Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/21009/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 рокусправа № 380/21009/26

зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Петровської А.М.,

представників заявника Сидорчука А.І., Тремполець А.О.,

представника сторони, до якої застосовуються заходи Яценка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за заявою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» про стягнення податкового боргу

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків код ЄДРПОУ 44045187, адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська 35 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» код ЄДРПОУ 41221900, адреса: 79052, м. Львів, вул.Рудненська, 14-А, кВ (Офіс) 1, у якій просить суд:

- винести постанову про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» та з його рахунку у системі на додану вартість, відкритого у електронного адміністрування податку центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у розмірі 2274310,05 гривень.

Вимоги обґрунтовані тим, що у платника податків наявний борг перед бюджетом на загальну суму 2274310,05 грн, який самостійно ним не сплачений.

07.10.2026 до суду від представника сторони, до якої застосуються заходи, надійшов відзив на заяву, у якому проти задоволення вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що податкова вимога щодо сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9298493984 від 24.09.2026 на суму 422844,00 грн. та згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9294419717 від 21.09.2026 на суму 853221,00грн Товариству податковим органом не надсилались. Станом на 02.10.2026 у податкового органу відсутні правові підстави щодо звернення до адміністративного суду із заявою про стягнення податкового боргу через несплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9298493984 від 24.09.2026 на суму 422844,00 грн та згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість № 9294419717 від 21.09.2026 на суму 853221,00 грн, оскільки по-перше, податкова вимога/податкові вимоги щодо сплати податкового боргу в розмірі 422844,00 грн та 853221,00 грн Товариству не надсилались, а по-друге, з дати виникнення податкового боргу в розмірі 422844,00 грн та 853221,00 грн і до дати подання позову не минуло 30 днів. Граничний строк сплати податкових зобов`язань по податку на додану вартість за серпень 2026 року 30.09.2026. Якщо і вважати, що вимоги заявника є законними та обгрунтованими, з чим Товариство не погоджується на підставі викладеного, то існує невідповідність між заявленою до стягнення сумою податкового боргу і фактичною сумою податкового боргу. Згідно з позовними вимогами сума податкового боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 2274310,05 грн. Одночасно, сума податкового боргу, яка вказана в податкових деклараціях та в Уточнюючому розрахунку становить 2274670,05 грн. Причини виникнення розбіжностей позивач у заяві не зазначив.

08.10.2026 представник заявника надав додаткові пояснення щодо вимог заяви, у яких зазначив про підстави та порядок виникнення податкового боргу.

У судовому засіданні представники заявника вимоги заяви підтримали, просили суд заяву задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник сторони, до якої застосовуються заходи, проти заяви заперечив, просив суд відмовити у заяві повністю.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 05.10.2026 суддя заяву Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» про винесення постанови про стягнення податкового боргу залишив без руху. У визначений в ухвалі строк, заявник недоліки заяви усунув.

Ухвалою від 06.10.2026 суддя прийняв заяву до розгляду й відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 20.03.2017 за № 14151020000041303. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» перебуває на обліку як платник податків з 20.03.2017 за № 135017095586, а у зв`язку із зміною місця обліку з 01.01.2026 перебуває на обліку у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Станом на 01.10.2026 в інтегрованих картках ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» рахується заборгованість перед державним бюджетом на загальну суму 2274310,05грн, що підтверджується довідкою Західного МУ ДПС про заборгованість.

Податковий борг ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» виник 31.08.2026 та не переривався.

Податковий борг виник в результаті несплати ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» самостійно поданих податкових декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9259286426 від 20.08.2026 на суму 998605,05 грн;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9298493984 від 24.09.2026 на суму 422844,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9294419717 від 21.09.2026 на суму 853221,00 грн.

Позивач сформував податкову вимогу від 02.09.2026 №0000006-1300-3300 та надіслав її в електронний кабінет платника податків, яка отримана в той же день, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет №1499601 від 02.09.2026.

У зв`язку із наявністю у платника податків податкового боргу, який самостійно не сплачений, заявник звернувся з відповідною заявою до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-17 (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених вказаним Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені вказаним Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених вказаним Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже з`ясував суд, позивач сформував податкову вимогу від 02.09.2026 №0000006-1300-3300, яку надіслав платнику податків в електронний кабінет, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет №1499601 від 02.09.2026.

Як зазначає сторона, до якої застосуються заходи, податкова вимога щодо сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9298493984 від 24.09.2026 на суму 422844,00грн та згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість № 9294419717 від 21.09.2026 на суму 853221,00 грн. Товариству податковим органом не надсилались. Станом на 02.10.2026 у податкового органу відсутні правові підстави щодо звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення несплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9298493984 від 24.09.2026 на суму 422844,00 грн та згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9294419717 від 21.09.2026 на суму 853221,00 грн, оскільки податкова вимога/податкові вимоги щодо сплати податкового боргу в розмірі 422844,00грн та 853221,00 грн Товариству не надсилались.

У цьому контексті суд наголошує на тому, що згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З таких підстав, суд вважає аргументи представника сторони, до якої застосовуються заходи, безпідставними та необґрунтованими.

Щодо аргументів представника сторони, до якої застосовуються заходи, про розбіжності в сумах, зазначених у заяві та фактичною сумою боргу, суд зазначає таке.

Як з`ясував суд, станом на 01.10.2026 в інтегрованих картках ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» рахується заборгованість перед державним бюджетом на загальну суму 2274310,05грн, що підтверджується довідкою Західного МУ ДПС про заборгованість.

20.08.2026 ТЗОВ «Кавер Енерджі Плюс» подано податкову декларацію з ПДВ №9259286426 на суму 1 020 381,00 грн з граничним терміном сплати 31.08.2026.

У зв`язку з несплатою заявлених податкових зобов`язань у платника податків 01.09.2026 в ІКП з ПДВ виник податковий борг. Враховуючи те, що у платнкиа податків в ІКП з ПДВ станом на 31.08.2026 була наявна переплата в сумі 20 658,79 грн, яка частково погасила зобов`язання вказаної згаданої декларації, то станом на 01.09.2026 сума податкового боргу становила 999722,21 грн.

Саме на цю суму 02.09.2026 на виконання норм статті 59 ПК України заявник сформував та направив платнику податків податкову вимогу № 0000006-1300-3300.

14.09.2026 платник податку здійснив сплату, визначених за результатами камеральних перевірок підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (юридичні особи) (Платіжна інструкція № 1275 від 14.09.2026) в сумі 1 117,16 гривень.

Пункт 87.9 статті 87 ПК України визначає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 згаданого Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до згаданої норми заявник скерував зазначену оплату в рахунок погашення податкової декларації з ПДВ № 9259286426. Після зарахування вказаної сплати залишок несплаченої суми відповідно до такої декларації склав 998 605,05грн (999 722,21 - 1117,16).

Порядок № 621 визначає, що інформаційна взаємодія між органами Державної податкової служби та органами Державної казначейської служби здійснюється з використанням інформаційно-комунікаційних систем та не передбачає надання копій документів щодо сплати платниками податків, зборів та платежів.

24.09.2026 платник податків подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9298493984 від 24.09.2026 на суму 422484,00грн граничним терміном сплати якого є 24.09.2026.

Оскільки задекларована сума ПДВ відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку платник податків не сплатив, то така задекларована сума набула статусу податкового боргу.

21.09.2026 платник податків подав податкову декларацію з податку на додану вартість №9294419717 від 21.09.2026 на суму 853 221,00 грн граничним терміном сплати якої є 30.09.2026.

Оскільки задекларована сума ПДВ відповідно до вказаної декларації платнки податків не сплатив, то така задекларована сума також набула статусу податкового боргу.

Отже, залишок несплачених задекларованих податкових зобов`язань за декларацією №9259286426 від 20.08.2026 становить 998 605,05 грн, задекларовані зобов`язання відповідно до уточнюючого розрахунку №9298493984 від 24.09.2026 - 422484,00 грн та декларації №9294419717 від 21.09.2026 - 853 221,00 грн (998 605,05+422 844,00+ 853 221,00-2274310,05).

З таких підстав суд встановив, що платник податку має заборгованість перед бюджетом у розмірі 2274310,05 грн.

Станом на день розгляду справи сторона, до якої застосовуються заходи, не надала доказів сплати податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з планика податків податкового боргу у розмірі 2274310,05 грн.

Щодо аргументів платника податків про передчасність звернення заявника із відповідною заявою, суд зазначає таке.

Пункт 95.2 статті 95 ПК України визначає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як з`ясував суд, податкова вимога № 0000006-1300-3300 від 02.10.2026 направлена та вручена платнику податків 02.10.2026, тобто саме з цього дня починає відлік тридцятиденний термін, визначений пунктом 95.2 статті 95 ПК України, який відповідно сплив 01.10.2026.

Заява органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 283 КАС України може бути внесено протягом 24 годин з моменту спливу 30-денного строку, визначеного пунктом 95.2 статті 95 ПК України для самостійного погашення податкового боргу. Цей строк починає перебіг з нуля годин дня, наступного за днем граничного терміну самостійного погашення боргу.

Отже, строк 24 години на звернення до адміністративного суду з поданням в порядку статті 283 КАС України потрібно відраховувати з 00.00 год. 02.10.2026.

З таких підстав суд вважає, що заявник правомірно звернувся 02.10.2026 до суду із відповідною заявою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245, 283 КАС України, суд

в и р і ш и в:

заяву Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» код ЄДРПОУ 41221900, адреса: 79052, м. Львів, вул.Рудненська, 14-А, кВ (Офіс) 1 та з його рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 2274310 (два мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста десять)грн 05 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 08 жовтня 2026 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович