Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/3031/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3031/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Окремої автомобільної санітарної роти, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , 8 Окремої автомобільної санітарної роти, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до вислуги років стажу роботи в органах прокуратури солдату ОСОБА_1 , а саме 12 років і 6 місяців під час зарахування на військову службу з 21.01.2021 і невиплати надбавки за вислугу років на військовій службі у розмірі 35 % посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням;

2) визнати протиправною бездіяльність 8 Окремої автомобільної санітарної роти щодо не проведення перерахунку вислуги років і у зв`язку з цим неперерахунку грошового забезпечення з урахуванням відповідної надбавки за вислугу років солдату ОСОБА_1 з 21.01.2022 у розмірі 40 % посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням з урахуванням пільгової військової вислуги років і часу роботи в органах прокуратури, з 21.01.2025 року у розмірі 45 % посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням з урахуванням пільгової військової вислуги років і часу роботи в органах прокуратури;

3) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок вислуги років з урахуванням часу роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури;

4) зобов`язати 8 Окрему автомобільну санітарну роту провести перерахунок вислуги років з урахуванням часу роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури і часу знаходження на лікуванні на пільгових умовах;

5) зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити відповідні виплати на підставі проведеного перерахунку військовою частиною НОМЕР_1 і 8 Окремою автомобільною санітарною ротою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з 2021 року проходить службу в Збройних Силах України за контрактом. До початку військової служби у період з 04.07.2008 по 21.01.2021 вона працювала в органах прокуратури на посадах помічника прокурора та прокурора прокуратури. Окрім того, у період з 21.01.2021 по 31.12.2022 вона брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції. З огляду на що вважає, що вона має право на зарахування до вислуги років на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці час роботи в органах прокуратури. Однак, в ході проходження військової служби позивачу стало відомо, що до вислуги років не зарахований її стаж роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури. Також до її вислуги років на пільгових умовах не було зараховано період перебування на лікуванні. Стверджує, що вона неодноразово зверталася до відповідачів з рапортами для проведення необхідних перерахунків, проте у задоволенні таких було протиправно відмовлено.

25 травня 2026 року відповідач 1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує. Зокрема, зазначив, що законодавець прямо пов`язує можливість зарахування стажу роботи на посаді прокурора із проходженням служби саме на посадах офіцерського або начальницького складу. В свою чергу позивач проходила службу на посаді рядового складу. Окрім того, вважає безпідставним посилання позивача на норми постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, оскільки вони регулюють питання обчислення вислуги років для призначення пенсії. Натомість предметом спору у цій справі фактично є питання перерахунку щомісячної надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення військовослужбовця. Щодо пільгового обчислення періоду лікування зазначає, що законодавчі норми, якими позивач обґрунтовує таку вимогу, стосуються порядку обчислення вислуги років для призначення пенсії.

26 травня 2026 року відповідач 2 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити, обґрунтовуючи мотивами, що наведені відповідачем 1.

28 травня 2026 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій вважає хибною думка відповідачів про неправильне застосування постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 при визначенні надбавки за вислугу років, оскільки пряме посилання на її норми міститься в наказі Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018. Стверджує, що після повернення з лікування вона надала всі необхідні документи у стройову частину 8 Окремої автомобільної санітарної роти, тому такий період також підлягає зарахуванню.

01 липня 2026 року відповідач 3 подав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що заявлені позовні вимоги ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права. Звертає увагу суду на те, що законодавчі норми, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, стосуються порядку призначення пенсії. В свою чергу порядок визначення надбавки за вислугу років у структурі грошового забезпечення є іншим правовим інститутом та регулюється іншими нормативно-правовими актами. Сам по собі факт можливого зарахування певного періоду до пенсійної вислуги не породжує автоматичного права на зміну розміру надбавки за вислугу років.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) у період з 04.07.2008 року по теперішній час працює в органах прокуратури на посадах помічника прокурора та прокурора, що підтверджується копією довідки Луганської обласної прокуратури № 07/4 вих-26 від 14.01.2026 року.

21 січня 2021 року ОСОБА_1 увільнена від виконання обов`язків на посаді прокурора Новоайдарського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом з 21.01.2021 строком на 3 роки на проходження військової служби (на час дії особливого періоду), із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку.

21 січня 2024 року ОСОБА_1 увільнена від виконання обов`язків на посаді прокурора Новоайдарського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області у зв`язку з продовженням строку контракту з 21.01.2024 до оголошення демобілізації або до дня фактичного звільнення з військової служби із збереженням місця роботи і посади, без збереження середнього заробітку.

Окрім того, з 21 січня 2021 року солдат ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом в Збройних Силах України, зокрема у Військовій частині НОМЕР_1 , а з 20 грудня 2021 року - у 8 Окремій автомобільній санітарній роті.

У період проходження військової служби ОСОБА_1 брала безпосередню участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

На підставі наказу командира 8 Окремої автомобільної санітарної роти № 314 від 04.11.2023 ОСОБА_1 з 06 листопада 2023 року вибула на лікування.

Відповідно до відомостей довідок військово-лікарської комісії № 10908 від 22.09.2023 та № 10176 від 13.12.2024, захворювання ОСОБА_1 так, пов`язане із захистом Батьківщини.

15 грудня 2025 року ОСОБА_1 подала на ім`я командира 8 Окремої автомобільної санітарної роти рапорт, в якому просила розглянути питання зарахування до вислуги років стажу її роботи в органах прокуратури України на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992.

За результатами розгляду такого рапорту 8 Окрема автомобільна санітарна рота листом № 351 від 25.12.2025 повідомила про відсутність підстав для зарахування такого періоду з огляду на те, що вона не проходила військову службу на посадах офіцерського та начальницького складу.

Вважаючи протиправним незарахування до вислуги років окремих періоду перебування на посаді прокурора та лікування, ОСОБА_1 звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктами 2, 3, 6 Постанови Кабінету міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, а також інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі надбавки. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони. Виплачувати надбавку за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

Пунктом 2 розділу IV Порядку № 260 передбачено, що вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з п. 3 розділу IV Порядку № 260, для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:

- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»;

- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);

- проходження військової служби під час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу IV Порядку № 260, для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.

Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.

Оголошення вислуги років для командира військової частини здійснюється наказом вищого командира за підпорядкованістю.

Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби, виплата надбавки за вислугу років здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті.

Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності слідує, що надбавка за вислугу років належить до щомісячних основних видів грошового забезпечення військовослужбовця. Така надбавка виплачується у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і її розмір залежить від вислуги років конкретного військовослужбовця (календарної та пільгової). При цьому, для виплати військовослужбовцям надбавки за вислугу років зараховуються періоди, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі – Порядок № 393).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, серед іншого час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу.

Суд встановив, що у період з 04 липня 2008 року по теперішній час ОСОБА_1 працює в органах прокуратури на прокурорських посадах. Стаж роботи позивача на таких посадах станом на 14.01.2026 становив 17 років 06 місяців 11 днів. Вказана обставина підтверджується довідкою Луганської обласної прокуратури № 07/4вих-26 від 14.01.2026.

Свою відмову зарахувати до вислуги років позивача період роботи в органах прокурату 8 Окрема автомобільна санітарна рота аргументує тим, що така можливість передбачена виключно для військовослужбовців, що проходять службу на посадах офіцерського складу. Проте суд не може погодитися з такою позицією відповідача 2, оскільки вона суперечить пункту 1 Порядку № 393. Серед переліку військовослужбовців, до вислуги років яким зараховується час роботи в органах прокуратури, таким нормативно-правовим актом визначено також осіб рядового складу.

З огляду на зазначене суд вважає, що період роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури підлягає зарахуванню до її вислуги років для обрахунку відповідної надбавки.

При цьому суд відхиляє твердження відповідача 2 про неможливість врахування до спірних правовідносин положень Порядку № 393, оскільки це суперечить нормами п. 3 розділу IV Порядку № 260.

Разом з тим, суд враховує те, що вислуга років обчислюється військовою частиною на підставі наявних в її розпорядженні підтверджуючих документів. Так, ОСОБА_1 почала проходити військову службу у Збройних Силах України на підставі укладеного 21 січня 2021 року контракту з Військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідач 1 стверджує, що при зарахуванні на військову службу у 2021 році позивач не подавала належні документи для вирішення питання про зарахування відповідного стажу. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Так, долучена ОСОБА_1 до матеріалів позову довідка Луганської обласної прокуратури датована 14 січня 2026 року.

З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи суд витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 (де наразі проходить службу позивач) матеріали особової справи ОСОБА_1 . Однак в таких відсутні відомості щодо роботи позивача в органах прокуратури.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до її вислуги років стажу роботи в органах прокуратури з 21.01.2021, позивач не надала суду доказів звернення до такої військової частини з рапортом та необхідними підтверджуючими документами про зарахування такого періоду. Так, з таким рапортом ОСОБА_1 звернулася виключно до 8 Окремої автомобільної санітарної роти.

З огляду на вищенаведене протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно не зарахування такого періоду до вислуги років позивача відсутня. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог до відповідача 1 потрібно відмовити, як передчасних.

Поряд з цим суд враховує те, що за результатами поданого ОСОБА_1 рапорту 8 Окрема автомобільна санітарна рота розглянула можливість перерахунку її вислуги років з урахуванням часу роботи в органах прокуратури та відмовила з тих мотивів, які в ході розгляду цієї справи були визнані протиправними. Тому така відмова відповідача 2 є протиправною.

Разом з тим, суд вважає, що питання обчислення розміру надбавки за вислугу років відноситься до дискреційних повноважень роботодавця – 8 Окремої автомобільної санітарної роти. Тому з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача 2 провести відповідний перерахунок з урахуванням пільгової військової вислуги років за час роботи в органах прокуратури.

Стосовно позовної вимоги, що стосується протиправності не зарахування до вислуги років позивача періоду знаходження на лікуванні на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі – Положення № 530).

Цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 №Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами); оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років.

З проведеного аналізу норм Положення № 530 суд робить висновок, що воно не застосовується для обчислення вислуги років діючим військовослужбовцям, зокрема для визначення розміру надбавки за вислугу років.

Більше того, Порядок № 260 не містить посилань на можливість застосування при обчисленні надбавки за вислугу років норм Положення № 530, на відміну від посилань на норми Постанови № 393. В свою чергу положення Постанови № 393 не передбачають пільгового обчислення вислуги років за період перебування військовослужбовця на тривалому лікуванні.

Пільгове обчислення такого періоду передбачено виключно Положенням № 530, однак воно може застосовуватися виключно при призначенні пенсії за вислугу років.

Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, провівши правових аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 , 8 Окремої автомобільної санітарної роти, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії 8 Окремої автомобільної санітарної роти щодо відмови у проведенні перерахунки вислуги років та грошового забезпечення з урахуванням відповідної надбавки за вислугу років солдату ОСОБА_1 з 20 грудня 2021 року з урахуванням пільгової військової вислуги років за час роботи в органах прокуратури.

3. Зобов`язати 8 Окрему автомобільну санітарну роту та Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити з 20 грудня 2021 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням пільгової військової вислуги років за час роботи в органах прокуратури.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін