Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №280/6040/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6040/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010)

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 25.12.1992 по 02.09.2010 та 01.12.2011 по 31.03.2013 на посаді педагога- організатора закладу позашкільної освіти, з 03.09.2010 по 30.11.2011 на посаді керівник філії закладу позашкільної освіти не передбачена та з 01.04.2013 по 17.02.2026 на посаді методиста закладу позашкільної освіти для перерахунку пенсії до призначення у зв`язку з наданими додатковими документами відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області врахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 25.12.1992 по 02.09.2010 та з 01.12.2011 по 31.03.2013 на посаді педагога-організатора закладу позашкільної освіти, з 03.09.2010 по 30.11.2011 на посаді керівник філії закладу позашкільної освіти не передбачена та з 01.04.2013 по 17.02.2026 на посаді методиста закладу позашкільної освіти для перерахунку пенсії до призначення у зв`язку з наданими додатковими документами відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулась із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працівника освіти. Розгляд поданої заяви здійснено за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у її задоволенні з підстав відсутності у переліку визначеному постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (із змінами, далі Постанова № 909) в позашкільних навчальних закладах посади педагога-організатора закладу позашкільної освіти, керівник філії закладу позашкільної освіти та методиста закладу позашкільної освіти. Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим КМУ від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Постановою №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років — у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посади педагога-організатора, керівника філії та методиста закладу позашкільної освіти не були передбачені Постановою №909. З огляду на вказане, управлінням правомірно не зараховано періоди роботи з 25.12.1992 по 02.09.2010 та з 01.12.2011 по 31.03.2013 на посаді педагога-організатора закладу позашкільної освіти, з 03.09.2010 по 30.11.2011 на посаді керівник філії закладу позашкільної освіти не передбачена та з 01.04.2013 по 17.02.2026 на посаді методиста закладу позашкільної освіти. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058) починаючи з 18.02.2026.

30.03.2026 позивач звернулась особисто до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою № 3302 щодо перерахунку пенсії – до призначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058.

Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 06.04.2026 № 083850028850 про відмову в перерахунку пенсії. За результатом розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів встановлено, що до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, не зараховано період з 25.12.1992 по 02.09.2010 та 01.12.2011 по 31.03.2013, оскільки Переліком № 909 посада педагога-організатора закладу позашкільної освіти не передбачена, з 03.09.2010 по 30.11.2011 посада керівник філії закладу позашкільної освіти не передбачена та з 01.04.2013 по 17.02.2026 посада методиста закладу позашкільної освіти не передбачена.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Згідно статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону № 1058-IV даний Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після визначеної такими положеннями дати.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені:

- переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років";

- переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Проаналізувавши викладені норми суд дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1788-XII будь-якого іншого виду пенсії.

У постанові від 15.06.2022 прийнятій у справі № 200/854/19-а Верховний Суд дійшов висновку:

"норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону № 1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону № 1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах".

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 прийнятій у справі № 260/323/20, в якій правовідносини є подібними підтвердив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Таких правових висновків дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2025 прийнятій у справі № 580/2737/23.

Проаналізувавши викладене слідує висновок, що для призначення особі грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV можливе лише за дотриманням вищевказаних умов, зокрема: необхідно на момент досягнення пенсійного віку працювати на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, призначення пенсії повинно бути вперше та наявність відповідного страхового стажу на зазначених вище посадах.

Як свідчать обставини даної справи, після призначення пенсії за віком позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, однак отримала відмову у задоволенні такої, яка мотивована відсутністю у переліку визначеному Постановою № 909 в позашкільних навчальних закладах посади педагога-організатора закладу позашкільної освіти, керівник філії закладу позашкільної освіти та методиста закладу позашкільної освіти.

Суд зазначає, як свідчить зміст оскаржуваного рішення та заяв по суті справи, а також встановлені у даній справі обставини, факт неотримання позивачкою будь-якого іншого виду пенсії при призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а також виходу її на пенсію саме з посади в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону №1788-XII, та відсутності необхідного стажу, як умов для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідачем не заперечується.

Спірні правовідносини виникли саме з приводу відсутності у переліку визначеному Постановою № 909 в позашкільних навчальних закладах посади педагога-організатора закладу позашкільної освіти, керівник філії закладу позашкільної освіти та методиста закладу позашкільної освіти.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Переліком № 909 перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років установлено загальноосвітні навчальні заклади, учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, навчальні заклади, музичні і вчителі-дефектологи, художні школи викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктора слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи (примітка 1 Переліку № 909).

Таким чином, Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 не передбачає посади старшої вожатої школи.

Проте, згідно із приміткою 3 до Переліку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

При цьому слід зазначити, що згідно з постановою колегії Міністерства праці УРСР від 29.03.1991 року № 25 "Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській PCP" в загальноосвітніх навчальних закладах замість посади старшого піонервожатого з 01.04.1991 року введена посада педагога-організатора.

Відповідно до Методичних рекомендацій із питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, наданих Міністерством освіти і науки України від 19.06.2001 №1/9-234, посада педагога-організатора ототожнюється з посадою старшого вожатого та вводиться у школах залежно від кількості 1-9 класів, виходячи з відповідних нормативів.

При цьому, в листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.10.2011 №10/2-724 стверджується про ідентичність посадових обов`язків працівників, які займають посади педагогів-організаторів або старших вожатих, та відповідно про можливість зарахування періоду роботи на даній посаді до спеціальною стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до п.4 Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 143, далі - Перелік) вчителі всіх спеціальностей (у тому числі вчитель-дефектолог, вчитель-логопед), викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, асистент викладача, старший викладач закладу фахової передвищої освіти, старший майстер закладу професійної (професійно-технічної) освіти, майстер виробничого навчання, асистент майстра виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник фізичного виховання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізичної культури (фізкультури), методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладів охорони здоров`я та соціального захисту, керівник гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи); концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, перекладач-дактилолог, екскурсовод, інструктор з туризму закладу освіти; старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) закладу позашкільної освіти; голова циклової комісії закладу фахової передвищої освіти; фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру; консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Крім того, за приписами ст. 28 Закону України від 23.05.1991 №1060-ХІІ «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Відповідно до ст. 29 Закону №1060-ХІІ структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Частиною 5 ст. 12 Закону України від 22.06.2000 № 1841-ІІІ «Про позашкільну освіту» (далі - Закон № 1841 -III) визначено, що перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону №1841-ІІІ педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Отже, періоди роботи на посадах педагога-організатора закладу позашкільної освіти, керівник філії закладу позашкільної освіти та методиста закладу позашкільної освіти підлягають зарахуванню до стажу позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 25.12.1992 по 02.09.2010 та 01.12.2011 по 31.03.2013 на посаді педагога-організатора закладу позашкільної освіти, з 03.09.2010 по 30.11.2011 на посаді керівника філії закладу позашкільної освіти та з 01.04.2013 по 17.02.2026 на посаді методиста закладу позашкільної освіти підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи працівника освіти, а посилання відповідача на норми Переліку №909 без врахування положень Закону України "Про освіту" є безпідставним звуженням прав позивача, гарантованих на рівні Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 06.04.2026 № 083850028850 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 06.04.2026 № 083850028850.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 25.12.1992 по 02.09.2010, з 01.12.2011 по 31.03.2013, з 03.09.2010 по 30.11.2011 з 01.04.2013 по 17.02.2026 до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 08.10.2026.

Суддя О.В. Конишева