Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №340/487/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №340/487/26

Суддя: Г.М. МОМОНТ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/487/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення шкоди.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 кошти у сумі 18 011,29 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2025 р. №427 «Про результати проведення службового розслідування» за самовільне залишення військової частини (місця несення служби), ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», з 29.05.2025 р. призупинено виплату грошового забезпечення, позбавлена щомісячна премія та додаткова винагорода під час дії воєнного стану, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». В ході проведення службового розслідування було встановлено, що у зв`язку із виявленням факту самовільного залишення військової частини матросом ОСОБА_1 в умовах правового режиму воєнного стану військовою частиною, було здійснено переплату грошового забезпечення матросу ОСОБА_1 , починаючи з 30.07.2025 р., на суму 18 011,29 гривень. Відповідно до акта службового розслідування, що був проведений з метою уточнення причин і умов, що призвели до переплати грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 матросу ОСОБА_1 , а також встановлення ступеня вини військовослужбовця ОСОБА_1 , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. Враховуючи, що переплата грошового забезпечення, виявлена в зв`язку з фактом самовільного залишення військової частини – отже, з вини військовослужбовця та свідоме ігнорування щодо отримання будь-якої рекомендованої кореспонденції з військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 являється не що іншим, як відмова від відшкодування в добровільному порядку шкоди, завданої отриманням грошового забезпечення без належної на те правової підстави. Отже, станом на дату подання позову заборгованість в добровільному порядку не сплачено.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.32).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.40).

01.04.2026 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.44).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 р. задоволено заяву представника позивача про визнання причин пропуску строку для звернення до суду, поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для зверння до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 вартості завданої державі шкоди у розмірі 18 011,29 грн (а.с.45).

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.10.2025 р. №427 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог пункту 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, статей 11, 13 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та недбале ставлення до військової служби та особисту недисциплінованість, відповідно до пункту «в» статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України матроса ОСОБА_1 , стрільця – помічника гранатометника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, а саме – сувора догана; помічнику командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 організувати претензійну роботу по стягненню заборгованості з матроса ОСОБА_1 , стрільця – помічника гранатометника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 на суму 18 011,29 грн (а.с.12-17).

Згідно зі ст.26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1993 р. №548-ХIV Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначений Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» від 03.10.2019 р. №160-ІХ (далі за текстом – Закон №160).

У розумінні п.4 ч.1 ст.1 Закону №160 матеріальна відповідальність – вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Частиною 1 статті 3 Закону №160 визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.6 Закону №160 особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

З огляду на ч.1 ст.7 Закону №160, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6, 7 ст.8 Закону №160 посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Статтею 12 Закону №160 визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та беручи до уваги, що ОСОБА_1 не надано доказів сплати матеріальної шкоди у сумі 18 011,29 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяну державі шкоду у сумі 18 011,29 грн внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) шкоду, завдану державі внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення у сумі 18 011,29 грн (вісімнадцять тисяч одинадцять грн 29 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду – 08 жовтня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua