Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/8274/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 рокусправа № 380/8274/26

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , у якій просить суд:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію протиправними;

- визнати дії Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення ОСОБА_1 військово-лікарської експертизи протиправними;

- визнати протиправною і скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлена довідкою ВЛК № 2026-0328-1159-1094-0 від 28.03.2026 року про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби;

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу;

- визнати протиправним і скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 березня 2026 року за № 88, в частині зарахування сержанта ОСОБА_1 до списків особового складу частини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач має понад 58 років та хворіє на ряд хронічних захворювань шлункового-кишкового тракту та очей, а також, є особою яка здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за своєю похилою матір`ю. За змістом розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +» зазначено, що результати військово-лікарської експертизи оформлено довідкою ВЛК № 2026-0328-1159-1094-0 від 28.03.2026. Жодного направлення на військово-лікарську комісію позивачу під особистий підпис не надавалось, згоди на проходження ВЛК він не давав, тобто, позивача примусово направлено на проходження військово-лікарської комісії. Вважаючи, що призов позивача на військову службу під час мобілізації є протиправним, позивач звернувся до суду із позовом.

13.05.2026 та 22.05.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшли клопотання про долучення доказів.

20.05.2026 від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що військовослужбовці призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті. Отже, твердження позивача про протиправність наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2026 № 88 в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, адже Військова частина НОМЕР_1 діяла суто в межах чинного законодавства, а тому наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2026 № 88 є правомірним, доказів його протиправності позивачем не наведено. Чинним законодавством не передбачені для військових частин обов`язки чи повноваження по перевірці законності мобілізації територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, тому необхідності сумніватися у наданих ІНФОРМАЦІЯ_3 документах, які підтверджують законність мобілізації ОСОБА_1 , у Військової частини НОМЕР_1 не було.

25.05.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у позові повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач був військовозобов`язаним, перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, підлягав призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду № 6957937 від 28.03.2026 на військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сформоване в електронній формі за допомогою ЄДРВ, не роздруковувалося, оскільки відображалося в ЄДРВ АІТС «Оберіг» та додатку Резевр + позивача. За результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії видана довідка ВЛК від 28.03.2026 №2026-0328-1159-1094-0, висновок «Придатний до військової служби» та відповідні відомості внесені в ЄДРВ «Оберіг». Враховуючи викладене, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв на підставі та на виконання Закону, за умов і обставин, визначених ним. Відповідач, під час реалізації своїх владних повноважень, обрав встановлений Законом спосіб поведінки та дотримався законодавчо встановленої процедури. Відтак, процедура організації медичного огляду позивача, дотримана відповідачем в повному обсязі, відтак дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо направлення позивача на військово-лікарську комісію, є правомірними.

Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позовну заяву до суду не надала.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 05.05.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Позивач був військовозобов`язаним, перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, підлягав призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду №6957937 від 28.03.2026 на військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сформоване в електронній формі за допомогою ЄДРВ, не роздруковувалося, оскільки відображалося в ЄДРВ АІТС «Оберіг» та додатку Резевр + позивача.

За результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії видано довідку ВЛК від 28.03.2026 № 2026-0328-1159-1094-0, висновок «Придатний до військової служби» та відповідні відомості внесені в ЄДРВ «Оберіг».

Сержанта ОСОБА_1 зараховано на посаду командира 2 інженерно-технічного відділення 1 інженерно-технічного взводу 3 інженерно-технічної роти 2 інженерно-технічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-965182А.

Вважаючи призов на військову службу під час мобілізації протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).

Частинами першою, другою, четвертою-шостою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався і триває досі.

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

До спірних правовідносин суд застосовує Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, дата надіслання відповідачу заяви позивача від 24.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 2 постанови № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 “Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (додаток 2 до постанови № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Проте, вказаним порядком не визначено конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов`язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 “Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 згаданого Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, якою затверджено “Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.

Відповідно до пункту 56 Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з пунктом 57 згаданого Порядку для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 Порядком встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до пункту 60 Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 63 Порядку військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо нібито незаконного затримання та утримання, оскільки такі обставини не належать до предмета доказування у цій справі та не підлягають оцінці в межах спірних правовідносин.

Надавати правову оцінку законності чи незаконності затримання особи, а також обставинам її утримання уповноважені відповідні органи та суди в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України та законодавством про адміністративні правопорушення. Отже, зазначені доводи виходять за межі предмета цього адміністративного спору та не можуть бути самостійною підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, органи Національної поліції України, які відповідно до закону наділені повноваженнями щодо затримання та утримання осіб, не є сторонами спірних правовідносин у даній справі, а відтак обставини здійснення ними відповідних заходів не можуть бути предметом перевірки в межах розгляду цього позову.

Також суд зазначає, що сам по собі факт затримання чи утримання особи жодним чином не стосується встановленого законодавством порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. Ні Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ні Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560, ні Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154, не врегульовано питання затримання чи утримання осіб з метою їх мобілізації. Відтак наведені позивачем обставини не впливають на оцінку правомірності дій відповідачів щодо здійснення заходів, пов`язаних із призовом на військову службу під час мобілізації.

Як вже зазначалось судом, згідно з пунктом 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відтак, суд погоджується із твердженнями представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснені всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте на момент винесення оскарженого рішення у позивача була відсутня відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, що не заперечується позивачем.

Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" закріплює право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що таку можуть отримати окремі категорії військовозобов`язаних.

Суд вказує на те, що відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних, відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, проте позивач із вказаною заявою не звертався.

Суд повторно наголошує на тому, що відстрочка від призову надається в установленому порядку, а тому не звернення позивача із заявою про надання відстрочки є нереалізацією ним права, проте не може бути відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Належність позивача до категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу, не виключає його мобілізацію, оскільки, як встановив суд під час розгляду справи, позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , права на відстрочку шляхом її отримання не реалізував, на спеціальному обліку (бронюванні) не перебував, щодо набуття таких прав не заявляв, а тому позивач підлягав призову на загальних підставах.

У разі відсутності відстрочки від призову військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду №6957937 від 28.03.2026 на військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сформоване в електронній формі за допомогою ЄДРВ, не роздруковувалося, оскільки відображалося в ЄДРВ АІТС «Оберіг» та додатку Резевр + позивача.

Комісія ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на позивача завела Картку обстеження та медичного огляду. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. В таку картку занесені результати медичного обстеження спеціалістів, у яких проведено огляд, що підтверджується відповідними записами з прикладанням печаток.

Згідно з Актом відмови від підпису № 28/2026, Комісія засвідчила, що позивач відмовився від здачі аналізів, рентгенографії, ЕКГ та підпису додатків.

Відповідно до 3.8. Положення №402, Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).

У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.

Згідно з пунктом 22.9. Положення №402 Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

За результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії видано довідка ВЛК від 28.03.2026 № 2026-0328-1159-1094-0, висновок «Придатний до військової служби» та відповідні відомості внесені в ЄДРВ «Оберіг».

Суд позбавлений можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, бо суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, через що оцінка підставності висновку комісії виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У розглядуваній справі порушення компетенції чи процедури прийняття рішення суд не встановив.

Водночас доводи позивача в позовній заяві фактично зводяться до того, що при проведенні оцінки не враховано всі медичні документи та висновки лікарів-спеціалістів, і того, що відповідач надав неправильну оцінку наявним діагнозам, вказаним в медичних документах, що і призвело до ухвалення, на думку позивача, протиправного рішення.

Поряд із тим, надання правової оцінки відповідним медичним документам лежить поза повноваженнями суду при розгляді справи, бо суд не володіє спеціальними знаннями у галузі медицини, а суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку про встановлення чи не встановлення особі інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку лише в межах дотримання процедури прийняття його прийняття, що визначена законодавчо.

Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію є правомірними, дії Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення ОСОБА_1 військово-лікарської експертизи є також правомірними, тому суд немає підстав для визнання протиправними та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлена довідкою ВЛК № 2026-0328-1159-1094-0 від 28.03.2026 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Отже, твердження позивача про протиправність наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2026 № 88 в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, адже Військова частина НОМЕР_1 діяла в межах чинного законодавства, а тому наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2026 № 88 є правомірним.

Чинним законодавством не передбачені для військових частин обов`язки чи повноваження з перевірки законності мобілізації територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, тому Військова частина НОМЕР_1 не мала підстав вчиняти будь-які дії щодо перевірки законності мобілізації позивача.

У зв`язку з цим, суд встановив порушень закону під час прийняття наказу командиром Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 29.03.2026 за № 88, в частині зарахування сержанта ОСОБА_1 до списків особового складу частини, тому у позовній вимозі про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби потрібно відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у позові повністю, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович