Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №400/22/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.№ 400/22/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення за її поновленням, зобов`язання поновити виплату пенсії з моменту звернення за її поновленням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та проживав в Автономній Республіці Крим. У зв`язку із тимчасовою окупацією російською федерацією Автономної Республіки Крим, виїхав на підконтрольну Україні територію. 10.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак відповідач листом від 24.10.2025 відмовив йому у поновленні пенсії, у зв`язку з відсутністю паперової пенсійної справи. Позивач вважає відмову протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач 29.04.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» щодо розгляду питання можливості поновлення пенсії за вислугу років в Україні. За результатами розгляду його звернення від 29.04.2025 відповідачем надано відповідь від 14.05.2025 № 7263-6293/С-02/8-1400/25, якою роз`яснено порядок звернення до органів Пенсійного фонду щодо отримання пенсії за новим місцем проживання (реєстрації). Із заявою встановленого зразка позивач не звертався, тому на подану у довільній формі заяву відповідачем надано лише відповідь на звернення, яка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, відповідно рішення про відмову в призначенні/перерахунку пенсії не приймалось. Також, зазначає, що позивачем до органів Пенсійного фонду України не надано доказів того, що органами пенсійного забезпечення російської федерації виплата пенсії припинена. Отже, за відсутності документа про строки виплати пенсії за попереднім місцем проживання, пенсійної справи та за умов воєнного стану, при розгляді заяви позивача про призначення (поновлення) пенсії за віком органи Пенсійного фонду України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, позивач виїхав на підконтрольну Україні територію та з 09.01.2023 проживає/перебуває у АДРЕСА_1 .

10.10.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 24.10.2025 № 19079-17866/С-02/8-1400/25 відповідач відмовив позивачу у поновленні пенсії.

Статтею 3 ч. 1 п. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) визначається що є тимчасово окупованою територією, зокрема сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно ст. 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII).

Цей закон є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції.

Відповідно до положень цього закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсій за вислугу років визначено ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

За приписами ст. 52 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Витрати на доставку пенсії здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ст. 58-1 Закону № 2262-ХІІ, припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підстави припинення та поновлення виплати пенсії визначені ст. 49 Закону № 1058-ІV, відповідно до ч. 1 якої - виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

У рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018, висловлена правова позиція, згідно якої перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 243/5451/17.

Отже, виходячи з вищезазначених норм права, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення або на підставі рішення суду і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058-ІV. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону (ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 2 березня 2023 року № 10-1) (далі - Порядок № 3-1), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктами 3, 11 розділу І Порядку № 3-1, передбачено, що заява, зокрема, про поновлення пенсії (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), подається заявником до органу, що призначає пенсію. Днем звернення за поновленням пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, зокрема, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)).

Згідно з п.5 розділу ІІ Порядку № 3-1 переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати). Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства російської федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.

Як встановлено судом, позивач є громадянином України, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Автономної Республіки Крим як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, позивач не проживає на території Автономної Республіки Крим, та згідно довідки від 09.01.2023 № 4803-5002498035, взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, має фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

На думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, загальновідомих фактів військової агресії та введення воєнного стану, наведених норм чинного законодавства України, позивач, як громадянин України, якому припинена виплата пенсії, не може бути позбавлений конституційного права на пенсійне забезпечення, у даному випадку права на поновлення пенсії, яка була призначена позивачу відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

При цьому, суд наголошує, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи з незалежних від нього причин.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, що позивач не звертався до Головного управління із заявою про поновлення виплати пенсії, оскільки у листі від 24.10.2025 повідомлено позивача, що у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та на теперішній час питання щодо відновлення/продовження пенсійних виплат особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території АРК та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для призначення умов поновлення пенсійної виплати, законодавчо не врегульовано, а не про недотримання процедури звернення за поновленням пенсії, з вказаного листа відповідача не вбачається, що неналежна форма заяви є підставою для відмови у поновленні пенсії.

Відповідач також зазначає про неможливість поновлення виплати пенсії позивачу без наявності пенсійної справи, що перебуває на тимчасово окупованій території України.

Разом з тим, на переконання суду, конституційне право позивача на вже призначену пенсію не може бути поставлено у залежність від місцезнаходження його пенсійної справи, а відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у виплаті пенсії.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відсутність оригіналу пенсійної справи не впливає на право позивача щодо поновлення раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена, тому дана обставина не може бути підставою для відмови позивачу в поновленні пенсії та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення. Крім того відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано обґрунтованого доказу на підтвердження наявності підстав для зупинення та відмови у поновленні виплати пенсії позивачу, передбачених Законами України.

Відмова відповідача в поновленні пенсії позивача порушує його конституційне право на соціальний захист, а саме отримання пенсії, тому відмову відповідача слід визнати протиправною.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є обраний позивачем спосіб, а саме шляхом зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) у поновленні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) з 10.10.2025 поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн, сплачений квитанцією від 07.01.2026.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко