Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №340/3322/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №340/3322/26

Суддя: А.В. САГУН

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3322/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 07 травня 2025 року №№ 0000/5164/2405, 0000/5165/2405, 0000/5167/2405, 0000/5168/2405.

В обґрунтування вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню у зв`язку з відсутністю належних правових підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також суттєвим порушенням процедури її проведення. Позивач наголошує, що контролюючий орган не мав належної податкової інформації про вчинення порушення, а також не направив обґрунтованого письмового запиту про надання пояснень відповідно до вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 73 Податкового кодексу України. Крім того, запит та документи про призначення перевірки позивач фактично не отримувала, а акт перевірки складено із грубим порушенням Методичних рекомендацій № 244, без аналізу жодного первинного документа, без належно деталізованих розрахунків та з помилковим застосуванням валютного курсу Національного Банку України на кінець року замість дати фактичного отримання доходу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову повністю, вказавши, що документальну позапланову невиїзну перевірку стосовно позивача призначено та проведено у суворій відповідності до норм Податкового кодексу України (зокрема, пункту 20.1.4 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 ПКУ) на підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20.01.2025 року № 81-п та з урахуванням інформації, отриманої листом ДПС України від 02.10.2024 року № 27331/7/99-00-24-04-03-07. Зазначає, що копію наказу та повідомлення про проведення перевірки було належним чином направлено позивачу рекомендованим листом, який повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", що згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПКУ вважається належним врученням. За результатами перевірки встановлено факти неподання декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, недоплату ПДФО у сумі 167 645,82 грн, військового збору у сумі 13 970,49 грн з доходів, отриманих від компанії "Fenix International Ltd", та ненадання відповіді на запит ДПС (а.с. 51-55).

У відповідь на відзив представник позивача послався на те, що відзив відповідача не спростовує доводів позовної заяви та не доводить правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідач не довів факту отримання позивачем іноземного доходу, не довів дат і сум конкретних транзакцій, не довів правильності застосованого валютного курсу, не довів належного вручення письмового запиту та неправильно визначив розмір штрафної санкції за ППР №0000/5168/2405 (а.с. 84-87).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області отримано лист ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 (зареєстрований в Управлінні 02.10.2024 за № 2963/8), у якому містилася інформація про можливе отримання ОСОБА_1 протягом 2022 року доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" у розмірі 25 469,00 доларів США.

На підставі вказаного листа ГУ ДПС у Кіровоградській області оформило письмовий запит від 07.10.2024 № 10370/6/11-28-24-10-09 про надання інформації та її документального підтвердження (а.с. 71-72).

Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 68) зазначений лист вручено позивачу особисто 19.10.2024.

Наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 20.01.2025 року № 81-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 " було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року (а.с. 74).

20.01.2025 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено письмове повідомлення № 47/11-28-24-05/ НОМЕР_1 про дату початку та місце проведення перевірки. Копію наказу від 20.01.2025 № 81-п та вказане повідомлення направили на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням, яке повернулося на адресу контролюючого органу без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 09.04.2025 № 4246/11-28-24-05/ НОМЕР_1 (а.с. 63-67).

Зі змісту акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України щодо неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік;

- підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік у сумі 167 645,82 грн;

- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податкового зобов`язання з військового збору за 2022 рік у сумі 13 970,49 грн;

- підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України щодо ненадання відповіді на письмовий запит про надання інформації.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, податковим органом від 07.05.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення (а.с. 77-81):

- № 0000/5164/2405, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 209 557,28 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями – 167 645,82 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 41 911,46 грн);

- № 000/5165/2405, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн;

- № 0000/5167/2405, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17 463,11 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями – 13 970,49 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 3 492,62 грн);

- № 0000/5168/2405, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі – 8000 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За приписами пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до пункту 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За приписами пункту 79.3 статті 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до підпункту 73.1.3 пункту 73.1 статті 73 ПК України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

За приписами підпунктів 73.3.2, 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем на податкову адресу позивача рекомендованим листом було направлено письмовий запит від 07.10.2024 року № 10370/6/11-28-24-10-09 про надання пояснень та копій документів щодо отримання доходу у 2022 році від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначений запит вручено позивачу особисто 19.10.2024 (а.с. 68, 71-72).

Станом на дату складення акту перевірки відповідь на запит контролюючого органу та документальне підтвердження (спростування) інформації, зазначеної в запиті, позивачем не надано.

Водночас позивач заперечує факт отримання зазначеного запиту та посилається на те, що підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення належить невстановленій особі.

Пункт 42.2 статті 42 ПК України вказує, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У відповідності до пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як убачається з матеріалів справи, запит № 10370/6/11-28-24-10-09 від 07.10.2024 було направлено за адресою, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Таким чином, адреса, за якою відповідач здійснив направлення запиту, є адресою, яку сам позивач визначив як свою адресу у межах спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 виснував, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Платник податків зобов`язаний добросовісно забезпечувати отримання офіційної кореспонденції за своєю податковою адресою. Невиконання цього обов`язку не може звільняти його від наслідків, передбачених податковим законодавством.

Відтак, заперечення позивача щодо отримання запиту та посилання на те, що підпис у рекомендованому повідомленні належить невстановленій особі, саме по собі не спростовує належності направлення запиту за податковою адресою позивача та не виключає настання правових наслідків, пов`язаних із його направленням та невиконанням вимог, викладених у ньому.

Також встановлено, що наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20.01.2025 №81-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 " було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. Цього ж дня складено письмове повідомлення № 47/11-28-24-05/ НОМЕР_1 про дату початку та місце проведення перевірки. Копію наказу від 20.01.2025 № 81-п та вказане повідомлення направили на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, які повернуті до контролюючого органу 06.02.2025 без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Отже, контролюючий орган виконав передбачений пунктом 79.2 статті 79 ПК України обов`язок щодо направлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату її початку і місце проведення. При цьому повернення поштового відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про недотримання відповідачем установленого порядку направлення відповідних документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що під час призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач діяв з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а доводи позивача щодо порушення контролюючим органом процедури повідомлення про проведення такої перевірки є необґрунтованими.

Що стосується порушень, які встановлені контролюючим органом під час перевірки позивача та які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації позивач протягом періоду, який перевірявся, отримувала доходи, які підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача був лист ДПС України від 2 жовтня 2024 року №27331/7/99-00-24-04-03-07, направлений на адресу ГУ ДПС в областях та м. Києві, в тому числі і відповідача (вх.№2963/8 від 02.10.2024) про направлення інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.

Згідно зазначеної інформації позивачу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" в 2022 році надійшло коштів у розмірі 25 469,00 доларів США.

Доказів сплати податків з отриманого доходу в країні його походження, з метою застосовування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, позивачем не надано.

Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік до податкового органу позивачем також не подавалася, а податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми отриманого доходу відповідно не нараховувався та не сплачувався.

Згідно підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

За приписами підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 164.4 статті 164 ПК України передбачено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також зазначені доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 5 грудня 2019 року (далі – Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, і для України вона набула чинності 1 липня 2009 року (далі – Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції, компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того, Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 № 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Зазначені правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06 серпня 2026 року у справі № 600/2950/25-а (адміністративне провадження № К/990/32224/26), що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

За наведених вище обставин, доводи позивача стосовно неможливості використання відповідачем інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, суд відхиляє.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У межах цієї справи суд встановив, що відповідно до пункту 11 Умов обслуговування, які оприлюднені на сайті, користувачі (Творці), які налаштували свій обліковий запис Only Fans для публікації вмісту для перегляду шанувальниками, відповідають за свої податкові справи та гарантують, що повідомили та будуть повідомляти в майбутньому про всі платежі, які вони отримують у зв`язку із використанням OnlyFans, відповідному податковому органу у їх юрисдикції, як цього вимагає закон. Творці самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання податкових декларацій та сплату будь - яких податків з їх доходів на OnlyFans.

Британський суб`єкт господарювання Fenix International Ltd надає свою платформу OnlyFans для монетизації контенту, який надається особисто українським Творцям, за можливість монетизації свого контенту комісія OnlyFans становить 20% від суми доходу.

Для отримання доходу на платформі OnlyFans створюється акаунт, система пропонує пройти верифікацію.

Щоб пройти верифікацію, вибирають країну і вказують рік особи, неповнолітні не допускаються до верифікації та роботи з майданчиком. Для верифікації використовують будь-який офіційний документ: закордонний паспорт, ID картка, водійські права тощо. Після чого проводиться порівняння фото онлайн та фото з документа. Після завершення процедури верифікації Творець приєднується до OnlyFans. Потім у розділі "Банківська операція" в налаштуваннях акаунта додаються реквізити банківського рахунку для отримання доходу. З платформи гроші автоматично надходять до платіжної системи, а звідти перераховуються на банківську картку.

При реєстрації у будь-якій платіжні системі необхідно підготувати банківську картку та встановити з`єднання з інтернет-банкінгом, забезпечивши необхідний баланс для верифікації. Першим кроком є введення основних даних - імені, прізвища, країни, валюти рахунку та електронної адреси. Важливо вибрати валюту рахунку та пароль. Для забезпечення безпеки необхідно ввести номер мобільного телефону та отримати перевірчий код. Це ефективно захищає офіційні дані та унеможливлює несанкціонований доступ. При введенні особистих даних до платіжної системи Творці вказують адресу, місто, поштовий індекс та дату народженні, забезпечуючи відповідність з інформацією у паспорті. Реєстрація в платіжній системі завершується створенням пін - коду для максимального захисту рахунку. Цей фінальний захід забезпечує конфіденційність фінансових операцій та гарантує безпеку користування платіжною системою.

Згідно інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в порядку міжнародного обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, позивач зазначена у переліку фізичних осіб – резидентів України, які у 2022 році отримували доходи від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" (а.с. 111-116).

Зокрема, відповідно до відповіді компетентного органу Сполученого Королівства, отриманої 03.09.2024, ОСОБА_1 (RIMA NOSOVA, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) упродовж 2022 року отримала від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" дохід у розмірі 25 469 доларів США (18 транзакцій) з використанням акаунта № 245532964.

Надана інформація містить сукупність відомостей, що дають змогу ідентифікувати отримувача доходу, зокрема унікальний ідентифікатор, найменування посередника, номер акаунта, дату його створення, ім`я користувача, ім`я та прізвище власника акаунта, дату народження, адресу проживання, країну проживання, адресу електронної пошти, рік здійснення операцій, кількість транзакцій та їх загальну вартість.

Щодо ідентифікації особи, зазначеної у відповіді компетентного органу Сполученого Королівства, ДПС України на виконання ухвали суду від 22.09.2026 повідомила, що така ідентифікація здійснювалася шляхом зіставлення відомостей з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків.

Відповідно до наведених ДПС України даних, автоматична ідентифікація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється на підставі сукупності відомостей, які дають змогу однозначно встановити її особу. За відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків ідентифікація може здійснюватися, зокрема, за прізвищем, ім`ям, датою народження та іншими ідентифікаційними відомостями.

Під час автоматичної обробки даних у Державному реєстрі за збігом прізвища, імені, числа, місяця та року народження було встановлено фізичну особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, як зазначено ДПС України, у Державному реєстрі була наявна виключно одна фізична особа з таким прізвищем, ім`ям та датою народження (а.с. 122-124).

Отже, висновок контролюючого органу про отримання позивачем доходу ґрунтується на офіційному документі – відповіді компетентного органу Сполученого Королівства щодо виплат, здійснених Fenix International Ltd на користь особи, ідентифікованої за відповідними персональними даними. Зазначений документ містить, зокрема відомості про прізвище, ім`я, дату народження, обліковий запис на платформі OnlyFans, кількість здійснених транзакцій та їх загальну суму. У сукупності з результатами ідентифікації в Державному реєстрі зазначені відомості дають підстави для висновку, що отримувачем таких виплат є саме позивач.

Водночас позивач не надала доказів, які б спростовували факт отримання зазначеного доходу, належність їй відповідного облікового запису або ж достовірність відомостей, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства. Такі докази не були надані ні під час проведення перевірки на запит контролюючого органу, ні під час судового розгляду справи.

Покликання позивача (а.с. 100-103) на врахування правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постановах від 17.06.2026 у справі № 240/22077/25 та від 25.06.2026 у справі № 560/9531/25, які на думку позивача, ухвалені у подібних правовідносинах, суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з наведених рішень, Верховним Судом було скасовано рішення судів попередніх інстанцій з посиланням на порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про те, що правова позиція щодо застосування певної норми у цих справах остаточно ще не була сформована.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Надані докази у своїй сукупності підтверджують факт отримання позивачем у 2022 році доходу від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" у розмірі 25 469 доларів США.

Отриманий позивачем від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" дохід за створення контенту на інтерактивній онлайн-платформі "OnlyFans" у розмірі 25 469 доларів США є оподатковуваним доходом, отриманим із джерелом його походження за межами України. У зв`язку з цим у позивача виник обов`язок подати контролюючому органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік та визначити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

При цьому судом встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік позивачем до контролюючого органу подана не була, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми отриманого доходу не нараховано та не сплачено.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2023 року у адміністративній справі № 560/2210/19, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Оскільки позивач ухилилася від виконання податкового обов`язку, не задекларувала іноземні доходи та не надала ані під час перевірки, ані під час судового розгляду первинних документів (зокрема, деталізованих виписок по електронному гаманцю із зазначенням конкретних дат кожної транзакції), контролюючий орган обґрунтовано здійснив розрахунок податкового зобов`язання на підставі наявних у нього відомостей, отриманих у межах міжнародного обміну інформацією, із застосуванням курсу НБУ станом на кінець звітного періоду.

Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами підтвердив обставини, встановлені актом перевірки, зокрема факт отримання позивачем у 2022 році доходу з джерелом його походження за межами України, який позивачем не задекларовано, а податкові зобов`язання з такого доходу не визначено та не сплачено.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.05.2025 року прийнято відповідачем за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

За таких обставин підстави для визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відмову в задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua