Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №120/5845/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2026 р. Справа № 120/5845/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно відмовлено у призначенні пенсії №056750013430 від 24.10.2025.

Ухвалою від 29.04.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений строк від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

У відзиві зазначено, що 17.10.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішенням від 24.10.2025 №056750013430 відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Відповідач вказав, що на час звернення вік позивача становив 59 років 11 місяців, а його страховий стаж - 25 років 10 місяців 10 днів, тоді як для призначення пенсії за віком необхідно мати 32 роки страхового стажу. При цьому до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 19.06.1991 згідно з дипломом НОМЕР_1 від 30.06.1991, оскільки він перетинається з періодом проходження військової служби, а також період навчання за дипломом № НОМЕР_2 у зв`язку з відсутністю запису про початок навчання.

З огляду на викладене відповідач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним, а позовні вимоги - необґрунтованими, та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що 17.10.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, прийнятим за принципом екстериторіальності, №056750013430 від 24.10.2025 йому було відмовлено в призначенні пенсії, зазначивши, що у заявника відсутній необхідний страховий стаж 32 роки.

Вказано, що до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1984 по 19.06.1991 згідно з дипломом НОМЕР_1 від 30.06.1991, оскільки він перетинається з періодом проходження військової служби, а також період навчання за дипломом № НОМЕР_2 у зв`язку з відсутністю запису про початок навчання.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 цього Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

В силу положень пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою, другою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом норми містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до пункту 8 Порядку, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Таким чином, зі вказаного Порядку убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як свідчить зміст диплому серії НОМЕР_1 , що виданий Курським політехнічним інститутом, позивач поступив в 1984 року та закінчив повний курс інституту 19.06.1991.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 позивач 26.10.1984 був призваний на військову службу та по 05.12.1986 проходив військову службу.

Таким чином, дійсно факт накладання періоду проходження військової служби з 26.10.1984 по 05.12.1986 на період навчання ОСОБА_1 у Курському політехнічному інституті підтверджується наявними у справі доказами, однак наведене не є підставою для незарахування позивачу періоду навчання до страхового стажу.

Більше того, оспорюваним рішенням не зараховано увесь період навчання позивача до страхового стажу, хоча період проходження військової служби та період навчання у технікумі співпадають лише частково.

Також суд враховує, що проходження позивачем військової служби припало на період його навчання, однак зазначена обставина не перешкоджає окремо визначити тривалість кожного з цих періодів та зарахувати їх до страхового стажу без подвійного врахування часу їх збігу.

Відтак, до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період навчання з 01.09.1984 по 25.10.1984 та з 10.12.1986 по 19.06.1991.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання згідно з дипломом № НОМЕР_2 з підстав відсутності у ньому відомостей про дату початку навчання, суд зазначає таке.

Як уже зазначалося, відповідно до пункту 8 Порядку №637 час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних, які містять відомості про період навчання. У разі відсутності в таких документах відповідних відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання у навчальному закладі у відповідні роки за умови наявності даних про закінчення повного навчального періоду чи окремих його етапів.

Водночас із записів трудової книжки серії НОМЕР_4 вбачається, що позивач проходив навчання у період з 01.09.1991 по 30.06.1993. Таким чином, відсутність у дипломі № НОМЕР_2 відомостей про дату початку навчання сама по собі не може бути підставою для незарахування відповідного періоду до страхового стажу, оскільки тривалість такого навчання підтверджується іншим належним документом, наявним у матеріалах справи.

Отже, враховуючи сукупність відомостей, що містяться у дипломі № НОМЕР_2 та трудовій книжці серії НОМЕР_4 , період навчання позивача з 01.09.1991 по 30.06.1993 підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Наведені вище обставини свідчать про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії, що викладена в рішенні №056750013430 від 24.10.2025.

Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід зобов`язати зарахувати до страхового стажу позивача період його навчання з 01.09.1984 по 25.10.1984 та з 10.12.1986 по 19.06.1991 та навчання з 01.09.1991 по 30.06.1993.

Крім того, зарахування спірних періодів навчання та роботи позивача разом із наявним у нього страховим стажем, який був підтверджений відповідачем (25 років 10 місяців 10 днів), призведе до наявності у нього більш ніж 32 років страхового стажу, що є достатнім для призначення пенсії за віком.

При цьому слід врахувати те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відтак Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід зобов`язати призначити позивачу пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.11.2025.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №056750013430 від 24.10.2025 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.11.2025, зарахувавши до страхового стажу періоди його навчання з 01.09.1984 по 25.10.1984, з 10.12.1986 по 19.06.1991, з 01.09.1991 по 30.06.1993.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Рішення суду сформовано 08.10.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна