Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/2570/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №380/2570/26

Суддя: Гулик Андрій Григорович

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 рокусправа № 380/2570/26

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до поданих ним документів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області з заявою від 20.10.2025 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 8 Закону № 1058-IV (додаток 5). 13.11.2025 позивач отримав відмову щодо призначення пенсії від Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій відповідач вказав на те, що встановлено недоцільність проведення перерахунку, оскільки середньомісячний коефіцієнт при такому розрахунку становитиме 0,90273 (станом на сьогодні 0,94539). Проте позивач вважає, що коефіцієнт не може зменшуватись для працюючих пенсіонер, а це в свою чергу вказує на формальний розгляд заяви про перерахунок пенсії, а також неврахування теперішнього рівня заробітної плати, який при оптимізації впливає на розмір пенсійного забезпечення.

12.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Додатково зазначає, що позивач звернувся із заявою від 20.10.2025 про перерахунок та виплату пенсії до Головного управління в порядку ст. 5 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян", тобто без дотримання вимог Порядку № 22-1, тому Головним управлінням не приймалось рішення щодо відмови у проведенні перерахунку відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058. Натомість, листом Головного управління № 26201-28068/Б-52/8-1300/25 від 07.11.2025 позивачу надано відповідь щодо порушених нею питань в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян". Отже, оскільки позивачка із заявою встановленої форми згідно Порядку про перерахунок пенсії до Головного управління не зверталася, то відповідно рішення про відмову Головним управління не приймалось.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 17.02.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області з заявою від 20.10.2025 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 8 Закону №1058-IV (додаток 5).

Листом Головного управління № 26201-28068/Б-52/8-1300/25 від 07.11.2025 позивачу надано відповідь щодо порушених питань в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Вважаючи що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі за текстом - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі за текстом - Закон №1058-ІV).

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058, заява про призначення (перерахунок, поновлення тощо) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частина п`ята статті 45 Закону № 1058 визначає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок, поновлення тощо) або про відмову в призначенні (перерахунку, поновленні тощо) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25.11.2005 за № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до Порядку № 22-1, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (форма заяви передбачена додатком 1 Порядку № 22-1).

Суд наголошує на тому, що вважаючи, що він має право на отримання пенсії у збільшеному розмірі, позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення відповідного перерахунку та виплати належної йому пенсії.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує факт звернення позивача із заявою про пенсії.

Суд вказує на те, що частиною п`ятою статті 45 Закону №1058 визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок, поновлення тощо) або про відмову в призначенні (перерахунку, поновленні тощо) пенсії.

Суд висновує про те, що лист № 26201-28068/Б-52/8-1300/25 від 07.11.2025 не є рішенням про призначення (перерахунок, поновлення тощо) або про відмову в призначенні (перерахунку, поновленні тощо) пенсії.

Оскільки відповідач не здійснив належного розгляду заяви, то суд вказує на те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому у позовній вимозі про визнання протиправними дій необхідно відмовити повністю.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 20.10.2025 про перерахунок пенсії, а не відмову у перерахунку, як помилково вважає позивач.

Окрім цього, відповідач не здійснив належного розгляду заяви позивача від 20.10.2025, а тому у позовній вимозі про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача слід відмовити повністю.

З урахуванням викладеного, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог та з метою ефективного захисту права позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 20.10.2025 та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв протиправне рішення, необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2025 про перерахунок пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2025 про перерахунок пенсії та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua