Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №484/4164/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4164/26

Провадження: № 1-кп/484/398/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026150000000358, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Погожа Криниця Роменського району Сумської області, громадянки України, яка має вищу освіту, є пенсіонеркою, раніше не судима, не заміжня, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження

прокурора – ОСОБА_4

потерпілих – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченої – ОСОБА_3

цивільного позивача – ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року приблизно о 15:00, у світлий час доби, на території Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по вологій, чистій, асфальтованій проїзній частині автодороги Н-24 «Благовіщенське - Миколаїв», яка має по одній смузі руху протилежних напрямків, зі сторони м. Києва в напрямку м. Миколаєва.

У той же час, по проїзній частині вищевказаної автодороги, у зустрічному напрямку рухався вантажний автомобіль «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позаду якого у тому ж напрямку рухався вантажний автомобіль «MAN TGX 18.440», реєстрацій номер НОМЕР_3 , у складі з напівпричепом «FLIEGL SDS 350», реєстрацій номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рухаючись у вказаному напрямку, на 53 км. + 200 м. вищевказаної автодороги, на території Первомайського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР), а саме: будучи зобов`язаною знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також те, що її дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, перед зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, безпідставно змінила напрямок руху ліворуч та виїхала на смугу зустрічного руху, не маючи при цьому наміру здійснити обгін або об`їзд перешкоди, внаслідок чого допустила зіткнення з вантажним автомобілем «Iveco 75 Е 14», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 та в послідуючому автомобіль «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в некерованому стані, в ході після контактного переміщення допустив зіткнення з вантажним автомобілем «MAN TGX 18.440», реєстрацій номер НОМЕР_3 , у складі з напівпричепом «FLIEGL SDS 350», реєстрацій номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , які рухалися у зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Iveco 75 Е 14», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді обширної скальповано-рваної рани з деформацією м`яких тканин, з пошкодженням поверхневих артерій та вен в/3 передпліччя, відкритого перелому лівої ліктьової кістки, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного гемотораксу, множинних розривів лівої легені, розтрощення селезінки від яких цього ж дня помер.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.3 ПДР, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками у вигляді отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_6 та смерті ОСОБА_9

27.05.2026 за вказаним вище фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026150000000358 внесені відомості за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 286 КК України.

Обвинувачена свою винуватість визнала повністю та пояснила, що дійсно 27.05.2026 приблизно о 15:00 вона, керуючи автомобілем «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вона рухалась по дорозі Н-24. Дорога була волога після дощу. Раптово вона втратила свідомість. До тями вона прийшла вже після зіткнення з автомобілями. Її співмешканець ОСОБА_9 , який був пасажиром, отримав тілесні ушкодження, від яких помер. У вчиненому щиро розкаялась.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що загиблий ОСОБА_9 є її рідним братом. У день вчинення ДТП обвинувачена їй зателефонувала та повідомила, що сталась ДТП та ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження. Потім вона повідомила, що його забрала «швидка», але від отриманих ушкоджень її брат помер. Просила суворо не карати обвинувачену.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що у вказаний вище день він рухався по дорозі з м.Миколаєва до м.Черкаси, керуючи автомобілем «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Після того, як він проїхав м.Первомайськ розпочався сильний дощ. Він зупинився. Після того, як дощ закінчився, він продовжив рух. Через деякий час раптово на його смугу руху виїхав автомобіль під керування обвинуваченої. Він загальмував. Відбулось зіткнення автомобілів Від удару його автомобіль зіткнувся з деревом. Автомобіль «MAN TGX 18.440», реєстрацій номер НОМЕР_3 , який рухався позаду нього, також була у кюветі. Він отримав травму руки. Просив обвинуваченій не призначати суворе покарання.

Враховуючи те, що обвинувачена визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого їй органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

Клопотання про дослідження інших доказів суду на заявлені.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення з необережності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, є пенсіонеркою.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, дані про її особу, обставини вчинення злочину, позиція потерпілих, дають підстави для призначення їй покарання в межах санкції статі, за якою кваліфіковані дії обвинуваченої, та свідчать про можливість її виправлення без відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

До суду ОСОБА_7 , який є власником автомобіля марки Iveco 75Е154, реєстраційний номер НОМЕР_2 , надав цивільний позов. Позовні вимоги у подальшому позивач зменшив та просив стягнути з обвинуваченої завдану майнову шкоду, пов`язану із пошкодження його автомобіля, в сум 185358,28грн. Вимоги позивач обґрунтував тим, що вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 373069,33грн Страхова компанія в рахунок відшкодування шкоди частково відшкодувала вказану суму, виплативши страхове відшкодування у розмірі 187711,05грн., отже різницю між вартості ремонту та виплаченою сумою він просить стягнути з обвинуваченої.

Ухвалою від 19.08.2026 вказаний позов прийнятий до розгляду, ОСОБА_7 визнаний цивільним позивачем, а обвинувачена - цивільним відповідачем у кримінальному провадженні. Також залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО».

Обвинувачена надала суду відзив на позов, в якому проти задоволенні позову заперечувала, вказуючи, що автомобіль цивільного позивача вважається знищеним. Страхова компанія відшкодувала йому вартість автомобіля. Отже в задоволенні позову до неї слід відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Акціонерної товариства «Страхова компанія «ІНГО» надала пояснення, в яких вказала, що ринкова вартість автомобіля «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП становила 251181,70, ринкова вартість після ДТП – 63470,65грн, вартість відновлювального ремонту казаного автомобіля – 905116,28грн. Отже автомобіль вважається знищеним. З урахуванням вказаного страховою компанією було прийняте рішення про виплату різниці між вартістю автомобіля до ДТП та після, що становило 187711,05грн. Зазначена сума була виплачена.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні регулює Закон України № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-ІХ), який набув чинності 20.06.2024, отже діяв на час укладання договору страхування.

Відповідно до п.1 ст. 26 вказаного Закону у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з, зокрема з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

З огляду на докази, які міститься в матеріалах справи, цивільно-правова відповідальність обвинуваченої була застрахована у АТ «Страхова компанія «ІНГО»..

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 17.07.2026 №87-R/13/10, вартість автомобіля «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП становила 251181,70, вартість після ДТП – 63470,65грн, вартість відновлювального ремонту казаного автомобіля – 905116,28грн.

Цивільний позивач вказав, що погодився із Звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 17.07.2026. До суб`єкта професійної оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта з метою визначення ринкової вартості автомобіля до ДТП та після, визначення вартості відновлювального ремонту, не звертався. Також він підтвердив, що отримав від страхової компанії 187 711,05грн

Відповідно до вимог ст. 28 Закону №3720-ІХ, транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України. Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку із знищенням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати документально підтверджені витрати потерпілої особи на оплату послуг суб`єкта професійної оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, у разі якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Ремонт автомобіля «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Розрахунок страхової виплати страховою компанією зроблений відповідно до вимог Закону №3720-ІХ. Автомобіль «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був переданий власнику – цивільному позивачу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Отже, суд вважає за необхідне скасувати арешти, накладені:

- ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 від 10.06.2026 у справі №490/4923/26 на транспортний засіб «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 від 10.06.2026 у справі №490/4923/26 на транспортний засіб «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- - ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 від 10.06.2026 у справі №490/4923/26 на транспортний засіб «MAN TGX 18.440», реєстрацій номер НОМЕР_3 , у складі з напівпричепом «FLIEGL SDS 350», реєстрацій номер НОМЕР_4 .

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України. При цьому слід врахувати, що ухвалою суду від 22.09.2026 речовий доказ - автомобіль марки ІVECO 75Е 154, реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 з покладенням обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу із забороною права користування та відчуження до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення експертиз в сумі 27732,08грн.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавленні волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України обвинувачену від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В задоволені цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченої завданої майнової шкоди, пов`язаною із пошкодження його автомобіля, в сум 185358,28грн, відмовити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 від 10.06.2026 у справі №490/4923/26 на транспортний засіб «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 від 10.06.2026 у справі №490/4923/26 на транспортний засіб «Iveco 75 El4», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 від 10.06.2026 у справі №490/4923/26 на транспортний засіб «MAN TGX 18.440», реєстрацій номер НОМЕР_3 , у складі з напівпричепом «FLIEGL SDS 350», реєстрацій номер НОМЕР_4 , скасувати.

Речові докази:

- транспортний засіб «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, є власністю ОСОБА_11 , та перебував у користуванні ОСОБА_3 , повернути ОСОБА_3 ;

- транспортний засіб «MAN TGX 18.440», реєстрацій номер НОМЕР_3 , у складі з напівпричепом «FLIEGL SDS 350», реєстрацій номер НОМЕР_4 , який зберігається на спеціальному майданчику Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 27 732 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дві) грн 08 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити, що обвинувачений має право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1