Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №120/9025/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2026 р. Справа № 120/9025/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.05.2025 року:

- №ОА4010002025631 про збільшення суми податку на додану вартість на 52480,34 грн;

- №ОА4010002025632 про збільшення суми акцизного податку на 128414,72 грн;

- №ОА4010002025633 про збільшення суми ввізного мита на 9744,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронна митна декларація (ЕМД) № UA209200/2022/013032 на автомобіль AUDI-A6 (VIN: НОМЕР_1 ) була успішно подана та зареєстрована в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» 30.06.2022 року о 23 год. 16 хв., тобто в період дії Закону України № 2142-IX про пільговий режим оподаткування («нульове розмитнення»).

Позивач наголошує, що визначальним фактором для застосування пільг є саме дата прийняття та реєстрації митної декларації, а не дата завершення її оформлення інспектором, що повністю узгоджується з практикою Верховного Суду.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що за результатами документальної невиїзної перевірки (Акт від 24.04.2025 № 18/25/7.12-19/3588800462) встановлено: транспортний засіб фізично заїхав у зону митного контролю за перепусткою лише 01.07.2022 року о 01 год. 20 хв., а митне оформлення декларації закінчено 01.07.2022 року о 16 год. 41 хв. Оскільки з 01.07.2022 року Закон України № 2325-IX скасував податкові пільги, митниця вважає свої дії щодо донарахування платежів повністю правомірними.

Крім того, відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачем подано заперечення на відзив (відповідь на відзив), у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідачем подано заяву, в якій просить залишити без розгляду документ позивача «Заперечення на відзив», оскільки його було подано через систему «Електронний суд» 23.07.2025 з порушенням встановленого судом 5-денного процесуального строку (граничний строк - 21.07.2025) та з порушенням процесуальної форми (ст. 159, 164 КАС України).

Згідно розпорядження №37 від 18.03.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, які перебували у провадженні судді - Яремчука Костянтина Олександровича.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ст. 31 КАС України, визначено головуючу суддю у цій справі - Віятик Наталію Володимирівну.

Ухвалою суду прийнято дану справи до свого провадження.

Ухвалою суду в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Надаючи оцінку заяві відповідача про залишення без розгляду документа позивача названого «Заперечення на відзив на позовну заяву, в порядку ст. 164 КАС України», суд зазначає таке.

Відповідач стверджує, що позивач пропустив встановлений судом строк, оскільки митниця отримала документ в системі «Електронний суд» лише 23.07.2025 року, а сама назва та правова підстава документа (ст. 164 КАС України) не відповідають процесуальному статусу позивача.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, оскільки згідно з матеріалами справи, копію відзиву представник позивача отримав 16.07.2025 року в системі «Електронний суд». Суд встановив 5-денний строк для подачі відповіді, який спливав 21.07.2025 року.

Судом встановлено, що цей документ здано позивачем до відділення поштового зв`язку 21.07.2025 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля.

Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи або кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, позивач подав документ у межах встановленого судом процесуального строку.

Окрім того, суд зазначає, що помилкова назва документа («Заперечення на відзив» замість «Відповідь на відзив») є виключно термінологічною неточністю. Оцінюючи зміст документа, суд встановив, що він за своєю суттю є саме відповіддю на аргументи митниці.

Суд наголошує, що надмірний формалізм при оцінці процесуальних документів є неприпустимим, оскільки він порушує право на справедливий суд та доступ до правосуддя, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суворе слідування буквальній назві документа на шкоду його змісту суперечить завданням адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заяву Вінницької митниці про залишення документа без розгляду слід відхилити, а наданий позивачем документ прийняти до розгляду як «Відповідь на відзив» і врахувати його доводи при вирішенні спору по суті.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у червні 2022 року придбала в Республіці Польща автомобіль AUDI-A6, 2004 року випуску (VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

30.06.2022 року о 23 год. 16 хв. декларантом ДП "ВІП БІЗНЕС плюс" Базалюком А.В. в інтересах ОСОБА_1 до АСМО «Інспектор» подано електронну митну декларацію на автомобіль AUDI-A6 (VIN: НОМЕР_1 ), якій присвоєно номер № UA209200/2022/013032.

На декларації проставлено електронний штамп «ПМК 30.06.2022», а у графі 36 («Преференції») заявлено пільговий код « 311311311» (повне звільнення від сплати мита, акцизу та ПДВ на підставі Закону України № 2142-IX про «нульове розмитнення»).

Транспортний засіб фактично прибув та доставлений за перепусткою № 10522-01/07/2022 в зону митного контролю ВМО №4 митного поста «Городок» Львівської митниці 01.07.2022 о 01 год. 20 хв., а повне оформлення завершено 01.07.2022 о 16 год. 41 хв.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митним органом не видавалась.

В подальшому, на підставі наказу Вінницької митниці від 28.03.2025 № 99, виданого відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 та частини третьої статті 345 Митного кодексу України, посадовими особами управління митного аудиту (головними державними інспекторами Малярською І. М. та Волкотруп І. В.) у період з 14.04.2025 по 16.04.2025 проведено документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства з питань митної справи за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209200/2022/013032.

За результатами перевірки складено Акт від 24.04.2025 № 18/25/7.12-19/3588800462 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання громадянкою ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209200/2022/013032».

Згідно з висновками зазначеного Акту перевірки, контролюючий орган констатував, що ОСОБА_1 не мала правових підстав для застосування звільнення від оподаткування митними платежами за кодом преференції « 311» (на підставі пільгового Закону України № 2142-IX), оскільки фізична доставка транспортного засобу за перепусткою до зони митного контролю (01:20) та повний випуск товару у вільний обіг (16:41) відбулися 01.07.2022 року - у день набрання чинності Законом України № 2325-IX, яким вказані пільги повністю скасовано.

Відповідно до висновків митного органу встановлено такі порушення:

- підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення», частини першої та частини восьмої статті 257, частини першої статті 281 Митного кодексу України, в частині необґрунтованості та незаконності отримання пільг (преференцій), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 9 744,51 грн;

- пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині безпідставного отримання звільнення від оподаткування операцій з ввезення фізичними особами автомобілів, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті акцизного податку на суму 102 731,78 грн;

- пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині безпідставного звільнення від сплати податку на додану вартість у митному режимі імпорту, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ПДВ на суму 41 984,27 грн.

Загальна сума заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за висновками Акту перевірки склала 154 460,56 грн, покроковий розрахунок якої зафіксовано в розрізі видів платежів у Додатку № 1 до Акту перевірки, що є його невід`ємною частиною.

Порушення вказаних норм кодексів та заниження митних платежів контролюючий орган визначив як підставу для самостійного визначення платнику податків додаткових зобов`язань відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 Митного кодексу України.

Не погодившись із висновками митних аудиторів, позивачка направила до контролюючого органу письмові заперечення на Акт перевірки.

Листом від 16.05.2025 № 7.12-3/19-03/10/3056 позивачку запрошено на колегіальний розгляд скарги на 23.05.2025.

За результатами розгляду заперечень, Вінницька митниця, висновки наведені в Акті перевірки від 24.04.2025 залишила без змін, а заперечення - без задоволення.

27.05.2025 Вінницькою митницею на підставі висновків Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 збільшено суми грошових зобов`язань (з урахуванням нарахованих штрафних санкцій та пені):

- № ОА4010002025631 - про збільшення суми ПДВ на 52 480,34 грн (у т.ч. штраф 25% за ст. 123 ПКУ — 10 496,07 грн);

- № ОА4010002025632 - про збільшення суми акцизного податку на 128 414,72 грн (у т.ч. штраф 25% за ст. 123 ПКУ — 25 682,94 грн);

- № ОА4010002025633 - про збільшення суми ввізного мита на 9 744,51 грн (штраф 0% відповідно до ковідного мораторію за п. 52 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною першою статті 3 МК України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За термінами, наведеними в статті 4 МК України митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Частиною першою статті 194 МК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу (частина друга статті 194 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими (частина шоста статті 259 МК України).

Перелік підакцизних товарів визначено пунктом 215.1 статті 215 ПК України. Зокрема до них належать: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Згідно з частиною тринадцятою статті 259 МК України, якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх цьому митному органу відповідно до частини п`ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку (частина чотирнадцята статті 259 МК України).

При цьому під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (частина перша статті 258 МК України).

Відповідно до частини першої статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (пункт 3 частини першої статті 93 МК України).

Згідно з частиною четвертою статті 200 МК України у місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С, здійснюється до відповідних об`єктів АЕО (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), визначених для застосування спеціального спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням», подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для цього спеціального спрощення.

Дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім товарів, що переміщуються стаціонарними засобами транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі) без застосування заходів гарантування, у вантажних відправленнях; супроводжуваному багажі; несупроводжуваному багажі; ручній поклажі, - регламентує Порядок № 1066.

Пунктом 3.12 розділу III Порядку № 1066 передбачено, що посадова особа митниці призначення:

- перевіряє цілісність та відповідність накладених на вантажний відсік комерційного транспортного засобу (вантажне місце), контейнер, цистерну, інше пристосування засобів забезпечення ідентифікації;

- проставляє у поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документах з відмітками митниці відправлення штамп «під митним контролем»;

- зазначає на витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа (примірники перевізника та митниці призначення) дату та час надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення і завіряє цей запис особистим підписом та відбитком штампа «під митним контролем»;

- один примірник витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа, (примірник перевізника) та представлені товаросупровідні (товаротранспортні) документи повертає перевізнику або декларанту чи уповноваженій ним особі.

Примірник витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа, митниці призначення зберігається в справах митниці призначення не менш як протягом 1095 днів з дати доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митницю.

Після виконання дій, передбачених у пункті 3.12 цього розділу, уповноважена посадова особа митниці призначення невідкладно вносить до ЄАІС відмітку про дату та час прибуття товарів, заявлених у попередній митній декларації або електронній попередній митній декларації (ПД або ЕПД) (пункт 3.13 Порядку № 1066).

Згідно з пунктом 3.15 Порядку № 1066 наявність в ЄАІС відмітки про прибуття є підставою для зняття з контролю за переміщенням у митниці відправлення зазначених у витягу з електронної копії ПД або ЕПД товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім того, положеннями частини третьої статті 102 МК України визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.

Частиною п`ятою статті 102 МК України конкретизовано, що для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації, зокрема якщо митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених ним Кодексом.

Наведене положення відображене в пункті 4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 (далі - Порядок № 631).

При цьому пунктом 4.4 Порядку № 631 урегульовано, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

В силу вимог пункту 4.5 Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються такі митні формальності, зокрема перевірка дотримання строків подання митної декларації (у випадках, визначених законодавством); перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.

Під час завершення митного оформлення посадовими особами підрозділу митного оформлення митного органу виконуються такі митні формальності, зокрема перевірка правильності нарахування митних та інших платежів, правильності заповнення граф 47 та BМД, контроль і облік векселів; справляння митних та інших платежів за митною декларацією (пункт 4.9 Порядку № 631).

24 березня 2022 року прийнято Закон № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, внесено до Податкового та Митного кодексів України такі зміни:

У розділі XX «Перехідні положення» ПК України: пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: «Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту».

У розділі XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України: пункт 9 доповнено пунктом 9-11 такого змісту: « 9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу».

У подальшому, а саме 01 липня 2022 року, набрав чинності Закон № 2325-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України, відповідно до яких, зокрема з 01 липня 2022 року втратили чинність:

пункт 69.23 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2, 4 пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України:,

пункти 69.24 та 69.25 підрозділу «Перехідні положення» ПК України та абзаци перший, третій та четвертий підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України.

Таким чином, Законом № 2142-IX було запроваджено звільнення від сплати ввізного мита, яке діяло в період з 01 квітня по 30 червня 2022 року включно.

З аналізу норм МК України випливає, що перед ввезенням товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа зобов`язані попередньо повідомити відповідний митний орган про свій намір. Таке повідомлення здійснюється, зокрема, шляхом надання попередньої митної декларації.

При ввезенні на митну територію України легкових автомобілів подання попередньої митної декларації є обов`язковим.

При поданні попередньої митної декларації декларант або уповноважена ним особа наділені правом зазначити як усі відомості, необхідні для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, після пропуску цього товару через митний кордон України, без пред`явлення його митному органу, так і лише ті відомості, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

У разі зазначення в митній декларацій лише тих відомостей, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, декларант або уповноважена ним особа для випуску товарів зобов`язані в установлений строк подати додаткову декларацію, в якій зазначити точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією.

Положення частини першої статті 263 МК України свідчить про визначення строку, протягом якого митна декларація має бути подана відповідному митному органу, що становить десять робочих днів, та одночасно вказує на юридичний факт, з настанням якого пов`язаний відлік такого строку, - доставка товару до відповідного митного органу. Тобто обов`язок подання митної декларації зазначена правова норма пов`язує з фактом доставки товару, транспортного засобу до митного органу.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 264 МК України, пункту 4.4 Порядку № 631 подання митної декларації з порушенням вимог, встановлених МК України, є підставою для відмови у її прийнятті та виданні картки відмови за встановленою формою.

У даному ж випадку, як встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_1 у червні 2022 року придбала в Республіці Польща автомобіль AUDI-A6, 2004 року випуску (VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

30.06.2022 року о 23 год. 16 хв. декларантом ДП "ВІП БІЗНЕС плюс" Базалюком А.В. в інтересах ОСОБА_1 до АСМО «Інспектор» подано електронну митну декларацію на автомобіль AUDI-A6 (VIN: НОМЕР_1 ), якій присвоєно номер № UA209200/2022/013032.

На декларації проставлено електронний штамп «ПМК 30.06.2022», а у графі 36 («Преференції») заявлено пільговий код « 311311311» (повне звільнення від сплати мита, акцизу та ПДВ на підставі Закону України № 2142-IX про «нульове розмитнення»).

Транспортний засіб фактично прибув та доставлений за перепусткою № 10522-01/07/2022 в зону митного контролю ВМО №4 митного поста «Городок» Львівської митниці 01.07.2022 о 01 год. 20 хв., а повне оформлення завершено 01.07.2022 о 16 год. 41 хв.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що 29.01.2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс постанову у справі № 380/17988/22. Предметом дослідження у вказаній справі став правовий аудит дій посадових осіб ВМО № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці щодо законності оформлення транспортних засобів на стику дат 30 червня / 1 липня 2022 року. Верховним Судом у ході розгляду вказаної справи досліджено певний перелік митних декларацій, серед яких під номером 8 безпосередньо фігурує електронна митна декларація позивачки — № UA209200/2022/013032.

У пунктах 82 та 83 вказаної Постанови Верховний Суд сформував імперативний правовий висновок щодо правовідносин, які є тотожними предмета спору у даній справі:

"82. Враховуючи те, що подання додаткових митних декларацій до попередньої можливе лише після доставки товару, транспортного засобу до митного органу, можна констатувати, що подання додаткових митних декларацій для завершення виконання митних процедур за попередніми здійснено в спірному випадку з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України.

83. За таких обставин, позивач повинен був відмовити в прийнятті вказаних додаткових митних декларацій від 30 червня 2022 року через те, що такі декларації подано без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України. Відтак, митні декларації на транспортні засоби, оформлені за вказаними митними деклараціями, мали бути подані до митного оформлення після 30 червня 2022 року з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.".

Суд наголошує, що в межах зазначеної справи Верховний Суд дав остаточне правове тлумачення порядку та строків застосування положень частини першої статті 263 та статті 278 Митного кодексу України у тотожних правовідносинах щодо імпорту транспортних засобів на стику дат 30 червня / 1 липня 2022 року.

Верховний Суд сформував обов`язковий правовий висновок, згідно з яким подання митної декларації для завершення виконання митних процедур до моменту фактичної доставки товару до митного органу призначення є прямим порушенням вимог матеріального права, що виключає можливість надання податкових преференцій та зобов`язує здійснювати нарахування митних платежів на загальних підставах.

Беручи до уваги, що об`єктом аналізу Верховного Суду виступав безпосередньо правовий алгоритм оформлення у тому числі й митної декларації позивачки № UA209200/2022/013032, суд на підставі ст. 242 КАС України зобов`язаний застосувати вказаний підхід до оцінки правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Системний аналіз норм матеріального права свідчить про те, що обов`язковою умовою законності прийняття декларації є її відповідність вимогам статей 200, 248 та 263 МКУ, які забороняють декларування до моменту пред`явлення товару митному органу призначення.

Подання декларації позивачкою до фактичного прибуття автомобіля на внутрішній пост «Городок» є порушенням частини першої статті 263 Митного кодексу України, оскільки на момент її відправки в систему (23:16 год 30.06.2022) сам товар не був фізично доставлений до зони митного контролю внутрішнього поста (прибув лише 01.07.2022 о 01:20 год).

Оскільки Верховний Суд встановив, що митне оформлення вказаного транспортного засобу мало відбуватися виключно після 30.06.2022 року з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах, застосування преференції « 311» станом на 01.07.2022 є протиправним, оскільки Закон України № 2325-IX про скасування «нульового розмитнення» набрав чинності з 00:00 годин цієї доби.

Реалізуючи свої повноваження щодо здійснення пост-аудит контролю відповідно до статей 336, 345, 351 Митного кодексу України, Вінницька митниця під час проведення перевірки у 2025 році обґрунтовано виявила факт незаконного звільнення від оподаткування.

Складений за результатами перевірки Акт від 24.04.2025 № 18/25/7.12-19/3588800462 повністю відповідає фактичним обставинам справи. Нарахування недоїмки з митних платежів у розмірі 154 460,56 грн, а також застосування штрафних санкцій у розмірі 25% на підставі статті 123 Податкового кодексу України (по ПДВ та акцизу), є законним, пропорційним та обґрунтованим.

Аналізуючи посилання позивачки на правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 28.06.2023 року у справі № 160/11478/22, згідно з якою норми права звільняли від оподаткування товари і транспортні засоби при поданні митної декларації в період з 01.04.2022 по 01.07.2022 під час дії воєнного стану, суд зазначає таке. Загальний висновок Верховного Суду у справі № 160/11478/22 базувався на принципі темпоральної дії Закону № 2142-IX та визначав дату подання митної декларації як ключовий критерій для застосування пільг. Проте, зазначена правова позиція застосовується за умови законності та правомірності самого факту подання такої митної декларації у відповідний часовий період, що передбачає повне дотримання декларантом встановленого митного алгоритму та процедурних строків.

Натомість, у спірних правовідносинах, обставини подання декларації мають суттєву процедурну відмінність, якій надано індивідуальну та імперативну оцінку у більш пізній постанові Верховного Суду від 29.01.2026 року у справі № 380/17988/22.

Суд наголошує, що право на подання митної декларації не є абсолютним і виникає у декларанта лише після виконання обов`язкової передумови - фактичної доставки та пред`явлення товару митному органу призначення відповідно до вимог статей 200 та 263 Митного кодексу України.

Оскільки у даній справі Верховним Судом в рамках справи № 380/17988/22 беззаперечно встановлено, що електронна митна декларація № UA209200/2022/013032 направлена в систему до моменту фактичного переміщення автомобіля AUDI-A6 в зону митного контролю внутрішнього митного поста «Городок» (прибуття відбулося лише 01.07.2022 о 01:20 год), таке подання визнано судовим органом вищої інстанції протиправним та вчиненим з порушенням частини першої статті 263 МК України.

За таких обставин, передчасне подання декларації 30.06.2022 з метою штучного формального охоплення товару дією пільгового періоду розмитнення, без фактичної доставки автомобіля на пост, нівелює можливість застосування загальних висновків постанови ВС у справі № 160/11478/22.

Порушення імперативних вимог статті 263 МКУ щодо строків і послідовності декларування виключає легітимність преференції «311» та покладає на особу обов`язок зі сплати митних платежів на загальних підставах.

З огляду на вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Вінницької митниці від 27.05.2025 року № ОА4010002025631, № ОА4010002025632 та № ОА4010002025633 винесені суб`єктом владних повноважень правомірно, в межах строків давності (з урахуванням воєнного та карантинного зупинення строків за ст. 102 ПКУ) та у спосіб, що передбачений законом.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та обов`язковою практикою Верховного Суду, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна