Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №160/11545/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/11545/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/11545/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у періоди з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини у періоди з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після отримання поранення позивач проходив стаціонарне лікування у періоди з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року. Однак за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці йому безпідставно не було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11545/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.05.2026 року відповідач отримав ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року та 10.08.2026 року надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обкутування відзиву на позов зазначив про відсутність у позивача права на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки основні захворювання не відносяться до тих, що пов`язані з захистом Батьківщини.

17.08.2026 року позивачем надано відповідь на відзив в якій він просить задовольнити позовні вимоги. Вказує, що зміст Постанови №168 та Порядку №260 не пов`язують право на додаткову винагороду з тим, у якій графі медичної виписки зазначено наслідки бойової травми, а доводи відзиву щодо кожного зі спірних періодів спростовуються змістом наданих позивачем медичних документів.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

06.09.2023 року ОСОБА_1 отримав вибухову травму. Акубаротравму, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту Твердохлібове, Сватівського району Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу, що підтверджується первинною медичною картою форми 100 та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4791 від 20.09.2023 року.

3 27.10.2023 року по 10.11.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ВСП "Університетська лікарня" Дніпровського державного медичного університету, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8823 від 10.11.2023 року.

3 10.11.2023 року по 08.12.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровській багатопрофільній клінічній лікарні з надання психіатричної допомоги», ДОР, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №13443/2023 від 08.12.2023 року.

3 10.11.2023 року по 08.12.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровській багатопрофільній клінічній лікарні з надання психіатричної допомоги», ДОР, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №13443/2023 від 08.12.2023 року.

08.02.2024 року солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , по завершенню якого видано довідку №1220/2 від 08.02.2024 року, в якій зазначено, що травма, так, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як легка. Цервікалгія на тлі ізольованого остеохондрозу шийного відділу хребта спондильозу, спондилоартрозу, протрузій міжхребцевих дисків С3-С7, 3 помірно вираженим больовим синдромом без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Короткозорість в 2,0Д правого ока та в 2,5 лівого ока. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі графи 146, 75в, 23г, 64г Розкладу хвороб графи, 10 ТДВ «Б» непридатний до служби у десантно-штурмових військах, обмежено придатний до військової служби.

З 19.04.2024 року по 01.05.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "ГВВ" ЖОР, що підтверджується випискою-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №2813.

3 23.05.2024 року по 06.06.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Обласний Медичний Спеціалізований Центр" Житомирської Обласної Ради, ДОР, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №4024.

Згідно витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, протокол №1669 від 25 квітня 2024 року вбачається, що травма: «Стан після вибухової травми (06.09.2023), закритої черепномозкової травми, струсу головного мозку, у вигляді астено-цефалгічного та вестибуло-атактичного синдромів, з незначним порушенням функцій центральної нервової системи, помірно вираженого посткомоційного синдрому». Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, травма легкого ступеню, травма, Так, пов`язана із захистом Батьківщини. Захворювання: «Цервікалгія на тлі ізольованого остеохондрозу шийного відділу хребта спондильозу, спондилоартрозу, протрузій міжхребцевих дисків С3-С7, з помірно вираженим больовим синдромом без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Короткозорість в 2,0Д правого ока та в 2,5 лівого ока», захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. Постанову про причинний зв`язок травми у довідці ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 08.02.2024 №1220/2 відмінити.

Згідно довідки про нарахований дохід Військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 року вбачається, що з жовтня 2023 року по червень 2024 року позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку 30 000,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування додаткової винагороди в повному обсязі, з розрахунку 100 000,00 грн. на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з приводу отриманого поранення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Пунктом 1 постанови Кабінету міністрів України № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

Водночас суд зазначає, що така додаткова винагорода, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, підлягає виплаті за наявності певних умов, а саме: 1) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини; 2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Також, аналогічна норма передбачена і в наказі Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260) відповідно до пункту 10 Розділу XXXIV у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Також приписами пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Водночас, суд наголошує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

В даному випадку, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування належної додаткової винагороди за період з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року, а саме за час перебування на стаціонарному лікуванні.

Як було встановлено судом та свідчать матеріали справи, 06.09.2023 року ОСОБА_1 отримав вибухову травму. Акубаротравму, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту Твердохлібове, Сватівського району Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу, що підтверджується первинною медичною картою форми 100 та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4791 від 20.09.2023 року.

Також позивач у зв`язку з отриманим 06.09.2023 року пораненням, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року; з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року; з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року; з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року; з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року, що підтверджується виписками з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого.

08.02.2024 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , по завершенню якого видано довідку №1220/2 від 08.02.2024 року, в якій зазначено, що травма, так, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як легка. Цервікалгія на тлі ізольованого остеохондрозу шийного відділу хребта спондильозу, спондилоартрозу, протрузій міжхребцевих дисків С3-С7, 3 помірно вираженим больовим синдромом без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Короткозорість в 2,0Д правого ока та в 2,5 лівого ока. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі графи 146, 75в, 23г, 64г Розкладу хвороб графи, 10 ТДВ «Б» непридатний до служби у десантно-штурмових військах, обмежено придатний до військової служби.

Згідно витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, протокол №1669 від 25 квітня 2024 року вбачається, що травма: «Стан після вибухової травми (06.09.2023), закритої черепномозкової травми, струсу головного мозку, у вигляді астено-цефалгічного та вестибуло-атактичного синдромів, з незначним порушенням функцій центральної нервової системи, помірно вираженого посткомоційного синдрому». Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, травма легкого ступеню, травма, Так, пов`язана із захистом Батьківщини. Захворювання: «Цервікалгія на тлі ізольованого остеохондрозу шийного відділу хребта спондильозу, спондилоартрозу, протрузій міжхребцевих дисків С3-С7, з помірно вираженим больовим синдромом без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Короткозорість в 2,0Д правого ока та в 2,5 лівого ока», захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. Постанову про причинний зв`язок травми у довідці ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 08.02.2024 №1220/2 відмінити.

Таким чином, суд доходить висновку, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними щодо позивача, які містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23 зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23.

Отже час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із таким пораненням підтверджується належними доказами (виписками із медичної карти стаціонарного хворого, епікризу), а тому суд дійшов висновку що позивач набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за час проходження лікування.

Натомість відповідачем до матеріалів справи не надано жодних інших доказів для спростування того, що встановлений під час проходження стаціонарного лікування діагноз не був пов`язаний із отриманою позивачем під час захисту Батьківщини травмою.

Отже під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року, позивач набув права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

При цьому, суд зазначає, що станом на дату винесення рішення по справі, відповідачем жодних розрахунків з приводу грошового забезпечення позивача, доказів нарахування та виплати додаткової винагороди за спірний період не надано.

Наведене свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати у повному та належному розмірі додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача на отримання додаткової винагороди у належному розмірі підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення за всі спірні періоди.

Доводи відповідача щодо того, що у медичних виписках позивача за спірні періоди захворювання які пов`язані з захистом Батьківщини вказані не як основні, а як супутні або проміжні, судом не враховуються, оскільки зміст Постанови №168 та Порядку №260 не пов`язують право на додаткову винагороду з тим, у якій графі медичної виписки зазначено наслідки бойової травми, в той час як щодо кожного зі спірних періодів надані позивачем медичні документи підтверджують діагноз позивача за захворюваннями що пов`язані з отриманою травмою пов`язаною з захистом Батьківщини.

Щодо періоду перебування у відпустці для лікування з приводу отриманого поранення, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови № 168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Разом із тим, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували наявність передбачених абзацом четвертим пункту 1 Постанови № 168 підстав для виплати додаткової винагороди за цей період. Відтак підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Також, не підлягають задоволенню вимоги про здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», оскільки такі дії ще не відбулись та будуть здійснені лише на виконання даного судового рішення, після набрання ним законної сили, отже права позивача в цій частині не є порушеними та заявлені передчасно.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 27.10.2023 року по 10.11.2023 року, з 10.11.2023 року по 08.12.2023 року, з 19.04.2024 року по 01.05.2024 року, з 23.05.2024 року по 06.06.2024 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська