Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №240/17286/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/17286/25

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ІНФОРМАЦІЯ_2 із позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі UAUA- 2025-05-27-013311-a від 25.06.2025.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновок про результати моніторингу закупівлі є необґрунтованим, протиправними та таким, що не відповідають приписам чинного законодавства. Стверджує, що у органів фінансового контролю відсутнє право вимоги припинення зобов`язань за договором. Встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо розірвання укладеного договору є порушенням принципу пропорційності та свідчить про протиправність оскаржуваного висновку. Наголошує, що спірний висновок не містить доказів та відомостей про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що виявлені порушення за результатами моніторингу процедури закупівлі не носять формальний характер, оскільки ґрунтуються на вимогах нормативно-правових актів, які не було дотримано замовником, а тому оскаржуваний висновок складений відповідачем з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також пропорційно тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

До суду від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача із доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву не погодився, та подав до суду відповідь на відзив. Вказав, що виявлені відповідачем порушення у тендерній документації не дають підстав для розірвання договору про закупівлю послуг від 10.06.2025 № 20, так як мають формальний характер. Послуги, передбачені договором, виконані у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання виконаних будівельних робіт №20 від 25.07.2025.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Вказав, що Управління не зобов`язано у висновку зазначати, які саме шкідливі наслідки мали виявлені порушення та яку шкоду нанесли бюджету, а також слід відмітити, що дане твердження Позивача не має жодного законодавчого обґрунтування. Укладання договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника, та як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що підтверджують виконання договору від 10.06.2025 № 20.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи №240/17286/25 відмовлено.

До суд надійшли пояснення щодо позову від третьої особи. ОСОБА_1 вказав, що на виконання вимог законодавства, Технічна документація містила вираз «або еквівалент» і ФОП ОСОБА_1 скористався та надав еквівалент товару, що не є порушенням. Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Але визначених законодавством підстав для відхилення ТП ФОП ОСОБА_1 не було. Станом на момент прийняття оскаржуваного висновку Договір, укладений за результатами закупівлі, вже виконувався тривалий час, відсоток виконання був значним.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу Управління від 16.06.2025 № 65-3, з 16.06.2025 по 25.06.2025 проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом: «Проведення поточного ремонту (послуги з монтажу, демонтажу вікон та дверей)», код згідно з ДК 021:2015; 45420000-7 (Столярні та теслярні роботи), очікуваною вартістю 977 307,16 гри за номером 1D: UA-2025-05-27-013311-а, здійсненої позивачем.

За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, оскільки тендерна документація Замовника не містить відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

За результатами моніторингу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 установлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутня порівняльна таблиця, а також наданий протокол випробувань з визначення групи займистості, згідно з ДСТУ Б В.1.1-2-97, підтверджує, що зразки профілів полівінілхлоридних, які надані на випробування, відносяться до матеріалів групи займистості В2 та критична поверхнева щільність теплового потоку становить 20 кВт/м2 < КПЩТГІ < 35 кВт/м2, що не відповідає вимогам розділу II Додатку № 1 до тендерної документації.

Таким чином, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідала умовам установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та як таку, що не відповідала іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.

У складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 надано відомість, яка містить інформацію про наявність в учасника 5-ти працівників, які виконують роботу за цивільно-правовими договорами, та в якій відсутня інформація про обов`язки, передбачені цивільно-правовими договорами, чим не дотримано вимоги пункту 2 розділу 1 Додатку № 1 та Додатку № З до тендерної документації.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю послуг від 10.06.2025 № 20, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.04.2025, затвердженому начальником Управління 25.06.2025 та оприлюдненому в електронній системі закупівель 25.06.2025.

Вважаючи вищенаведений висновок протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписамист.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель", а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII, в редакції, яка введена в дію з 19.04.2020) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.8 вказаного Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 7 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

За ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

За частинами 1, 3 ст. 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Згідно ч. 1 - 2 ст. 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Частиною 2 ст. 21 Закону № 922-VIII встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

За ч. 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Як встановлено судом, в ході моніторингу встановлено, що тендерна документація позивача, як замовника складена з порушенням вимог Закону №922-VIII та Особливостей.

Зокрема у висновку наведено невідповідності тендерної документації вимогам пункту 14 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей.

Так, 12.10.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 №922-VIIІ з урахуванням цих Особливостей.

Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - дев`ятому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами;

спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Для об`єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об`єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.

Перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.

Згідно з пп.2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

- є такою, строк дії якої закінчився;

- є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

- не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №922-VIIІ тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Щодо порушення пункту 14 частини 2 статті 22 Закону № 922-VПІ.

Відповідно до п. 14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VІІІ, у тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Судом встановлено та визнається учасниками справи факт відсутності саме у тендерній документації конкретної дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. При цьому позивач наполягає на тому, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначається електронною системою закупівель автоматично.

При цьому, на електронному майданчику вказано, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій від 01.06.2025 00:00.

Суд зазначає, що вимога «зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій» у тендерній документації дійсно не може вважатися повною мірою виконаною позивачем, оскільки ця вимога в Законі №922-VII сформульована не як вимога про «надання відомостей про порядок визначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій», що за змістом було зроблено позивачем, а саме як вимога зазначити конкретну кінцеву дату подання тендерних пропозицій. У зв`язку з цим, судом встановлено факт невиконання позивачем вимоги п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VII, згідно якої саме у тендерній документації має міститися кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Водночас, суд зазначає, що під час вирішення спору суд зобов`язаний враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобам його усунення, що визначений відповідачем. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб`єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.

При цьому суд звертає увагу, що за частиною шостою статті 26 Закону №922-VIIІ у будь-якому випадку електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу, а також тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель, тому наведені протиріччя не є суттєвими (формальними) порушеннями з боку позивача та усунуті автоматично електронною системою закупівель при формуванні інформації про процедуру закупівель на офіційному сайті із зазначенням дати, і часу, у якій зазначено кінцевий строк подання тендерної пропозиції 01.06.2025 00:00, а тому не вплинули на зміст тендерної пропозиції.

У спірному висновку контролюючий орган зазначив, що відповідно до вимог розділу II Додатку № 1 до тендерної документації на підтвердження відповідності запропонованих товарів технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, від учасників у складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання, зокрема, порівняльної таблиці та протоколу випробувань з визначення групи займистості, згідно з ДСТУ В В.1.1-2-97 (не більше 20 кВт/м2, що відповідає В3 по групі займистості матеріалу, ДБН В.1.1-7:2016).

Однак, моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутня порівняльна таблиця, а також протокол випробувань з визначення групи займистості, згідно з ДСТУ Б В.1.1-2-97, підтверджує, що зразки профілів полівінілхлоридних, які надані на випробування, відносяться до матеріалів групи займистості В2 та критична поверхнева щільність теплового потоку становить 20 кВт/м2 < КПЩТП < 35 кВт/м2, що не відповідає вимогам розділу II Додатку № 1 до тендерної документації.

Також, у висновку моніторингу зазначено, що відповідно до вимог пункту 2 розділу І Додатку №1 до тендерної документації, на відповідність кваліфікаційному критерію "наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід", від учасників у складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, встановленої форми згідно Додатку №3 до тендерної документації, та яка повинна містити інформацію, зокрема, про посаду працівників за штатним розписом чи їх обов`язки, передбачені трудовою (цивільно-правовою) угодою (в разі залучення позаштатних працівників).

На виконання вищевказаних вимог у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 надано відомість, яка містить інформацію про наявність в учасника 5-ти працівників, які виконують роботу за цивільно-правовими договорами, та в якій відсутня інформація про обов`язки, передбачені цивільно-правовими договорами, чим не дотримано вимоги пункту 2 розділу 1 Додатку №1 та Додатку №3 до тендерної документації.

З матеріалів справи вбачається, що від ФОП ОСОБА_1 було витребувано порівняльну таблицю від 09.06.2025 №195.

Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у підтвердження вимог надав Технічний паспорт виробу для віконного та дверного блоку, відповідно до якого підтверджений показник приведеного опору теплопередачі становить 0,91 м2К/Вт.

Так, ДСТУ В.1.1-2-97 передбачено, що мінімально допустиме значення приведеного опору теплопередачі повинно становити не більше 20 кВт/м2, що відповідає ВЗ по групі займистості матеріалу, ДБН В.1.1-7:2016).

Таким чином, показник 0,91 м2К/Вт є допустимим.

Судом встановлено, що з метою підтвердження інформації про наявність в ФОП ОСОБА_1 працівників відповідної кваліфікації, учасником були надані відомості про кваліфікаційний склад фахівців та працівників, яких буде залучено для надання послуг.

Відповідач зауважив, що у відомості відсутні інформація про обов`язки, передбачені цивільно-правовими договорами, чим не дотримано вимоги пункту 2 розділу І Додатку №1 та Додатку №3 до тендерної документації.

Водночас, відсутність цієї інформації не свідчить про порушення позивачем процедури закупівлі, не призвели до негативних наслідків, не свідчить про порушення фінансової дисципліни та не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Окрему увагу слід звернути на вимогу відповідача про усунення виявлених під час моніторингу порушень шляхом розірвання вказаних договірних відносин.

Так, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що на момент винесення оскаржуваного висновку була виконана значна частина робіт, передбачена договором від 10.06.2025.

На час розгляду справи договір між позивачем та ФОП ОСОБА_1 виконаний, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю, актом №20 приймання виконання будівельних робіт за липень 2025 року від 25.07.2025.

Позивачем дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" в частині укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, що підтверджується висновком відповідача про результати моніторингу закупівлі, тобто дії позивача не призвели до уникнення застосування процедури закупівлі.

Суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов`язання припинити зобов`язання за договором, який на час розгляду справи вже виконаний є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №160/5890/22 висловлений висновок, що у контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).

Згідно вимог статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічна норма частини першої статті 188 Господарського кодексу України, яка була чинною на момент винесення спірного висновку, теж стверджує, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, господарський договір, у тому числі договір про закупівлю, може бути розірваний лише за згодою сторін або у судовому порядку.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак, у вимірі з`ясованих обставин цієї справи суд констатує, що у спірному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.20.2016 №43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з пп. 20 п. 6 Положення № 43 про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

При цьому, законодавством не встановлено повноваження органів фінансового контролю зобов`язувати суб`єктів господарювання саме до розірвання господарського договору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.

моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогамЗакону України «Про публічні закупівлі`неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченомустаттею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положенняЗакону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Саме така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №160/12925/19, від 30.11.2021 №420/5590/19.

У цьому випадку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області не скористалося своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

З огляду на наведене, суд зазначає, що зобов`язання відповідача щодо усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб шляхом припинення зобов`язань за договором, призвело б до порушення прав та інтересів позивача, третіх осіб та мало би для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а наголошувалося, що орган фінансового контролю повинен виходити із принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення.

Верховний Суд в постанові від 21.06.2024 у справі № 160/9163/22 зазначив, що вимога Держаудитслужби про розірвання договору є крайньою мірою впливу органу фінансового контролю на учасників закупівлі, при обранні такого зобов`язання суб`єкт владних повноважень має враховувати сутність виявлених правопорушень та вплив їх негативних наслідки на всю процедуру закупівлі в цілому.

Водночас, у наявних правовідносинах щодо моніторингу процедури закупівлі UA-2025-05-27-013311-а, суб`єктом контролю не встановлено ознак неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про усунення виявлених порушень, зокрема шляхом розірвання договору 10.06.2025 № 20.

Суд зауважує, що усунення вказаних у Висновку допущених позивачем порушень запропонований відповідачем спосіб шляхом розірвання договорів про закупівлю послуг суперечить принципу співмірності та пропорційності, тобто свідчить про недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів позивача та третіх осіб і цілями, на досягнення яких було спрямовано укладення вказаних договорів.

З огляду на наведене, з урахуванням висновку суду про необґрунтованість виявлених контролюючим органом порушень, висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UAUA-2025-05-27-013311-a від 25.06.2025 слід визнати протиправним.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням зазначеного, суд вважає висновок Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області про результати моніторингу UAUA-2025-05-27-013311-a від 25.06.2025 протиправним і необґрунтованим, а позовні вимоги про його скасування - такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (пл. Корольова, 12,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40919579), третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі UAUA-2025-05-27-013311-a від 25.06.2025 року за предмету закупівлі Проведення поточного ремонту (послуги з монтажу, демонтажу вікон та дверей).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

08.10.26