Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/7327/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7327/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військова частина НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військова частина НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач ), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно відповідно до постанови МУ №168 від 28.02.2022 за період з 06.05.2024 по 03.12.2024 включно;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн щомісячно, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 06.05.2024 по 03.12.2024 включно.

Також просить судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2024 позивач під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі третього механізованого відділення другого механізованого взводу механізованої роти в районі населеного пункту Берестове Куп`янського району Харківської області отримав поранення в результаті штурмових дій, артилерійського мінометного обстрілу зі сторони противника. Зазначені травми позивача не пов`язані з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення: на момент поранення і травмування позивач перебував в засобах захисту (шоломі і бронежилеті) та не перебував в стані алкогольного і наркотичного сп`яніння. Зауважує, що з 06.05.2024 по 03.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні після поранення. Таким чином, вважає, що позивачу незаконно не нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 100000 грн, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 06.05.2024 по 03.12.2024 включно, у зв`язку із чим змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 21.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України №65/20222 від 24.02.2022.

З 20.12.2023 військовослужбовець проходив військову службу на посаді стрільця військової частини НОМЕР_2 , про що свідчать відповідні записи у військовому квитку серія НОМЕР_3 від 01.11.2023.

Згідно з приписами спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-22/дск, ВЧ НОМЕР_1 визначена правонаступником військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 у зв`язку з проведенням організаційно-штатних заходів та переформуванням, про що свідчить довідка ВЧ НОМЕР_1 від 26.07.2025 №1559/10863.

Зі змісту довідки Військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2024 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1367 встановлено, що 05.05.2024 ОСОБА_1 отримав: Вибухову травму. Струс головного мозку. Закриту черепно-мозкову травму. Проникаюче вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої нижньої кінцівки та лівої верхньої кінцівки. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі третього механізованого взводу механічної роти, в районі населеного пункту Берестове Куп`янського району Харківської області, 05.05.2024 солдат ОСОБА_1 поранення в результаті штурмових дій, артилерійського мінометного обстрілу зі сторони противника. Під час виконання бойового завдання був одягнений в засоби індивідуального захисту (бронежилет та шолом). Ознак алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння виявлено не було.

З 06.05.2024 по 16.05.2024, з 17.07.2024 по 07.08.2024, з 26.09.2024 по 10.10.2024, з 19.11.2024 по 03.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, пов`язаному з наслідками одержання бойової травми, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого за відповідний період. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до Довідки ВЛК № 890 від 16.05.2024 позивач на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів. Поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як легка.

Відповідно до Довідки ВЛК № 1197 від 07.08.2024 позивач на підставі статті 81 графи ІІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007 №370 травма відноситься до тяжких.

Отримання 05.05.2024 позивачем тяжкого поранення підтверджується також довідкою ВЛК ВЧ НОМЕР_9 від 28.10.2024 №1938. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Вважаючи, що йому незаконно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 06.05.2024 по 03.12.2024 включно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2 - 4 цієї статті Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до п. 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168.

Відповідно до п. 1 постанови №168 від 28.02.2022 (в редакції від 16.04.2024) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно із абз.3-5 п.1-2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (в редакції від 16.04.2024) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у полоні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Отже, додаткова винагорода передбачена постановою № 168 є додатковою виплатою військовослужбовцям під час дії воєнного стану. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, зокрема під час перебування на стаціонарному лікуванні після отримання поранень (контузії, травми, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини, або перебування у полоні.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2024 під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі третього механізованого взводу механічної роти, в районі населеного пункту Берестове Куп`янського району Харківської області, солдат ОСОБА_1 отримав поранення в результаті штурмових дій, артилерійського мінометного обстрілу зі сторони противника. Згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка.

Постановою ВЛК №1938 від 28.10.2024 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

При цьому, судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що внаслідок поранення (травми), позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 06.05.2024 по 16.05.2024, з 17.07.2024 по 07.08.2024, з 26.09.2024 по 10.10.2024, з 19.11.2024 по 03.12.2024, а також у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для лікування після тяжкої травми з 16.05.2024 по 16.06.2024, з 07.08.2024 по 07.09.2024.

Таким чином, наявні обидві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Разом із цим, зі змісту довідки ВЧ НОМЕР_1 від 07.09.2026 №1559/28248 та №1559/28249 не вбачається, що позивачу були здійснені нарахування та виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за вказані період з розрахунку 100000,00 грн щомісячно.

При цьому, відповідач не обґрунтував, з яких підстав позивачу не було нараховано та не було виплачено додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) та у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії внаслідок отриманого ним тяжкого поранення.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що наявними у справі доказами підтверджено право ОСОБА_1 на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн відповідно до Порядку № 168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.05.2024 по 16.05.2024, з 17.07.2024 по 07.08.2024, з 26.09.2024 по 10.10.2024, з 19.11.2024 по 03.12.2024 та за періоди перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для лікування після тяжкої травми з 16.05.2024 по 16.06.2024, з 07.08.2024 по 07.09.2024 після тяжкої травми (поранення), пов`язаної із захистом Батьківщини.

Щодо наявності підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за період з 17.06.2024 по 16.07.2024, з 08.09.2024 по 25.09.2024 та з 11.10.2024 по 18.11.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд наголошує, що з медичних документів закладу охорони здоров`я на іноземній мові не можливо встановити початок періоду стаціонарного лікування, закінчення і його тривалість. Відповідного перекладу вказаних документів позивачем суду не надано.

Доказів перебування у цей період у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії суду також не надано та матеріали справи не містять.

Відтак відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за спірний період з 17.06.2024 по 16.07.2024, з 08.09.2024 по 25.09.2024 та з 11.10.2024 по 18.11.2024, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір на надання правової допомоги від 07.07.2025, посвідчення адвоката України, ордер, акт прийому-передачі виконаних робіт від 07.07.2026, довідка про отримання грошових коштів від 16.07.2026 на суму 7000,00 грн.

За змістом ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує на таке.

Судом встановлено, що згідно з актом виконаних робі від 07.07.2026 адвокатом Вишняковим Д.О. надано наступні послуги: підготування та подання позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду – 07.07.2026 – 7000,00 грн.

Довідкою про отримання грошових коштів від 16.07.2026 підтверджується оплата послуг за договором 07.07.2025 у сумі 7000,00 грн.

Так, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 2000,00 грн за складання та подання адміністративного позову.

За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241, 243-246, 250 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) до Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн, у період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.05.2024 по 16.05.2024, з 17.07.2024 по 07.08.2024, з 26.09.2024 по 10.10.2024, з 19.11.2024 по 03.12.2024 та у періоди перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для лікування після тяжкої травми з 16.05.2024 по 16.06.2024, з 07.08.2024 по 07.09.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці після тяжкої травми у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.05.2024 по 16.05.2024, з 17.07.2024 по 07.08.2024, з 26.09.2024 по 10.10.2024, з 19.11.2024 по 03.12.2024 та за періоди перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для лікування після тяжкої травми з 16.05.2024 по 16.06.2024, з 07.08.2024 по 07.09.2024, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці після тяжкої травми у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак