Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №640/13022/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Київ № 640/13022/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (далі – відповідач), в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у видачі посвідчення ветерана війни позивачу з дати первинного звернення, а саме – з 28.11.2019, а також перерахунку пільг, передбачених для інвалідів війни з 28.11.2019;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації встановити статус інваліда війни позивачу з 28.11.2019, видати нове посвідчення інваліда війни позивачу та вказати дату видачі посвідчення – 28.11.2019, перерахувати пільги позивачу, передбачені для інвалідів війни з 29.11.2019.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.03.2021 у справі № 640/3688/20 позивачу 01.04.2021 видано посвідчення інваліда війни, яке датоване 01.04.2021. Втім, на переконання позивача, він має право на статус інваліда війни з 28.11.2019 – з дня звернення із заявою, та як наслідок на нове посвідчення з датою видачі – 28.11.2019, та у зв`язку із цим на перерахунок пільг, передбачених для інвалідів війни з 29.11.2019, проте відповідачем було відмовлено в реалізації названого права.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували відсутність правових підстав для видачі спірного посвідчення заднім числом, тобто з 28.11.2019.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.03.2021 у справі № 640/3688/20, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Названим рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1. Зазначене підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим 26.11.2015.

Зі змісту довідки серії 10 ААА № 791345 від 10.04.2013 вбачається, що позивачу встановлена ІІ група інвалідності довічно, через захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

28.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до УПСЗН Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, в якій просив встановити статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Листом від 09.12.2019 № 18098/35-01/22 УПСЗН Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації відмовило позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки ним не було надано документів про залучення його до складу Цивільної оборони.

03.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою до якої додав копії документів для повторного розгляду заяви позивача про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів, УПСЗН Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 21.01.2020 № 1068/35-02/22 відмовило ОСОБА_1 у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, посилаючись на відсутність розпорядчого документу по підприємству, установі про залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони.

За змістом частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання названого судового рішення, позивачеві встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни з 01.04.2021 та видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.04.2021.

Не погоджуючись із датою встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» не з 28.11.2019, позивач в особі представника звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу інваліда війни саме з моменту звернення позивача з 29.11.2019, видачу нового посвідчення з датою видачі 29.11.2019 та про перерахунок пільг, передбачених для інвалідів війни з дати звернення позивача, тобто з 28.11.2019.

У відповідь на заяву відповідач листом від 09.04.2021 № 5705/35-01/22 повідомив про відсутність правових підстав для видачі посвідчення заднім числом.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII), Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302).

За нормами статті 4 Закону № 3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Перелік осіб, які належать до інвалідів війни, визначений у статті 7 Закону № 3551-XII.

Пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди із числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

За змістом пункту 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Відповідно до пункту 10 Положення № 302 «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Інвалідам війни, в яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

VI. Оцінка суду

Із названих правових норм убачається, що статус інваліда війни з підстав, визначених у пункті 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII, надається за наявності в особи сукупності таких обов`язкових умов: 1) залучення особи до складу формувань Цивільної оборони; 2) отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

При цьому, наділяючи осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, правом на отримання статусу ветерана війни (інваліда війни), законодавець у Законі № 3551-XII та Положенні № 302 не визначив родових ознак формувань Цивільної оборони, на склад яких поширюються зазначені пільги, та/або переліку документів, які б підтверджували факт участі осіб у складі формувань ЦО. Тому, зазначені обставини підлягають встановленню в кожному випадку індивідуально, з урахуванням обставин справи.

Разом із тим, Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 № 90, було передбачено, що формування ЦО, у тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів з ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при ліквідації аварій, катастроф, стихійних сил, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Звернення позивача із цим позовом до суду обумовлено питанням, що стосується дати встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», оскільки видача «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» здійснюється відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302.

Як установлено судом і не заперечується учасниками справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.03.2021 у справі № 640/3688/20, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.03.2021 у справі № 640/3688/20, позивачеві встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни з 01.04.2021 та видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.04.2021.

Згідно з пунктом 7 Положення № 302, «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення ветерана війни та відповідні нагрудні знаки у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення ветерана війни та особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається у порядку, визначеному цим пунктом.

У відповідності до Додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 632), затверджено зразки посвідчень, що видаються ветеранам війни, зокрема і «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», у якому передбачена «Дата видачі», а не дата встановлення статусу.

Абзацом 1 пункту 8 Положення № 302 визначено, що при заповненні посвідчення записи «ким видано», «прізвище, ім`я, по батькові (у разі наявності)» робляться без скорочень. Прописом зазначається група інвалідності, дата видачі посвідчення, а також (на правій внутрішній стороні у правому верхньому куті) пункт і стаття Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого установлено статус. Особистий підпис власника і його фотокартки скріплюються печаткою органу, який видавав посвідчення. Записи у посвідченні завіряються підписом керівника органу, який видав посвідчення, або уповноваженою ним посадовою особою і скріплюються печаткою.

Наведене обумовлено тим, що Положенням не визначено процедури видачі «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» минулими роками.

Отже, набуття статусу інваліда війни, виходячи зі змісту частини другої статті 7 Закону № 3551-XII, можливе не лише за умови настання інвалідності саме внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини чи бойових дій на території інших держав, а і внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами особами начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань.

Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302.

За нормами пункту 3 названого Положення особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни».

Пунктом 7 Положення передбачено, що «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого», «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики), за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.

За приписами пункту 10 Положення № 302, «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації (пункт 2 Положення).

Оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.03.2021 у справі № 640/3688/20, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, та на виконання названого судового рішення, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, позивачеві встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни з 01.04.2021 та видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.04.2021, підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на недоведеність позивачем обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, та неможливості на законодавчому рівні оформлювати посвідчення минулими роками, доводи позивача, викладені в позовній заяві, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, тож підстави для задоволення позову відсутні.

У зв`язку з відмовою в позові щодо основних позовних вимог, похідні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати пільги позивачу, передбачені для інвалідів війни з 29.11.2019 задоволенню не підлягають.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.