Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/7236/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7236/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного зменшення бази нарахування пенсії позивача (шляхом застосування методики пропорційного розподілу сум матеріальної допомоги на 12 місяців, а фактично - на всі 17 місяців розрахункового періоду) при розрахунку та виплаті пенсії, а також визнати протиправною відмову у здійсненні перерахунку, викладену в листі від 23.04.2026 № 19320-1745743-02/8- 0800/26;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з дати її призначення, не застосовуючи норми абзацу 5 пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, та використовуючи як розрахункову базу повну суму заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок у місяці її фактичного нарахування (а саме з бази у розмірі 56975,02 грн), та встановити розмір пенсії на рівні 60% від зазначеної суми, з урахуванням законодавчо встановлених максимальних обмежень розміру пенсії на відповідний рік;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між належною сумою пенсії та фактично виплаченими коштами за період з грудня 2025 року по червень 2026 року включно, а також нарахувати та виплатити відповідну різницю за всі наступні місяці, починаючи з липня 2026 року, до моменту фактичного виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з грудня 2025 року спеціалісти ГУ ПФУ в Запорізькій області всупереч первинному рішенню іншого територіального управління про призначення йому пенсії безпідставно та протиправно здійснили зменшення вже затвердженої розрахункової бази заробітної плати з 56975,02 грн до 25579,47 грн. Зауважує, що відповідач застосував незаконну методику «розподілу» отриманої ним матеріальної допомоги на 12 місяців (а фактично на всі 17 місяців розрахункового періоду), унаслідок цього перерахунку у бік зменшення розмір пенсії склав лише 15347,68 грн. Таким чином, вважає, що починаючи з грудня 2025 року і по теперішній час (включно травень 2026 року) через незаконні дії відповідача щомісячно недоотримує понад 8-10 тис. грн своєї пенсії, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 20.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 30.072026 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №43277), в якому посилається на приписи Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, Порядку призначення пенсії державного службовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», який застосовується починаючи з 1 травня 2016 року, та зауважує, що пенсія державного службовця становить 60% від суми заробітної плати. Розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначаються у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи. Отже, інші складові (премія, надбавки, матеріальна допомога) у середньомісячному розрахунку визначається за фактичні місяці після запровадження класифікації посад з 1 січня 2024 року або за будь-які 60 місяців підряд перед зверненням, діленням загальної суми таких виплат на кількість місяців. При цьому складові заробітної плати (премія, надбавки, матеріальна допомога) включаються за умови сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

03.08.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №44009), у якій проти доводів відповідача, викладених ним у відзиві, заперечує та просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 17.12.2013 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.06.2025 позивача звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Після звільнення з роботи 30.09.2025 пенсію позивача обчислено у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону №889-VIII.

В порядку екстериторіальності заяву від 17.06.2025 та документи, в тому числі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.06.2025 №№ 580, 581, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та розмір пенсії позивача було обчислено виходячи з 60% заробітної плати 56975,02 грн.

При додатковому контролі пенсійної справи ГУ ПФУ в Запорізькій області було встановлено, що при проведенні перерахунку пенсії не правильно обчислено заробітна плата. Після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати зменшився, що призвело до переплати пенсії за період 01.10.2025 по 30.11.2025, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 19.12.2025 № 0800-0404-8/156091. Розмір пенсії позивача обчислено виходячи з 60% заробітної плати 25579,47 грн.

Позивач направив Пенсійного фонду України заяву від 29.01.2026 з вимогою скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо зменшення розміру його пенсії державного службовця та застосування методики розподілу сум матеріальної допомоги на 12 місяців.

Листом від 26.02.2026 №20870-17680/В-03/8-2800/26 Пенсійний фонд України повідомив, що після перевірки пенсійної справи ГУ ПФУ в Запорізькій області було виявлено помилку в частині обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Пенсійну справу приведено у відповідність. Пенсію обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.

25.03.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо надання розрахунку заробітної плати та пенсії з метою контролю за усуненням помилок, на який отримано лист від 27.03.2026 №0800-0202-8/26589 разом із відповідними документами.

Листом від 23.04.2026 № 19320-1745743-02/8- 0800/26 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено позивача, що станом на сьогодні розмір його пенсії обчислено згідно з нормами діючого законодавства.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення бази нарахування його пенсії та відмовою у здійсненні перерахунку, викладену в листі від 23.04.2026 № 19320-1745743-02/8- 0800/26, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі — Закон № 3723-ХІІ).

01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622), який для спірних правовідносин діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб».

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.

Згідно з пунктом 4-1 Порядку №622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Щодо тверджень позивача про невірне визначення відповідачем середньомісячної суми матеріальної допомоги, суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що розрахунковим періодом для врахування матеріальної допомоги що виплачується з наданням щорічної основної відпустки, є 12 місяців, що узгоджується із статтею 57 Закону України «Про державну службу». Вказане відповідає також положенням Порядку обчислення середньої плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Грошова допомога виплачується один раз в рік разом з наданням щорічної основної відпустки.

Судом перевірено правильність нарахування пенсії ОСОБА_1 .

Так, разом із заявою про перехід на пенсію держслужбовця позивачем надано:

довідку про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.06.2025 № 580 (Додаток 1), відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_1 станом на 01.06.2025 становить 23617,25 грн (посадовий оклад — 17782,50 грн, надбавка за ранг (6 ранг) — 500,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби 32 роки) — 5334,75 грн),

довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.06.2025 № 581 (Додаток 2) про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з січня 2024 року по травень 2025 року становили: матеріальна допомога (на оздоровлення) за 2024 рік - 23517,25 грн, за 2025 рік - 23617,25 грн.

Відповідно до відомостей Довідки 2 за період з січня 2024 р. по травень 2025 р. відповідачем розраховано середньомісячну суму виплат матеріальної допомоги (на оздоровлення), яка складає 1962,22 грн: 23617,25 грн (матеріальна допомога за 2025 рік) / 12 міс.*5 міс = 9840,52 грн.; 23517,25 грн (матеріальна допомога за 2024 рік) + 9840,52 грн. (за 5 місяців 2025 року) = 33357,77 грн; 33357,77 грн (сума за період з січня 2024 року по травень 2025 року) / 17 міс. (кількість місяців у розрахунковому періоді) = 1962,22 грн.

Для обрахунку пенсії заробіток становить: 23617,25 грн (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) + 1962,22 грн = 25579,47 грн. Відповідно, пенсія позивача складає: 25579,47 грн. * 60% = 15347,68 грн.

Відтак, після з`ясування цих обставин пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність з 01.12.2025 та відповідачем правомірно розрахованого середнє значення розміру грошової допомоги, виходячи із законодавчо встановленого розрахункового періоду.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому, щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак