Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/15697/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15697/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №063550008299 від 04.06.2026 (вих.№32431/03-16 від 05.06.2026), яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2026 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років, відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що має право на призначення пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку, однак відповідач безпідставно відмовив у призначенні такої пенсії з підстав відсутності необхідного періоду проживання чи роботи (не менше 6 років) в зоні безумовного (обов`язкового) відселення. Відповідно до довідки від 12.01.2026 №11-13 та від 25.03.2026 №746 вона постійно проживає та працює з 26.04.1986 на територіях гарантованого добровільно відселення. Окрім того, спірним рішенням не зараховано період навчання з 01.09.1987 по 19.06.1991 в Житомирському музичному училищі ім. В.С.Косенка м. Житомир, оскільки м. Житомир не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що однією із обов`язкових умов для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796 є постійно проживати чи постійно працювати в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3 років. Згідно до документів, що розглядалися ГУ ПФУ у Львівській області, документально підтверджено факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 лише 2 роки 9 місяців 28 днів. Не враховано до періодів постійного проживання (постійної роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення: період навчання з 01.09.1987 по 19.06.1991 в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка м. Житомир згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 19.06.1991 та згідно довідки № 63 від 25.02.2026, оскільки місто Житомир не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення; канікулярні періоди згідно довідки від 25.05.2026 № 163, виданої Житомирським музичним фаховим коледжем ім. В.С. Косенка, оскільки відсутні первинні документи щодо навчально-освітнього процесу та канікулярного періоду заявника. Стверджує, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 063550008299 від 04.06.2026 про відмову у призначенні пенсії прийнято із дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач 18.08.2026 (вх.№73360) подав відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із посвідченням серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильською катастрофи.

Відповідно до довідки №11-13 від 12.01.2026, виданої Овруцькою міською радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 26 квітня 1986 року по 25 листопада 1991 року, яке віднесене до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно із довідкою №746 від 25.03.2026, виданої Овруцькою міською радою, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 у період з 18.12.1991 по 13.07.1993, по АДРЕСА_3 у період з 04.08.1993 по 16.03.1994, по АДРЕСА_4 у період з 09.02.1999 по 28.08.2002, з 27.10.2006 по теперішній час.

Згідно до постанови КМУ №106 від 23.07.1991 м. Овруч, Овруцького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до Довідки №163 від 25.05.2026, виданої Житомирським музичним фаховим коледжем ім. В.С. Косенка, ОСОБА_1 з 01.09.1987 зарахована на 1-й курс денної форми навчання фортепіанного відділу Житомирського музичного училища ім. В.С. Косенка.

ОСОБА_1 29.05.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №063550008299 від 04.06.2026 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії через відсутність необхідного періоду проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення станом на 01.01.1993.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період навчання з 01.09.1987 по 19.06.1991 в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка м. Житомир згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 19.06.1991 та згідно довідки № 63 від 25.02.2026, оскільки місто Житомир не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення;

- канікулярні періоди згідно довідки від 25.05.2026 № 163, виданої Житомирським музичним фаховим коледжем ім. В.С. Косенка, оскільки відсутні первинні документи щодо навчально-освітнього процесу та канікулярного періоду заявника.

Рішення №063550008299 від 04.06.2026 є предметом оскарження у цій справі з підстав протиправності.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-XII).

Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону №796-XII встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

За змістом статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені у статті 55 Закону №796-XII, частиною першою якої передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно із абзацом 4 частини 2 статті 55 Закону № 796-XII особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років становить 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Початкова величина зниження пенсійного віку поширюється лише на тих громадян, які постійно проживали або працювали чи навчалися в зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 по 31.07.1986, незалежно від тривалості роботи чи проживання в цей період та які мають статус потерпілої особи.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону №796-XII, призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону №796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII є:

1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу;

2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01.01.1993;

3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

Тобто, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 2 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 3 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за два роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, не може перевищувати 6 років.

Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).

Згідно з пп. 7 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

За змістом статті 15 Закону №796-XII, підставою для визначення статусу особи як потерпілої від Чорнобильської катастрофи, яка проживає на забрудненій території, є довідка про період проживання на цій території, яка видається органом місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2024 у справі №240/16372/23 висновував, що відомості в паспортних даних та трудовій книжці не можуть спростувати факту постійного проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджено відповідною довідкою органу місцевого самоврядування.

Виходячи із змісту Закону № 796-ХІІ, період проживання або праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993 необхідно обраховувати від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто, з 26.04.1986.

Суд встановив, що відповідачем до не зараховано періоди постійного проживання чи постійної роботи у зоні гарантованого добровільного відселення, а саме: період навчання з 01.09.1987 по 19.06.1991 в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка м. Житомир згідно із дипломом серії НОМЕР_1 від 19.06.1991 та згідно довідки № 63 від 25.02.2026, оскільки місто Житомир не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення та канікулярні періоди згідно довідки від 25.05.2026 № 163, виданої Житомирським музичним фаховим коледжем ім. В.С. Косенка, оскільки відсутні первинні документи щодо навчально-освітнього процесу та канікулярного періоду заявника.

Як вказано у довідці №11-13 від 12.01.2026, виданої виконавчим комітетом Овруцької міської ради, ОСОБА_1 була зареєстрована та дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 26 квітня 1986 року по 25 листопада 1991 року, яке віднесене до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення, відповідно до Постанови КМУ №106 від 27.03.1991.

Як зазначено у довідці №746 від 25.03.2026, виданої виконавчим комітетом Овруцької міської ради, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 у період з 18.12.1991 по 13.07.1933, по АДРЕСА_3 у період з 04.08.1993 по 16.03.1994, по АДРЕСА_4 у період з 09.02.1999 по 28.08.2002, з 27.10.2006 по теперішній час. У відповідності до Постанови КМУ №106 від 23.07.1991, м. Овруч, Овруцького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Окрім того, у позивача наявне посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Пред`явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 14 Закону № 796-XII (в редакції від 19.12.1991) для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1986 році в зоні відчуження незалежно від кількості робочих днів, у 1987 році - не менше 10 робочих днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих в 1986 році із зони відчуження та осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії не менше п`яти років, - категорія 2.

Село Піщаниця Коростенького (Овруцького) району Житомирської області, де позивач проживала з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (тобто з 26.04.1986) по 25.11.1991, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення.

З вищенаведеного випливає, що проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи у період з 26.04.1986 по 25.11.1991, який станом на 1 січня 1993 року становить не менше трьох років, підтверджується визначеними чинним законодавством належними документами, що є підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про те, що період проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення у період з моменту аварії на Чорнобильській АЕС 26.04.1986 по 25.11.1991 в с. Піщаниця Коростенького (Овруцького) району Житомирської області підлягає зарахуванню до такого періоду проживання.

Визначений відповідачем страховий стаж позивача становить 37 років 11 місяців 08 днів.

З урахуванням зниження пенсійного віку та необхідного стажу, вказаний стаж роботи є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Суд враховує, що згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Львівській області, рішенням від №063550008299 від 04.06.2026 якого відмовлено в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо проведення позивачу вказаного перерахунку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про відмову у призначенні пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Львівській області.

Такий висновок суду відповідає послідовній правовій позиції Верховного Суду, відображеній у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом у цій справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши рішення відповідача від №063550008299 від 04.06.2026 про відмову у призначені позивачу пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, суд дійшов висновку про невідповідність його визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному пенсійному законодавству, тому спірне рішення слід визнати протиправним і скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і підлягає до задоволення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з дати звернення 29.05.2026, із зарахуванням періоду навчання з 01.09.1987 по 19.06.1991 в Житомирському музичному училищі ім. В.С. Косенка до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331 грн 20 к., сплаченого за квитанцією від 23.07.2026 №18.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) №063550008299 від 04.06.2026 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 29.05.2026 пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, із зарахуванням періоду навчання з 01.09.1987 по 19.06.1991 в Житомирському музичному училищі ім. В.С. Косенка до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.