Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №400/1727/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.№ 400/1727/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008

провизнання протиправним рішення від 08.10.2025 №17374-16251/С-02/8-1400/25, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі — позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач 1) з вимогами:

1) визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у перерахунку пенсії №17374-16251/С-02/8-1400/25 від 08.10.2025 протиправним ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткового стажу за Списком №1, а також із застосуванням норм законодавства, чинного на момент набуття права на пенсійне забезпечення, а саме - у розмірі не менше 80 відсотків середньої заробітної плати;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити недоотримані суми пенсії, що утворились внаслідок неправомірних дій відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він має право на пенсійне забезпечення у розмірі не менше 80% середньої заробітної плати, оскільки на момент виникнення права на пенсію ним було відпрацьовано понад 10 років підземного стажу за Списком №1. 24.09.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії, на що отримав відповідь від 08.10.2025 №17374-16251/С-02/8-1400/25, в якій зазначено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії. На переконання позивача, посилання на відсутність підстав для перерахунку його пенсії є необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. Позивач зазначає, що при зверненні до Пенсійного фонду, ним було заявлено вимогу про проведення перерахунку призначеної йому пенсії у зв`язку з тим, що при її обчисленні не були застосовані норми законодавства, чинні на момент набуття ним права на пенсійне забезпечення. А саме: на момент набуття позивачем права на пенсійне забезпечення діяли норми, відповідно до яких працівникам, які мали не менше 10 років підземного стажу на роботах за Списком №1, пенсія призначалась у розмірі не менше 80 відсотків середньої заробітної плати. Незважаючи на те, що зазначена норма в подальшому втратила чинність, відповідно до ст. 22 Конституції України, не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод. Пенсійні права особи підлягають оцінці за законодавством, чинним на момент їх виникнення, а не за нормами, введеними пізніше, якщо такі норми погіршують становище особи. Також, позивача зазначає, що при первинному призначенні пенсії на виконання рішення суду від 21.12.2020 року по справі №400/3474/20 було зараховано страховий стаж та додатковий стаж за Списком №1 у кількості 13 років. Надалі , після призначення пенсії, Пенсійним фондом проводились перерахунки з 01.04.2022 року та з 01.04.2024 року відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV. Однак, при зазначених перерахунках відповідач безпідставно не врахував додатковий стаж за Списком №1, обмежившись лише обліком страхового стажу в одинарному розмірі.

Ухвалою суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі №400/3474/20 позивачу було призначено пенсію з 06.12.2019 зі зниженням пенсійного віку по Списку №1 з відповідно до Закону №1058. При призначенні пенсії загальний стаж роботи становив 36 років з місяці 21 день : страховий - 23 роки 3 місяці 21 день, стаж за Списком №1 - 13 років. 24.09.2025 позивач звернувся до Пенсійного фонду із зверненням щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України №1058. 08.10.2025 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області надано роз`яснення №17374-16251/С-02/8-1400/25. Оскільки позивач із заявою про перерахунок пенсії за формою, встановленою Порядком №22-1 до Головного управління ПФУ в Миколаївській області не звертався, і відповідно рішення органом ПФУ про здійснення перерахунку пенсії або відмову у здійснення перерахунку пенсії не приймалось, тому вимога позивача визнати протиправним рішення та зобов`язати Головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу не підлягає задоволенню. Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення, то відповідача вказав про її передчасність, оскільки рішення про проведення перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалось.

Ухвалою суду від 12.06.2026 судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалами суду від 22.06.2026 та від 01.07.2026 судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області копію заяви позивача від 24.09.2025 щодо перерахунку пенсії.

На виконання вищезазначених ухвал Головне управління ПФУ в Миколаївській області надало копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та заяви від 24.09.2025.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.12.2019 року звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення”" (надалі - Закон № 1788).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.02.2020 року № 203/0320-р ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах. Вказане рішення мотивоване тим, що у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Днецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. В свою чергу, в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про спеціальний стаж ОСОБА_1 за Списиком №1 в загальному розмірі 1 рік 04 місяці. Інших документів, підтверджуючих зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 заявником не надано.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.02.2020 року № 203/0320-р, звернувся до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі №400/3474/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №203/0320-р від 28.02.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління «Рассвет» виробничого об`єднання «Октябрьуголь», з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськантрацит», з 11.02.1988 року по 17.11.1991 року на шахті «Комсомолець Донбасу» БО «Шахтарськантрацит», з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта «Рассвет» ВО «Шахтерск уголь», з 02.04.1992 року по 21.10.1993 року на шахті Комсомолець Донбасу», з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року, з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року на ДВАТ шахтоуправління «Кіровське» ДХК «Жовтеньвугілля», з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Житомирська» ТОВ «Ексіменерго», з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірничоробочим III розряду на підземних роботах та службу в збройних силах СРСР з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року.

- Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06 грудня 2019 року.

На виконання вказаного судового рішення по справі №400/3474/20 ОСОБА_1 з 06.12.2019 року призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку по Списку №1 відповідно до Закону України №1058-IV"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При призначенні пенсії загальний стаж роботи ОСОБА_1 становив 36 років 3 місяці 21 день, з них 23 роки 3 місяці 21 день - страхового та стажу за Списком №1 - 13 років (враховано з 01.09.1981 по 30.11.2019).

З 01.04.2022 та з 01.04.2024 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області проведено перерахунки пенсії згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV.

З 01.04.2024 загальний стаж роботи обраховано - 38 років 5 місяців 21 день , з них страховий стаж за період з 01.09.1981 по 29.02.2024 - 25 років 5 місяців 21 день , стаж за Списком №1 - 13 років.

24.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою, в якій просив з березня 2024 року перерахувати пенсію за Списком №1 у зв`язку досягненням загального стажу 25 років.

Головне управління ПФУ в Миколаївській області листом від 08.10.2025 №17374-16251/С-02/8-1400/25 повідомило позивача про відсутність підстав для проведення будь-яких перерахунків пенсії.

Позивач, звертаючись з цією позовною заявою, вказує на те, що Головним управління ПФУ в Миколаївській області йому було протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з 24.09.2025р. з урахуванням додаткового стажу за Списком №1, а також у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), із застосуванням норм законодавства, чинного на момент набуття права на пенсійне забезпечення.

Отже, з наведеного суд вбачає, що ключовим питанням у даній справі є питання щодо наявності права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», бз.3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно із преамбулою Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Статтею 1 Закону № 345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком, в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. Тобто, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, і застосовується такий механізм безпосередньо під час розрахунку розміру пенсії.

Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 27 серпня 2020 року у справі №442/3559/17, 13 жовтня 2020 року у справі № 442/3555/17, від 29.12.2021р. у справі № 345/2562/17, від 02 грудня 2021 року у справі №280/281/17.

Головним управління ПФУ в Миколаївській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/3474/20 від 21.12.2019 року призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку, обрахувавши при цьому стаж роботи позивача за Списком №1 -13 років.

Позивач, звертаючись з цією позовною заявою, не зазначає про наявність у нього іншого, не врахованого Пенсійним фондом, додаткового стажу за Списком №1, та з матеріалів справи також не встановлено іншого стажу роботи позивача за Списком №1, окрім врахованого Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області на виконання рішення по справі №400/3474/20 у обрахованому розмірі - 13 років.

Отже, стаж позивача на підземних роботах за Списком №1 становить 13 років.

З аналізу наведених вище норм, дія ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV, ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" поширюється на працівників, які 1) були зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 2) відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, стаж позивача на підземних роботах, за Списком №1 становить менше 15 років, позивач не має права для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу).

Зважаючи на викладене, позовна заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо доводів позивача про протиправність врахування відповідачем його додаткового стажу за Списком №1 в одинарному розмірі, суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З цього, суд вбачає, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" містить виключення для зарахування страхового стажу не в одинарному розмірі - саме за час роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 25 Закону №1058-ІV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс=См*Вс/100%*12, де

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що зарахування періодів роботи за Списком №1 додатково до страхового стажу по одному року відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-ІV вплине на його індивідуальний коефіцієнт стажу, тому вимоги щодо його перерахунку підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви позивача від 24.09.2025, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, суд враховує наступне.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2025 по справі №580/710/24, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Верховний Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, а також ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, право особи на звернення щодо призначення, поновлення, перерахунку пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Як вже було встановлено судом, позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку пенсії, з якої очевидно вбачається питання щодо здійснення перерахунку пенсії , а тому формальне посилання відповідача на невідповідність заяви нормам та формі, встановленої Порядком № 22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.

Отже, підсумовуючи наведені вище висновки, суд не погоджується з твердження відповідача про передчасність вказаних вимог, оскільки вимоги позивача щодо здійснення перерахунку стажу та перерахунку пенсії з урахуванням додаткового стажу за Списком №1, взаємопов`язані та кінцевою метою позивача є саме перерахунок його стажу, що можливо вплине на розмір його пенсійного забезпечення.

Позов задовольнити частково.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 665,60 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно частині задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 додатково до страхового стажу періоди роботи за Списком №1 відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ ) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додатково до страхового стажу періоди роботи за Списком №1 відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 24.09.2025 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням додаткового стажу за Списком №1, та з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн шістдесят коп) гривень.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко