Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №280/88/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуСправа № 280/88/26 Провадження №ПР/280/42/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.12.2024 №00224070708 та №00224090708.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.02.2026 заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 по справа №280/88/26 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №280/88/26 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 14.07.2026 справу призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач не був повідомлений належним чином, ані про проведення перевірки, ані про її результати. Також, представник позивача посилався на те, що наказ про призначення перевірки не містить посилання на фізичну або юридичну особу як платника податку, яка підлягає перевірці, а лише назву магазину, а відповідно такий наказ не може бути підставою для проведення перевірки позивача. Представник позивача вказував на те, що перевірка позивача проведена за відсутності фактичних підстав для її проведення. Також, представник позивача вказував на те, що з`ясування питання щодо дотримання платником податків обліку товарних запасів не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо, і тому не може бути предметом фактичної перевірки. Крім того, представник позивача вказував на те, що в акті фактичної перевірки зазначено, що перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію на суму 299 грн., проте матеріали перевірки не містять доказів того, що представники контролюючого органу повернули придбаний товар, що в свою чергу ставить під сумнів як проведення самої контрольно-розрахункової операції яка стала початком проведення фактичної перевірки, так і фактів які були зафіксовані під час її проведення. Представник позивача також посилався на те, що працівниками контролюючого органу неправомірно складено опис товару на підставі якого сформовано штрафну санкцію, оскільки проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Позивач вважає дії контролюючого органу при проведенні перевірки протиправними, у зв`язку з чим є протиправними висновки Акту перевірки та спірні податкові повідомлення - рішення. З урахуванням викладеного у позовній заяві та додаткових поясненнях представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за результатами зазначеної перевірки складено Акт №101030/26/15/07/3593004250 від 04.09.2024, відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в об`єкті господарської діяльності магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 порушено наступні вимоги: п.1, 2, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР; ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України. За наслідками перевірки особисто ФОП ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з Актом фактичної перевірки та відмовився від отримання його другого примірника. З огляду на це, фахівцями податкової служби складено Акт від 03.09.2024 року №7635/26-15-07-07-00-17 відмови від підпису акту фактичної перевірки та отримання копії наказу. Відповідач зазначає, що наказ про проведення фактичних перевірок №5738-п від 02.09.2024 містить всі реквізити та ідентифікатори відповідно до чинного податкового законодавства. Таким чином, обсяг зазначеної у наказі інформації відповідає вимогам абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України. Також, відповідач вказував на те, що Саме ФОП ОСОБА_1 було вручено всі документи на проведення фактичної перевірки та саме при цій особі було проведено фактичну перевірку. Отже, Головне управління ДПС у м.Києві вчинило всі належні дії в межах діючого податкового законодавства. Відповідач зазначає, щоза змістом Акту фактичної перевірки, в якому вказано, що перед початком перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція. При купівлі кабелю Baseus High Density Braided Type-C to Lightning PD 20W 1m White (CATLGT-02) на суму у розмірі 299,00 грн. було видано неналежний розрахунковий документ (фіскальний чек), який імітує справжній, а саме: чек не містить обов`язкові реквізити такі як номер фіскального чека, тобто розрахункова операція проведена без застосування ПРРО/РРО та без видачі відповідного розрахункового документу об 14-50-50 03.09.2024. Відповідач зазначає, що у зв`язку із встановленими порушеннями позивача правомірно притягнуто до відповідальності, у зв`язку з чим підстави для скасування спірних рішень відсутні.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02.09.2024 ГУ ДПС у м.Києві, на підставі пп.8.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, прийнято наказ №5738-п «Про проведення фактичних перевірок», яким наказано провести фактичні перевірки платників податків/об`єктів, зазначених у додатках 1 - 43, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 02.09.2024 №1624/26-15-07-07-00-12.

Відповідно до Переліку платників податків для проведення фактичних перевірок працівниками управління фактичних перевірок на підставі пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, доручено провести перевірку, зокрема магазину «YABLUKA», за адресою: м.Київ, Оболонський район, пр.Оболонський, буд.1-Б.

03.09.2024 ГУ ДПС у м.Києві видано направлення на проведення перевірки.

За результатами фактичної перевірки магазину «YABLUKA», за адресою: АДРЕСА_1 , складено Акт №101030/26/15/07/3593004250 від04.09.2024 року, відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в об`єкті господарської діяльності магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: м.Київ, Оболонський район, проспект Оболонський, 1Б порушено наступні вимоги: п.1, 2, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР; ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№00224090708 від 12.12.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн., за порушення п.85.2 ст.85 ПК України;

№00224070708 від 12.12.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 296783,00 грн., за порушення п.1, п.2 п.12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо дотримання контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.3 пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Суд зазначає, що у даному випадку підставою для проведення перевірки слугувала доповідна записка начальника управління фактичних перевірок, в якій повідомлено про надходження до ГУ ДПС у м.Києві звернень споживача від 28.08.2024 №б/н (вх. ГУ ДПС у м.Києві від 29.08.2024 №К/1345/Е3) та від 29.08.2024 №б/н (вх. ГУ ДПС у м.Києві від 30.08.2024 №К/1379/Е3) щодо невидачі фіскальних чеків при проведенні розрахунків за товари у торгових мережах під торговими марками «YABLUKA», «Техно Їжак», «STYLUS», «iStore» та «eStore».

В матеріалах справи мітяться копії звернень громадянки ОСОБА_2 , в яких вона просила перевірити магазини мережі «YABLUKA», «Техно Їжак», «STYLUS», «iStore» та «eStore», оскільки зазначені магазини працюють без видачі чеків, видають чеки які не відображаються на сайті податкової при оплаті готівкою.

При цьому, у першому зверненні громадянка ОСОБА_2 вказала на 23 магазини, у яких начебто допускаються порушення чинного законодавства, а у другому зверненні зазначено про 20 магазинів різних торгівельних мереж.

Суд зазначає, що ВЕРХОВНИЙ СУД у постанові від 17.03.2026 по справі №420/37311/23 сформував наступну правову позицію:

«… З аналізу норм статті 80 ПК України слідує, що пункт 80.2 цієї статті виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Верховний Суд звертає увагу, що суть підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України полягає в тому, що фактична перевірка може бути проведена, якщо до контролюючого органу надійшло письмове звернення покупця (споживача) про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, зокрема, щодо: проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Колегія суддів зазначає, що покликання у наказі на підпункт 80.2.3 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.

Поряд з цим, важливою вимогою цієї норми (п.80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України) є те, що у зверненні покупця мають бути зазначені не будь-які факти чи припущення, а саме конкретні факти вчиненого порушення, що узгоджується саме з цим підпунктом. Тобто, звернення повинно містити опис конкретної події або дії, що свідчить про порушення; час, місце та обставини здійснення такої дії; ознаки порушення законодавства, а не лише звинувачення. І, важливо, що обґрунтування порушення, яке має міститись в такому зверненні споживача повинно стосуватись саме питання у сфері проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування, що має відповідати такій підставі для проведення перевірки, передбаченої підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Отже, колегія суддів зазначає, що підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України слід тлумачити таким чином, що підставою для проведення фактичної перевірки є не будь-яке звернення покупця, а лише таке, яке подано у письмовій формі із зазначенням необхідних реквізитів та містить конкретні факти й обставини можливого порушення, що дозволяє контролюючому органу ідентифікувати порушення (подію). За відсутності у зверненні таких відомостей, у контролюючого органу відсутні правові підстави для призначення фактичної перевірки, оскільки таке звернення не буде відповідати вимогам підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України…».

З урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, суд зазначає, що звернення повинно містити опис конкретної події або дії, що свідчить про порушення; час, місце та обставини здійснення такої дії; ознаки порушення законодавства, а не лише звинувачення.

Звернення громадянки ОСОБА_2 не відповідали встановленим вимогам, а відповідно не могли бути визнані допустимою підставою для призначення та проведення податкової перевірки, оскільки в них не було зазначено жодної конкретної події або дії, що свідчить про порушення; час, місце та обставини здійснення такої дії.

Так, в одному із звернень зазначено про те, що торгові мережі видають чеки, які не відображаються на сайті податкової при оплаті готівкою.

Водночас, до звернень не надано жодного доказу (чеку), який би підтверджував обставини викладені у зверненні.

Фактично, зазначене звернення ґрунтується виключно на припущеннях та звинуваченнях, які не підкріплені жодними доказами.

Також, суд зазначає, що у звернені громадянки ОСОБА_2 взагалі не визначено жодного суб`єкта господарювання, яким допущено порушення вимог законодавства та її прав, не зазначено про те коли громадянка ОСОБА_2 відвідувала магазин, які товари було придбано, за яких обставин допущено порушення її прав, тощо.

Суд також звертає увагу на те, що скарга подана одразу щодо понад 40 об`єктів торгівлі, і щодо жодного з наведених у зверненні магазинів не було надано належних доказів, які могли б навіть опосередковано надавати підстави для припущення щодо порушення вимог законодавства у торгівельних мережах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки звернення громадянки ОСОБА_2 не відповідали вимогам закону, не містили опису конкретної події або дії, що свідчить про порушення; час, місце та обставини здійснення такої дії; ознаки порушення законодавства, тощо, то у ГУ ДПС у м. Києві не було правових підстав для призначення та проведення перевірки на підставі такого звернення.

В свою чергу, оскільки фактична перевірка призначена з порушенням вимог податкового законодавства України, то її результати не можуть бути використані для прийняття податкових повідомлень - рішень та застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.12.2024 №00224070708 та №00224090708.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2978,03 грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень 03 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова