Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/4460/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/4460/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Луцович М.М.

при секретарі судового засідання – Гапак А.Ю.,

за участю:

представник позивача – Решота В.В.,

представник відповідачів 1, 2 – Манилова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кифа» (90122, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Мідяниця, буд. 226 «А», код ЄДРПОУ 32637357) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кифа» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області № 13524790/32637357 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 14.10.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Кифа» (код ЄДРПОУ 32637357) № 21 від 14.10.2025 датою її фактичного подання.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області № 13524792/32637357 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 17.10.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Кифа» (код ЄДРПОУ 32637357) № 31 від 17.10.2025 датою її фактичного подання.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області № 13524791/32637357 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 23.10.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Кифа» (код ЄДРПОУ 32637357) № 51 від 23.10.2025 датою її фактичного подання.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2025 № 13524790/32637357, № 13524792/32637357 та № 13524791/32637357. Зокрема позивач вказав, що всі три господарські операції за податковими накладними №21 від 14.10.2025, №31 від 17.10.2025 та №51 від 23.10.2025 є складовими частинами єдиного неперервного процесу постачання. Вони оформлені у суворій відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять усі обов`язкові реквізити та беззаперечно підтверджують об`єктивний рух активів. Ухвалення контролюючим органом серії шаблонних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних свідчить про нівелювання суб`єктом владних повноважень принципу превалювання сутності економічної операції над її документарною формою та становить пряме порушення майнових прав платника податків. Зазначив, що докази, які надавались для реєстрації податкових накладних, підтверджують доводи позивача про наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідачів 1, 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, що з огляду на відповідність ТОВ «Кифа» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, станом на дату подання спірних податкових накладних до реєстрації, реєстрацію податкових накладних №21 від 14.10.2025 року, №31 від 17.10.2025 року та №51 від 23.10.2025 року зупинено. З огляду на ненадання платником податків специфікацій до договору поставки та надання акту звіряння взаєморозрахунків у якості, яка унеможливлює аналіз його змісту, Комісією Головного управління ДПС України в Закарпатській області прийнято рішення №13524790/32637357 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 14.10.2025, №13524792/32637357 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 17.10.2025 та №13524791/32637357 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 23.10.2025, з огляду на надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Відтак оскаржувані рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області прийнято правомірно.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що пункт 1.2 Договору поставки № 04-07/25 імперативно встановлює, що найменування та кількість товару зазначаються у специфікаціях та/або накладних, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації. Позивачем було складено, підписано обома сторонами та надано відповідачу 1 у повному обсязі видаткові накладні (№ 1031 від 14.10.2025, № 1043 та № 1044 від 17.10.2025), які виконують функцію специфікацій. Крім того, у відзиві відповідач 1 зазначає, що оскаржувані рішення були прийняті з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. При цьому, у полі «Додаткова інформація» спірних рішень єдиними недоліками вказано ненадання специфікації та якість сканованої копії акта звірки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити їх з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідачів 1, 2 у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просила суд відмовити у задоволенні позову.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кифа» (код ЄДРПОУ 32637357) здійснює господарську діяльність з виробництва та подальшої реалізації будівельної керамічної продукції.

07.04.2025 між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ АВЕНЮ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 04-07/25.

У зв`язку з виконанням договору поставки № 04-07/25 від 07.04.2025 позивачем направлено засобами інформаційно-комунікаційних систем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні: №21 від 14.10.2025 на загальну суму 69185,92 грн (в т.ч. ПДВ 11530,99 грн), №31 від 17.10.2025 на загальну суму 69185,92 грн (в т.ч. ПДВ 11530,99 грн) та №51 від 23.10.2025 на загальну суму 69185,92 грн (в т.ч. ПДВ 11530,99 грн), контрагент ТОВ «Білдінг Авеню» (код ЄДРПОУ 41310890); номенклатура товарів/послуг – «Камінь КР- 2,12 НФ, піддон».

З огляду на відповідність ТОВ «Кифа» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, станом на дату подання спірних податкових накладних до реєстрації, реєстрацію податкових накладних №21 від 14.10.2025 року, №31 від 17.10.2025 року та №51 від 23.10.2025 року зупинено.

Відповідно до змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ «Кифа» запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

На підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних від №21 від 14.10.2025 року, №31 від 17.10.2025 року та №51 від 23.10.2025 року ТОВ «Кифа» направлено до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До зазначеного Повідомлення позивачем долучено: ТТН №Р1031 від 14.10.2025 року; ТТН №Р1043 від 17.10.2025 року; ТТН №Р1044 від 17.10.2025 року; Договір поставки №04-07/25 від 07.04.2025 року між ТОВ «Кифа» та ТОВ «Білдінг Авеню»; Виписку за рахунком НОМЕР_1 за 23.10.2025 року; Виписку за рахунком НОМЕР_1 за 14.10.2025 року; Договір оренди транспортного засобу між ТОВ «Вояж-Львів» та ТОВ «Кифа» від 01.03.2024 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; Картку рахунку 361 за 14.10.2025; Картку рахунку 361 за 17.10.2025; Картку рахунку 361 за 23.10.2025; Видаткову накладну №1031 від 14.10.2025 року; Видаткову накладну №1043 від 17.10.2025 року; Видаткову накладну №1044 від 17.10.2025 року; Сертифікат відповідності UA0.YT.011708-25; Додаткову угоду від 28.05.2024 до договору оренди транспортного засобу від 01.03.2024 року між ТОВ «Вояж-Львів» та ТОВ «Кифа».

Відповідно до Повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2025 року №13505070/32637357, 13505072/32637357 та №13505071/32637357, ТОВ «Кифа», серед інших документів, запропоновано надати до розгляду контролюючого органу специфікації відповідно до п.1.2. договору поставки, акт звіряння з покупцем за період дії договору (до дати подання додаткових повідомлень).

ТОВ «Кифа» засобами ІКС «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України направлено Повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого долучено акт звірки взаємних розрахунків за період 07.04.2025-15.12.2025 року з контрагентом – ТОВ «Білдінг Авеню».

23 грудня 2025 року ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято рішення № 13524790/32637357, № 13524792/32637357 та № 13524791/32637357 про відмову у реєстрації податкових накладних №21 від 14.10.2025 року, №31 від 17.10.2025 року та №51 від 23.10.2025 року у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація – не надано специфікації відповідно до п.1, 2 договору поставки, акт звіряння з покупцем надано в якості, що унеможливлює ідентифікацію сум, дат та контрагентів (неможливо прочитати).

Не погоджуючись із вищенаведеними рішенням Комісії ГУ ДПС у Закарпатській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується - ПК України), операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно із п. 5, 6, 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операці первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 4 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 встановлено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в якому зазначено, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку та таке рішення має містити податкову інформацію, яка є підставою для включення платника податків до переліку ризикових.

З квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вбачається, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд вказує, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Квитанції ГУ ДПС у Закарпатській області не містять.

Крім того, нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою на те, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача усіх документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної, хоча форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі передбачає можливість проставляння податковим органом відмітки у відповідній графі, яка визначає підстави відмови, зокрема, щодо неподання відповідних документів.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п. 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, такі підстави не стосуються платників податку, які мають позитивну податкову історію, а у випадку стосовно позивача відповідачами не надано доказів негативної податкової історії позивача.

Позивачем надано повідомлення з первинними документами, щодо яких відповідач не зазначає будь-яких невідповідностей чи неможливість встановити зміст і обсяг господарської операції за цими документами, їх дефектність, тощо.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18, які враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1 відмовлено у реєстрації податкових накладних №21 від 14.10.2025 року, №31 від 17.10.2025 року та №51 від 23.10.2025 року у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Згідно додаткової інформації – не надано специфікації відповідно до п.1, 2 договору поставки, акт звіряння з покупцем надано в якості, що унеможливлює ідентифікацію сум, дат та контрагентів (неможливо прочитати).

Суд враховує, що відповідно до пункту 1.2 Договору поставки № 04-07/25 найменування (асортимент), кількість, ціна товару, місце поставки зазначаються у специфікаціях до цього Договору та/або накладних (замовленнях, заявках, рахунках), які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та є невід`ємною частиною цього Договору.

Водночас позивачем було надано відповідачу 1 видаткові накладні (№ 1031 від 14.10.2025, № 1043 та № 1044 від 17.10.2025), які згідно вищевказаного договору виконують функцію специфікацій.

Суд звертає увагу, що посилання відповідачів на ненадання окремих документів без конкретизації того, чому надані документи є недостатніми, не може бути визнано належним обґрунтуванням рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних таких конкретних обставин не містять.

Суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.

Також у своїх висновках у постановах від 04.01.2023 y справі №240/12428/19, від 30.09.2022 y справі №600/332/21-а Верховний Суд зазначив, що здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, крім того, саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Відтак, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Слід також зауважити, що обрання відповідачем 1 такої підстави для відмови у реєстрації податкових накладних як документи складені з порушенням законодавства вимагає від суб`єкта владних повноважень чіткої вказівки на те, який саме нормативно-правовий акт та яка його норма були порушені під час оформлення наданих первинних документів.

Натомість відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду належних доказів того, що під час розгляду поданих позивачем пояснень і документів Комісією було проведено належну та повну оцінку їх змісту. Не наведено також конкретних недоліків кожного з поданих документів, які б унеможливлювали встановлення факту здійснення позивачем господарських операцій.

Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення, у зв`язку з чим, спірні рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем 1 рішень згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення № 13524790/32637357, № 13524792/32637357 та № 13524791/32637357 про відмову у реєстрації податкових накладних №21 від 14.10.2025 року, №31 від 17.10.2025 року та №51 від 23.10.2025 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)».

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджували зазначені у ній дані, в тому числі реальність здійснення господарських операцій по ній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно з п.12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.19 Порядку виконання рішень суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

При цьому суд також враховує наступне.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557.

Розділом II зазначеного Порядку визначені загальні вимоги щодо електронного документообігу.

Згідно з п.п.5 - 7 розд.ІІ цього Порядку (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд.ІІ Порядку визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п.9 та 10 розд.ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

Відповідно до п.11 розд.ІІ Порядку у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З метою ефективного захисту та відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних кожну податкові накладні позивача днем її подання на реєстрацію. (ч.2 ст.9, п.10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання відповідачів на наявність у Державної податкової служби України дискреційних повноважень щодо вирішення спірного питання є неприйнятними, оскільки норми права, що регулюють спірні правовідносини, визначають чітку поведінку суб`єкта владних повноважень, яка не передбачає свободи розсуду (дискреції).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору в сумі 7987,20 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 (ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кифа» (90122, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Мідяниця, буд. 226 «А», код ЄДРПОУ 32637357) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області № 13524790/32637357 від 23.12.2025 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Кифа» в реєстрації податкової накладної № 21 від 14.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 14.10.2025, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Кифа», днем її подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області № 13524792/32637357 від 23.12.2025 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Кифа» в реєстрації податкової накладної № 31 від 17.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31 від 17.10.2025, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Кифа», днем її подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області № 13524791/32637357 від 23.12.2025 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Кифа» в реєстрації податкової накладної № 51 від 23.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 51 від 23.10.2025, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Кифа», днем її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кифа» (90122, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Мідяниця, буд. 226 «А», код ЄДРПОУ 32637357) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7987,20 грн (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано протягом 07.10.2026 року.