Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №320/29408/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Київ Справа № 320/29408/25

Київський окружний адміністративний суд у складі у складі колегії суддів

головуючого судді Саса Є.В., суддів: Войтовича І.І., Вісьтак М.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Професійне страхування»

до Національного банку України

треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/576-рк від 02.06.2025 «Про відмову в погодженні збільшення статутного капіталу позивача за рахунок додаткових вкладів».

2. Зобов`язати Національний банк України прийняти рішення стосовно збільшення статутного капіталу позивача на 40 000 000,00 гривень за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_2 у розмірі 20 000 000,00 гривень та за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_1 у розмірі 20 000 000,00 гривень, з урахуванням ухваленого судового рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає рішення НБУ про відмову у погодженні збільшення статутного капіталу ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» протиправним та необґрунтованим. Позивач зазначає, що структура власності ТДВ «СК «Професійне страхування» та набуття істотної участі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були попередньо погоджені НБУ, а сама структура власності визнана прозорою. Збільшення статутного капіталу здійснювалося у встановленому законом порядку, а кошти були фактично внесені учасниками на рахунок Товариства. Джерела походження коштів підтверджувалися документами, поданими до НБУ. Кошти були отримані від операцій з ОВДП, які є законними фінансовими інструментами. При цьому законодавство не містить заборони щодо внесення готівкових коштів на банківські рахунки чи здійснення короткострокових операцій з ОВДП. Позивач наголошує, що НБУ не встановив фактів незаконного походження коштів, фіктивності правочинів або порушення податкового чи фінансового законодавства, а висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях щодо економічної доцільності відповідних операцій. На думку позивача, збитковість операцій або короткий строк володіння ОВДП не можуть свідчити про непідтвердженість джерел походження коштів. Отже, НБУ, на думку позивача, безпідставно застосував професійне судження та дійшов необґрунтованого висновку про невідповідність джерел походження коштів вимогам законодавства.

НБУ взагалі не досліджував питання щодо того яким чином ПрАТ "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ" та ПрАТ "ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" отримали ці грошові кошти, до того як вони були перераховані фізичним особам.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.06.2025 відкрив провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження колегією суддів. Призначено підготовче засідання. До справи залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У відзиві на позовну заяву, відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Зазначає, що Національний банк України діяв у межах наданих повноважень щодо державного нагляду за діяльністю страховиків та мав право застосувати професійне судження під час оцінки джерел походження коштів, внесених до статутного капіталу ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ». НБУ вказує, що подані позивачем документи не підтвердили джерела походження коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зокрема, встановлено, що кошти для придбання ОВДП майже повністю були внесені готівкою на банківські рахунки незадовго до проведення операцій, а самі операції з купівлі-продажу ОВДП були короткостроковими та збитковими для всіх їх учасників. На думку НБУ, такі операції не були спрямовані на досягнення економічного результату, а могли мати на меті лише формальне створення підстав для підтвердження походження коштів та застосування винятків, передбачених Положенням про авторизацію. Також відповідач зазначає, що надані документи щодо підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дали можливості підтвердити походження готівкових коштів, а позивач не надав усіх документів та виписок, запитуваних НБУ. З огляду на викладене, НБУ дійшов висновку про відсутність підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких було здійснено внески до статутного капіталу, що стало підставою для прийняття рішення про відмову у погодженні збільшення статутного капіталу позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору правом на надання пояснень не скористались.

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що право Національного банку на застосування професійного судження не є абсолютним і може реалізовуватись лише у випадках та межах, прямо визначених законом. На думку позивача, професійне судження допускається виключно під час здійснення нагляду за надавачами фінансових послуг, тоді як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є лише учасниками товариства, а не надавачами фінансових послуг. Крім того, процедура погодження збільшення статутного капіталу не передбачена серед випадків застосування професійного судження, визначених статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». У зв`язку з цим позивач вважає, що НБУ, застосувавши професійне судження при ухваленні рішення № 21/576-рк, діяв поза межами повноважень, чим порушив статтю 19 Конституції України. Також позивач вказує, що рішення № 21/576-рк містить професійне судження, однак було підписане Головою Комітету, а не керівником Регулятора чи уповноваженою особою, повноваження якої прямо передбачають право затверджувати або погоджувати такі документи. На думку позивача, це свідчить про порушення порядку ухвалення рішення. Крім того, позивач зазначає, що НБУ не спростував його доводів щодо необхідності дослідження джерел походження коштів ПрАТ «ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ» та ПрАТ «ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС», за рахунок яких були придбані ОВДП. Натомість НБУ досліджував лише обставини придбання та подальшого продажу ОВДП, що, на думку позивача, не є належною перевіркою походження коштів.

На адресу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, якими зазначає, що доводи позивача про те, що Національний банк не мав права застосовувати професійне судження, є безпідставними. Відповідно до статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» Регулятор має право застосовувати професійне судження під час виконання наглядових функцій щодо оцінки осіб, правочинів та операцій. Також зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками істотної участі у ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ», а тому підлягають нагляду та оцінці Національного банку. Крім того, Закон України «Про страхування» передбачає, що зміна статутного капіталу страховика здійснюється лише за погодженням Національного банку. Також, на думку відповідача, безпідставними є твердження про відсутність повноважень у Голови Комітету підписувати оскаржуване рішення. Закон України «Про Національний банк України» та Положення про Комітет прямо передбачають право Комітету приймати рішення щодо погодження або відмови у погодженні зміни статутного капіталу страховика, а Голова Комітету уповноважений підписувати такі рішення. Щодо доводів про неналежне дослідження джерел походження коштів, Національним банком було перевірено правочини, у результаті яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали кошти, а також обставини придбання та продажу ОВДП ПрАТ «ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ» та ПрАТ «ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС». При цьому підпункт 4 пункту 487 Положення про авторизацію не покладає на Національний банк обов`язку досліджувати джерела походження коштів юридичних осіб, які були стороною відповідних правочинів. Отже, на думку відповідача, Рішення № 21/576-рк прийняте Національним банком України у межах повноважень, у спосіб та з підстав, визначених законодавством України, а доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

16.10.2025 протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Київський окружний адміністративний суд, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, ухвалою від 10.12.2025 клопотання Національного банку України про розгляд справи в закритих судових засіданнях задовольнив. Розгляд адміністративної справи № 320/29408/25 постановлено продовжити в закритому судовому засіданні.

Відповідач на адресу суду подав додаткові пояснення, відповідно до яких, зазначає, що після подання позову до ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» було застосовано захід впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення страхової діяльності та виключення товариства з Державного реєстру фінансових установ. Підставою стало невиконання вимог законодавства щодо отримання попередньої згоди НБУ на зміну статутного капіталу. НБУ наголошує, що відповідно до Закону України «Про страхування» після відкликання ліцензії та за відсутності зобов`язань за договорами страхування Регулятор зобов`язаний звернутися до суду з позовом про ліквідацію страховика. Закон не передбачає альтернативних дій або можливості відновлення діяльності страховика поза встановленою процедурою. Також, відповідач вважає позовні вимоги неналежним та неефективним способом захисту. На думку НБУ, суд не може зобов`язати Регулятора прийняти рішення про збільшення статутного капіталу, оскільки це належить до дискреційних повноважень Національного банку та можливе лише за умови дотримання визначеної законом процедури. Крім того, НБУ зазначає, що ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» більше не має статусу страховика, оскільки ліцензію відкликано, а тому Національний банк не уповноважений приймати рішення щодо збільшення його статутного капіталу. У зв`язку з цим позовні вимоги, на думку відповідача, не підлягають задоволенню.

У запереченнях на додаткові пояснення позивач зазначає, що предметом спору є правомірність рішення НБУ від 02.06.2025 № 21/576-рк про відмову у погодженні збільшення статутного капіталу, яке залишається чинним та продовжує породжувати правові наслідки. Саме це рішення стало підставою для подальшого відкликання ліцензії, тому предмет спору не втрачений. Позивач наголошує, що рішення про відкликання ліцензії є похідним від оскаржуваного рішення, а тому його правомірність залежить від законності первинного акту. Відповідач не може посилатися на власні подальші рішення для уникнення судового контролю. Також зазначає, що правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється станом на момент його прийняття, а подальші дії НБУ не можуть позбавити позивача права на судовий захист. Крім того, позивач звертає увагу, що вимога про визнання рішення НБУ протиправним та його скасування є самостійним і належним способом захисту, незалежно від можливості виконання інших позовних вимог. У зв`язку з цим позивач просить суд відхилити додаткові пояснення НБУ та продовжити розгляд справи по суті.

24.03.2026 протокольною ухвалою суду подальший розгляд справи постановлено здійснювати в порядку письмового провадження.

Позиція учасників справи під час судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Вважає, що рішення НБУ № 21/576-рк про відмову у погодженні збільшення статутного капіталу ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» є протиправним та необґрунтованим. Позивач зазначає, що структура власності Товариства та набуття ОСОБА_1 і ОСОБА_2 істотної участі раніше були погоджені НБУ, а структура власності визнана прозорою. Збільшення статутного капіталу здійснено у встановленому порядку, кошти фактично внесені учасниками, а джерела їх походження підтверджені документами, у тому числі звітами незалежних аудиторів. При цьому НБУ не встановив фактів незаконного походження коштів, фіктивності правочинів чи порушення законодавства, а послався переважно на оцінку операцій з ОВДП, їх економічної доцільності, збитковості та строків володіння, які самі по собі, на думку позивача, не свідчать про незаконність походження коштів.

Позивач також посилається на положення пунктів 493– 494 глави 43 розділу V Положення про авторизацію, відповідно до яких у разі виникнення сумнівів щодо інформації у звітах аудиторів НБУ має право вимагати додаткові документи, рецензію або новий звіт. Водночас звіти щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . НБУ не відхиляв, зауважень до них не висловлював та подання нових звітів не вимагав, що, на думку позивача, свідчить про належність поданих документів та безпідставність подальшого ігнорування їх висновків.

Окремо позивач заперечує правомірність застосування НБУ професійного судження, посилаючись на пункт 42 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». На його думку, професійне судження має бути вмотивованим, об`єктивним, неупередженим та ґрунтуватися на комплексному і всебічному аналізі документів та інформації, тоді як у спірному рішенні воно фактично ґрунтується на суб`єктивній оцінці економічної доцільності операцій з ОВДП, а не на встановлених фактах незаконного походження коштів. Крім того, позивач вважає, що НБУ застосував професійне судження поза межами визначених законом повноважень, а також непослідовно, оскільки під час попереднього погодження істотної участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аналогічні обставини щодо джерел походження коштів сумнівів у НБУ не викликали.

Також позивач ставить під сумнів дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, зокрема повноваження особи, яка його підписала. Крім того, зазначає, що НБУ не дослідив першоджерела коштів, за рахунок яких ПрАТ «ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ» та ПрАТ «ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» придбавали ОВДП, обмежившись аналізом операцій з їх придбання та продажу.

У зв`язку з цим позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте без належного фактичного та правового обґрунтування, з неналежною оцінкою поданих доказів та неправомірним застосуванням професійного судження, а тому є протиправним і підлягає скасуванню. При цьому позивач заперечує втрату предмета спору, зазначаючи, що рішення НБУ залишається чинним, породжує правові наслідки та стало підставою для подальшого відкликання ліцензії, а тому його законність підлягає судовій перевірці станом на момент прийняття.

Відповідач у задоволенні позову просить відмовити. На думку відповідача, Національний банк діяв у межах наданих законом повноважень та мав право застосувати професійне судження під час оцінки джерел походження коштів, внесених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до статутного капіталу ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ».

Підставою для відмови стало те, що подані товариством документи, на думку НБУ, не підтвердили джерела походження коштів. Зокрема, значна частина коштів була внесена готівкою на рахунки безпосередньо перед придбанням ОВДП, які надалі були реалізовані страховим компаніям у короткий строк. При цьому відповідні операції, з урахуванням банківських комісій та інших витрат, мали сумнівний економічний результат, що, за оцінкою НБУ, могло свідчити про їх формальний характер та спрямованість на створення документального підтвердження походження коштів.

Щодо звітів про оцінку джерел походження коштів відповідач зазначає, що НБУ, розглядаючи поданий пакет документів, надіслав товариству зауваження та вимагав надання додаткових документів на підтвердження джерел походження коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема документів щодо здійснення ними підприємницької діяльності. На виконання зазначених зауважень товариство подало оновлений пакет документів та відповідні пояснення.

Водночас НБУ за результатами аналізу поданих документів дійшов висновку, що вони не дають змоги підтвердити джерела походження коштів, спрямованих на збільшення статутного капіталу. При цьому подані товариством звіти незалежних фахівців щодо оцінки джерел походження коштів не усували виявлених НБУ сумнівів, оскільки професійне судження Регулятора ґрунтувалося на комплексній оцінці всіх поданих документів, відомостей про рух коштів, операцій з ОВДП та інших обставин.

Крім того, НБУ зазначає, що надані документи щодо підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також надані виписки з банківських рахунків не дали можливості простежити походження відповідних грошових коштів у повному обсязі. Водночас НБУ стверджує, що перевірив обставини здійснення операцій з ОВДП, направивши відповідні запити страховим компаніям, їх покупцям.

Відповідач також заперечує доводи щодо відсутності повноважень Голови Комітету на підписання оскаржуваного рішення та вказує, що такі повноваження прямо передбачені законодавством і Положенням про Комітет.

Окремо НБУ зазначає, що після подання позову ліцензію ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» було відкликано, а товариство виключено з Державного реєстру фінансових установ. У зв`язку з цим позивач, на думку відповідача, втратив статус страховика, а НБУ повноваження щодо погодження збільшення його статутного капіталу.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Професійне страхування” (далі також - Товариство, Страховик), має статус юридичної особи (код ЄДРПОУ, місцезнаходження),

04.12.2007 Товариство унесене до Державного реєстру фінансових установ та отримано ліцензію на здійснення діяльності із страхування.

Національним банком України погоджено одноособове набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прямої істотної участі в Товаристві у розмірах відповідно 43,97% та 46,05 % статутного капіталу (рішення 21/2425-рк та 21/2426-рк від 29.12.2023).

Також, рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного Банку України (далі також - Комітет з питань нагляду) № 21/51-рк від 22.01.2024 підтверджено відповідність структури власності Страховика вимогам щодо прозорості.

21.06.2024 загальними зборами учасників Товариства прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу на 40 000 000 грн за рахунок додаткових вкладів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі по 20 000 000 грн та останніми з Товариством укладено договір про внесення додаткового вкладу.

27.06.2024 на виконання умов вказаного договору учасниками внесено на рахунок Страховика кошти у розмірі 40 000 000 грн.

28.06.2024 загальними зборами прийнято рішення про результати збільшення статутного капіталу, а 07.08.2024 відбулася державна реєстрація відповідних змін статутного капіталу.

26.08.2024 Товариством за № 260824/1 подано клопотання до Національного Банку України про погодження зазначеного збільшення статутного капіталі.

До клопотання було додано такі документи: протокол загальних зборів учасників Страховика № 06/24-1 від 21.06.2024; таблиця змін статутного капіталу Страховика; паспорт громадянина України ОСОБА_1 паспорт громадянина України ОСОБА_2 , ідентифікаційний код ОСОБА_1 ; ідентифікаційний код ОСОБА_2 ; інформація про майновий стан ОСОБА_1 ; інформація про майновий стан ОСОБА_2 ; звіт з надання впевненості незалежного аудитора щодо ОСОБА_1 ; звіт з надання впевненості незалежного аудитора щодо ОСОБА_2 ; витяг про відсутність судимості ОСОБА_1 ; витяг про відсутність судимості ОСОБА_2 ; договір № 06/24-1-В від 21.06.2024 та договір № 06/24-1-К від 21.06.2024 про внесення додаткового вкладу; платіжна інструкція від 27.06.2024 про внесення додаткового вкладу ОСОБА_2 ; платіжна інструкція від 27.06.2024 про внесення додаткового вкладу ОСОБА_1 ; виписка з банківського рахунку Страховика за 27.06.2024; протокол загальних зборів учасників Страховика № 06/24-2 від 28.06.2024, витяг з ЄДР від 08.08.2024 щодо Страховика; платіжна інструкція про сплату за розгляд документів.

Національний банк листами від 27.09.2024 № 27-0024/73758, від 07.11.2024 № 27-0024/84625 та від 17.12.2024 № 27-0024/94695 надсилав до ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» зауваження щодо поданих документів та, залежно від результатів їх опрацювання, повідомляв про необхідність подання додаткових документів, для підтвердження джерел походження грошових коштів, спрямованих на збільшення статутного капіталу товариства.

ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ" листом від 10.10.2024 № 101024/1 надіслало оновлений пакет документів, до якого було долучено: виправлена інформація про майновий стан ОСОБА_1 ; виправлена інформація про майновий стан ОСОБА_2 ; виписка про операції з цінними паперами ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ"; виписка з банківського рахунку ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ" В АТ "БІЗ"; виписка з банківського рахунку ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ" в АТ "Комінбанк": виписка з банківського рахунку ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ" в АТ "ОТП- Банк"; виписка про операції з цінними паперами ОСОБА_2 ; виписка про операції з цінними паперами ОСОБА_1 ; виписка з банківського рахунку ОСОБА_2 в АТ "УБРР" за 1 квартал 2024; виписка з банківського рахунку ОСОБА_2 в АТ "УБРР» за 2 квартал 2024; виписка з банківського рахунку ОСОБА_2 в АТ «УБРР» за 3 квартал 2024; виписка з банківського рахунку ОСОБА_2 в АТ АБ «Рада Банк»; виписка з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ «УБРР» за 1 квартал 2024; виписка з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ «УБРР» за 2 квартал 2024; виписка з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ «УБРР» за 3 квартал 2024; виписка з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ АБ "Рада Банк"; виписка з банківського рахунку ФОП ОСОБА_2 в АТ АБ "Комінбанк"; виписка з банківського рахунку ФОП ОСОБА_2 в АТ "Рада Банк"; виписка з банківського рахунку ФОП ОСОБА_1 в АТ АБ "Рада Банк"; виписка з банківського рахунку ФОП ОСОБА_1 в AT "Комінбанк".

Також до вказаного пакета документів було долучено: пояснення ОСОБА_2 від 10.10.2024; витяг з реєстру платників єдиного податку; Генеральний договір № ГД 134/3-4/23 від 17.10.2023; замовлення від 03.11.2023 № 1/23-ГД 134/3-4/23 на укладення договору купівлі-продажу фінансових інструментів у кількості 400 шт.; повідомлення від 03.11.2023 про виконання Замовлення № 1/23-ГД 134/3-4/23; замовлення від 08.11.2023 № 2/23-ГД 134/3-4/23 на укладення договору купівлі-продажу фінансових інструментів у кількості 350 шт.; повідомлення від 08.11.2023 про виконання Замовлення № 2/23-ГД 134/3-4/23; договір купівлі-продажу фінансових інструментів № БВ-091123/2;ДД-48/2023/07-1 від 09.11.2023 у кількості 400 шт.; виписка з банківського рахунку в АТ «РАДАБАНК» за період з 12.10.2023 по 10.11.2023; виписка з банківського рахунку в АТ «РАДАБАНК» за період з 19.06.2024 по 26.06.2024; виписка з банківського рахунку в АТ «УБРР» за період з 19.06.2024 по 26.06.2024; замовлення від 21.06.2024 № 1/24-ГД 134/3-4/23 на укладення договору купівлі-продажу фінансових інструментів у кількості 19 330 шт.; повідомлення від 21.06.2024 про виконання Замовлення № 1/24-ГД 134/3-4/23; договір купівлі-продажу цінних паперів № 240624/14-БВ від 24.06.2024 у кількості 19 330 шт.; виписка з рахунку в цінних паперах за період з 20.06.2024 по 24.06.2024; договір купівлі-продажу частки № 18/05/23-01 від 18.05.2023; договори купівлі-продажу частки № 14/11/23-В1, № 14/11/23-В2 та № 14/11/23-В3 від 29.12.2023; договір купівлі-продажу частки № 12/10-23 від 12.10.2023; декларації ФОП ОСОБА_3 за 2021, 2022, 2023 роки та за чотири місяці 2024 року; квитанції № 2 до зазначених декларацій; книги обліку доходів ФОП ОСОБА_3 за 2021, 2022 та 2023 роки; періодичні звіти каси ФОП ОСОБА_3 за 2022, 2023 та 2024 роки; договір № 06/24-1-В про внесення додаткового вкладу від 21.06.2024; трудова книжка ОСОБА_2 .

Та пояснення ОСОБА_1 від 10.10.2024; витяг з реєстру платників єдиного податку; Генеральний договір № ГД 134/4-4/23 від 17.10.2023; замовлення від 26.10.2023 № 3/23-ГД 134/4-4/23 на укладення договору купівлі-продажу фінансових інструментів у кількості 500 шт.; повідомлення від 26.10.2023 про виконання Замовлення № 3/23-ГД 134/4-4/23; договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-47/2023/07-1 від 07.11.2023 у кількості 500 шт.; замовлення від 08.11.2023 № 4/23-ГД 134/4-4/23 на укладення договору купівлі-продажу фінансових інструментів у кількості 250 шт.; повідомлення від 08.11.2023 про виконання Замовлення № 4/23-ГД 134/4-4/23; виписка з банківського рахунку в АТ «РАДАБАНК» за період з 12.10.2023 по 09.11.2023; виписка з банківського рахунку в АТ «РАДАБАНК» за період з 19.06.2024 по 26.06.2024; виписка з банківського рахунку в АТ «УБРР» за період з 19.06.2024 по 26.06.2024; замовлення від 20.06.2024 № 1/24-ГД 134/4-4/23 на укладення договору купівлі-продажу фінансових інструментів у кількості 18 866 шт.; повідомлення від 20.06.2024 про виконання Замовлення № 1/24-ГД 134/4-4/23; повідомлення від 20.06.2024 про виконання Замовлення № 1/24-ГД 134/4-4/23; повідомлення від 21.06.2024 про виконання Замовлення № 1/24-ГД 134/4-4/23; договір купівлі-продажу цінних паперів № 210624/02-БВ від 21.06.2024 у кількості 18 866 шт.; виписка з рахунку в цінних паперах за період з 20.06.2024 по 24.06.2024; договір купівлі-продажу частки № 18/05/23-02 від 18.05.2023; договори купівлі-продажу частки № 10/11/23-К1, № 10/11/23-К2, № 10/11/23-К3 та № 10/11/23-К4 від 29.12.2023; декларації ФОП ОСОБА_4 за 2021, 2022, 2023 роки та за чотири місяці 2024 року; квитанції № 2 до зазначених декларацій; книги обліку доходів ФОП ОСОБА_4 за 2021, 2022 та 2023 роки; періодичні звіти каси ФОП ОСОБА_4 за 2022, 2023 та 2024 роки; договір № 06/24-1-К про внесення додаткового вкладу від 21.06.2024; трудова книжка ОСОБА_1 .

До листа ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» від 19.11.2024 № 191124 додано виписку про стан рахунку в цінних паперах станом на 01.01.2024; виписку про стан рахунку в цінних паперах станом на 08.11.2024; виписку з рахунків, відкритих в АТ «ПРИВАТБАНК», за період з 01.06.2024 до 11.11.2024; договір суборенди нежитлового приміщення № 228/210423 від 01.01.2023; договір суборенди нежитлового приміщення № 228/210424 від 01.01.2024; довідку орендодавця № 01 від 14.11.2024.

Листом ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» від 20.12.2024 № 201224/1 направив до Національного банку України: інформацію про майновий стан ОСОБА_2 та звіт з надання впевненості незалежного аудитора щодо наявності власних/грошових коштів фізичної особи.

Національний банк України листом № 27-0024/654 від 03.01.2025, з огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» від 10.10.2024 № 4017-IX, повідомив, що стосовно клопотання та пакета документів, поданих для погодження збільшення статутного капіталу ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ", за рахунок додаткових вкладів до статутного капіталу, триває адміністративне провадження.

Національний банк листом від 28.01.2025 № 27-0024/6995 повідомив ТДВ "СК "ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ" про зупинення адміністративного провадження у зв`язку з необхідністю отримання від державних органів та юридичних осіб інформації, також позивачу запропоновано надати відповідний перелік документів.

Лист ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» від 14.02.2025 містив: пояснення ОСОБА_2 з додатками, а саме: чорновий проєкт бізнес-плану відкриття ресторану стейк-хаус; довідку про доходи ОСОБА_2 ; звіти по чеках ФОП ОСОБА_2 за 2022, 2023 та 2024 роки; книги обліку доходів ФОП ОСОБА_2 за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки; виписку АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» з рахунку ОСОБА_2 ; три виписки АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ» з рахунку ОСОБА_2 ; виписку АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» з рахунку ФОП ОСОБА_2 ; виписку АТ «КОМІНБАНК» з рахунку ФОП ОСОБА_2 .

До цього ж листа додано пояснення ОСОБА_1 з додатками, а саме: лист ТОВ «ГЕОС-УКБ»; лист ТОВ «ГЕОС ПІДРЯД»; довідку про доходи ОСОБА_1 ; звіти по чеках ФОП ОСОБА_1 за 2022, 2023 та 2024 роки; книги обліку доходів ФОП ОСОБА_1 за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки; виписку АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ» з рахунку ОСОБА_1 ; виписку АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» з рахунку ОСОБА_1 ; виписку АТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» з рахунку ФОП ОСОБА_2 .

Листом ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» від 28.02.2025 № 280225/1 направив до відповідача лист ТОВ «Ковальська Нерухомість».

З метою з`ясування обставин, Національний банк України направив відповідні запити до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Зокрема, листом від 29 січня 2025 року № 27-0024/7099 Національний банк України звернувся до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, а листом від 29 січня 2025 року № 27-0024/7100 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У подальшому, 30 січня 2025 року, Національний банк України направив запити до АТ «АБ «РАДАБАНК» (лист № 27-0024/7402), АТ «УБРР» (лист № 27-0024/7481) та АТ «КОМІНБАНК» (лист № 27-0024/7578).

Крім того, з метою отримання додаткової інформації Національний банк України 13 березня 2025 року направив до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку додатковий запит (лист № 27-0024/19394), 07 квітня 2025 року до Офісу Генерального прокурора України (лист № 27-0024/26437/БТ).

За результатами розгляду зазначених запитів Національний банк України від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшли листи від 07 лютого 2025 року № 10/02/1893, зареєстрований у Національному банку України 07 лютого 2025 року за № 175/13653, та від 19 березня 2025 року № 10/02/4460, зареєстрований у Національному банку України 20 березня 2025 року за № 175/27662.

Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві надало відповідь листом від 04 лютого 2025 року № 3927/5/26-15-24-01-04-07, зареєстрованим у Національному банку України 05 лютого 2025 року за № 140/12550.

Офіс Генерального прокурора України надав відповідь листом від 14 квітня 2025 року № 25/2-32418ВИХ-25, зареєстрованим у Національному банку України 15 квітня 2025 року за № 740/37129.

Від АТ «АБ «РАДАБАНК» надійшла відповідь листом від 31 січня 2025 року № 173-1/14/2025-БТ, зареєстрованим у Національному банку України 03 лютого 2025 року за № 230/11701/БТ; від АТ «УБРР» листом від 31 січня 2025 року № 15/23-БТ, зареєстрованим у Національному банку України 04 лютого 2025 року за № 230/12047/БТ; від АТ «КОМІНБАНК» листом від 31 січня 2025 року № 04.9/250/БТ, зареєстрованим у Національному банку України 04 лютого 2025 року за № 230/12147/БТ.

Після отримання відповідей на направлені запити 02 червня 2025 року Комітет, прийняв рішення про поновлення адміністративного провадження.

Рішенням Комітету з питань нагляду № 21/576-рк від 02.06.2025 відмовлено Товариству в погодженні збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (надалі - оскаржуване рішення).

Не погодившись з таким рішенням, 11.06.2025 Товариство звернулося з цим позовом.

Водночас, після звернення до суду, Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 30.12.2025 № 495-рш «Про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування».

На підставі зазначеного рішення ліцензію ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ» відкликано, а Страховика виключено з Державного реєстру фінансових установ.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679 ХІV (далі – Закон № 679 ХІV) встановлено, що банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку;

Статтею 2 Закону № 679 ХІV встановлено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження i принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Національний банк, здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України" (п. 8-1 ч.1 ст.7 Закону № 679 ХІV);

веде Державний реєстр фінансових установ, Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, а у визначених законом випадках - інші реєстри осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк (п. 9-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 679 ХІV);

здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за банками та філіями іноземних банків, страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами, кредитними спілками, ломбардами, іншими фінансовими установами, реєстрацію чи ліцензування діяльності яких здійснює Національний банк, операторами поштового зв`язку, які надають платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або здійснюють валютні операції, операторами платіжних систем, філіями або представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, іншими юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги (п . 30 ч. 1 ст. 7 Закону № 679 ХІV).

Відповідно до ст. 14 Закону № 679 ХІV Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні інструменти забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Повноваження Правління Національного банку визначенні статтею 15 Закону № 679 ХІV, відповідно до п. 1 вказаної статті якої Правління Національного банку приймає рішення: щодо банківського регулювання та нагляду; щодо державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринках капіталу); про застосування заходів впливу (санкцій) до банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, а також осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про платіжні послуги" та інших законів України; про створення комітетів Правління Національного банку; про делегування частини своїх повноважень окремим комітетам Правління Національного банку, передбаченим частинами четвертою – шостою статті 17 цього Закону; про встановлення в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду особливостей здійснення банківського регулювання та нагляду, а також державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг, у тому числі застосування до банків, небанківських фінансових установ та інших осіб, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, заходів впливу (санкцій);

Відповідно до п. 3 ст. 15 Закону № 679 ХІV Правління Національного банку визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном), структурні підрозділи (крім положення про підрозділ внутрішнього аудиту) та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів (крім керівника підрозділу внутрішнього аудиту), підприємств та установ, визначає перелік функцій щодо управління діяльністю власного корпоративного недержавного пенсійного фонду, а також порядок здійснення таких функцій;.

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій Національного банку ( п. 3-1 ст. 15 Закону № 679 ХІV);

визначає перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій Національного банку ( п. 3-2 ст. 15 Закону № 679 ХІV).

Статтею 55-1 Закону № 679 ХІV встановлено мету державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг.

Головна мета державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, що здійснюються Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності та надання супровідних послуг на ринках капіталу) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених законодавством.

Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з принципу відокремлення нормативно-правового регулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.

Статтею 56 Закону № 679 ХІV визначено, що Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти.

Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії (індивідуальні акти), які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком.

Національний банк приймає індивідуальні акти, які є адміністративними актами, та здійснює адміністративне провадження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку.

Національний банк у прийнятому ним адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначає підстави прийняття такого акта з належним обґрунтуванням, строк і порядок його оскарження (у тому числі найменування суду, до якого особа може подати позов), а також вказівку на те, що оскарження рішення, акта або дії Національного банку не зупиняє їх виконання відповідно до статті 74 цього Закону.

Прийняті Національним банком адміністративні акти набирають чинності з дня доведення їх до відома особи у встановленому ним порядку в один із способів, визначених Законом України «Про адміністративну процедуру», якщо інше не встановлено законом. Днем доведення до відома особи є день вручення адміністративного акта особі під підпис або надсилання поштою, або надсилання на адресу електронної пошти цієї особи чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, або його оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку.

Статтею 61 Закону № 679 ХІV визначено повноваження щодо здійснення регулятивних функцій, відповідно до якої, Національний банк здійснює державне регулювання діяльності: страховиків - у формах, визначених Законом України «Про страхування».

Поняття професійного судження закріплено п. 42 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021 № 1953-ІХ (далі – Закон № 1953-ІХ) відповідно до якого, професійне судження - вмотивований, об`єктивний, неупереджений та обґрунтований висновок та/або оцінка Регулятора щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді службовців Регулятора, а також на комплексному та всебічному аналізі інформації та документів, поданих до Регулятора в межах передбачених законодавством процедур та отриманих Регулятором, у тому числі в результаті здійснення ним державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку фінансових послуг, а також інформації з офіційних джерел.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону № 1953-ІХ при здійсненні нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг, валютного нагляду, нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, валютного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг, валютного нагляду та за поширенням інформації про фінансові та супровідні послуги, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Регулятор має право застосовувати професійне судження.

Професійне судження формується Регулятором з урахуванням таких принципів: а) рівнозначності суті та форми (оцінювання правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми); б) співмірності (пропорційності) (врахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір надавача фінансових або супровідних послуг, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура надавача фінансових послуг, профіль ризику надавача фінансових послуг, особливості діяльності надавача фінансових послуг як системно важливого та/або значимого (за наявності такого статусу), діяльність фінансової групи, до складу якої входить надавач фінансових послуг, фінансовий стан надавача фінансових послуг та власників істотної участі в ньому); в) обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них); г) комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).

Регулятор має право застосовувати професійне судження під час оцінювання осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (за якісними і за кількісними показниками), що здійснюється Регулятором в межах виконання покладених на нього наглядових функцій, зокрема: фінансового стану надавача фінансових послуг, ризиків, притаманних його діяльності; життєздатності бізнес-моделі надавача фінансових послуг, адекватності капіталу та ліквідності надавача фінансових послуг ризикам, на які наражається або може наражатися надавач фінансових послуг; якості корпоративного управління надавача фінансових послуг, ефективності функціонування його системи внутрішнього контролю, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне управління надавачем фінансових послуг, фінансову стабільність і захист інтересів клієнтів та кредиторів надавача фінансових послуг; дотримання вимог валютного законодавства, законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг та законодавства щодо поширення інформації про фінансові та супровідні послуги.

Документ, в якому викладено професійне судження, підписується/затверджується/погоджується/схвалюється керівником Регулятора або уповноваженою на такі дії особою (особами) Регулятора.

Професійне судження не може замінювати докази та правове обґрунтування рішення Регулятора.

Документ, в якому викладено професійне судження, крім випадків, передбачених спеціальними законами, може бути переглянутий у встановленому Регулятором порядку за зверненням особи, якої він стосується. Особа має право подати звернення про перегляд професійного судження протягом 15 робочих днів з дня його отримання.

Рішення Регулятора, прийняті із застосуванням професійного судження, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Шкода, заподіяна надавачу фінансових та/або супровідних послуг внаслідок професійної помилки працівників Регулятора та/або залучених експертів при формуванні професійного судження та прийняття з урахуванням такого професійного судження відповідного рішення Регулятора, відшкодовується згідно із законодавством.

Закон України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-ІХ (далі- Закон № 1909-ІХ) регулює відносини у сфері страхування, визначає загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг і спрямований на посилення захисту прав та законних інтересів клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом встановлення вимог до системи управління, платоспроможності страховиків, філій страховиків-нерезидентів на території України та розкриття ними інформації, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування та перестрахування, врегульовує питання інформаційного забезпечення договорів страхування та перестрахування і дій, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сфері страхування.

Статтею 1 Закону № 1909-ІХ визначено такі основні поняття.

об`єкти нагляду - страховики, перестраховики, надавачі супровідних послуг на ринку страхування, об`єднання учасників ринку страхування, які є саморегулівними організаціями, власники істотної участі у страховиках, учасники фінансових груп (страхових груп, страхових підгруп), страхові групи, страхові підгрупи, керівники страховиків та особи, на яких покладено виконання ключових функцій, нагляд за якими здійснює Регулятор (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону № 1909-ІХ);

операційний ризик - ризик виникнення збитків чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів внаслідок допущення недоліків або помилок в організації внутрішніх процесів, навмисних або ненавмисних дій працівників чи інших осіб, збоїв у роботі інформаційних систем або внаслідок впливу зовнішніх факторів(п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 1909-ІХ);

Регулятор - Національний банк України (п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону № 1909-ІХ);

Статтею 17 Закону № 1909-ІХ «Статутний капітал страховика» визначено:

Розмір статутного капіталу страховика не може бути меншим за розмір мінімального капіталу страховика, визначений відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону.

Юридична особа, яка звертається до Регулятора за отриманням ліцензії, зобов`язана відповідати вимогам щодо статутного капіталу, установленим цією статтею.

Статутний капітал страховика формується та/або збільшується виключно у грошовій формі та зараховується на банківські рахунки відповідно до законодавства.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу резиденти України здійснюють у гривні, а нерезиденти - в іноземній валюті або у гривні.

Статутний капітал страховика та/або особи, яка має намір здійснювати діяльність із страхування, повинен формуватися з підтверджених джерел. Вимоги до джерел походження грошових коштів, за рахунок яких формується та збільшується статутний капітал, та порядок їх перевірки встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

Регулятор у встановленому ним порядку погоджує зміну розміру статутного капіталу страховика. Державна реєстрація зміни до статуту страховика у зв`язку із зміною розміру його статутного капіталу може бути проведена лише після отримання згоди Регулятора на таку зміну.

Юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність із страхування, до отримання ліцензії має право витрачати грошові кошти, що вносяться засновниками для формування її статутного капіталу, виключно з метою підготовки до здійснення нею діяльності із страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 1909-ІХ вищим органом управління страховика є загальні збори акціонерів (учасників) страховика.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону № 1909-ІХ визначено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (учасників) страховика належить прийняття рішення про збільшення/зменшення статутного капіталу страховика

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1909-ІХ страховик має право здійснити капіталізацію (збільшення статутного капіталу) за спрощеною процедурою, визначеною цією статтею та нормативно-правовими актами Регулятора і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за рішенням загальних зборів, за умови отримання попередньої згоди Регулятора. Страховик, створений у формі товариства з додатковою відповідальністю, здійснює відповідні дії, у тому числі щодо реалізації переважного права учасника зробити додатковий вклад, за умови отримання попередньої згоди Регулятора, відповідно до порядку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів згідно із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Частиною 1 статті 46 визначено, що для отримання попередньої згоди страховик подає до Регулятора визначені ним документи, що дають змогу зробити висновок про джерела походження грошових коштів, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу. Регулятор приймає рішення про надання страховику попередньої згоди або про відмову у наданні попередньої згоди протягом 10 робочих днів з дня подання повного пакета документів, передбаченого цим Законом для отримання страховиком попередньої згоди на збільшення статутного капіталу.

Регулятор має право відмовити страховику у наданні попередньої згоди виключно у разі:

1) подання неповного пакета документів;

2) наявності у документах недостовірної інформації;

3) невідповідності поданих документів та/або інформації у них вимогам законодавства України;

4) якщо джерела походження грошових коштів, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу, не підтверджено.

Попередня згода Регулятора є підставою для страховика, органів державної влади та інших осіб вчиняти дії згідно з вимогами та у строки, визначені цією статтею.

Страховик має право здійснити капіталізацію за спрощеною процедурою в обсязі та за рахунок грошових коштів, джерела походження яких перевірено Регулятором під час надання попередньої згоди, крім випадків, визначених цим Законом.

Страховик має право здійснити капіталізацію за спрощеною процедурою протягом шести місяців з дня отримання попередньої згоди. Капіталізація за спрощеною процедурою може бути подовжена Регулятором на строк до шести місяців на підставі клопотання страховика.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону № 1909-ІХ капіталізація страховика за спрощеною процедурою передбачає, що:

1) скликання та проведення загальних зборів для прийняття рішень, необхідних для здійснення капіталізації, у тому числі про зміну розміру статутного капіталу страховика згідно з цим Законом, затвердження змін до статуту страховика у зв`язку із збільшенням його статутного капіталу, здійснюються за спрощеною процедурою, згідно з якою:

а) рада страховика приймає рішення про скликання загальних зборів, до порядку денного яких включаються лише питання про прийняття рішень, необхідних для здійснення капіталізації, у тому числі про зміну розміру статутного капіталу страховика згідно з цим Законом, затвердження змін до статуту страховика у зв`язку із збільшенням його статутного капіталу, та процедурні питання проведення загальних зборів, а також затверджує порядок денний та повідомлення про проведення загальних зборів, яке не містить проектів рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів, не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати їх проведення. Пропозиції до порядку денного загальних зборів не приймаються. Проекти рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів, форма і текст бюлетенів для голосування затверджуються радою страховика не пізніше ніж за два робочі дні до дати проведення загальних зборів;

б) страховик не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати проведення загальних зборів розміщує у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, а також на власному веб-сайті повідомлення про проведення загальних зборів, яке не містить проектів рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів;

в) матеріали загальних зборів не надсилаються учасникам страховика засобами поштового зв`язку, а розміщуються на веб-сайті страховика та надаються для ознайомлення учасникам страховика на їх вимогу за місцезнаходженням страховика або за адресою, визначеною в повідомленні про проведення загальних зборів;

г) протокол загальних зборів складається не пізніше наступного дня після закриття загальних зборів та підписується головою і секретарем загальних зборів (головою загальних зборів або іншою уповноваженою зборами особою - для страховиків, створених у формі товариства з додатковою відповідальністю);

ґ) положення законодавства щодо необхідності надсилання учасникам страховика письмового повідомлення про можливість реалізації їхнього переважного права на придбання акцій, що розміщуються, не застосовуються.

Правління Національного Банку України, з метою врегулювання порядку авторизації надавачів фінансових послуг, регулювання і нагляд за якими здійснює Національний банк України, Правління Національного банку України, Постановою «Про затвердження Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг» від 29.12.2023 № 199 затвердив Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг (далі – Положення про авторизацію).

Підпунктом 7 пункту 3 Положення про авторизацію визначено, що вимоги цього Положення поширюються на страховиків, які звертаються до Національного банку щодо погодження зміни розміру їх статутного капіталу.

Відповідно до п. 7 Положення про авторизацію 7. Національний банк під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується такими принципами: співмірності (пропорційності), який передбачає, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг мають здійснюватися пропорційно, виходячи з мети державного регулювання та нагляду і необхідності забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, а також обставин та умов конкретної ситуації (включаючи розмір надавача фінансових послуг, види здійснюваної ним діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан такого надавача фінансових послуг і власників істотної участі в ньому); оцінювання Національний банком правочинів, операцій, обставин та подій з урахуванням їх економічного та фактичного змісту.

Згідно з пп. 1 п. 12-4 Положення про авторизацію має право прийняти / приймає рішення, визначені в пункті 55 глави 4, пункті 181 глави 14, пунктах 245, 261, 263, 267 глави 18, пункті 291 глави 19 розділу II, пункті 317 глави 20, пункті 332 глави 22, пункті 342 глави 23 розділу III, пункті 391 глави 29 розділу IV, пункті 405 глави 30, пункті 495 глави 43 розділу V, пункті 539 глави 50, пункті 597 глави 52 розділу VII, пункті 610 глави 53, пункті 641 глави 57, пункті 656 глави 58, пункті 666 глави 59 розділу VIII, пункті 713 глави 62, пункті 724 глави 63, пункті 737 глави 65 розділу IX, пункті 771 глави 70 розділу X, пункті 781 глави 71, пункті 796 глави 74 розділу XI, пункті 818 глави 76, пункті 852 глави 78 розділу XII, пункті 860 глави 79, пункті 874 глави 80, пункті 880 глави 81, пункті 886 глави 82 розділу XIII цього Положення, щодо: кредитної спілки, ломбарду, філії іноземної установи, фінансової компанії, що не мають права на надання фінансових платіжних послуг, страховика (далі - об`єкт ринку фінансових послуг);

Пунктом 86 Положення про авторизацію встановлено, що статутний капітал страховика формується та/або збільшується виключно в грошовій формі та не може бути меншим за розмір мінімального капіталу страховика, визначений відповідно до частини третьої статті 40 Закону про страхування.

Підпунктом 3, 5 пункту 172 Положення про авторизацію визначено, що небанківська фінансова установа повинна відповідати вимогам щодо підтвердження джерел походження коштів для формування, включаючи збільшення, статутного (складеного) капіталу (крім кредитних спілок); фінансового стану, визначеним цим Положенням, а саме вимогам щодо: дотримання страховиком вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика.

Відповідно до п. 175 Положення про авторизацію грошові внески для формування та збільшення статутного (складеного) капіталу резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній валюті або у гривнях.

Згідно з п. 177 Положення про авторизацію Формування, включаючи збільшення, капіталу небанківської фінансової установи має відповідати вимогам Закону про фінансові послуги, Законів про страхування, про кредитні спілки.

Пунктом 178 Положення про авторизацію встановлено, що зміна розміру статутного капіталу страховика здійснюється виключно за згодою Національного банку в порядку, визначеному в розділі XI цього Положення.

Відповідно до пп. 4 п. 394 Положення про авторизацію Національний банк здійснює оцінку фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб у порядку, установленому цим Положенням, у разі: збільшення страховиком, фінансовою компанією, ломбардом, оператором поштового зв`язку, що має право здійснювати діяльність з торгівлі валютними цінностями, розміру статутного (складеного) капіталу;

Згідно з п. 397 Положення про авторизацію оцінка фінансового / майнового стану особи передбачає здійснення Національним банком комплексного аналізу документів та інформації, поданих до Національного банку у визначених у пункті 394 глави 30 розділу V цього Положення випадках, документів та інформації, отриманих Національним банком під час здійснення ним нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг, отриманих Національним банком на його запит та/або під час перевірки / уточнення інформації, що подається до Національного банку, а також інформації з офіційних джерел.

Національний банк запитує в особи, фінансовий / майновий стан якої оцінюється, або в надавача фінансових послуг пояснення та підтвердні документи щодо визначеної в пункті 400 глави 30 розділу V цього Положення інформації, установлює строк їх подання та здійснює оцінку з урахування таких пояснень, якщо вони були надані в установлений Національним банком строк (п. 401 Положення про авторизацію).

Пунктом 427 Положення про авторизацію визначено, що Національний банк під час збільшення розміру статутного капіталу страховика оцінює фінансовий / майновий стан юридичних і фізичних осіб, які мають намір здійснити додаткові внески / вклади до статутного капіталу страховика в розмірі одного й більше відсотків статутного капіталу (з урахуванням його збільшення) та подали документи до Національного банку в порядку, визначеному цим Положенням.

Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески / вклади до статутного капіталу страховика, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особа має власні грошові кошти в сумі, рівній або більшій, ніж сума запланованого нею внеску / вкладу до статутного капіталу страховика, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до документів, передбачених у підпунктах 1, 2 пункту 479 глави 41, та вимог пункту 487 глави 42 розділу V цього Положення (п. 430 Положення про авторизацію).

Главою 41 Положення про авторизацію визначено Документи, що подаються до Національного банку для оцінки майнового стану фізичних осіб.

Відповідно до п. 479 вказаного Положення заявник - фізична особа надає Національному банку для оцінки її майнового стану:

інформацію про майновий стан фізичної особи, заповнену на відповідну дату і підписану нею, підготовлену та складену за формою з обов`язковим дотриманням параметрів її заповнення, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

оригінал документа аудитора, що містить висновок щодо відповідності розміру власних / грошових коштів відповідному критерію оцінки майнового стану, визначеному в цьому Положенні, а також висновок щодо наявності достатніх підтверджень джерел їх походження, та/або оригінал висновку про наявність в особи фінансових ресурсів, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних / грошових коштів фізичної особи та джерел їх походження та/або підтвердження інформації про фінансові ресурси;

письмове запевнення про те, що немає підстав для погіршення майнового стану, визначених у пункті 489 глави 42 розділу V цього Положення (якщо цим Положенням вимагається підтвердження платоспроможності фізичної особи).

Інформація аудитора відповідно до підпункту 2 пункту 479 глави 41 розділу V цього Положення надається згідно з вимогами, визначеними в розділі VI цього Положення.

Джерела походження власних / грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала підтвердження того, що:

сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об`єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан та/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період / періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об`єкта майна, включаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об`єкт майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об`єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату (пп. 1 п. 487 Положення про авторизацію);

сума доходів фізичної особи за періоди, у яких нею були отримані зазначені в інформації про майновий стан грошові кошти, та всі наступні періоди до відповідної дати, зменшена на суму витрат фізичної особи за такі періоди, є рівною або більшою розміру власних грошових коштів фізичної особи (пп. 2 п. 487 Положення про авторизацію);

здійснила сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів у зв`язку з отриманням доходів, зазначених в інформації про майновий стан (пп. 3 п. 487 Положення про авторизацію);

доходи, грошові кошти або інше майно (пп. 4 п. 487 Положення про авторизацію):

отримані в результаті правочинів, включаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству України, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей (абз. 2 п. 487 Положення про авторизацію);

грошові кошти безперервно протягом року зберігаються / перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках у фінансових установах, які відповідно до законодавства мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриття рахунків, кредитних установах в Україні / за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками, включаючи рахунки їх попередніх власників, до відповідної дати (крім випадків, визначених у пункті 488 глави 42 розділу V цього Положення) (абз. 3 п. 487 Положення про авторизацію).

Відповідно до п. 489 Положення про авторизацію фізична особа є платоспроможною, якщо немає підстав уважати, що особа неспроможна виконувати всі майнові зобов`язання відповідно до умов правочинів, укладених такою особою, та/або майновий стан особи, та/або стан виконання нею майнових зобов`язань надалі погіршиться.

Такими підставами є:

1) невиконання / неналежне виконання фізичною особою своїх зобов`язань або загроза невиконання / неналежного виконання таких зобов`язань;

2) накладення арешту на все майно фізичної особи або на понад п`ятдесят відсотків її майна на підставі виконавчих документів;

3) наявність судового спору за участю фізичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати фізичною особою всього належного їй майна (доходів) або їх значної частини;

4) майбутня втрата постійного джерела доходів фізичної особи, про яку стало відомо;

5) погіршення майнового стану фізичної особи, що настало або ймовірно настане, унаслідок яких фізична особа може стати неспроможною виконувати свої майнові зобов`язання.

Главою 71 Положення про авторизацію закріплено загальні положення щодо зміни розміру статутного капіталу страховика, відповідно до яких:

Страховик має подати до Національного банку документи для погодження збільшення статутного капіталу, передбачені главою 72 або 73 розділу XI цього Положення, або для погодження зменшення статутного капіталу, передбачені главою 71 розділу XI цього Положення, до зміни розміру статутного капіталу страховика та реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі, пов`язаних із такою зміною статутного капіталу (п. 773).

Страховик має право отримати попередню згоду Національного банку на збільшення статутного капіталу за спрощеною процедурою за рахунок додаткових внесків / вкладів у порядку, визначеному главою 74 розділу XI цього Положення та статтею 46 Закону про страхування. Прийняття рішення Національним банком про надання страховику попередньої згоди на збільшення статутного капіталу страховика за спрощеною процедурою не потребує одержання згоди відповідно до глави 72 розділу XI цього Положення і є підставою для збільшення страховиком свого статутного капіталу (п. 774).

Національний банк приймає рішення про погодження або відмову в погодженні збільшення / зменшення статутного капіталу страховика протягом одного місяця з дня отримання заяви, визначеної в главах 71-73 розділу XI цього Положення (п. 777).

У рішенні про відмову в погодженні збільшення / зменшення статутного капіталу страховика зазначаються відомості, визначені в пункті 91 розділу V Положення № 200 (п. 777-1).

Національний банк має право відмовити в погодженні збільшення статутного капіталу страховика в разі:

якщо в установлений Національним банком строк не було усунуто недоліки, що були підставою для залишення поданої заяви без руху (пп. 1 п. 778);

якщо документи, подані заявником, містять недостовірну та/або неповну інформацію, та/або не відповідають вимогам цього Положення (пп. 2 п. 778);

визнання Національним банком незадовільним фінансового / майнового стану хоча б одного з учасників / акціонерів, які здійснили додаткові внески / вклади до статутного капіталу страховика в розмірі від одного відсотка капіталу страховика з урахуванням його збільшення (застосовується в разі збільшення статутного капіталу страховика за рахунок додаткових внесків / вкладів) (пп. 3 п. 778);

відсутності підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески / вклади для збільшення статутного капіталу страховика (застосовується в разі збільшення статутного капіталу страховика за рахунок додаткових внесків / вкладів) (пп. 4 п. 778);

розподілу прибутку страховика до підтвердження аудитором достовірності та повноти річної фінансової звітності, її відповідності вимогам законодавства України (застосовується в разі збільшення статутного капіталу страховика за рахунок прибутку) (пп. 5 п. 778);

набуття учасником / акціонером істотної участі в страховику або збільшення розміру істотної участі в страховику, що йому належить, до рівнів володіння, визначених у пункті 318 глави 21 розділу III цього Положення або з їх перевищенням, у результаті збільшення статутного капіталу страховика без погодження з Національним банком цього набуття або збільшення (пп. 6 п. 778);

якщо структура власності страховика визнана Національним банком непрозорою або якщо структура власності страховика в результаті збільшення його статутного капіталу не відповідатиме вимогам щодо прозорості, установленим Національним банком (пп. 7 п. 778).

Комітет з питань нагляду приймає рішення про погодження або відмову в погодженні збільшення / зменшення статутного капіталу страховика (п. 781).

Пунктом 782 Положення про авторизацію визначено, що страховик для погодження збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків / вкладів подає до Національного банку:

1) рішення єдиного учасника / акціонера або протокол із рішенням загальних зборів учасників / акціонерів про збільшення статутного капіталу страховика за рахунок додаткових внесків / вкладів / шляхом розміщення додаткових акцій наявної номінальної вартості, та якщо страховик створений у формі акціонерного товариства, - іншими рішеннями, передбаченими нормативно-правовим актом Комісії з цінних паперів про порядок здійснення емісії акцій, реєстрації та скасування реєстрації випуску акцій, або їх засвідчені копії;

1-1) заяву про погодження збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків / вкладів за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

2) якщо страховик створений у формі акціонерного товариства:

рішення загальних зборів акціонерів / уповноваженого органу страховика про затвердження результатів емісії акцій і звіту про результати емісії акцій страховика або його засвідчену копію;

затверджений загальними зборами акціонерів / уповноваженим органом страховика звіт про результати емісії акцій страховика або його засвідчену копію;

засвідчену копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій страховика, виданого Комісією з цінних паперів;

3) таблицю змін статутного капіталу страховика за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

4) документи для ідентифікації нових учасників / акціонерів страховика, які здійснили додаткові внески / вклади до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу страховика з урахуванням його збільшення, згідно з вимогами нормативно-правового акта Національного банку про загальні вимоги до документів і порядок їх подання до Національного банку в межах окремих процедур;

5) документи для оцінки фінансового / майнового стану учасників / акціонерів страховика, які здійснили додаткові внески / вклади до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу з урахуванням його збільшення, визначені в главах 39, 41 розділу V цього Положення;

6) засвідчені копії правочинів щодо придбання частки / акцій страховика учасниками / акціонерами, які здійснили додаткові внески / вклади до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу страховика з урахуванням його збільшення, або їх засвідчені копії;

7) засвідчені копії платіжних документів, що свідчать про здійснення учасниками / акціонерами повної сплати додаткових внесків / вкладів до статутного капіталу страховика, та виписку з банківського рахунку страховика про зарахування коштів, унесених до його статутного капіталу, підписану керівником та головним бухгалтером страховика;

8) копію документа, що підтверджує внесення страховиком плати за розгляд пакета документів щодо погодження збільшення статутного капіталу.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Частиною 1 статті 2 Закону № 2073-IX закріплено значення термінів, відповідно до яких:

адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1);

адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб) (п. 3);

адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта (п. 4);

адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи (п. 5);

дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано (п. 7);

Принципи адміністративної процедури закріпленні статтею 4 Закону № 2073-IX.

Відповідно до ч.1 ст. 4 вказаного Закону, принципами адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 6 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом (ч. 2 ст. 6 Закону № 2073-IX).

Частиною 3 статті 6 Закону № 2073-IX визначено, що здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Статтею 8 Закону № 2073-IX закріплено:

Адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи (п. 1).

Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи (п. 2).

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону (п. 3).

Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни (п. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Частиною 1 статті 48 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган витребовує документи та відомості, необхідні для вирішення справи, з дотриманням принципу офіційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності

Абзацом 1, 2 статті 72 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Законом № 1909-IX передбачено, що учасники страховика та інвестори зобов`язані відповідати вимогам щодо бездоганної ділової репутації та задовільного фінансового/майнового стану, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора (абз. 4 ч. 2 ст. 46).

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 1909-IX Національний Банк України наділений повноваженнями надавати згоду на зміну розміру статутного капіталу страховика, а також затверджувати порядок надання такої згоди.

Критерії оцінки фінансового / майнового стану особи в разі збільшення страховиком розміру статутного капіталу передбачено Главою 34 Розділу V Положення про авторизацію.

Однією з вимог до статутного капіталу страховика, зокрема, у разі збільшення є його формування з підтверджених джерел.

Вимоги до джерел походження грошових коштів, за рахунок яких формується та збільшується статутний капітал, та порядок їх перевірки встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора (ч. 4 ст. 17 Закону № 1909-IX).

Як слідує з абз. 3 пункту 179 глави 14 розділу II Положення про авторизацію джерела походження коштів встановлюються на підставі офіційних документів або їх копій засвідчених у порядку, установленому нормативно-правовим актом Національного банку про загальні вимоги до документів і порядок їх подання до Національного банку в межах окремих процедур.

Методика оцінки майнового стану фізичної особи визначена главою 42 розділу V Положення про авторизацію.

Пунктом 487 якого встановлено, що джерела походження власних / грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала підтвердження того, що:

1) сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об`єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан та/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період / періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об`єкта майна, включаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об`єкт майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об`єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату;

2) сума доходів фізичної особи за періоди, у яких нею були отримані зазначені в інформації про майновий стан грошові кошти, та всі наступні періоди до відповідної дати, зменшена на суму витрат фізичної особи за такі періоди, є рівною або більшою розміру власних грошових коштів фізичної особи;

3) здійснила сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів у зв`язку з отриманням доходів, зазначених в інформації про майновий стан;

4) доходи, грошові кошти або інше майно:

отримані в результаті правочинів, включаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству України, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

грошові кошти в розмірі частини статутного (складеного) капіталу, пропорційної частці, яку розмір участі фізичної особи становить у його статутному (складеному) капіталі, безперервно протягом року зберігаються / перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках у фінансових установах, які відповідно до законодавства мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриття рахунків, кредитних установах в Україні / за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками, включаючи рахунки їх попередніх власників, до відповідної дати (крім випадків, визначених у пункті 488 глави 42 розділу V цього Положення).

Таким чином, одна з умов для визнання підтвердженими джерела походження коштів є їх безперервне зберігання/ перебування в обігу в безготівковій формі у відповідних фінансових установах.

При цьому, виняток передбачений в п. 488, згідно якого документи та інформація для підтвердження того, що грошові кошти перебувають в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах можуть не надаватися, якщо такі грошові кошти належали, зокрема, страховику.

При цьому, колегія суддів відзначає, що змінами до п. 488, внесеними Постановою Правління Національного банку України 28 серпня 2025 року № 105 (які набули чинності після винесення оскаржуваного рішення), визначено, що під виняток потрапляють лише кошти страховика, які були виплачені особі у формі страхової виплати (страхового відшкодування).

Відмовляючи у наданні згоди Комітет з питань нагляду виходив з того, що власні/грошову кошти, за рахунок яких третіми особами здійснено вклади для збільшення статутного капіталу, не відповідають вимогам абзацу 2 підпункту 4 пункту 487 глави 42 розділу V Положення про авторизацію, виходячи з такого:

кошти, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від операцій купівлі-продажу ОВДІ (18 866 та 19 330 штук відповідно), були внесені ними майже в повному обсязі (20 000 007,00 грн з 20 009 829,44 грн та 20 000 000,00 грн з 20 009 642,82 грн відповідно) у готівковій формі на рахунки в банку напередодні проведення операцій. Кошти раніше не зберігалися в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до законодавства України мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриття рахунків, в Україні / за кордоном;

з документів, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , неможливо оцінити економічний та фактичний зміст правочинів, проведених ними операцій та подій, внаслідок яких вони отримали доходи від підприємницької діяльності, оскільки не було надано належного документального підтвердження; готівкові кошти, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від підприємницької діяльності у період з 2021 до 2023 року, а також за чотири місяці 2024 року, майже в повному обсязі були спрямовані ними на придбання ОВДП для подальшого продажу. На запит Національного банку У країни щодо надання виписок з усіх рахунків, відкритих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в банках, було надано окремі виписки. Однак з довідок про отримані доходи та сплачені податки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що Товариство не надало усі запитані документи;

операції з купівлі-продажу ОВДП були збитковими для усіх сторін відповідних правочинів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПРАТ "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ" та ПРАТ "ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС";

усі сторони правочинів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ПРАТ "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ" та ПРАТ "ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС") продали придбані ОВДІ не пізніше, аніж на наступний робочий день після їх придбання;

інвестування в цінні папери не є притаманною для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяльністю. Операції з купівлі-продажу ОВДІ здійснювалися ними точково, без мети отримання доходу за ОВДП, що свідчить про те, що такі операції не є складовою професійної діяльності зазначених осіб та не мали на меті досягнення особистих цілей щодо отримання доходу;

пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо очікування отримання доходів від здійснення інвестицій у статутний капітал Товариства не містить жодних обґрунтувань та розрахунків, на яких ґрунтується очікування отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таких доходів.

Розглянувши інформацію щодо наданих документів та пояснень, Комітет дійшов до висновку про те, що вони не містять аргументованих доводів щодо наявності достатніх підтверджень джерел походження власних / грошових коштів, за рахунок яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було здійснено вклади для збільшення статутного капіталу, зокрема не підтверджують, що такі кошти були отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в результаті

правочинів, включаючи правочини, вчинені попередніми власниками грошових коштів, спрямованих на досягнення економічного результату та/або особистих цілей.

Продаж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОВДП страховикам (ПРАТ "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ" та ПРАТ "ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС") на наступний робочий день після їх придбання такими фізичними особами може свідчити про те, що єдиною метою таких операцій було створення передумов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для застосування щодо них винятку, передбаченого пунктом 488 глави 42 розділу V Положення про авторизацію.

При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено щодо його прийняття з урахуванням професійного судження.

Щодо обґрунтування відповідачем правомірності оскаржуваного рішення професійним судженням.

Позивачем оспорюється наявність у відповідача повноважень на використання професійного судження на обґрунтування спірного рішення з тих підстав, що воно мало стосуватися виключно оцінки операцій щодо продажу цінних паперів страховикам, а також через його підписання неуповноваженою особою.

Колегія суддів відзначає помилковість таких доводів.

З пп. 4 п. 487 Положення про авторизацію чітко вбачається, що однією з вимог до джерел підтвердження коштів є їх отримані в результаті правочинів, включаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству України, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

За результатами їх аналізу Комітет з питань нагляду дійшов до висновку, що правочини не були спрямовані на досягнення економічного результату/особистих цілей, а їх єдиною метою було застосування винятку, передбаченого пунктом 488 Положення авторизацію.

Отже предмет професійного судження узгоджується з приписами п. 487 Положення про авторизацію.

Оскаржуване рішення підписано Головою Комітету ОСОБА_5 , який одночасно обіймає посаду заступника Голови Правління Національного банку України.

З аналізу п.п. 14 п. 8, п.п. 36 п. 21, п. 107 Положення про Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, затвердженого рішенням Правління Національного банку України від 29 липня 2020 року N 498-рш (із змінами) колегія суддів вбачає наявність у Комітету повноважень формувати професійне судження, а у його Голови на підписання відповідного рішення, яке містить таке професійне судження.

Перевіряючи доводи щодо неправильності та суб`єктивізму сформульованого професійного судження колегія суддів відзначає, що в силу законодавчих приписів професійне судження ґрунтується на рівнозначності суті та форми (оцінювання правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми).

Таке, правове регулювання пов`язане з імплементацію принципів Базельського комітету з банківського нагляду (BCBS), одним з яких є превалювання сутності над формою (Substance over form), тобто, зокрема, з`ясування економічної суті операцій.

З цих підстав, колегія суддів відхиляє покликання позивача на формальну правомірність операцій (правочинів), які сформували додатковий внесок в процесі збільшення статутного капіталу Товариства.

Водночас, аналіз матеріалів справи дають підстави для висновку про відповідність професійного судження вимогам вмотивованості (наявні відповідні обґрунтування), об`єктивності (судження сформовано Комітетом з питань нагляду, тобто колегіальним органом), неупередженості (яка презюмується, зворотного позивачем не доведено) та обґрунтованості (судження засновано на конкретних фактах/доказах).

Твердження, позивача, що оскільки джерелом походження коштів за рахунок яких здійснено додаткові внески є грошові кошти від продажу ОВДП, а не від здійснення підприємницької діяльності, то відповідач мав досліджувати виключно правочини щодо продажу цих цінних паперів страховикам (тобто фактично останній правочин) є хибним.

Із змісту Пункту 487 Положення про авторизацію вбачається, що предметом вивчення є також доходи, тобто ті операції, за рахунок яких фактично сформовано фінансову можливість правомірного набуття активів.

Доводи щодо не перевірки відповідачем джерел походження коштів страховиків суд вважає незмістовними, оскільки оскаржуване рішення не було обґрунтоване незаконністю набуття страховиками ПрАТ "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ" та ПрАТ "ПРОМИСЛОВО СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" коштів, які були використані для купівлі в ОВДП в третіх осіб та за рахунок яких ними було збільшено статутний капітал.

Також, покликання позивача на недотримання процедури, що виявилось у неприйнятті Комітетом з підстав нагляду рішення про відхилення аудиторських звітів ТОВ «АФ «Аудитор-Консультант-Юрист» та ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "КВОЛІТІ АУДИТ", як це передбачено п. 494 Положення про авторизацію, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки як вбачається з зазначеного пункту прийняття такого рішення є правом, а не обов`язком відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов переконання про відсутність підстав для висновку про протиправність оскаржуваного рішення та його скасування.

У зв`язку з цим, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Беручи до уваги результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС судом не здійснюється.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Професійне страхування», місцезнаходження: м. Київ, вул. Тампере, буд. 13-Б; код ЄДРПОУ: 35482587;

відповідач: Національний банк України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; код ЄДРПОУ: 00032106;

третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ,

третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Судді Сас Є.В.

Войтович І.І.

Вісьтак М.Я.