОСОБА_1 є студентом очного відділення.

Виходячи з викладеного, та наданих суду доказів, період навчання позивача з 01.09.1982 до 21.05.1987 підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності прийняття рішень, які оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 23.05.2025 № 103550010988.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Курганському державному педагогічному інституті з 01.09.1982 до 21.05.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 15.05.2025.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), сплачений квитанцією від 05.11.2025 № 52791490.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко