Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №260/6408/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6408/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою просить:

1) Визнати протиправним та скасувати розпорядження/наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі якого ОСОБА_2 11.06.2026 поновлено на військовому обліку (номер і дату акта встановити після витребування доказів);

2) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виконання зазначеного розпорядження та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку;

3) Визнати протиправною та скасувати постанову позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформлену довідкою від 11.07.2026 № 2026-0711- 1632-4617-0, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби за статтею 52-в графи II Розкладу хвороб;

4) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 організувати новий контрольний медичний огляд ОСОБА_1 компетентною ВЛК із виконанням протоколу Центральної ВЛК № 2026-0617-1100 від 17.06.2026, повним дослідженням усіх наданих медичних документів та оцінкою всіх підтверджених захворювань і ступеня порушення функцій, не визначаючи наперед результат такого огляду;

5) Визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт (наказ/рішення) ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та його направлення до військової частини НОМЕР_1 (номер і дату акта встановити після витребування доказів);

6) Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини (номер і дату акта встановити після витребування доказів);

7) Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини як наслідок скасування рішення про його призов, із проведенням установлених законом розрахунків і оформленням документів;

8) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_7 усунути наслідки протиправного поновлення на військовому обліку: скасувати внесені 11.06.2026 та похідні від них записи і відновити в Реєстрі відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за постановою ВЛК від 31.08.2022 - якщо відповідачами не буде доведено існування окремого належного рішення компетентної штатної ВЛК про скасування цієї постанови.

08 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про залучення співвідповідача- ІНФОРМАЦІЯ_9 . До вказаного клопотання представником позивача подано позовну заяву в уточненій редакції, відповідно до якої відповідачами у справі визначено: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та військову частину НОМЕР_1 .

11 вересня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Вказаною ухвалою залучено в справі в якості співвідповідача - військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача - 2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду, відмовлено в задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, в задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_2 та клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неналежним підтвердженням повноважень представника позивача та в задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_11 про заміну відповідача на належного відповідача, а також відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залучення третьої особи до участі в справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 серпня 2022 року позивача, за результатами медичного огляду визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відповідна відмітка внесена до військово-облікового документу. В той же час, 11 червня 2026 року позивача поновлено на військовому обліку 11.06.2026 року на підставі розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 , виданого після повідомлення ТУ ДБР про завершення досудового розслідування. Метою зазначено, підтвердження чи спростування факту незаконного виключення з військового обліку та повторне проходження ВЛК. Довідкою ВЛК від 11.07.2026 року позивача визнано придатним до військової служби та в подальшому позивач призваний на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідач -1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у м. Львові 25.09.2025 року розпочате кримінальне провадження № 62025140160001326, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366, ч. 5 ст. 426-1 КК України, оскільки службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносились з порушенням законодавства та на підставі підробних документів. На підставі повідомлення ТУ ДБР у м. Львові № 12-61-37840 вих-26 від 11.06.2026, зробленого у рамках кримінального провадження № 62025140160001326 за ознаками ст. 366, ч.5 ст. 426-1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2025 року позивача було поновлено на військовому обліку. Після уточнення/звірки облікових даних позивач був скерований для проходження медичного огляду ВЛК з метою визначення придатності для проходження військової служби по мобілізації, за результатами якого підлягав призову на військову службу пі час мобілізації. Відтак, вважає, що в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні ознаки порушень закону.

Відповідач - 2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_12 не приймав окремого рішення про взяття позивача на військовий облік, не оформлював такого рішення та не здійснював безпосереднього відповідного запису щодо позивача. Саме по собі здійснення ІНФОРМАЦІЯ_12 координації та контролю діяльності підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_6 не означає, що всі конкретні облікові дії, фактично вчинені РТЦК, були вчинені ОТЦК. При цьому, зазначає, що наявність службового листування, розпоряджень організаційного характеру або здійснення ІНФОРМАЦІЯ_12 контролю за діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_6 сама по собі не є доказом того, що саме ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняв оскаржуване позивачем індивідуальне рішення. Реалізація питання щодо взяття позивача на військовий облік була покладена на ІНФОРМАЦІЯ_13 , який і здійснив відповідну облікову дію. Також зазначає, що саме по собі посилання позивача на попереднє виключення з військового обліку не може бути достатньою правовою підставою для висновку про абсолютну неможливість подальшого відновлення військового обліку. В рамках розслідування кримінального провадження № 62025140160001326, 11 червня 2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 надійшло звернення старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові від 11.06.2026 року № 12-61-3784вих-26. У зверненні ДБР від 11.06.2026 № 12-61-27840вих-26 старший слідчий звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 із проханням з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також підтвердження або спростування факту незаконного виключення осіб з військового обліку за станом здоров`я та перевірки відповідних обставин щодо призову на військову службу, організувати включення до військового обліку осіб, зазначених у додатку до звернення, для проходження ними ВЛК. До вказаного переліку осіб був включений зокрема позивач. На підставі зазначеного звернення ДБР начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 11.06.2026 року видано та направлено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідне розпорядження № 1088/12/4/6788.

Відповідач -3 надав суду письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що прибуття позивача до розташування військової частини НОМЕР_1 на підставі поіменного мобілізаційного списку ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 липня 2026 року № 12/8427 поклало на командира частини обов`язок видати наказ № 44 по стройовій частині в день його прибуття. Оскаржуваний наказ № 44 повністю вичерпав свою дію фактом свого виконання, тобто зарахуванням особи на забезпечення та її вступом у статус військовослужбовця 13 липня 2026 року.

Відповідач- 4 відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач на підставі довідки ВЛК від 31 серпня 2022 року був визнаний непридатним до військової служби та був виключений з військового обліку, що підтверджується матеріалами справи, зокрема витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

Відповідно до листа ТУ ДБР у м. Львові від 11 червня 2026 року № 12-61-3784 вих-26, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_14 , Шостим слідчим відділом (дислокацією у м. Ужгород) ТУ ДБР у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження за № 62025140160001326 від 25.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1, ст. 366 КК України з приводу перевищення своїх повноважень службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 та фактом ухилення вказаними особами від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за сприянням службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 . Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 серпня 23024 року службові військові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою приховування своїх протиправних дій щодо незаконного виключення осіб із військового обліку за станом здоров`я організували в серпні 2024 року знищення медичної документації щодо проходження військово-лікарської комісії (довідки, свідоцтва, рішення ВЛК), у тому числі фіктивних медичних документів щодо виключення з військового обліку за станом здоров`я осіб, які не мали фактичних законних підстав на їх виключення.

Відповідно до вказаного листа, з метою підтвердження чи спростування факту незаконного виключення осіб з військового обліку за станом здоров`я, ТУ ДБР у м. Львові просило з метою подальшого проходження військово-лікарської комісії організувати включення до військового обліку ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного звернення ТУ ДБР у м. Львові начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 видано та направлено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 розпорядження від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788, яким було доручено організувати опрацювання питання щодо включення до військового обліку осіб, зазначених у додатку до листа ТУ ДБР, з подальшим проходженням ними військово-лікарської комісії.

На підставі вказаного розпорядження та листа ТУ ДБР у м. Львові позивача поновлено на військовому обліку з 11 червня 2026 року.

Відповідно до протоколу № 2026-0617-1100 засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17 червня 2026 року комісія постановила, що позивач підлягає контрольному обстеженню та медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_15 із першочерговим оглядом лікарем-хірургом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_15 та подальшим направленням на медичний огляд начальником хірургічного відділення в/ч НОМЕР_3 з наявністю всіх медичних документів та результатів додаткових методів обстеження, що підтверджують встановлений діагноз, згідно вимог законодавства.

Відповідно до довідки позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 липня 2026 року № 2026-0711-1632-4617-0 позивача визнано придатним до військової служби.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 липня 2026 року № М 5420 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.07.2026 року № 44 позивача було призначено на посаду марксмена 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2026 року № 59, позивача увільнено від зазначеної посади та призначено на посаду старшого водія 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Водночас наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.07.2026 року № 60 позивача з 30.07.2026 року направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_5 для проходження курсу базової загальновійськової підготовки терміном до 21.09.2026 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1,3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами ст. 5, 6, 7 Закону № 1951-VIII, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень. До Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру відомості про персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність. Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості, не передбачені цим Законом.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста (у редакції Закону № 1951-VIII чинній на момент виникнення правовідносин сторін), належать: прізвище; власне ім`я (усі власні імена); по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження); відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); відомості про громадянство; відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про освіту та спеціальність; відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; відомості про наявність (відсутність) судимості; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); відцифрований образ обличчя особи (за наявності).

Надалі, частину першу статті 7 доповнено пунктом 17-1 згідно із Законом № 3549-IX від 16.01.2024, - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Як вже встановлено судом, позивач на підставі довідки ВЛК від 31 серпня 2022 року був визнаний непридатним до військової служби та був виключений з військового обліку, що підтверджується матеріалами справи, зокрема витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

Таким чином, на момент видання ІНФОРМАЦІЯ_12 оскаржуваного розпорядження позивач не перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний, а був виключений з нього саме за станом здоров`я.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підставою для видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 розпорядження від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788 фактично було звернення ТУ ДБР у м. Львові від 11 червня 2026 року № 12-61-3784 вих-26, у якому слідчий просив організувати включення до військового обліку осіб, зазначених у додатку до звернення, для подальшого проходження ними військово-лікарської комісії з метою підтвердження або спростування факту незаконного виключення таких осіб з військового обліку.

Разом з тим, саме по собі здійснення органом досудового розслідування кримінального провадження, встановлення під час такого розслідування обставин, які можуть свідчити про можливе незаконне виключення певних осіб з військового обліку, а також звернення слідчого до територіального центру комплектування з відповідним проханням не створюють самостійної правової підстави для скасування наслідків раніше проведеного військово-лікарського огляду, поновлення особи на військовому обліку чи зміни відомостей щодо її військово-облікового статусу.

Суд звертає увагу, що орган досудового розслідування в межах кримінального провадження не наділений повноваженнями визнавати незаконними або скасовувати постанови військово-лікарських комісій, а також самостійно встановлювати юридичний факт придатності чи непридатності особи до військової служби. Так само лист слідчого, який за своєю правовою природою є процесуальним зверненням у межах кримінального провадження, не може підміняти собою рішення компетентного суб`єкта, прийняте у встановленому законом порядку.

Відтак, посилання у спірному розпорядженні на необхідність перевірки обставин можливого незаконного виключення позивача з військового обліку не звільняло ІНФОРМАЦІЯ_12 від обов`язку діяти виключно в межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законом.

Разом з тим відповідачем-1 та відповідачем -2 не зазначено, на якій саме стадії перебуває вказане кримінальне провадження, чи завершено досудове розслідування, чи приймалося за його результатами процесуальне рішення.

Сам факт здійснення кримінального провадження та наявність у листі органу досудового розслідування тверджень про можливе незаконне виключення окремих осіб з військового обліку не може ототожнюватися із встановленим у передбаченому законом порядку фактом незаконності конкретної постанови ВЛК щодо позивача.

Відтак, до моменту встановлення у передбаченому законом порядку незаконності постанови ВЛК від 31 серпня 2022 року сама лише наявність кримінального провадження, його предмет та відомості, викладені органом досудового розслідування у листі від 11 червня 2026 року, не можуть вважатися належною та достатньою правовою підставою для припинення правових наслідків зазначеної постанови ВЛК.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження прийнято без належної правової підстави, оскільки на момент його видання не було встановлено та підтверджено у визначеному законом порядку незаконність виключення позивача з військового обліку та постанови ВЛК від 31 серпня 2022 року.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788, а відтак таке підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання вищезазначеного розпорядження та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про поновлення позивача на військовому обліку, суд виходить із того, що саме зазначеним органом безпосередньо реалізовано оскаржуване розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788 шляхом поновлення позивача на військовому обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як уже встановлено судом, зазначене розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_11 прийнято за відсутності належної правової підстави для зміни військово-облікового статусу позивача, оскільки на момент його видання не було встановлено у передбаченому законом порядку незаконності постанови ВЛК від 31 серпня 2022 року, на підставі якої позивача було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку.

За таких обставин суд вважає, що протиправність розпорядження, на виконання якого ІНФОРМАЦІЯ_13 вчинено відповідні облікові дії, має безпосереднє значення для оцінки правомірності останніх.

Як вже неодноразово зазначалося судом, до 11 червня 2026 року позивач мав статус особи, виключеної з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 31 серпня 2022 року у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби. Доказів скасування, зміни або визнання недійсною зазначеної постанови ВЛК у встановленому законом порядку відповідачами не надано.

Відтак, у ІНФОРМАЦІЯ_6 були відсутні належні правові підстави для внесення до Реєстру відомостей про поновлення позивача на військовому обліку лише на підставі розпорядження, яке саме по собі не могло замінити передбачене законом рішення компетентного органу щодо припинення правових наслідків постанови ВЛК від 31 серпня 2022 року.

Суд також враховує, що відповідно до наведених вище положень статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та пункту 79 Порядку № 1487 ведення персонально-якісного військового обліку та внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в межах наданих їм повноважень.

В той же час, оскільки внесення до Реєстру відомостей про поновлення позивача на військовому обліку було здійснено на підставі протиправного розпорядження та за відсутності іншої належної правової підстави для зміни його військово-облікового статусу, суд доходить висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої довідкою від 11 липня 2026 року № 2026-0711-1632-4617-0, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, після поновлення позивача на військовому обліку на підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788 позивача було направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого 11 липня 2026 року його визнано придатним до військової служби.

Водночас судом встановлено, що 17 червня 2026 року Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України за результатами розгляду матеріалів щодо позивача прийнято протокол № 2026-0617-1100, відповідно до якого позивач підлягав контрольному обстеженню та медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_14 із першочерговим оглядом лікарем-хірургом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_14 та подальшим направленням на медичний огляд начальником хірургічного відділення військової частини НОМЕР_3 , із наявністю всіх медичних документів та результатів додаткових методів обстеження, що підтверджують встановлений діагноз, згідно з вимогами законодавства.

Отже, зазначеним протоколом Центральної ВЛК було визначено конкретний обсяг та послідовність медичного обстеження позивача, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення щодо його придатності до військової служби.

За таких обставин при проведенні подальшого медичного огляду відповідач мав забезпечити виконання зазначених вимог Центральної ВЛК та повне і всебічне дослідження стану здоров`я позивача з урахуванням наявних у нього медичних документів, встановлених діагнозів та результатів необхідних додаткових обстежень.

При цьому, суд враховує, що ухвалою про відкриття провадження у цій адміністративній справі від ІНФОРМАЦІЯ_2 , серед іншого, було витребувано належним чином засвідчену копію протоколу Центральної військово-лікарської комісії № 2026-0617-1100 від 17 червня 2026 року з усіма додатками та матеріалами, на підставі яких його прийнято, а також документи, які підтверджують виконання рекомендацій та вказівок Центральної ВЛК, викладених у зазначеному протоколі, зокрема щодо проведення контрольного медичного огляду позивача при ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 та його подальшого огляду начальником хірургічного відділення військової частини НОМЕР_3 , документи щодо направлення ОСОБА_1 на такий контрольний огляд та результати його проходження у разі його проведення.

Разом з тим на виконання зазначеної ухвали суду відповідачем не надано доказів, які б підтверджували фактичне виконання рекомендацій та вказівок Центральної ВЛК, викладених у протоколі № 2026-0617-1100 від 17 червня 2026 року.

При цьому сама по собі наявність довідки ВЛК від 11 липня 2026 року № 2026-0711-1632-4617-0, в якій зазначено про придатність позивача до військової служби, не свідчить про дотримання ВЛК встановленого порядку медичного огляду та не звільняє відповідача від обов`язку довести обґрунтованість прийнятого рішення.

Суд звертає увагу, що висновок військово-лікарської комісії щодо придатності особи до військової служби має ґрунтуватися не лише на формальному проведенні медичного огляду, а на повному та об`єктивному дослідженні стану здоров`я особи, оцінці наявних захворювань, ступеня порушення функцій та відповідності встановлених діагнозів відповідним статтям Розкладу хвороб.

При цьому, суд зауважує, в даній справі особливого значення набуває те, що Центральна ВЛК вже звернула увагу на необхідність проведення додаткового обстеження позивача та дослідження медичної документації, пов`язаної із встановленим у нього діагнозом. Тому висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 липня 2026 року не міг бути належним чином обґрунтованим без підтвердження виконання зазначених вимог.

Крім того, суд враховує той факт, що постанова ВЛК від 11 липня 2026 року прийнята після поновлення позивача на військовому обліку, яке, як встановлено судом вище, здійснено на підставі протиправного розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова ВЛК, оформлена довідкою від 11 липня 2026 року № 2026-0711-1632-4617-0, не відповідає вимогам обґрунтованості та прийнята без належного встановлення всіх обставин, що мають значення для визначення придатності позивача до військової служби, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 організувати новий контрольний медичний огляд ОСОБА_1 компетентною ВЛК із виконанням протоколу Центральної ВЛК № 2026-0617-1100 від 17.06.2026, повним дослідженням усіх наданих медичних документів та оцінкою всіх підтверджених захворювань і ступеня порушення функцій, не визначаючи наперед результат такого огляду, суд зазначає наступне.

Як уже встановлено судом, протоколом Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 2026-0617-1100 від 17.06.2026 визначено, що позивач підлягає контрольному обстеженню та медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_15 із першочерговим оглядом лікарем-хірургом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_15 та подальшим направленням на медичний огляд начальником хірургічного відділення військової частини НОМЕР_3 з наявністю всіх медичних документів та результатів додаткових методів обстеження, що підтверджують встановлений діагноз.

Відповідно до п. 2.4.6 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Суд зауважує, що скасування оскаржуваної постанови ВЛК від 11 липня 2026 року про придатність позивача до військової служби зумовлює втрату нею юридичної сили та усуває з правового регулювання висновок про придатність позивача до військової служби, прийнятий за результатами медичного огляду, правомірність проведення та результатів якого відповідачами належними та допустимими доказами не підтверджено.

Водночас, після скасування зазначеної постанови питання щодо подальшого медичного огляду позивача, за наявності передбачених законом підстав, підлягає вирішенню компетентними органами військово-лікарської експертизи відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням чинного протоколу Центральної ВЛК № 2026-0617-1100 від 17 червня 2026 року.

При цьому суд не вважає за необхідне безпосередньо зобов`язувати ІНФОРМАЦІЯ_7 провести новий контрольний медичний огляд, оскільки такий спосіб захисту фактично передбачав би визначення судом подальшого алгоритму реалізації повноважень у сфері військово-лікарської експертизи, тоді як питання організації та проведення медичного огляду належить до компетенції відповідних органів та військово-лікарських комісій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що скасування оскаржуваної постанови ВЛК від 11 липня 2026 року № 2026-0711-1632-4617-0 забезпечує належний спосіб захисту порушеного права позивача, тоді як підстав для безпосереднього зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 організувати новий контрольний медичний огляд суд не вбачає. У зв`язку з цим у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 про призов позивача, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 липня 2026 року № М 5420 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

В той же час, під час судового розгляду встановлено протиправність розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788, на підставі якого позивача було поновлено на військовому обліку, а також протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виконання цього розпорядження та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про поновлення позивача на військовому обліку. Крім того, судом встановлено протиправність постанови позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11 липня 2026 року № 2026-0711-1632-4617-0, якою позивача визнано придатним до військової служби.

Таким чином, рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації було прийнято внаслідок послідовного вчинення дій та прийняття рішень, які судом визнані протиправними.

За таких обставин наказ ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11 липня 2026 року № М 5420 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» у частині призову ОСОБА_1 та його направлення до військової частини НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу військової частини про зобов`язання звільнити позивача з військової служби, суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві відповідачем-2 визначено військову частину НОМЕР_6 .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

Відовідно до п. 2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що при виданні наказу від 13 липня 2026 року № 44 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир військової частина НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.

В той же час, суд враховує, що у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, ЄСПЛ наголосив на особливій важливості принципу "належного урядування", зазначивши при цьому, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.02.2025 7 правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Також відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Однак, як встановлено за результатами розгляду справи, оспорюваний наказ про мобілізацію позивача зазначеним критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

На переконання суду, з огляду на встановлену судом протиправність наказу про призов позивача, подальше проходження ним військової служби є порушенням ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З огляду на вищенаведене, суд наголошує, що хоч Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення законним та обґрунтованим заходом буде визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 липня 2026 року № 4 в частині зарахування позивача до списків особового складу частини та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, вищевказаний спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним та в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Щодо позовної заяви про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_7 усунути наслідки протиправного поновлення на військовому обліку: скасувати внесені 11.06.2026 та похідні від них записи і відновити в Реєстрі відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за постановою ВЛК від 31.08.2022 - якщо відповідачами не буде доведено існування окремого належного рішення компетентної штатної ВЛК про скасування цієї постанови, суд зазначає наступне.

Судом під час судового розгляду встановлено протиправність розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо поновлення позивача на військовому обліку, протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_6 про взяття позивача на військовий облік, протиправність наказу про призов на військову службу під час мобілізації. Також суд визнає протиправним та скасовує наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та призначення на відповідну посаду і зобов`язує військову частину звільнити позивача з військової служби.

Отже, на момент вирішення спору позивач фактично перебуває на військовій службі, а його звільнення з військової служби є наслідком виконання цього судового рішення.

В той же час, внесення та актуалізація відповідних відомостей про військовозобов`язаного у Реєстрі має здійснюватися з урахуванням фактичного статусу особи та стану її військового обліку. До моменту фактичного звільнення позивача з військової служби та оформлення наслідків такого звільнення відсутні підстави для висновку про необхідність одночасного поновлення його облікових даних як військовозобов`язаного.

При цьому скасування судом наказу про призов та наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини, а також зобов`язання військової частини звільнити позивача з військової служби є належним способом поновлення порушеного права позивача в частині незаконного призову.

Після фактичного звільнення позивача з військової служби питання щодо його військового обліку підлягає вирішенню відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у встановленому законодавством порядку.

Відтак, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії- задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 червня 2026 року № 1088/12/4/6788 «Щодо поновлення на військовому обліку», в частині що стосується ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовій облік та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 липня 2026 року № 2026-0711-4617-0 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.

5. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 липня 2026 року № М5420 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" в частині призову ОСОБА_1 .

6. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13 липня 2026 року № 44 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини.

7. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

8. В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

9. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька