Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №140/9765/26
Суддя: Стецик Назар Васильович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9765/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” до Волинської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (далі також – ТОВ “777 Трейдінг Груп”, товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також – митний орган, митниця, відповідач), в якому просить:
визнати дії Волинської митниці по відмові ТОВ “777 Трейдінг Груп” (код ЄДРПОУ – 44356571) у застосуванні тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом при здійсненні митного оформлення автобусу марки VAN HOOL модель TDX27 ASTROMEGA, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , та видачу як підставу такої відмови картки відмови у митному оформленні від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573, протиправними;
зобов`язати Волинську митницю відновити тарифну преференцію у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом автобусу марки VAN HOOL модель TDX27 ASTROMEGA, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування у графи митної декларації від 10.07.2026 №26UA205050024748U8 як оформленої із застосуванням тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом;
зобов`язати Волинську митницю після відновлення тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом автобусу марки VAN HOOL модель TDX27 ASTROMEGA, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування до митної декларації від 10.07.2026 №26UA205050024748U8, підготувати висновок про повернення надмірно сплаченої суми митних платежів, яка виникне внаслідок відновлення тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом по митній декларації від 10.07.2026 №26UA205050024748U8, з відповідного бюджету згідно форми, визначеної у Додатку №2 до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2026 Волинська митниця без достатніх правових та фактичних підстав відмовила позивачу у митному оформленні автобуса VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA із застосуванням тарифної преференції за кодом “410” на підставі сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597.
Позивач вказує, що сертифікат EUR.1 №L 742597 виданий компетентним митним органом Федеративної Республіки Німеччина, а заявлене у ньому походження автобуса з Європейського Союзу додатково підтверджувалося декларацією виробника VAN HOOL від 13.05.2026, відповідно до якої автобус TDX27 Astromega, 2015 року виготовлення, шасі № НОМЕР_1 , походить з Європейського Союзу (Бельгія) та відповідає правилам преференційного походження, а також інформаційною табличкою виробника безпосередньо на транспортному засобі.
На переконання позивача, самі по собі сумніви митниці у преференційному походженні товару могли слугувати підставою для проведення подальшої перевірки документа про походження, однак не давали достатніх підстав для відмови у застосуванні преференції під час митного оформлення. Позивач також звертає увагу, що у мотивувальній частині картки відмови митниця послалася на сертифікат EUR.1 від 05.06.2026 №A 4271867, який взагалі не стосується ввезеного позивачем автобуса, тоді як до митного оформлення подавався сертифікат EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597.
У зв`язку з відмовою у застосуванні преференції позивач у подальшому був змушений здійснити митне оформлення цього ж транспортного засобу за митною декларацією від 10.07.2026 №26UA205050024748U8 без застосування тарифної преференції та зі сплатою митних платежів у повному обсязі. Саме тому, на думку позивача, одного лише визнання протиправності відмови недостатньо для відновлення його майнового становища, у зв`язку з чим він просить також зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до митної декларації та забезпечити повернення надміру сплачених платежів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У поданому відзиві Волинська митниця позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначив, що 30.06.2026 позивач подав митну декларацію №26UA205050023247U9 на товар “автобус туристичний, що у використанні”, марки VAN HOOL, модель TDX27 ASTROMEGA, шасі № НОМЕР_1 , 2015 року виготовлення, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8702101990. У графі 36 митної декларації декларантом заявлено преференцію за кодом “410” на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597, виданого компетентним митним органом Німеччини експортеру Janssen Reisen Wittmund GmbH & Co.KG.
Волинська митниця вказує, що товар є транспортним засобом, який тривалий час був у використанні, а експортер не є його виробником. За твердженням відповідача, у процесі експлуатації автобус міг підлягати ремонту, заміні деталей та комплектуючих, у зв`язку з чим у митниці виникли сумніви щодо того, чи відповідає товар установленим правилам преференційного походження, зокрема щодо максимально допустимої вартості матеріалів іншого походження.
При цьому відповідач визнає, що сама по собі обставина тривалого використання транспортного засобу не свідчить про непідтвердження його преференційного походження, однак, на думку митниці, створює об`єктивну необхідність перевірити підстави набуття ним такого статусу.
Відповідач також заперечує доводи позивача про незастосовність Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, зазначаючи, що для цілей Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом правила походження визначаються з урахуванням Доповнення I до зазначеної Конвенції.
На думку митниці, оформлення картки відмови не означало остаточного заперечення преференційного походження автобуса, а мало наслідком тимчасове призупинення застосування преференційного режиму до отримання результатів перевірки компетентного органу держави експорту.
Волинська митниця також зазначила, що належним предметом судового оскарження у цьому випадку є сама картка відмови як індивідуальний акт, а не дії посадових осіб митного органу, які передували її прийняттю.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що припущення відповідача про можливий ремонт автобуса, заміну деталей чи комплектуючих не підтверджені жодними доказами. Позивач наголосив, що конкретних відомостей про переобладнання транспортного засобу або використання під час його виробництва чи подальшої експлуатації матеріалів, які б впливали на набуте преференційне походження, відповідачем не наведено.
Крім того, позивач зазначив, що транспортний засіб ідентифікований за унікальним номером шасі № НОМЕР_1 як у сертифікаті EUR.1, так і в декларації виробника VAN HOOL, митних деклараціях та на інформаційній табличці виробника.
Ухвалою суду від 14.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи з повідомленням учасників справи та про зупинення провадження до вирішення іншої адміністративної справи, предметом якої є рішення Волинської митниці про коригування митної вартості цього транспортного засобу, оскільки спори мають різний предмет, а вирішення питання про митну вартість не визначає наявності чи відсутності права на тарифну преференцію.
Ухвалою суду від 30.09.2026 витребувано у Волинської митниці результати перевірки сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 компетентним органом держави експорту за запитом Державної митної служби України від 14.07.2026 №15/15-03-01/11/4162, а в разі ненадходження таких результатів — письмову інформацію про це.
На виконання ухвали суду відповідач повідомив, що станом на 05.10.2026 відповідь уповноваженого митного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо результатів перевірки сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 до Волинської митниці не надходила.
Дослідивши письмові докази, заяви сторін по суті справи, перевіривши доводи учасників справи у сукупності з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив такі обставини.
18.05.2026 між ТОВ “777 Трейдінг Груп” та Janssen Reisen Wittmund GmbH & Co.KG укладено зовнішньоекономічний договір №1805/26DE.
На підставі рахунку-фактури від 18.05.2026 №606137 позивач придбав автобус марки VAN HOOL, модель TDX27 ASTROMEGA, VIN № НОМЕР_1 , вартістю 120 000,00 євро.
Платіжною інструкцією в іноземній валюті від 12.06.2026 №54 підтверджено перерахування продавцю 120 000,00 євро із зазначенням договору від 18.05.2026 №1805/26DE та VIN № НОМЕР_1 .
22.06.2026 митним органом Федеративної Республіки Німеччина — Hauptzollamt Oldenburg, Zollamt Emden — видано сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №L 742597, у якому експортером зазначено Janssen Reisen Wittmund GmbH & Co.KG, одержувачем — 777 Trading Group LLC, країною/групою країн походження — Європейський Союз, а у графі опису товару вказано вживаний автобус VAN HOOL TDX27 Astromega, VIN № НОМЕР_1 .
Декларацією виробника VAN HOOL від 13.05.2026 підтверджено, що автобус VAN HOOL TDX27 Astromega, 2015 року виготовлення, шасі № НОМЕР_1 , походить з Європейського Союзу (Бельгія) та відповідає правилам походження для преференційної торгівлі, зокрема з Україною. У декларації також зазначено, що кумуляція не застосовувалася.
На інформаційній табличці транспортного засобу зазначено виробника VAN HOOL N.V., BELGIE, номер YE2X27SD369D55792 та місце виробництва — Lier, Belgium.
30.06.2026 позивач подав до Волинської митниці митну декларацію №26UA205050023247U9 для митного оформлення зазначеного автобуса в режимі імпорту. У графі 34 зазначено країну походження EU, у графі 36 заявлено тарифну преференцію за кодом “410”, а у графі 44 серед поданих документів — сертифікат EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597.
Того ж дня Волинська митниця оформила картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2026/000573.
У картці відмови серед поданих декларантом документів правильно зазначено сертифікат EUR.1 №L 742597 від 22.06.2026. Водночас у розділі щодо причин відмови вказано, що у митниці є обґрунтовані сумніви щодо преференційного походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 05.06.2026 №A 4271867, тобто в іншому документі, який не стосується спірного митного оформлення.
Посилаючись на пункт 4 статті 34 Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, митниця зазначила про призупинення надання преференційного режиму для товару до надходження результатів перевірки від компетентних органів держави експорту та вказала, що питання відновлення режиму вільної торгівлі може бути розглянуте після одержання результатів перевірки, які підтвердять дійсність документів, преференційне походження товару та його відповідність вимогам міжнародного договору про відьну торгівлю.
Одночасно у картці відмови позивачу роз`яснено, що митне оформлення товару необхідно здійснити без застосування преференційного режиму.
Отже, незалежно від використаного відповідачем формулювання про “призупинення” преференційного режиму, безпосереднім юридичним наслідком картки відмови стала відмова у завершенні митного оформлення за поданою 30.06.2026 митною декларацією із заявленою тарифною преференцією та необхідність здійснення митного оформлення товару без її застосування.
07.07.2026 Волинська митниця звернулася до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Державної митної служби України щодо направлення на перевірку, зокрема, сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597.
У зазначеному листі причиною направлення сертифікатів №L 742597 та №L 742598 на перевірку визначено сумніви щодо преференційного походження транспортних засобів у зв`язку з тим, що вони були у використанні, а експортери не є їх виробниками.
14.07.2026 Державною митною службою України на адресу компетентного митного органу Федеративної Республіки Німеччина направлено запит №15/15-03-01/11/4162 щодо перевірки автентичності, зокрема, сертифіката EUR.1 №L 742597 та правильності відомостей про преференційне походження товару.
При цьому сама картка відмови прийнята 30.06.2026, тобто до звернення Волинської митниці від 07.07.2026 та до направлення Державною митною службою України 14.07.2026 відповідного запиту компетентному органу Німеччини.
10.07.2026 цей же автобус VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA, VIN № НОМЕР_1 , оформлено Волинською митницею за митною декларацією №26UA205050024748U8 без застосування преференції. У цій митній декларації країною походження товару також зазначено EU, країною виробництва — BE, а серед документів у графі 44 знову зазначено сертифікат EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597.
За митною декларацією від 10.07.2026 №26UA205050024748U8 нараховано, зокрема, ввізне мито у сумі 1 236 443,20 грн, акцизний податок у сумі 229 744,37 грн та податок на додану вартість у сумі 1 529 680,71 грн.
Суть цього спору полягає у визначенні того, чи були у Волинської митниці на момент прийняття картки відмови від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573 передбачені законодавством підстави для зупинення надання тарифної преференції щодо автобуса VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA, VIN № НОМЕР_1 , та відмови у завершенні його митного оформлення за митною декларацією від 30.06.2026 №26UA205050023247U9 із застосуванням преференції за кодом “410”.
При цьому суд враховує, що предметом перевірки у цій справі не є остаточне встановлення судом преференційного походження товару замість компетентного органу держави експорту. На час вирішення справи розпочата Державною митною службою України перевірка сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина не завершена. Отже, суд має надати оцінку саме законності рішення митного органу на момент його прийняття та визначити належний спосіб захисту порушеного права з урахуванням незавершеності процедури перевірки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.
Відповідно до частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частиною третьою статті 1 Митного кодексу України встановлено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частиною першою статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства з питань митної справи, чинні на день прийняття Волинською митницею митної декларації від 30.06.2026 №26UA205050023247U9.
Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За приписами частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування — з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України визначено відомості, які вносяться до митної декларації, зокрема найменування країни походження товарів (за наявності), ставки митних платежів, відомості про застосування пільг зі сплати митних платежів та суми митних платежів.
Відповідно до частини п`ятої статті 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Законом України від 16.09.2014 №1678-VII “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Відповідно до статті 26 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію положення цієї глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї глави “походження” означає, що товар підпадає під правила походження, викладені у Протоколі I до цієї Угоди.
Згідно зі статтею 29 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до графіків, установлених у Додатку I-А до цієї Угоди.
Законом України від 08.11.2017 №2187-VIII “Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження” Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
21.11.2018 прийнято Рішення №1/2018 Підкомітету Україна — ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 про заміну Протоколу I “Щодо визначення концепції “походження товарів” і методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Відповідно до статті 1 зазначеного Рішення Протокол I до Угоди про асоціацію замінено текстом, викладеним у додатку до цього Рішення, згідно з яким для цілей Угоди застосовуються правила походження, установлені Доповненням I та відповідними положеннями Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Повну офіційну назву Рішення №1/2018 звірено з базою Верховної Ради.
Рішенням №1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 07.12.2023 щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження внесено зміни до зазначеної Конвенції.
Законом України від 17.12.2024 №4148-IX “Про ратифікацію Рішення №1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 7 грудня 2023 року щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження” зазначене Рішення №1/2023 ратифіковано.
Крім того, Рішенням №2/2024 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 12.12.2024 щодо внесення змін до Рішення №1/2023 Спільного комітету з метою включення перехідних положень до змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, що застосовуються з 1 січня 2025 року, до оновлених правил включено відповідні перехідні положення.
Зазначене Рішення №2/2024 ратифіковано Законом України від 01.05.2025 №4414-IX “Про ратифікацію Рішення №2/2024 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 12 грудня 2024 року щодо внесення змін до Рішення №1/2023 Спільного комітету з метою включення перехідних положень до змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, що застосовуються з 1 січня 2025 року”.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин при визначенні преференційного походження товарів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом підлягали застосуванню положення Доповнення I до оновленої Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Доповнення I до Регіональної конвенції товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, під час їх ввезення в іншу Договірну Сторону підпадають під дію відповідних угод за умови подання одного з передбачених цією нормою документів, що підтверджують походження, зокрема сертифіката з перевезення товарів EUR.1.
Статтею 20 Доповнення I до Регіональної конвенції визначено процедуру видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1.
Сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митними органами Договірної Сторони-експортера за письмовою заявою експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженого представника.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної Сторони-експортера, в якій видається сертифікат, надати всі необхідні документи для підтвердження статусу походження відповідних товарів та виконання інших умов Конвенції.
Сертифікат EUR.1 видається митними органами Договірної Сторони-експортера, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з Договірної Сторони-експортера, та відповідають іншим вимогам Конвенції.
При цьому митні органи, які видають сертифікати EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів та виконання інших умов Конвенції і з цією метою можуть вимагати надання будь-яких доказів, здійснювати перевірку рахунків експортера та будь-який інший контроль, який вважатимуть доцільним.
Згідно з пунктом 2 статті 33 Доповнення I до Регіональної конвенції з метою належного застосування Конвенції Договірні Сторони допомагають одна одній через компетентні митні органи у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, декларацій про походження, декларацій постачальника та правильності інформації, наведеної в цих документах.
Статтею 34 Доповнення I до Регіональної конвенції визначено порядок перевірки підтверджень про походження після митного оформлення.
Відповідно до пункту 1 статті 34 такі перевірки здійснюються вибірково або кожного разу, коли митні органи Договірної Сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви щодо достовірності документів, статусу походження відповідних товарів або виконання інших вимог Конвенції.
З метою проведення перевірки митні органи Договірної Сторони-імпортера передають сертифікат EUR.1 та інші відповідні документи митним органам Договірної Сторони-експортера, зазначаючи, за необхідності, причини запиту, а на підтвердження запиту надають наявні документи та інформацію, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні про походження.
Перевірка здійснюється митними органами Договірної Сторони-експортера.
Згідно з пунктом 4 статті 34 Доповнення I до Регіональної конвенції, якщо митні органи Договірної Сторони-імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для відповідних товарів до отримання результатів перевірки, вони можуть запропонувати імпортеру здійснити випуск товарів з урахуванням запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.
Митні органи, на запит яких проводиться перевірка, якнайшвидше повідомляються про її результати. Такі результати повинні чітко вказувати, чи є документи достовірними, чи можна розглядати відповідні товари такими, що походять з однієї з Договірних Сторін, та чи відповідають вони іншим вимогам Конвенції.
У випадку наявності обґрунтованих сумнівів та за відсутності відповіді на запит про перевірку протягом десяти місяців з дати направлення такого запиту або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності відповідного документа або справжнього походження товарів митні органи, що запитують про проведення перевірки, відмовляють у наданні преференцій, крім випадків наявності виняткових обставин.
Повноваження митного органу щодо перевірки документів про походження товару передбачені також Митним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 43 Митного кодексу України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.
Частиною другою статті 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 43 Митного кодексу України запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
Законом України від 25.03.2025 №4323-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей”, який набрав чинності 04.07.2025, частину першу статті 281 Митного кодексу України після абзацу першого доповнено, зокрема, положеннями щодо зупинення надання тарифної пільги (преференції).
Відповідно до частини першої статті 281 Митного кодексу України митний орган має право зупинити надання тарифної пільги (преференції) до товарів, що походять з держави, з якою Україною укладено міжнародний договір про вільну торгівлю, поставляються одним і тим самим експортером та щодо яких компетентним органом держави експорту надано відповідь про непідтвердження їх преференційного походження за попередніми поставками за результатами перевірок, проведених за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до надходження результатів перевірки їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю.
Товари, щодо яких здійснюється перевірка достовірності заявленого преференційного походження, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.
До товарів відновлюється режим вільної торгівлі відповідно до статті 301 Митного кодексу України за умови одержання митним органом від компетентних органів держави експорту результатів перевірки, які свідчать, що перевірені документи дійсні, підтверджують преференційне походження товарів з відповідної держави і відповідають вимогам міжнародного договору про вільну торгівлю.
З наведеного вбачається, що положення статті 281 Митного кодексу України та статті 34 Доповнення I до Регіональної конвенції підлягають застосуванню у взаємозв`язку.
Стаття 34 Доповнення I до Регіональної конвенції передбачає право митного органу держави імпорту за наявності обґрунтованих сумнівів ініціювати перевірку підтвердження про походження та допускає призупинення преференційного режиму до одержання результатів такої перевірки.
Водночас частина перша статті 281 Митного кодексу України прямо регулює випадок зупинення тарифної пільги (преференції) щодо товарів, які поставляються одним і тим самим експортером, якщо компетентним органом держави експорту за результатами перевірки попередніх поставок уже надано відповідь про непідтвердження їх преференційного походження.
Тому відсутність такої попередньої негативної відповіді щодо того самого експортера сама по собі не виключає передбаченої пунктом 4 статті 34 Доповнення I можливості призупинення преференційного режиму. Однак у такому випадку підставою для застосування передбаченого Конвенцією механізму повинні бути саме обґрунтовані сумніви у розумінні статті 34 Доповнення I, а їх існування має підтверджуватися конкретними обставинами, які були відомі митному органу на момент прийняття відповідного рішення.
Відповідно до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні — це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, при перевірці правомірності картки відмови суду належить з`ясувати не лише наявність у митного органу повноваження перевірити сертифікат EUR.1, а й те, які саме обставини на момент прийняття спірної картки стали підставою для обґрунтованих сумнівів щодо преференційного походження конкретного товару та чи були ці обставини достатніми для застосування передбаченого статтею 34 Доповнення I до Регіональної конвенції механізму призупинення преференційного режиму.
За обставин цієї справи суд встановив, що під час митного оформлення 30.06.2026 позивач подав сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597, виданий компетентним митним органом Федеративної Республіки Німеччина та оформлений щодо конкретного транспортного засобу — автобуса VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA, VIN № НОМЕР_1 .
Видача такого сертифіката компетентним митним органом держави експорту означає, що на момент його оформлення цим органом було вирішено питання про можливість визнання товару таким, що відповідає встановленим правилам преференційного походження. Водночас наявність сертифіката EUR.1 не позбавляє митний орган держави імпорту права ініціювати його подальшу перевірку в порядку статті 34 Доповнення I до Регіональної конвенції за наявності передбачених цією нормою обґрунтованих сумнівів.
Отже, саме по собі направлення сертифіката EUR.1 №L 742597 на перевірку не може вважатися протиправним. Визначальним у межах цього спору є те, чи були на момент прийняття картки відмови від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573 наявні конкретні обставини, які могли об`єктивно обґрунтовувати сумніви митного органу щодо достовірності підтвердження про походження, статусу походження товару або виконання інших вимог Регіональної конвенції, та чи були такі обставини належним чином відображені у спірному рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що Волинська митниця пов`язувала свої сумніви з тим, що ввезений автобус був у використанні, а експортер Janssen Reisen Wittmund GmbH & Co.KG не є його виробником.
У відзиві відповідач додатково зазначив, що під час тривалої експлуатації транспортний засіб міг ремонтуватися, у ньому могли замінюватися деталі та комплектуючі, у тому числі на такі, що не мають преференційного походження, що, на думку митниці, могло вплинути на відповідність товару правилам походження.
Разом з тим наведені доводи ґрунтуються на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів проведення щодо автобуса VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA, VIN № НОМЕР_1 , ремонту або переобладнання, внаслідок яких були замінені складові частини, що мають значення для визначення преференційного походження товару. Відповідачем не наведено відомостей про конкретні деталі чи комплектуючі іншого походження, їх вартість, обсяг або співвідношення з вартістю транспортного засобу, які давали б підстави вважати, що внаслідок експлуатації товар перестав відповідати правилам походження.
Не наведено також будь-яких відомостей про розбіжності в ідентифікаційних даних транспортного засобу, документах щодо його походження, країні виробництва, номері шасі чи інших характеристиках, які ставили б під сумнів те, що поданий сертифікат EUR.1 стосується саме ввезеного позивачем автобуса.
При цьому сам відповідач у відзиві фактично визнав, що перебування транспортного засобу у використанні саме по собі не свідчить про непідтвердження його преференційного походження.
Суд враховує і те, що на час митного оформлення в розпорядженні митного органу, крім сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597, була декларація виробника VAN HOOL від 13.05.2026, в якій щодо автобуса з тим самим VIN №YE2X27SD369D55792 зазначено його походження з Європейського Союзу — Бельгії, а також відповідність правилам преференційного походження.
Відомості про виробника VAN HOOL N.V., країну виробництва — Бельгію та номер шасі НОМЕР_1 містяться також на інформаційній табличці транспортного засобу.
Суд не вважає декларацію виробника чи інформаційну табличку документами, які можуть замінити передбачений Регіональною конвенцією сертифікат EUR.1. Водночас ці докази мають значення для оцінки обґрунтованості сумнівів митного органу, оскільки вони стосуються того самого індивідуально визначеного транспортного засобу та узгоджуються з відомостями про його походження, наведеними у сертифікаті EUR.1.
За таких обставин саме по собі поєднання двох ознак — товар був у використанні та експортер не є його виробником — без наявності будь-яких конкретних даних про зміну транспортного засобу чи недостовірність документа про походження не утворює достатнього фактичного обґрунтування висновку про наявність сумнівів тієї міри конкретності, яка могла б виправдати прийняття індивідуального рішення з безпосередніми майновими наслідками для декларанта.
Додатково суд враховує, що матеріали справи не містять доказів наявності щодо попередніх поставок товарів експортером Janssen Reisen Wittmund GmbH & Co.KG відповіді компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина про непідтвердження їх преференційного походження.
Отже, передбачена частиною першою статті 281 Митного кодексу України окрема законодавчо визначена підстава для зупинення тарифної пільги, пов`язана з негативними результатами перевірок попередніх поставок того самого експортера, у спірних правовідносинах була відсутня.
Ця обставина сама по собі не виключала можливості проведення перевірки та застосування механізму, передбаченого статтею 34 Доповнення I до Регіональної конвенції, однак додатково вимагала від митного органу належного обґрунтування конкретних сумнівів щодо саме цього товару і саме цього підтвердження про походження.
Такого обґрунтування спірна картка відмови не містить.
Так, у переліку документів, поданих до митного оформлення, у картці відмови правильно зазначено сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597.
Водночас безпосередньо в описі причин відмови Волинська митниця зазначила про наявність обґрунтованих сумнівів щодо преференційного походження товару, наведеного у сертифікаті EUR.1 від 05.06.2026 №A 4271867.
Сертифікат EUR.1 від 05.06.2026 №A 4271867 до митного оформлення спірного автобуса позивачем не подавався та транспортного засобу VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA, VIN № НОМЕР_1 , не стосується.
За змістом статті 256 Митного кодексу України саме картка відмови повинна бути письмовим вмотивованим рішенням, у якому наведені причини неможливості здійснення митного оформлення.
Тому суд оцінює правомірність цього рішення виходячи насамперед із тих фактичних та правових підстав, які зазначені самим митним органом у спірній картці та існували на момент її прийняття.
Подальше уточнення мотивів прийняття рішення у відзиві на позов або інших документах не може повністю замінити належне мотивування індивідуального акта на момент його прийняття.
Суд не вважає, що будь-яка технічна помилка у реквізитах документа автоматично зумовлює протиправність рішення суб`єкта владних повноважень. Проте за обставин цієї справи помилкове зазначення іншого сертифіката стосується не другорядного реквізиту, а саме документа, достовірність якого та відомості про походження товару визначені митницею як фактична підстава для невикористання заявленої преференції.
Тому така помилка у сукупності з відсутністю в картці конкретного викладу обставин, які породили обґрунтовані сумніви щодо EUR.1 №L 742597, свідчить про неналежну індивідуалізацію мотивів спірного рішення.
Крім того, Волинська митниця звернулася до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Державної митної служби України щодо направлення сертифіката EUR.1 №L 742597 на перевірку листом від 07.07.2026, тоді як спірну картку відмови прийнято 30.06.2026.
Запит Державної митної служби України компетентному органу Федеративної Республіки Німеччина щодо перевірки цього сертифіката направлено 14.07.2026.
Наведена хронологія не свідчить про відсутність у митного органу самого права ініціювати перевірку після прийняття картки відмови. Водночас вона підтверджує, що на дату прийняття спірного рішення митниця ще не мала ані результату перевірки конкретного сертифіката, ані негативної інформації щодо попередніх поставок того самого експортера.
Станом на 05.10.2026 відповідь компетентного митного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо результатів перевірки сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 до Волинської митниці також не надійшла.
Таким чином, ні на час прийняття спірної картки відмови, ні на час розгляду цієї справи відповідач не отримав від компетентного органу держави експорту відомостей, які спростовують дійсність поданого позивачем сертифіката або преференційне походження спірного товару.
Разом з тим відсутність такого результату на час судового розгляду не дає суду підстав самостійно встановити, що перевірка обов`язково завершиться на користь позивача. Таке питання належить до компетенції митного органу держави експорту в межах процедури адміністративного співробітництва, передбаченої Регіональною конвенцією.
Предметом оцінки суду в цій частині є правомірність саме картки відмови від 30.06.2026, а не остаточний результат перевірки походження товару.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач мав правові підстави ініціювати перевірку сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597, проте не довів належного фактичного обґрунтування прийняття саме картки відмови, наслідком якої стала неможливість завершити митне оформлення товару із заявленою тарифною преференцією.
Зазначення лише того, що транспортний засіб був у використанні, а експортер не є виробником, за відсутності конкретних відомостей про недостовірність сертифіката, невідповідність товару правилам походження, заміну складових частин або інші обставини, що ставлять під сумнів заявлене походження, не відповідає вимозі обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.
У зв`язку з цим картка відмови Волинської митниці від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573 не відповідає вимогам статті 256 Митного кодексу України та критерію обґрунтованості, визначеному частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому позивач сформулював першу позовну вимогу як вимогу про визнання протиправними дій Волинської митниці щодо відмови у застосуванні тарифної преференції та видачі картки відмови.
Суд враховує, що юридичним результатом дій посадових осіб митного органу стало прийняття картки відмови від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573, яка є індивідуальним актом та безпосередньо породила для позивача правові наслідки.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У постанові від 23.11.2020 у справі №809/984/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглядаючи спір, у якому відмова митного органу була оформлена відповідним рішенням, виходила з того, що суд для повного захисту порушеного права може вийти за межі словесного формулювання заявленої вимоги та надати захист щодо самого рішення суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи, що саме картка відмови є тим індивідуальним актом, яким оформлено відмову у завершенні митного оформлення із застосуванням тарифної преференції, належним та ефективним способом захисту є визнання її протиправною та скасування.
Окреме визнання протиправними дій щодо прийняття картки відмови не призведе до додаткового відновлення порушеного права, а фактично дублюватиме правову оцінку того самого владного рішення.
Тому суд відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає необхідним вийти за межі дослівного формулювання першої позовної вимоги та визнати протиправною і скасувати картку відмови Волинської митниці від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Волинської митниці відновити тарифну преференцію шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування до митної декларації від 10.07.2026 №26UA205050024748U8 суд зазначає таке.
Як установлено судом, після отримання картки відмови спірний автобус 10.07.2026 оформлено за митною декларацією №26UA205050024748U8 без застосування тарифної преференції.
Водночас перевірка сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина на час вирішення справи не завершена.
За змістом статті 34 Доповнення I до Регіональної конвенції саме митний орган Договірної Сторони-експортера проводить перевірку підтвердження про походження та повідомляє про її результати митний орган держави імпорту. Результат перевірки повинен чітко визначати, чи є документ достовірним, чи може товар вважатися таким, що має відповідне преференційне походження, та чи виконані інші вимоги Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 281 Митного кодексу України відновлення режиму вільної торгівлі пов`язується з одержанням митним органом від компетентного органу держави експорту результатів перевірки, які свідчать, що перевірені документи дійсні, підтверджують преференційне походження товарів та відповідають вимогам міжнародного договору про вільну торгівлю.
Отже, до завершення такої перевірки відсутні правові підстави для покладення на Волинську митницю безумовного обов`язку відновити тарифну преференцію незалежно від змісту майбутньої відповіді компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина.
Суд також не може самостійно підмінити компетентний орган держави експорту та встановити замість нього результат перевірки сертифіката EUR.1.
Водночас скасування картки відмови саме по собі не забезпечить повного відновлення прав позивача, оскільки товар уже оформлено за іншою митною декларацією без застосування тарифної преференції.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі №809/984/18 сформулював правовий висновок про те, що протягом передбаченого законодавством строку декларант має право ініціювати внесення змін до митної декларації, а митний орган може відмовити у внесенні таких змін лише за відсутності законних підстав для їх внесення. Верховний Суд також зазначив, що вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком встановлення наявності або відсутності підстав для внесення відповідних змін.
Разом з тим у цій справі на час її вирішення ще не встановлена одна з необхідних юридичних обставин для безумовного відновлення преференції — результат перевірки сертифіката EUR.1 компетентним органом держави експорту.
Тому вимога позивача про безпосереднє зобов`язання Волинської митниці відновити тарифну преференцію шляхом оформлення аркуша коригування у заявленому ним вигляді задоволенню не підлягає.
Водночас, враховуючи встановлену судом протиправність картки відмови та необхідність забезпечення ефективного захисту права позивача, суд вважає належним зобов`язати Волинську митницю після одержання результатів перевірки сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 компетентним органом держави експорту розглянути питання відновлення тарифної преференції щодо спірного транспортного засобу, оформленого за митною декларацією від 10.07.2026 №26UA205050024748U8.
Такий спосіб захисту не визначає наперед результату розгляду питання митним органом, не підміняє повноважень компетентного органу держави експорту та водночас забезпечує продовження процедури відновлення порушеного права після завершення перевірки.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Волинської митниці підготувати висновок про повернення надміру сплаченої суми митних платежів суд зазначає таке.
Статтею 301 Митного кодексу України визначено порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 “Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844.
Відповідно до розділу III зазначеного Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється на підставі заяви платника.
За результатами розгляду такої заяви та у разі встановлення факту надмірної сплати і наявності законних підстав для повернення відповідної суми митний орган формує електронний висновок про її повернення.
Отже, виникнення обов`язку митного органу сформувати висновок про повернення коштів передбачає попереднє встановлення того, що відповідна сума є помилково та/або надміру сплаченою, а також дотримання визначеної законодавством процедури звернення платника.
У цій справі на час ухвалення рішення перевірка сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 не завершена та тарифна преференція за митною декларацією від 10.07.2026 №26UA205050024748U8 не відновлена.
Тому на цей час відсутня встановлена в передбаченому законом порядку підстава вважати сплачені за цією митною декларацією митні платежі надміру сплаченими саме внаслідок незастосування тарифної преференції.
Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Волинської митниці із заявою про повернення відповідних сум у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, та прийняття відповідачем рішення за такою заявою.
За наведених обставин вимога про зобов`язання Волинської митниці підготувати висновок про повернення надміру сплачених митних платежів є передчасною та задоволенню не підлягає.
Відмова у задоволенні цієї позовної вимоги не позбавляє позивача права у разі одержання результатів перевірки, які підтвердять дійсність сертифіката EUR.1, преференційне походження товару та його відповідність вимогам міжнародного договору, після вирішення питання про відновлення тарифної преференції звернутися до митного органу із заявою про повернення відповідних сум у порядку, визначеному статтею 301 Митного кодексу України та наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573 та зобов`язання відповідача після одержання результатів перевірки сертифіката EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 компетентним органом держави експорту розглянути питання відновлення тарифної преференції щодо автобуса VAN HOOL TDX27 ASTROMEGA, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , оформленого за митною декларацією від 10.07.2026 №26UA205050024748U8.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 17 805,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 21.07.2026 №253.
Суд звертає увагу, що сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в користь позивача в повному обсязі, оскільки, часткове задоволення позову стосується лише способу захисту порушеного права, обраного судом.
У цій справі безпосередньою причиною виникнення спору та звернення позивача до суду стало прийняття Волинською митницею картки відмови від 30.06.2026 №UA205050/2026/000573, яку за результатами судового розгляду визнано протиправною та скасовано.
Те, що суд не задовольняє вимогу про безумовне відновлення тарифної преференції саме у спосіб, запропонований позивачем, та відмовляє у задоволенні вимоги про підготовку висновку щодо повернення митних платежів як передчасної, не змінює причини виникнення самого спору.
Позивач був змушений звернутися до суду саме внаслідок прийняття відповідачем протиправної картки відмови, а обрання судом іншого способу захисту щодо подальшого вирішення питання про відновлення тарифної преференції зумовлене незавершеністю процедури перевірки сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 від 22.06.2026 №L 742597 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина, а не правомірністю поведінки відповідача.
З огляду на встановлений причинний зв`язок між протиправним рішенням Волинської митниці та виникненням цього спору, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у повному розмірі.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТОВ “777 Трейдінг Груп” належить стягнути судовий збір у сумі 17 805,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 червня 2026 року №UA205050/2026/000573.
Зобов`язати Волинську митницю після одержання результатів перевірки сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22 червня 2026 року №L 742597 компетентним органом держави експорту розглянути питання відновлення тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом щодо автобуса марки VAN HOOL модель TDX27 ASTROMEGA, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , оформленого за митною декларацією від 10 липня 2026 року №26UA205050024748U8.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” судовий збір у сумі 17 805,00 грн (сімнадцять тисяч вісімсот п`ять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124; ідентифікаційний код 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Н. В. Стецик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua