Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №260/3651/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/3651/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання протиправними та скасування наказів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 23 червня 2026 року у справі № 260/3651/26, з такими позовними вимогами:

-Визнати протиправним та скасувати наказ від 24.05.2026 р. №M3026 центру начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ).

-Визнати протиправним та скасувати наказ від 24.05.2026 р. №146 командира Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) в частині зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

В обгрунтування позову вказує, що 24.05.2026 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_3 де утримувався у їх приміщенні до 25.05.2026 року. Реагуючи на вказані дії, в день затримання направлено 8 скарг до відповідних правоохоронних органів з доказами незаконності мобілізації та фактом наявності у Позивача заяви на його бронювання, подане підприємством ТОВ «АІДРОНЕСЮА» .

Також, вказує, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 21.05.2026 р. та результатів бронювання за заявою №20260324-2147506 про бронювання працівників від 27.03.2026 р. (копії додаються) термін бронювання Позивача визначено до 02.10.2026 року. Проте, підприємство Позивача з 22.05.2026 року отримало право на 100% бронювання своїх працівників у зв`язку з чим, згідно визначено законом процедури, Позивач повторно поданий на отримання бронювання, що підтверджується Заявою від 22.05.2026 р. № 20260522-2366800 про бронювання працівників (копія додається). Згідно приписів законодавства, очікування такого бронювання становить 72 год.

15 червня 2026 року судом отримано відзив на позовну заяву від відповідача 1 у якому вказує, що основним доводом позивача є твердження про те, що станом на дату призову він мав чинне бронювання як працівник ТОВ «АІДРОНЕСЮА», а тому не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Позивач стверджує, що його бронювання залишалося чинним до 02.10.2026 року та діяло на момент призову. Водночас до матеріалів справи долучено заяву про бронювання працівників №20260522-2366800 від 22.05.2026 року, подану ТОВ «АІДРОНЕСЮА», в якій роботодавець повторно подав, зокрема, ОСОБА_1 для здійснення бронювання. Також із зазначених документів убачається, що станом на дату подання заяви підприємство перебувало в процедурі нового бронювання працівників. Сам факт подання нової заяви про бронювання свідчить про те, що підприємство усвідомлювало необхідність повторного проходження процедури бронювання та не вважало попереднє бронювання чинним і достатнім для надання працівникам відстрочки від призову. Інше тлумачення суперечило б логіці функціонування механізму бронювання, оскільки за наявності чинного бронювання позивача до 02.10.2026 року відсутня будь-яка правова необхідність повторно подавати його для бронювання вже 22.05.2026 року. Крім того, керівник ТОВ «АІДРОНЕСЮА» звернувся до відповідача із письмовим клопотанням щодо надання позивачу тимчасової відстрочки на період оформлення бронювання. У зазначеному зверненні роботодавець фактично визнав закінчення строку дії попереднього бронювання та необхідність проходження нової процедури бронювання після повторного набуття підприємством статусу критично важливого. Таким чином власні докази позивача підтверджують не наявність у нього чинного бронювання, а навпаки необхідність повторного оформлення такого бронювання.

19 червня 2026 року судом отримано відповідь на відзив на позовну заяву, де вказано, що позивача повторно було подано для отримання бронювання, що підтверджується Заявою від 22.05.2026 року №20260522-2366800 про бронювання працівників та на момент проведення мобілізаційних заходів щодо Позивача Відповідачу 1 було відомо про факт подання Позивача на повторне бронювання та перебування відповідної процедури на стадії розгляду Отже, обставини, викладені Позивачем у позовній заяві, не є суперечливими, оскільки стосувалися не лише факту наявності попереднього бронювання, строк якого був визначений до 02.10.2026 року, а й факту повторного подання Позивача на бронювання у зв`язку зі зміною статусу підприємства та отриманням права на бронювання 100% працівників. Також, відповідно до пунктів 29, 30 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76, подання списків військовозобов`язаних для бронювання здійснюється у визначеному законодавством порядку, а інформація щодо результатів бронювання формується після проходження відповідної процедури. Таким чином, враховуючи, що на момент призову Позивач перебував у процедурі оформлення бронювання, а Відповідач 1 був обізнаний про відповідні обставини, висновки Відповідача 1 про наявність суперечностей у позиції Позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

03 липня 2026 року судом отримано відзив на позову заяву відповідача 2, у якому зазначено, що основою позовної позиції ОСОБА_1 є твердження про те, що станом на 24 травня 2026 року він нібито мав чинне бронювання як працівник ТОВ «АІДРОНЕСЮА» або, принаймні, не міг бути призваний до завершення сімдесятидвогодинного строку розгляду поданої роботодавцем 22.05.2026 заяви про його нове бронювання. Однак така позиція позивача ґрунтується на юридично неправильному ототожненні трьох різних правових явищ: наявності чинного бронювання та оформленої відстрочки; подання роботодавцем списку працівників, які пропонуються до бронювання; очікування результату автоматизованої обробки такого списку.

Також, вказує, що частиною першою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку і перебувають на спеціальному військовому обліку. Зміст цієї норми свідчить, що для непідлягання військовозобов`язаного призову повинні одночасно існувати дві юридичні обставини: особа має бути заброньована в установленому порядку та має перебувати на спеціальному військовому обліку. Саме подання роботодавцем пропозиції щодо бронювання, направлення листа або клопотання, формування електронного списку чи очікування завершення його обробки законом до таких обставин не віднесено. Визнання підприємства критично важливим також не є тотожним бронюванню кожного його працівника. Рішення про визначення підприємства критично важливим лише створює для такого підприємства можливість подавати відповідних працівників для бронювання. Персональна відстрочка конкретного військовозобов`язаного виникає після завершення передбаченої законом процедури, надання йому бронювання та переведення його на спеціальний військовий облік. Тому наказ Міністерства оборони України від 13.05.2026 № 901/нз про визначення ТОВ «АІДРОНЕСЮА» критично важливим підприємством сам по собі не надавав ОСОБА_1 індивідуальної відстрочки від призову і не забороняв територіальному центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати щодо нього передбачені законом заходи за відсутності відомостей про чинне бронювання та перебування на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу про прийняття на роботу №07/03-К було призначено на посаду Заступника директора з виробничих питань з 01 квітня 2026 року у Товаристві з обмеженою відмовідальністю "Аідронесюа"(а.с. 12 (на звороті)).

Відповідно до військово-облікового документу в застосунку "Резерв +" сформованого 30.04.2026 термін бронювання позивача вказано до 02.10.2026 року (а.с. 15 (на звороті)).

Відповідно до заяви від 22.05.2026 р. № 20260522-2366800 позивача з 22.05.2026 року повторно подано на отримання бронювання.(а.с. 19-20).

24 травня 2026 року Позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано здоровимпозивача, відповідно до довідки ВЛК від 24 травня 2026 року (а.с. 98).

24 травня 2026 року наказом № М3026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» призвано позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 98 (на звороті)).

24 травня 2026 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 146 позивача, призваного по мобілізації, який прибув з центру комплектування та соціальної підтримки, з 24 травня 2026 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, на котлове в частині — з вечері 24 травня 2026 року, та вважати таким, що 24 травня 2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. (а.с. 114).

Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).

Як встановлено частиною 3 статті 1 даного Закону №2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частинами 5 - 7 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства (у тому числі звільнені з полону до завершення бойових дій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), які на законних підставах перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону №2232-XII).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі регламентується Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Положення №1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підпунктом 1 пункту 252 Положення №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

У відповідності до пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Відповідно до пункту 253 Положення №1153 призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.

За частиною 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

КМУ прийнято Постанову від 27 січня 2023 р. №76 Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час", якою затверджено "Порядок бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час» визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу. в тому числі ,на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:1) закінчення строку її дії;2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п`ять календарних днів засобами Порталу Дія;9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;12) невідповідності військовозобов`язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку;13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);14) виключення суб`єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб`єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку.

Керівник державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особа, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, може подати засобами Порталу Дія заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника (далі - заява про анулювання бронювання).

Формування заяви про анулювання бронювання завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в автоматичному режимі здійснюється анулювання відстрочки та переведення військовозобов`язаного на загальний військовий облік у разі, коли військовозобов`язаний:перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою, зазначеними в заяві про анулюванню бронювання;має бронювання за державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою, зазначеними в заяві про анулюванню бронювання.

Електронна інформаційна взаємодія між державними електронними інформаційними ресурсами державних органів здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (далі -Порядок № 560).

Відповідно до п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які: придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Відповідно до п.6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема:

- проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

- перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

- документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

- відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та за результатами проходження військово-лікарської комісії визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 24 травня 2026 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також посилається на відомості, що відображені у військово-обліковому документі в електронній формі, сформованому в застосунку «Резерв+» 30 квітня 2026 року, відповідно до якого строк його бронювання зазначено до 02 жовтня 2026 року.

Суд вказує, що наданий ним скриншот військово-облікового документа відображає відомості, які сформовані станом на 30 квітня 2026 року, та не містить інформації, яка б достовірно підтверджувала чинність бронювання позивача саме станом на 24 травня 2026 року, тобто дату прийняття оскаржуваного наказу про його призов.

Крім цього, відображення у військово-обліковому документі відомостей про бронювання станом на 30 квітня 2026 року не може безумовно свідчити про збереження такого статусу станом на 24 травня 2026 року, без підтвердження відповідних відомостей на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Суд також бере до уваги, що до позовної заяви позивачем долучено заяву від 22 травня 2026 року № 20260522-2366800, відповідно до якої позивача повторно подано для отримання бронювання з 22 травня 2026 року.

Однак, факт подання заяви про бронювання сам по собі не свідчить про завершення процедури бронювання та набуття особою відповідного статусу, тобто подання відповідної заяви є лише однією з передумов для вирішення питання щодо бронювання та не є доказом фактичного надання особі відстрочки від призову на військову службу у зв`язку з бронюванням.

Суд контатує, що бронювання військовозобов`язаного є завершеною юридичною процедурою, яка набуває правового значення виключно з моменту прийняття рішення про бронювання та оформлення відповідного правового статусу особи, у встановленому порядку.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що станом на зазначену дату процедура його бронювання була завершена, відповідне бронювання було надано, а відомості про це були внесені до відповідного обліку та набули чинності.

Отже, станом на 24 травня 2026 року, тобто на дату прийняття оскаржуваного наказу начальника про призов позивача на військову службу, відомості про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу у зв`язку з бронюванням були відсутні, тому позивач міг бути призваним за мобілізацією.

Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України №69/2022, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації з подальшою відправкою для проходження військової служби до військової частини, оскільки це є його конституційним обов`язком, а відтак наказ від 24 травня 2026 року № М3026 в частині призову позивача не підлягає скасуванню.

Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону №2232-XII.

Відповідно до пункту 4 частини 1 та абзацу 1 частини 3 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 30 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Відповідно до пункту 32 Розділу ІІ Інструкції №280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:

1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;

3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.

До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.

Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

Таким чином, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, приписів і документів, що посвідчують особу військовослужбовця.

Судом встановлено, що 24 травня 2026 року Позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано здоровимпозивача, відповідно до довідки ВЛК від 24 травня 2026 року .

24 травня 2026 року наказом № М3026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» призвано позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

24 травня 2026 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 146 позивача, призваного по мобілізації, який прибув з центру комплектування та соціальної підтримки, з 24 травня 2026 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, на котлове в частині — з вечері 24 травня 2026 року, та вважати таким, що 24 травня 2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

З огляду на наведене, командир Військової частини НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу.

Враховуючи обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ командира військової частини в частині зарахування до особового складу військової частини є правомірним та таким, що прийнятий відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, а доводи позивача про незаконність наказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного наказу слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору