Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: членів сімей, які втратили годувальника
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №140/4246/26
Суддя: Андрусенко Оксана Орестівна
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/4246/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії по втраті годувальника основних та додаткових видів грошового забезпечення покійного сина, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , а саме: посадовий оклад – 3440,00 грн, оклад за звання – 1200,00 грн, надбавка за вислугу років – у розмірі 30%, 1392,00 грн, надбавка за особливості проходження служби – у розмірі 65%, 4071,60 грн, надбавка за роботу передбачена доступом до державної таємниці – 10%, 344,00 грн, надбавка, доплата, підвищення пункт 2 Постанови №704, премія – 202%, 6948,00 грн; зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії по втраті годувальника основних та додаткових видів грошового забезпечення покійного сина, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , а саме: посадовий оклад – 3440,00 грн, оклад за звання – 1200,00 грн, надбавка за вислугу років – у розмірі 30%, 1392,00 грн, надбавка за особливості проходження служби – у розмірі 65%, 4071,60 грн, надбавка за роботу передбачена доступом до державної таємниці – 10%, 344,00 грн, надбавка, доплата, підвищення пункт 2 Постанови №704, премія – 202%, 6948,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ) у зв`язку із загибеллю її сина, старшого лейтенанта ОСОБА_2 .
15.02.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням грошового атестата, довідок про додаткові та щомісячні додаткові види грошового забезпечення мого покійного сина, однак відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на відсутність підстав.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ, Порядку № 45 та Порядку № 3-1 пенсія членам сімей військовослужбовців підлягає перерахунку у разі зміни розміру грошового забезпечення та/або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. При цьому після набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 підлягають врахуванню всі передбачені законодавством складові грошового забезпечення, а орган Пенсійного фонду зобов`язаний здійснити перерахунок на підставі належних документів. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у зразковій справі № 160/8324/19.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 з 10.08.2023 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ. Пенсійну виплату обчислено на підставі документів, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема грошового атестата, в якому зазначено посадовий оклад – 3440,00 грн, оклад за військовим званням – 1200,00 грн, надбавку за вислугу років 35% – 1624,00 грн, а також довідки про додаткові види грошового забезпечення, відповідно до якої середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення становить 8031,28 грн. Відповідач стверджує, що всі суми грошового забезпечення, зазначені у грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення, враховані при обчисленні пенсії.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Із матеріалів пенсійної справи вбачається, що для обчислення пенсії позивача відповідачем враховано грошове забезпечення годувальника у сумі 14295,28 грн, яке складається з: 1) посадового окладу – 3440,00 грн; 2) окладу за військовим званням – 1200,00 грн; 3) надбавки за вислугу років у розмірі 35% – 1624,00 грн; 4) середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці – 8031,28 грн. Основний розмір пенсії визначено у розмірі 70% такого грошового забезпечення, що становить 10006,70 грн. З розрахунку пенсії також убачається, що до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення 8031,28 грн включені виплати за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за особливості проходження служби та премія.
Звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивач просила врахувати зазначені додаткові види грошового забезпечення не у їх середньомісячному фактично виплаченому розмірі за визначений законодавством період, а окремо у відсоткових та грошових розмірах, зокрема надбавку за особливості проходження служби – 65%, надбавку за роботу, пов`язану з доступом до державної таємниці, – 10% та премію – 202%.
Листом від 11.02.2026 №3050-985/Ш-02/8-0300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон №2262-ХІІ.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту «а» статті 36 Закону №2262-XII членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) з причин, визначених цією нормою, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, пенсія призначається у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі – Постанова №393) визначено порядок обчислення грошового забезпечення для призначення пенсій.
Відповідно до пункту 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пунктом 9 Постанови №393 прямо передбачено, що пенсії, що призначаються членам сім`ї померлих (загиблих) осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, державних службовців, працівників закладів освіти, закладів охорони здоров`я, науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України “Про Національну поліцію” проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України “Про державну службу”, а в закладах освіти, закладах охорони здоров`я та науково-дослідних установах Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції - на будь-яких посадах, обчислюються в порядку, передбаченому пунктом 7 цієї постанови, з відповідних видів грошового забезпечення, з яких підлягала обчисленню пенсія годувальнику.
Членам сім`ї померлих пенсіонерів з числа зазначених військовослужбовців, осіб, зазначених у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсії обчислюються з відповідних видів грошового забезпечення, з яких була обчислена (перерахована) або підлягала перерахуванню пенсія годувальнику.
Отже, положення частини третьої статті 43 Закону №2262-XII, встановлюючи склад грошового забезпечення, який враховується для обчислення пенсії, одночасно передбачають, що таке обчислення здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком у спірних правовідносинах є Постанвоа №393, пункт 7 якої розмежовує порядок врахування основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років враховуються у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, тоді як щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія враховуються у середньомісячному розмірі, визначеному за відповідний період служби.
Аналогічний підхід до застосування пункту 7 Постанови №393 висловлений Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №346/3432/17, у якій зазначено, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Однак установлення Постановою №704 відповідних видів та розмірів грошового забезпечення не змінює спеціального порядку їх врахування при обчисленні пенсій, визначеного пунктом 7 Постанови №393.
З огляду на це саме по собі встановлення загиблому військовослужбовцю надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% та премії у розмірі 202% не є підставою для включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії члену його сім`ї повних грошових сум таких виплат, визначених за окремий місяць.
Такі виплати належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а тому для цілей пенсійного забезпечення враховуються за правилами пункту 7 постанови №393 у середньомісячному розмірі.
Матеріалами справи підтверджено, що при обчисленні пенсії позивача відповідач врахував середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 8031,28 грн, до складу якої включені надбавка за особливості проходження служби, виплата за роботу в умовах режимних обмежень та премія.
Отже, твердження позивача про неврахування цих складових грошового забезпечення не відповідає встановленим обставинам справи.
Фактично позивач просить повторно включити до розрахункової величини ті самі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, які вже враховані відповідачем у складі середньомісячної суми 8031,28 грн, але в розмірах, визначених за окремий місяць.
Такий підхід суперечить пункту 7 Постанови №393 та призвів би до подвійного врахування одних і тих самих складових грошового забезпечення.
Також суд звертає увагу, що позивач просить врахувати надбавку за вислугу років у розмірі 30%, що становить 1392,00 грн, тоді як відповідачем при обчисленні пенсії фактично враховано надбавку за вислугу років у більшому розмірі – 35%, що становить 1624,00 грн.
При цьому позивач не оспорює визначений відповідачем середньомісячний розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у сумі 8031,28 грн, не ставить питання про правильність періоду, за який така сума визначена, або правильність її математичного обчислення.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Заявлені позовні вимоги та наведені на їх обґрунтування обставини не стосуються правильності визначення суми 8031,28 грн, а тому це питання не становить предмета цього спору та не підлягає вирішенню судом у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій у межах предмета заявленого спору, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для стягнення на користь позивача понесених нею судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua